Путіна "обікрали". Яке рішення ухвалив ЄС щодо фінансування України?

Європа продовжує підтримувати нашу країну, і це є ключовим успіхом саміту ЄС. Чому Зеленський висловлював подяку та чому не всі розділяють його оптимістичний настрій, аналізувала Gazeta.ua.

На засіданні 18 грудня Рада Європи ухвалила рішення про надання нам кредиту на суму 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років під нульову процентну ставку.

Сума, вочевидь, менша за ті майже 140 мільярдів євро, про які говорила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн як про необхідний мінімум для виживання України. Гроші будуть шукати впродовж чотирьох найближчих місяців "на ринках капіталу" під гарантії бюджету ЄС. Коли знайдуть, то нам кошти надійдуть не раніше квітня 2026 року.

Офіційний Київ висловив вдячність за надану позику. "Це важлива допомога, яка дійсно зміцнює нашу стійкість," - зазначив президент Володимир Зеленський.

Народний депутат Ярослав Железняк підкреслив, що сума в 90 мільярдів євро (еквівалент 105 мільярдів доларів США) є недостатньою. Відповідно до його інформації, Міжнародний валютний фонд оцінює, що для покриття всіх потреб знадобиться щонайменше 137 мільярдів доларів.

У ніч на 19 грудня Ради ЄС не змогла досягти консенсусу щодо 210 мільярдів євро, заморожених у Росії. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловився проти використання цих коштів Україною, вважаючи, що країни-члени ЄС не надали належних гарантій для Бельгії, яка тримає ці фінанси.

Показово, що обговорювати питання на Раді ЄС почали близько 23-00 за київським часом. До того президент США Дональд Трамп заявив про близькість врегулювання війни в Україні, а Лукашенко похвалився "Орєшніком", який вже нібито є на території Білорусі. З РФ попередили про "серйозні наслідки". Нарешті - у Китаї підтвердили, що негативно ставляться до конфіскацію активів РФ.

Проте Європейський Союз не планує відмовлятися від ідеї конфіскації "заморожених" російських активів.

Бо у заяві Ради ЄС зазначено: поки російські кошти "заморожені", Євросоюз може використати їх так, як вважатиме за потрібне. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими, наголосив Зеленський.

Росія зможе отримати їх лише після виконання зобов'язань щодо виплати репарацій Україні.

"У разі невиплати Росією репарацій, ми, керуючись міжнародним правом, застосуємо її заморожені активи для погашення боргу," - зазначив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

У кінцевому підсумку, "заморожені" гроші все одно підуть Україні, наголосив президент Франції Еммануель Макрон.

На майбутніх самітах Європейський Союз планує ініціювати створення Міжнародної комісії для розгляду претензій щодо України та формування Спеціального трибуналу.

"За це знадобиться дати звіт", - попередив Віктор Орбан. Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не підтримувати позицію України.

Паралельно наша країна отримала політичні вказівки.

1. Європейський Союз висловив осуд Ірану, Північній Кореї та Білорусі за їхню співпрацю з Росією та підтримку у військових діях.

2. Європейський Союз продовжить запроваджувати санкції та боротися з "тіньовим" флотом Путіна, а також включив Україну до інвестиційної програми у сфері оборони (SAFE).

Європа надає нам кредит з певними умовами:

- посилення оборонної індустрії

- підтримка Україною принципів верховенства права, зокрема активна боротьба з корупційними проявами.

За висловлюванням Макрона, кошти з кредиту будуть використані для придбання озброєння в Європейських країнах.

У той час, коли ворог атакує наші міста і руйнує енергетичну інфраструктуру, умови не можуть бути предметом обговорення, стверджує народний депутат від фракції "Слуга народу" Максим Бужанський.

"Гра на умовах нині - це гра проти України", - переконаний він.

Ігор Фріс, представник "Слуги народу", дійшов до висновку, що усвідомлення близькості війни так і не стало очевидним для них.

Бельгійський прем'єр Барт де Вевер вважає позику нам перемогою, котра не дасть змоги Путіну застосувати контрконфіскацію європейських активів. За його даними, це близько 17 мільярдів євро у самій РФ, а також гроші та майно у країн-союзниць.

Прибічники репараційного механізму хотіли продовження фінансової підтримки України і вони свого досягли, зауважив де Вевер.

Європейський Союз усвідомив, що нинішній конфлікт є "війною, яка торкається не лише України, а всієї Європи", зазначає політолог Руслан Рохов, підкреслюючи, що "всі ми в одній ситуації".

Проте "не можемо і надалі захищати Європу у кредит. Це не по-партнерськи і стратегічно неправильно. Треба піднімати питання про списання всіх боргів після завершенні бойових дій і побудову системного партнерства України та ЄС як єдиного цілого", наголосив експерт.

Якщо Європейський Союз дійсно інвестуватиме в нашу країну, то отримає Збройні сили України як частину європейської оборонної структури, підкреслив Рохов.

Кремлівський лідер у відповідь оголосив новий ультиматум.

Під час "прямої лінії" вранці 19 грудня Путін висловив вимогу про виведення українських військових з чотирьох регіонів України — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької. Він також відзначив, що надання кредиту Україні під заставу російських активів є "грабіжницьким" кроком.