Путін скорочує "підтримку" для окупованих територій України. Фінансових ресурсів недостатньо навіть для забезпечення росіян.

Збір та інші приклади "досягнень"

Москва малює картинку процвітання "нових територій", але за фасадом пропаганди -- провали в бюджетах, злидні регіонів-шефів та обвали старих будинків в Архангельську. Росія, не в змозі утримувати власні міста, продовжує "відновлювати" зруйновані нею ж українські. Докладніше -- у матеріалі "Телеграфу".

"Рівень життя населення (на окупованій частині. - Ред.) Запорізької області виріс і продовжує зростати", -- стверджує так званий голова Законодавчих зборів Запорізької області Віктор Ємельяненко.

"Завдяки Росії перед людьми нашої області відкрилися зовсім інші можливості, яких при Україні не було", -- з гордістю заявив чиновник, який з 2011-го по 2014 рік працював першим заступником голови Запорізької ОДА.

Йому вторить виконуючий обов'язки міністра будівництва та житлово-комунального господарства так званої ДНР Володимир Дубовка: "Допомога регіонів-партнерів має вирішальне значення для процесу відновлення та розвитку цього регіону... Крім моральної підтримки, така (шефська) допомога сприяє формуванню стійкої інфраструктури, покращенню соціальних умов життя та підвищенню загальної якості життя", -- зазначив колаборант.

Регулярні доповіді про те, як російські керівники "покращили життя на нових територіях", призначені виключно для внутрішньої аудиторії Росії. Система, запроваджена Путіним у травні 2022 року, передбачає шефство російських регіонів над населеними пунктами окупованих територій України. Метою цієї ініціативи є переконати росіян "потерпіть", поки велика Росія під мудрим керівництвом свого лідера відновлює "визволені від нацистів Донбас і Новоросію" з руїн та бідності.

Згідно з опитуваннями, проведеними Лабораторією публічної соціології (PS Lab), навіть серед росіян, які підтримують агресивні дії Путіна, зростає незадоволення соціальними та, особливо, економічними наслідками війни. "Я завжди дивуюся, чому стільки коштів було витрачено на цю війну! Чи не можна було ці гроші направити на поліпшення життя в Росії, щоб дороги були в хорошому стані?" – ділиться думками пенсіонерка з Улан-Уде, як зазначають соціологи.

Жителі віддалених районів Росії ще гостріше відчувають необхідність "затягнути паски" в ім'я допомоги територіям України, що потрапили під контроль. Наприклад, Олена та Марина, мешканки маленького уральського містечка, з якими спілкувалися соціологи, вважають, що люди з українськими паспортами отримують більше фінансових вигод: "У них іпотеки та всі інші блага життя, а нам тільки й залишається, що сподіватися на дулю в кишені".

Першим, хто оголосив про шефство над одним із районів на околицях Маріуполя, став губернатор Курської області Роман Старовойт, коли бої на Азовсталі все ще продовжувалися.

Після Курська різні області Росії почали активно заявляти про свою підтримку та опіку над окремими населеними пунктами в Донбасі, Запорізькій та Херсонській областях. Загалом більше 50 регіонів РФ взяли на себе відповідальність за місто чи район на окупованих територіях України.

Система патронажу, згідно з планами Кремля, має на меті не лише виконання згаданої функції пропаганди, але й реалізацію ряду інших ключових завдань. Одним з них є кадрова проблема. Це стосується заповнення значного дефіциту спеціалістів, особливо в медичних закладах та навчальних закладах, а також масової заміни місцевого персоналу в органах влади, правозахисту, судах та культурних установах на фахівців з глибин Росії. Як зазначив гауляйтер Балицький, у 2023 році в лікарнях тимчасово окупованої території Запорізької області не вистачало 1,7 тисячі медиків, а в школах – 1,2 тисячі вчителів. У той же час, на тимчасово окупованій території Донецької області попит на кадри перевищує пропозицію в 27 разів.

У рамках програми шефства кожен регіон Росії зобов'язаний відправити на підпорядковану територію десятки, а іноді й сотні фахівців різних професій.

Для залучення російських фахівців до окупованих територій регіони Росії застосовують різноманітні фінансові заохочення. Наприклад, щоб привернути лікарів до роботи в ТОТ, російська влада обіцяє виплату до 2 мільйонів рублів. Тим часом вчителів стимулюють подвійним підвищенням розміру щомісячних винагород.

Проте основний обов'язок регіональних керівників полягає у фінансовій сфері. Російський уряд оцінює витрати на відновлення та соціально-економічний розвиток анексованих територій, зокрема Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, щонайменше у 2,3 трильйони рублів (близько 23 мільярдів доларів за актуальним курсом).

Частину цих витрат Путін переводить на регіони Росії через систему шефства. Як це часто буває в країні, після заклику лідера "вся нація взялася за відновлення Донбасу та Новоросії". Наприклад, Курська область витратила власні кошти на ремонт доріг і відновлення соціальних об'єктів у Мангуському (Первомайському) районі Донецької області. Пермський край виділив 500 млн рублів зі свого бюджету для підтримки зруйнованого російськими військами Сєвєродонецька та інших населених пунктів регіону.

А влада Архангельської області пообіцяла Мелітополю понад 800 млн рублів. "За допомогою Архангельської області наше місто чекають суттєві зміни як в інфраструктурній та житлово-комунальній сферах, так і в соціально-культурній взаємодії", -- мріяла влітку 2023 року голова окупаційної адміністрації Мелітополя Галина Данильченко у передчутті "золотого дощу".

"В Архангельську зійшла з паль чергова "дерев'яшка", -- буденно повідомив 13 серпня 2025 року телеканал "Росія 1" про руйнування будинку на вулиці Чкалова, 15. "Дерев'яшками" в Росії називають дуже старі багатоквартирні дерев'яні будинки. З початку 2025 року тільки в Архангельську завалилися чотири такі будівлі.

Після знищення "дерев'яшки" в Архангельську починають танути сподівання на "значні перетворення в інфраструктурі та житлово-комунальних службах" в захопленому Мелітополі.

Архангельська область не має власних коштів для заміни аварійного житла. З цієї причини губернатор звернувся до Путіна з проханням про фінансову допомогу ще в листопаді минулого року. Пройшовши рік, у жовтні 2025 року, уряд Росії виділив регіону лише 8% від загальної суми, необхідної для переселення мешканців 2122 зношених будинків.

До зими 2025 року в північній частині Росії залишилось лише 50 мільйонів рублів на рахунках. Ці кошти здатні покрити менше ніж 1% бюджетних витрат.

Про яку фінансову допомогу далекому Мелітополю може йтися, коли коштів немає навіть на ремонти аварійних будинків, у яких проживає 13 відсотків населення Архангельська.

Війна та міжнародні санкції значно ослабили російські регіони. Виплати бонусів "гарматному м'ясу" за укладення контрактів з Міністерством оборони Росії, а також фінансова підтримка "нових територій" призвели до збільшення витрат. Водночас доходи через економічний спад зменшилися. Наприклад, у Республіці Комі, яка займається Ровеньками, збір податку на прибуток, що є одним із основних джерел бюджету, знизився більш ніж у 2,5 рази. У Карелії цей показник впав у 1,8 рази, а в Липецькій, Волгоградській та Челябінській областях — у 1,5 рази. За підсумками першого кварталу цього року 67 російських регіонів зафіксували бюджетний дефіцит. Зокрема, Кемеровська область, що опікується Горлівкою, мала дефіцит у 34% доходів, а Вологодська область, яка шефствує над Алчевськом, — 25%.

Шість російських регіонів, включаючи Архангельську область, яка відповідає за Мелітополь, опинилися на грані фінансового колапсу.

"У 2025 році виникли несподівані проблеми. Подібні значні дефіцити в першому кварталі року трапляються вкрай рідко," -- зазначила Наталія Зубаревич, професор географічного факультету МДУ та експерт з соціально-економічного розвитку регіонів.

Більшість російських регіонів закривають бюджетні дефіцити за рахунок субвенцій з державного бюджету. До цього часу Москва щедро підтримувала фінансово збиткові території. Проте в умовах тривалої війни центр став зменшувати обсяги дотацій.

У 2024 році уряд Росії урізав субсидії 57 суб'єктам федерації.

Гроші довелося перерозподілити тим, хто найбільше потребує, -- наприклад, Курській області. За словами Олексія Смирнова, нового губернатора Курської області (шефствує над Мангуським районом Донецької області), який змінив Романа Старовойта, що застрелився, для відновлення регіону потрібно не менше 700 млрд рублів.

Окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також анексований Крим, разом із Тивою та Чечнею, займають останні позиції у російському рейтингу залежності від державної підтримки.

Основними джерелами доходів місцевих бюджетів є податок на прибуток юридичних осіб та податок на доходи фізичних осіб. Більшість підприємств, що функціонують на захоплених територіях, не отримують прибутку — вони або працюють зі збитками, або взагалі призупинили свою діяльність. Внаслідок цього окупанти не можуть зібрати податки в обсягах, достатніх для покриття витрат. Росія вимушена надавати фінансову підтримку для відновлення зруйнованих регіонів Донбасу та Приазов'я. Частка безкоштовної допомоги з центрального бюджету в місцевих бюджетах окупованих територій ніколи не знижувалася нижче 63%. Наприклад, бюджет окупованої частини Херсонщини фактично фінансувався Росією на 100%.

Політика економії коштів, помітна з 2024 року, торкнулася також держпрограми відновлення та розвитку так званих "нових територій".

У абсолютних значеннях загальні доходи бюджетів (з урахуванням централізованих дотацій) окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей у 2024 році зменшилися на 13% у порівнянні з 2023 роком.

При тому, що розміри їхніх бюджетів і близько не наближаються до розміру бюджетів цих же територій за часів української влади. Наприклад, бюджет Мелітополя за 2024 рік майже в 4 рази менший за бюджет Мелітополя за 2020 рік, коли місто було під контролем України.

У вересні 2025 року керівники Приморського краю завершили монтаж укриттів для покинутого каптажу, виявленого в околицях підшефного міста Чистякова (Торез).

Каптаж являє собою своєрідний колодязь, призначений для підняття підземних вод на поверхню. Подібні конструкції використовувалися людьми ще в давнину, наприклад, в стародавньому Єгипті близько 6-8 тисяч років тому.

"Обладнання буде закрито від негоди. Тепер туди не потраплять листя та гілки, пил та сміття", -- звітував про результати шефської допомоги депутат т. зв. народної ради ДНР Андрій Беділо. Займався цим процесом керівник робочої групи Приморського краю Максим Хропатий.

У 2023 році загарбники інвестували не менше 200 мільярдів рублів у реалізацію масштабного проєкту – водопроводу Дон – Донбас.

Труба перетворилася на символ корупційних схем і безглуздого витрачання ресурсів, але не змогла вирішити проблему водної кризи в Донбасі. За два роки ситуація з підтримкою з боку регіонів-шефів значно погіршилася. У вересні 2025 року російські регіони, які зазнали економічних труднощів, починають облаштовувати недорогі покинуті колодязі, пропонуючи мешканцям Донеччини використовувати небезпечні шахтні води для повсякденних потреб.