Путін не відступить і продовжить боротьбу до завершення, - The New York Times.

Мирна угода із поточним статус-кво не влаштовує агресора.

Попри безпрецедентні санкції, розрив з Заходом, проблеми в економіці та важкі втрати на фронті, Кремль зберіг загальну стабільність в Росії та уникнув повної міжнародної ізоляції. Це надихає Володимир Путіна на продовження війни через переконання, що він все ще може перемогти. Про це у гостьовій колонці для The New York Times пише політична дослідниця Ганна Нотте, авторка книги про глобальну кампанію Володимира Путіна проти Заходу.

Нотте зазначає, що після російського вторгнення в Україну в 2022 році багато експертів прогнозували, що Росія стане державою-ізгоєм. Однак, як зазначено у статті, Кремль швидко усвідомив, що конфлікт затягнеться, і почав активно укріплювати свої позиції в країнах так званого глобального Півдня. Багато націй не побажали обирати між Росією і Заходом, що дало можливість Москві зберегти міжнародні зв'язки, незважаючи на санкційний тиск.

Для вивчення причин такої стійкості, Нотте об'їздила більше десяти країн, ведучи розмови з політичними діячами, російськими симпатиками та особами, які представляють інтереси Кремля. Вона дійшла висновку, що Москва постійно підлаштовується під нові обставини, а заходи ізоляції, вжиті Західом, не принесли бажаного ефекту.

Одним із вагомих прикладів авторка вказує на Об'єднані Арабські Емірати. Вона зазначає, що після початку конфлікту Дубай перетворився на важливий осередок економічної активності російських підприємств: сюди перемістилися російські бізнеси, через цю країну здійснювалися поставки товарів, а також проводилися фінансові транзакції, які обминали доларову систему. Це, на думку дослідниці, дозволило Росії частково пом'якшити наслідки санкцій.

Нотте також підкреслює інформаційні кампанії Росії в Африці та її дипломатичну діяльність в міжнародних структурах. Вона зазначає, що Москва активно експлуатує антиколоніальні настрої та використовує платформи на кшталт БРІКС для демонстрації свого впливу і залучення нових партнерів.

Авторка підкреслює, що підтримка Росії на міжнародній арені має різні прояви. У Південній Африці вона базується на історичному контексті, пов'язаному з підтримкою СРСР у боротьбі проти апартеїду. Натомість у інших країнах політичні сили взаємодіють з Москвою, керуючись переважно прагматичними інтересами.

Під час своїх мандрівок Нотте також звернула увагу на ознаки поступового зменшення впливу Росії. У Казахстані все більше людей висловлюють бажання дистанціюватися від Москви, тоді як у Вірменії численні громадяни вважають бездіяльність Росії під час конфлікту в Карабаху зрадою союзницьких зобов'язань.

Згідно з висновками авторки, незважаючи на досягнення Кремля у встановленні нових союзів, "глобальна впливовість Росії поступово зменшується". Це стало особливо очевидним після краху режиму Башара Асада в Сирії, якого Москва протягом багатьох років підтримувала.

Проте війна в Україні продовжує залишатися ключовим чинником, що впливає на міжнародне положення Росії. За словами Нотте, Володимир Путін впевнений, що підсумки цього конфлікту визначать подальшу роль його держави на світовій арені, і він все ще сподівається на досягнення геополітичної перемоги.

"Незважаючи на всі дії Заходу, Росія не має наміру йти на поступки. (...) В умовах ризиків, пов'язаних з війною, Путін покладає надії на те, що Захід не витримає. У світі, де, з'являється безліч прихильників і підтримки, а також численні посередники, його стратегія може виявитися вигідною", - зазначає експертка.

Конфлікт в Україні: стратегічний аспект

Як писав УНІАН, Україна перехопила ініціативу на фронті, демонструючи перевагу у сфері безпілотників та повернувши сотні квадратних кілометрів території. Водночас ключовими потребами залишаються негайне постачання ракет Patriot, жорсткіший контроль за санкціями проти Росії та збереження американської розвідувальної підтримки.

Також ми розповідали, що Кремль більше не розглядає можливість повернення Україні окупованих районів Сумщини та Харківщини. Путін прагне силою встановити контроль над усією Донецькою областю і вийти на мирні переговори лише після досягнення цієї мети.

Вам можуть бути цікаві новини: