Путін намагається завдати голоду не лише Україні, а й всьому світу, - The Times.

Путін контролює глобальний ринок зерна і застосовує голод як засіб ведення війни.
Сьогодні досить обмежено обговорюється систематичне знищення аграрного потенціалу України, яке здійснює Росія. Проте, як зазначає Домінік Лоусон у виданні The Times, саме Володимир Путін ставить під загрозу глобальні поставки продовольства, що негативно впливає на здатність України забезпечувати їжею не лише себе, а й інші країни.
Перед початком масштабної агресії Росії проти України, ця країна забезпечувала приблизно 12% світового виробництва пшениці та відігравала ключову роль у гуманітарних операціях для країн, що зазнали труднощів через продовольчі кризи або конфлікти, підкреслює Лоусон.
Він акцентує на тому, що кампанія Кремля, спрямована на знищення українських зернових запасів у портах, має систематичний і стратегічний характер. Наприклад, нещодавно один із провідних пропагандистів путінського режиму, Володимир Соловйов, висловився: "Битва за ці [чорноморські порти] триватиме... без жодної милості... Без чорноморських портів Україна просто не може існувати".
При цьому, підкреслює Лоусон, йдеться не про військові цілі, а про кампанію, націлену виключно на продовольство:
"З липня 2023 року, коли Кремль взяв на озброєння цю стратегію, було завдано сотні ударів по портовій інфраструктурі, і, згідно з доповіддю Global Rights Compliance, більш як 101 000 квадратних метрів зерносховищ, а також обладнання, яке має вирішальне значення для функціонування інфраструктури експорту зерна, постраждали по всьому регіону... Ці дії серйозно порушили експорт України і посилили глобальну відсутність продовольчої безпеки".
Як зазначила юрист Ольга Мацків, яка працює в GRC, для Росії зерно - це інструмент політичної влади.
"Для них зерно - це валюта. Москва розглядає це як спосіб підвищити свій авторитет в Африці - наприклад, з точки зору впливу на ставлення цих країн до війни в Україні. Вилучення українського зерна - частина цього", - вважає вона.
Одним із кроків зі зниження спроможності України прогодувати себе був підрив Каховської греблі в Херсонській області, внаслідок чого, як зазначають аналітики з Wilson Center, "понад мільйон гектарів землі в трьох південних областях України... виявляться непридатними для використання протягом наступних трьох-п'яти років через відсутність водопостачання".
При цьому, хоча в Україні не було зареєстровано жодного випадку смерті від голоду, Всесвітня продовольча програма ООН нещодавно повідомила, що в районах, розташованих поблизу лінії фронту, "мільйони людей вдаються до механізмів подолання труднощів, жертвуючи своєю їжею, щоб їхні діти могли поїсти... Понад половина людей у Херсонській області на півдні країни стикаються з гострим голодом".
За словами Лоусона, Путін прагне контролювати глобальний ринок зерна, використовуючи голод як засіб ведення війни. У цій ситуації країнам Європейського Союзу слід відмовитися від повторного введення мит на українське зерно і замість цього застосувати 200 мільярдів доларів заморожених російських активів для підтримки відновлення України.
Починаючи з 2022 року, аграрний сектор зернового виробництва в Україні зазнав значних фінансових втрат, що викликано логістичними труднощами, спричиненими війною, а також іншими економічними факторами.
У 2024-25 роках виробництво ключових зернових культур, таких як кукурудза, ячмінь та пшениця, досягло найнижчого рівня за останні десять років, зменшившись на 34% у порівнянні з 2021-22 роками. Це скорочення обумовлене зниженням площ, відведених під посіви.
Як зазначали експерти, мізерний врожай української пшениці та відносно середні перспективи Росії можуть чинити тиск на світові поставки пшениці у 2026 році.