Президент Навроцький виступає проти соціальних виплат для українців: реакція Польщі та України.

Нещодавно обраний президент Польщі Кароль Навроцький застосував вето до законопроекту, що передбачав продовження соціальних виплат, зокрема програми "Rodzina 800+", а також безкоштовного медичного обслуговування для безробітних українських біженців, які перебувають у Польщі.

Це рішення викликало значний резонанс як у Польщі, так і в Україні, оскільки воно стосується сотень тисяч українців, які знайшли прихисток у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Кароль Навроцький, зображення: Getty Images

У польському виданні Rzeczpospolita повідомляється, що президент відмовився підписати оновлену версію закону, що стосується допомоги українським громадянам. Цей закон, зокрема, передбачав продовження легального перебування до березня 2026 року та підтверджував доступ до соціальних виплат. Натомість, був оголошений новий президентський законопроєкт, який пропонує обмежити основні виплати (зокрема, "800+") для осіб, які не мають роботи. Це суттєво змінює гуманітарну політику Польщі, яка з 2022 року надавала українцям захист та інтеграційні можливості.

"Підтримка для 800+ повинна бути призначена виключно для українців, які прагнуть знайти роботу в Польщі. Аналогічна ситуація стосується медичного страхування. Польща передусім, польські громадяни в першу чергу. Ми маємо прагнути досягти соціальної справедливості, тому я відмовився підписати законопроєкт, що стосується допомоги українським громадянам, у тій формі, в якій мені його представили," - зазначив Кароль Навроцький.

Також президент заявив, що його законопроєкт подовжує термін отримання громадянства для іноземців, крім українців, посилює покарання за незаконний перетин кордону та має заборонити "пропаганду символіки УПА"

"Щоб виключити російську пропаганду та направити польсько-українські відносини на правильне русло, засноване на справжньому партнерстві та повазі, ми також повинні чітко сказати "стоп бандерівство" та прирівняти бандерівську символіку в кримінальному кодексі до символіки, яка відповідає німецькому націонал-соціалізму, який зазвичай називають нацизмом, та радянському комунізму", - наголосив президент.

На офіційній сторінці фейсбук Навроцького мовиться, що президент "не погоджується на привілейоване ставлення до громадян інших країн".

"Тому я вирішив відхилити Закон про підтримку громадян України в його поточному форматі та подати свої власні законодавчі ініціативи. Ми виконуємо свої зобов'язання!", - зазначається у короткому відео тривалістю 1,5 хвилини, яке підкреслює внесок Польщі у допомогу Україні та не оминає увагою питання "бандерівської пропаганди".

Звичайні виборці президента, в основному, висловили підтримку діям Навроцького. У соціальній мережі Facebook під дописом польського лідера сотні користувачів висловили позитивну реакцію на його рішення. Це вето демонструє зміни в громадській думці в Польщі, де зростає психологічна втома від великої кількості біженців, яка переважає над економічними факторами. Польські аналітики зазначають, що скорочення виплат для українців може призвести до негативних наслідків як для економіки країни, так і для інтеграції українських громадян.

Цю інформацію підкреслює польське видання Money. По-перше, рівень зайнятості серед українців, які отримали тимчасовий захист у Польщі, досягнув вражаючих показників: за даними Оśrodka Badań nad Migracjami (при Варшавському університеті), більше 70% з них мають роботу, а приблизно 18% активно шукають нові можливості. Серед тих, хто не працює, більшість складають батьки з малими дітьми або особи з обмеженими фізичними можливостями.

"Ці відомості ілюструють особливу ситуацію в Польщі: рівень зайнятості українських біженців перевищує 50% лише в кількох країнах. У Німеччині цей показник становить 25%, у Чехії - 48%, тоді як у Польщі він перевищує 70%", - підкреслюється у статті.

По-друге, урізання універсальних інструментів, як-от "800+", може змусити частину українських сімей почати працювати без офіційного оформлення, аби уникнути податків чи мати більший "чистий" заробіток. Також хтось може не реєструвати дітей у школах чи віддавати їх у неформальні навчальні гуртки, якщо офіційна система перестане гарантувати повноцінну підтримку. А деякі українці взагалі можуть випасти з поля зору державних інституцій, зменшуючи інтеграцію в суспільство.

Польські бізнес-джерела зауважують, що критерії дискримінації за громадянством або статусом можуть бути в конфлікті з європейськими стандартами рівного доступу до основних послуг, а також призводять до адміністративної неоднозначності.

У вітчизняному інформаційному середовищі це вето переважно розглядають як політичний меседж від новообраного президента, що ілюструє зміщення частини польського істеблішменту до концепції "допомоги за умовами" та загального польського популізму, який пов'язаний із спільною суперечливою історією, зокрема Волинською трагедією.

Наприклад, народна депутатка України Софія Федина написала, що це "перші закручування гайок від новообраного президента Польщі".

Віктор Таран, український політтехнолог, публіцист, громадський діяч і офіцер ЗСУ, підкреслив, що Польща продовжує виявляти антиукраїнську активність.

"Складається враження, що українці для поляків з кожним днем перетворюються на все більшу загрозу. Це справжній абсурд," - зазначив експерт.

У відповідь на це політолог і співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян зазначив, що ініціатива Навроцького внести до парламенту альтернативний законопроєкт для підтримки біженців свідчить про усвідомлення значення українських трудових ресурсів.

"Популізм є популізмом, але ж можливість виїзду в інші країни залишається. А хто ж тоді виконуватиме роботу? Мігранти з Азії та Африки - ось хто, ймовірно, порадує його виборців," - зазначає експерт.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики "Вежа", вважає, що дії Навроцького можуть в кінцевому підсумку викликати "широкомасштабне повернення українців на батьківщину".

Історик, публіцист і сценарист стрічки "Колапс: як українці зруйнували Імперію Зла" Олександр Зінченко підкреслив, що вето та згадка про заборону Бандери є "подарунком" від новообраного президента для українців до свята Дня Незалежності.

Вчора кілька моїх польських друзів були здивовані, чому новообраний президент Польщі Кароль Навроцький не привітав українців з нагоди Дня Незалежності. Проте ввечері стало відомо, що він надіслав листа президенту Зеленському. Власне, саме з його слів стало зрозуміло, що привітання все ж було. Але справжні побажання Навроцький залишив на сьогодні, зокрема, він пообіцяв "заборону бандерізму". Хочу наголосити, що в історії не існувало жодного "бандерізму" — була лише ідеологія ОУН, яка зводилася до одного речення: "Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї". Отже, президент Польщі заявив, що має намір заборонити ідею Незалежності України наступного дня після її святкування? — прокоментував Зінченко.

Народний депутат і відомий історик Володимир В'ятрович вважає, що висловлювання президента Польщі нагадують риторику Володимира Путіна.

"Бандерівська ідеологія це три ключові тези: 1. Здобудеш українську державу, або загинеш у боротьбі за неї. 2. Свобода народам! Свобода людині! 3. Опора на власні сили. Навроцький вбачає в цьому схожість із нацизмом. А я в його баченні бачу схожість із баченням Путіна, який знищення всього українського називає денацифікацією", - наголосив В'ятрович.