Правозахисники закликають Міжнародний кримінальний суд звернути увагу на дії Центрального банку Росії.
Правозахисні організації підготували заяву до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, в якій йдеться про голову Центрального банку Російської Федерації та кілька інших установ, яких підозрюють у причетності до воєнних злочинів.
Згідно з інформацією, наданою "Європейською правдою", цю новину було озвучено в спільному прес-релізі організацій, які займаються відповідною тематикою - LexCollective, B4Ukraine та Українська правнича консультативна група (ULAG).
LexCollective, спільно з B4Ukraine та Українською правовою консультативною групою (ULAG), звернулася до Міжнародного кримінального суду з доказами, що вищі чиновники Центрального банку Росії, Міністерства фінансів, російських банків, а також представники адміністрації окупованої Херсонщини причетні до систематичних злочинів проти мирних жителів України.
Заяву називають першим всеосяжним юридичним поданням, яке безпосередньо спрямоване на фінансову архітектуру незаконної окупації з боку Росії.
"Відповідно до інформації в релізі, подана заява надає підстави для ініціювання розслідування можливих міжнародних злочинів Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду."
У зверненні до Міжнародного кримінального суду зазначається, що голова Центрального банку Росії, його заступник — міністр фінансів, очільник військово-цивільної адміністрації Херсонщини, призначеної Росією, а також керівники банків, що знаходяться під контролем Росії, є співучасниками злочинів проти людяності, зокрема, переслідувань та воєнних злочинів. Серед цих злочинів виділяються умисне заподіяння значних страждань цивільному населенню України, мародерство, привласнення майна та примусова участь у військових операціях.
У заяві представлено аргументи, які свідчать про те, як Росія застосувала економічні та фінансові механізми як інструмент тиску, обмежуючи доступ українців на окупованих територіях до ключових послуг — медичних, екстрених, банківських та освітніх. Це стало можливим лише за умови отримання російських паспортів та складання присяги на вірність Російській Федерації.
Як ілюстрації можна навести обов'язкову реєстрацію українців у російській податковій системі для отримання пенсій або заробітних плат, захоплення українських банківських відділень на окупованих територіях, а також примусове введення рубля як валюти для фінансових операцій.
"Фіксуючи агресивну кампанію русифікації в Росії та примусові економічні і фінансові заходи, ця заява надає достатні підстави для ініціювання розслідування з боку Офісу прокурора МКС щодо можливих міжнародних злочинів. Ця справа доповнює існуюче розслідування ситуації в Україні, яке проводить Офіс прокурора, і може призвести до висунення офіційних обвинувачень проти згаданих осіб", - йдеться в повідомленні.
Відомо, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Владіміра Путіна та російського омбудсмена з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Це пов'язано з їхньою причетністю до вивезення українських дітей на території, що знаходяться під окупацією, а також у Росію, з метою подальшого усиновлення.
Протягом минулого року політична вага Міжнародного кримінального суду (МКС) зазнала значного зниження, головним чином через глобальні політичні реакції на ордери на арешт, видані стосовно прем'єр-міністра Ізраїлю та інших високопосадовців цієї країни. Ці ордери стосуються ймовірних воєнних злочинів, скоєних під час військових дій у секторі Газа. Як наслідок, США запровадили санкції проти суду.
Перед країнами Європи, які є учасниками Римського статуту, виникла складна ситуація стосовно можливості арешту Біньяміна Нетаньягу під час його візиту. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан проігнорував ордер та запит Міжнародного кримінального суду про затримання ізраїльського лідера, оголосивши про намір Угорщини вийти з цього суду.
