Податкова система, корупційні практики, фізичні особи-підприємці та державні банки: які справжні деталі містить новий меморандум з Міжнародним валютним фондом -- Delo.ua
Нещодавно підписаний меморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом включає детальний список структурних реформ, які українському уряду слід впровадити до 2026 року.
Мова йде про спеціальні структурні маяки — це чітко визначені дії з конкретними термінами реалізації. Вони включають в себе такі аспекти, як податкова стратегія, модернізація митної служби, управління державними банками, антикорупційні заходи та політику в енергетичній сфері.
Головною складовою меморандуму є набір податкових реформ, запланованих на 2026-2027 роки, які матимуть вплив як на населення, так і на підприємства.
У цьому документі окреслено дев'ять ключових реформ, які Україні потрібно реалізувати протягом наступних півтора року.
Оновлені вимоги для державних фінансових установ
Перший маяк стосується фінансового сектору. Міжнародний валютний фонд підкреслює, що у випадку, якщо приватний банк стає державною власністю, його не слід додатково капіталізувати за рахунок державних коштів. Замість цього, такі банки мають бути передані до Фонду гарантування вкладів для подальшого врегулювання або ліквідації.
Це позитивний крок, який, по суті, є спробою уникнути повторення випадків, коли уряд витрачає великі суми на підтримку проблемних фінансових установ.
Зміцнення процесу відбору членів наглядових рад державних банків.
До кінця лютого 2026 року Україні необхідно вдосконалити процедуру відбору членів наглядових рад державних фінансових установ. Міжнародний валютний фонд наполягає на посиленні цього процесу, аби зменшити політичний вплив. Відбір має проводитися через відкритий конкурс за участю міжнародних рекрутингових агентств, з чітко визначеними критеріями незалежності (відсутність конфлікту інтересів, наявність професійного досвіду в банківській справі або фінансах, а також міжнародний досвід у сфері корпоративного управління) та регулярною оцінкою результативності роботи наглядових рад. Це є важливим кроком у реформуванні корпоративного управління, що має на меті підвищення незалежності державних банків і підготовку їх до майбутньої приватизації.
Пакет податкових заходів на 2026-2027 роки
До кінця березня 2026 року уряд повинен ухвалити комплексний пакет податкових змін. Саме цей пункт є найбільш масштабним. Він включає реформу спрощеної системи оподаткування, нові правила для міжнародного бізнесу, оподаткування цифрової економіки та інші зміни. Фактично йдеться про одну з найбільших податкових реформ за останні роки.
Призначення нового очільника митниці.
До кінця березня 2026 року уряд зобов'язаний призначити постійного керівника Державної митної служби. Митниця історично є одним з найбільш проблемних органів в плані корупції та бюджетних втрат. Експерти оцінюють щорічні втрати державного бюджету від "сірого імпорту" в діапазоні 105-120 млрд грн. Отже, кадрове рішення є одним з основних аспектів перезавантаження ДМС, що передбачено Законом №3977-IX, прийнятим понад рік тому - восени 2024 року.
Узгодження з нормами ОЕСР
До червня 2026 року Україна повинна подати до парламенту зміни до Податкового кодексу щодо оновлення правил трансфертного ціноутворення, імплементації європейської директиви ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive) - набір правил Європейського Союзу, спрямованих на обмеження агресивного податкового планування транснаціональних компаній. Це складні спеціалізовані інструменти, вкрай важливим є щоб редакція цих проєктів враховувала низьку якість інституцій та значний рівень корупції в Україні.
Оновлений підхід до державних банків
До середини 2026 року уряд має затвердити оновлену стратегію розвитку державних банків. Вона повинна враховувати плани їх довгоочікуваної приватизації та реформу системи державних гарантій. На цей час держбанки складають більше 60% банківського сектору, тож якнайшвидше необхідно почати їх приватизацію
Контроль ризиків третіх сторін у фінансовому секторі
До червня 2026 року регуляторні органи зобов'язані впровадити механізм контролю за ризиками, які виникають внаслідок співпраці з третіми особами. Це стосується, перш за все, ризиків, пов'язаних з аутсорсингом, постачальниками ІТ-послуг та іншими зовнішніми партнерами фінансових організацій.
Ризик-орієнтована перевірка декларацій
Національне агентство з питань запобігання корупції має впровадити нову методику перевірки декларацій. Ця система повинна грунтуватися на ризик-орієнтованому підході, з особливим акцентом на декларації осіб, які займають високі посади. Кожна декларація отримає оцінку ризику, яка буде визначатися шляхом автоматичного аналізу даних та перевірки з державними реєстрами. Декларації, в яких ризик виявиться низьким, перевірятимуться в автоматичному режимі, тоді як НАЗК зосередиться на детальних перевірках, насамперед, декларацій високопосадовців та тих випадків, що демонструють найбільші корупційні ризики.
Дослідження енергетичних дотацій
Меморандум передбачає проведення до липня 2026 року комплексного аналізу системи енергетичних субсидій - у сфері електроенергії, газу та теплопостачання. Україна має оцінити їхню повну фіскальну вартість, масштаби перехресного субсидування та адресність підтримки. На основі цього аналізу уряд повинен підготувати сценарії реформи, які передбачатимуть поступове наближення енергетичних тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня і концентрацію державної допомоги на найбільш вразливих домогосподарствах. Це позитивне рішення, яке давно очікується українськими економістами.
Основним аспектом цього документа є податкові нововведення, які можуть мати значний вплив на підприємства та населення.
Податок на доходи, отримані з цифрових платформ (не стосується платформ для оголошень, таких як Авізо, OLX)
Уряд має намір ввести оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси, такі як Uber, Bolt, Glovo, Uklon, Кабанчік та інші. Це позитивна зміна для економіки, яка дозволить легалізувати діяльність понад 400 тисяч людей. Цифрові платформи виступатимуть у ролі податкових агентів, що звільнить фізичних осіб від необхідності подавати декларації або реєструватися. Водночас нове регулювання не стосуватиметься дошок оголошень (Авізо, OLX), оскільки вони не отримують комісії за продаж товарів чи послуг.
Оновлення спрощеної системи
Уряд планує поступово трансформувати спрощену систему, щоб зменшити використання цього режиму великим бізнесом. Пропонується виключення "ризикових" видів діяльності зі спрощенки. Це є ризиковим пунктом Меморандуму, бо під "ризикові" можуть потрапити необхідні для спрощенки види діяльності. Ця пропозиція має бути опрацьована Кабміном у інклюзивному процесі, за участі провідних бізнес асоціацій та економічних аналітичних центрів, щоб зміни були оптимальними - мінімізували "сірі схеми" і не нашкодили сумлінному мікробізнесу.
Пункт щодо ПДВ для ФОП, який викликав негативну реакцію бізнес-спільноти та аналітичних центрів - у новому Меморандумі трансформувався - тепер він передбачає перехід на ПДВ по досягненню орієнтовно 4 млн гривень, новація має бути з 1 січня 2027 року. Це значно краще ніж 1 млн гривень, але все ще недостатньо високий поріг для перехідного періоду до вступу у ЄС, і це нижче ніж у більшості країн ЄС (Італія, Франція, Словенія, Австрія, Хорватія тощо). Доцільним є встановити поріг у 85 тис євро у рік вступу до ЄС, а до того часу передбачити вищий поріг.
Якщо встановити поріг у 4 мільйони гривень з 2027 року, це може ще більше сприяти фрагментації малого бізнесу та збільшити практики приховування доходів фізичних осіб-підприємців.
Боротьба з дробленням бізнесу
Однією з основних інновацій стане впровадження правил, що протидіють штучному дробленню підприємств. Це стосується випадків, коли великі компанії розділяються на безліч фіктивних фізичних осіб-підприємців, щоб зменшити свої податкові зобов'язання. Цей аспект є ще одним ризиковим елементом Меморандуму, до якого слід підходити обдумано і за участю основних зацікавлених сторін. Критерії для виявлення "дроблень" повинні бути чітко сформульовані, з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки українського ринку. Аналітичні центри вже визначили певний набір критеріїв, який потребує професійного доопрацювання та закріплення в законодавчих актах. Якщо буде впроваджено оптимальний набір критеріїв, це стане корисною зміною, що зменшить використання схем "дроблення" та знизить ризики для справжнього малого бізнесу.
Скасування пільг для китайських маркетплейсів (посилки до 150 євро)
Згідно з меморандумом, відбувається перехід на систему IOSS, а також скасовується пільга для міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це дозволяє спростити процес адміністрування, оскільки ПДВ сплачується безпосередньо під час покупки на маркетплейсі. Також створюється "зелений коридор" для доставки товарів: митниця автоматично пропускає посилки, що виключає затримки, пов'язані з нарахуванням платежів, паперовими формальностями чи непередбаченими витратами при отриманні на пошті. Замовник заздалегідь отримує інформацію про кінцеву вартість покупки, що робить онлайн-шопінг більш прозорим і усуває потребу у співпраці з митними брокерами.
З економічної перспективи, цей захід вирівнює конкурентні умови для українських підприємств, які сплачують податки на кожен вироблений чи ввезений товар, на відміну від безмитних посилок з Китаю. Це сприяє розвитку внутрішнього ринку, створює умови для чесної конкуренції та забезпечує стабільне надходження до бюджету, що є критично важливим в умовах війни. Крім того, така реформа вписується в рамки євроінтеграційних процесів, адже синхронізує українські торгові правила з європейськими стандартами, де пільги з ПДВ на дешевий імпорт були скасовані у 2021 році з метою захисту національного виробника.
Відповідно до Меморандуму КМУ має зареєструвати до червня 2026 року законопроєкт щодо гармонізації з ЄС правил боротьби з ухиленням від оподаткування. Мінфін напрацював вже відповідний законопроєкт та оприлюднив для публічного обговорення. Аналіз цього законопроєкту від Мінфіну свідчить про значну кількість не оптимальних норм у ньому. Документ значно розширює дискрецію податкових органів та запроваджує агресивний інструментарій тиску - через вкрай розмиті та з можливістю двочитань поняття "податкових зловживань", розширює вимоги щодо "ділової мети" на внутрішні операції. Попри декларації про відповідність стандартам ЄС, низка норм має викривлений національний характер, створює критичні бар'єри для інвестицій і робить будь-які економічні зв'язки з Україною фіскально небезпечними.
Новий меморандум з МВФ демонструє чітку тенденцію: взятий курс на розширення податкової бази та посилення контролю за сплатою податків.
Меморандум є не лише технічним документом для отримання фінансування. Фактично це дорожня карта податкової та економічної політики України на найближчі роки.
