Розпочніть із аналізу витрат: чому в Україні спостерігається низька фінансова обізнаність і які кроки має вжити кожен вже сьогодні.

Українські підлітки мають початковий рівень фінансової грамотності, показало нещодавно дослідження НБУ. Серед дорослих ситуація незначно краща. Ще до повномасштабної війни USAID оцінював знання українців на досить низькому рівні. Наслідки - відсутність заощаджень (а разом із тим фінансова нестійкість), боргові ями, велика кількість жертв шахрайських схем, низька задіяність в інвестуванні тощо.

Про те, чому українці мало знають про фінансову грамотність і що варто змінити кожному, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Спадщина радянських часів, нелегальна економіка та злидні: які фактори заважають українцям досягти фінансової грамотності.

Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку, розповідає OBOZ.UA: після розпаду Радянського Союзу більшість українців не мала базових навичок життя в умовах ринкової економіки. Економічна ініціатива не заохочувалася, а всі рішення замість українців ухвалювала радянська влада, що призвело до формування пасивного фінансового мислення.

Ще один аспект: низький рівень доходів значної частини населення суттєво обмежує можливості для накопичення, інвестування та планування пенсійного забезпечення. Коли сім'ї витрачають майже всі свої кошти на задоволення базових потреб, у них немає змоги впроваджувати стратегії довгострокового фінансового планування, навіть якщо вони теоретично володіють цими знаннями. Згідно з даними НБУ, на 2024 рік лише 12% українців мають заощадження, які вистачили б на понад три місяці життя без доходів — це вкрай низький показник з точки зору фінансової стабільності домогосподарств, - зазначає Замотаєв.

Окрім цього, наявність "сірих" або "тіньових" схем, таких як виплата зарплат у "конвертах", ухилення від податкових зобов'язань та застосування неофіційних методів розрахунків, також зменшує інтерес до вивчення легальних фінансових інструментів.

Банкір впевнений: існує прямий взаємозв'язок між рівнем фінансової грамотності українців і їхньою активністю у відкритті депозитів, кредитуванні, інвестуванні тощо. Також варто додати, що таке явище, як "дропи" (коли українці продають свої банківські картки для відмивання коштів та незаконних оборудок), дуже часто пов'язане з відсутністю знань щодо відповідальності за такі дії. "Блокування карток через перевищення лімітів на карткові перекази також часто є наслідком незнання або безпечності щодо встановлених норм і правил", - пояснює банкір.

"Ринок акцій і похідних фінансових інструментів залишається невідомою територією для багатьох людей через його нерозвиненість. Середньостатистична українська сім'я та освітня система не надають достатньої уваги практичним фінансовим навичкам, які включають в себе планування бюджету, облік витрат, накопичення коштів, розуміння податкових зобов'язань, а також принципи роботи кредитів і депозитів, не кажучи вже про більш складні інструменти для збереження та інвестування," - зазначають експерти КИТ Group, одного з провідних гравців на українському валютному ринку.

Низька фінансова грамотність, з одного боку, призводить до відсутності довіри до традиційних інвестиційних інструментів, водночас стимулює розвиток тіньових схем і шахрайських організацій, які обіцяють надприбутки. Люди несуть кошти на фіктивні платформи або шахраям у Telegram, які пропонують просто нереальні умови - їх нереальність легко розпізнає фінансово грамотна людина.

Ще одна складність полягає в нерозумінні справжньої вартості грошей. Багато людей не враховують такі фактори, як інфляція, комісійні витрати та коливання валютних курсів. Відсутність знань про ці явища ускладнює планування заощаджень і підвищує ризики. Внаслідок фінансової неосвіченості люди не можуть адекватно оцінити умови різних фінансових продуктів, що ускладнює вибір вигідніших варіантів кредитів або депозитів, враховуючи всі нюанси. Ситуація з обміном валют є схожою: люди часто звертаються до першого зустрічного обмінника, не перевіряючи його легальність, не порівнюючи курси та не з'ясовуючи наявність комісій, а також не замовляючи необхідну суму заздалегідь. Це лише деякі з помилок, які можуть призвести до фінансових втрат, як зазначають експерти КИТ Group.

Втім, спостерігаються й позитивні зміни. Наприклад, зростає попит на прості цифрові й онлайнові сервіси, такі як мультиканальні платформи обміну, що прозоро та наочно пояснюють рух курсу. Саме на таку прозорість і підвищення фінансової грамотності орієнтується і КИТ Group - вони впроваджують елементи відкритої фінансової освіти у клієнтському сервісі: пояснення щодо курсових змін чи поради з вибору інструментів, - розповідають аналітики.

Почати можна з найлегшого - слідкуйте за своїми видатками

Замотаєв зазначає, що основи фінансової грамотності можна здобути завдяки просвітницьким ініціативам Національного банку України, комерційним банкам, безкоштовним навчальним програмам або у навчальних закладах.

"Але найголовніша проблема полягає в тому, що не завжди громадяни наочно розуміють важливість фінансової грамотності. Це не "іграшки", а необхідні навички й знання для будь-якої соціалізованої людини в сучасному світі", - зазначає банкір.

Ольга Чуркіна, фахівець у сфері фінансової освіти та досвідчений бухгалтер, радить розпочати з основ: вести облік сімейних витрат та зайнятися формуванням "фінансової подушки".

"Вона необов'язково має бути розміром шести місячних окладів, як рекомендує більшість фінансових консультантів. Але заощадження навіть у сумі одного-двох місячних окладів вже дає впевненість у завтрашньому дні. Якщо говорити про особистий досвід, то раніше я відкладала на фінансову подушку суму невитрачених грошей із попередньої зарплати (якщо залишалися). Зараз я змінила тактику - відкладаю суму одразу після отримання зарплати. Це необов'язково має бути відсоток від суми надходжень. Достатньо відкладати 500 чи 1000 гривень, але регулярно", - радить експертка.

Навіть якщо у вас вже є борг, це не означає, що ви не можете одночасно відкривати свій "резервний фонд". Ольга Чуркіна переконана, що якщо затримка з погашенням боргу не веде до значних витрат на його обслуговування, то немає сенсу намагатися погасити його відразу.

"Коли є фінансова подушка, то в скрутні часи є можливість не оформлювати кредит на поточні витрати, а користуватися "кредитом у самого себе", обов'язково повертаючи собі гроші", - пояснює експертка. При тому ефективно розпоряджатися своїми коштами без обліку видатків неможливо.

"Є багато зручних додатків у мобільному телефоні, які дозволяють відслідковувати свої витрати. Але важливо не ставитися до процесу занадто серйозно - до копійок. Інакше стане складно, і ви закинете цю справу. Записуйте витрати, заокруглюючи їх", - радить бухгалтерка. Записуючи свої видатки хоча б протягом трьох місяців, можна провести аналіз та побачити можливості для більш ефективного використання коштів. Це допомагає "багато дізнатися про себе", - каже Чуркіна.

Наступний крок після ведення обліку - планування видатків. "Коли розумієш свої витрати, можна спробувати відкладати на них гроші заздалегідь. Якісь витрати, наприклад страхування авто, технічне обслуговування, відпустка - від них нікуди не дітися. Чому б щомісяця не відкладати гроші на це? На кожну статтю хоча б по 200-500 грн. Коли настане час для цих видатків, сума в конверті може допомогти не залізти в кредит. А ще відслідковування доходів та витрат може бути неприємним. Тоді починається пошук додаткового доходу", - радить експертка.

Фінансова грамотність - це не тільки про способи заощаджувати, це можливість ефективно використовувати фінансові інструменти та розпоряджатися своїм бюджетом.