Після 12-річної паузи Росія знову відправила колишньому близькому партнеру другу партію нафтопродуктів.
Судно Proxima під прапором Барбадосу з приблизно 30 000 тонн дизельного палива вийшло з Приморська в лютому і дрейфує поблизу Баніяса, очікуючи на розвантаження свого вантажу.
Proxima потрапила під санкції США 10 січня, разом з близько 180 іншими суднами.
На минулому тижні танкер з назвою Prosperity, також під санкціями США, прибув до узбережжя Сирії, перевозячи близько 37 000 тонн дизельного пального, яке було завантажене в російському порті Приморськ на Балтиці.
Згідно з інформацією LSEG, ця поставка дизельного пального з Росії до Сирії стала першою прямою відправкою з 2013 року.
Москва підтримувала колишнього сирійського диктатора Башара Асада протягом більш ніж десятирічної громадянської війни в Сирії, але тепер прагне налагодити стосунки з новим тимчасовим лідером Ахмедом аль-Шараа. Росія має намір зберегти свої дві військові бази в країні. Нещодавно Сирія отримала свіжу партію своєї національної валюти, виготовленої в Росії, і в майбутньому очікуються додаткові постачання. Це свідчить про покращення відносин між Москвою та новими сирійськими керівниками.
У Сирії є два нафтопереробні заводи, розташовані в Хомсі та Баніясі, які припинили роботу після падіння режиму Асада.
Як вже згадувалося раніше, ціна на російську нафту марки Urals знизилася і опустилася нижче встановленої країнами G7 та їхніми союзниками цінової межі в $60, досягнувши $55 за барель. Це сталося після рішення ОПЕК+ про збільшення обсягів видобутку.
10 січня Сполучені Штати ввели широкомасштабні санкції проти важливої російської галузі, що фінансує війну в Україні — нафтової. Ці обмеження торкнулися найбільших російських нафтодобувних компаній, таких як Газпромнефть та Сургутнефтегаз, а також страхових фірм і постачальників послуг у нафтогазовій сфері. Крім того, під санкції потрапили російські посадовці та 183 судна, що належать до так званого "тіньового" флоту, які займались транспортуванням російської нафти.
Останні американські санкції, спрямовані проти російської нафти, підштовхнули Індію та Китай, які є головними споживачами цього ресурсу, до пошуку нових постачальників. Вони звернули увагу на конкурентів Росії з Близького Сходу, Африки та Америки.
