Піднімати чи не піднімати? Як зміни в тарифах "Укрзалізниці" на вантажні перевезення скажуться на підприємствах.

У кабінеті міністрів обговорюється пропозиція "Укрзалізниці" щодо підвищення ставок на вантажні перевезення. Яким чином ухвалення цього рішення державним монополістом позначиться на його ключових клієнтах?

У грудні 2024 року наглядова рада "Укрзалізниці" ухвалила рішення про коригування тарифів на вантажні перевезення. Незважаючи на надії керівництва державної компанії на впровадження нових тарифів вже в лютому 2025 року, цього так і не відбулося: у кабінетах уряду все ще тривають обговорення цього питання.

У той же час основні замовники вантажних перевезень залізницею — аграрії, металургійні компанії та будівельники — почали висловлювати занепокоєння через цю ініціативу залізничного монополіста та прогнозувати негативні наслідки для економіки України.

Аграрії попереджають про підвищення цін на свою продукцію, скорочення виробництва та зменшення конкуренції на зовнішніх ринках. Металурги вважають, що вищі тарифи призведуть до невідворотних наслідків для галузі, а будівельники кажуть, що це рішення вплине і на обороноздатність України.

Проте "Укрзалізниця" має вагомі підстави для своєї ініціативи. Вони, в основному, економічного характеру і пов'язані зі зростанням цін на ключові ресурси, які забезпечують стабільність функціонування залізничного транспорту. Яка з сторін має рацію і які можуть бути наслідки, якщо тарифи все ж підвищать?

Річний фінансовий обіг "Укрзалізниці" формується з доходів, отриманих від вантажних і пасажирських перевезень. Останні, як правило, є збитковими і фінансуються за рахунок прибутків від вантажних перевезень.

Наприкінці лютого 2025 року голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський прогнозував, що за фінансовим планом на 2025 рік чистий збиток від пасажирських перевезень становитиме 22 млрд грн.

Водночас фінансовий результат від надання послуг з вантажних перевезень зменшується. Якщо у 2023 році цей напрям приніс близько 20 млрд грн операційного прибутку, то у 2025 році, без індексації тарифів, компанія очікує лише на 5-6 млрд грн. Це не дозволить перекрити збиток від пасажирських перевезень.

У 2023 році компанія заробила 5 мільярдів гривень чистого прибутку. Як зазначив Перцовський, з цієї суми 2 мільярди гривень призначені як дивіденди для держави і залишилися на позабалансовому рахунку УЗ. Ці кошти використовуються для надання субсидій аграріям, які працюють у прифронтових зонах.

Зростання тарифів на вантажні перевезення стало звичною практикою для "Укрзалізниці" і регулюється відповідною постановою Кабінету Міністрів. Згідно з цим документом, тарифи повинні підлягати щорічній індексації. Однак протягом останніх 2,5 років цього не відбувалося, і компанія прийняла рішення підвищити вартість вантажних послуг на 37% після тривалого періоду без змін.

В "Укрзалізниці" обґрунтували своє рішення тим, що з моменту останнього коригування тарифів на вантажні перевезення відбулося значне зростання цін на основні ресурси. Зокрема, вартість електроенергії зросла на 166%, а дизельного пального – на 110%. Також спостерігається підвищення вартості запчастин для тепловозів на 217% і для електровозів на 22%. Крім того, підшипники і колеса для потягів подорожчали на 37% та 20% відповідно.

Замість цього, протягом останніх 2,5 років вартість промислової продукції підвищилася на 76,4%. Перцовський підкреслив, що якби тарифи враховували цей фактор, вони мали б зрости в 2,5 рази. У той же час "Укрзалізниця" запропонувала розглянути індексацію тарифів на "значно помірному" рівні - 37%.

Зростання вартості витратних матеріалів позбавило компанію можливостей проводити достатні ремонти інфраструктури та рухомого складу, індексувати зарплати залізничників та виконувати соціальні зобов'язання перед ними. Індексація ж дозволить на мінімально необхідному рівні фінансувати ремонт рухомого складу та інфраструктури, зазначають в "Укрзалізниці".

"Якщо жити за іншим сценарієм, можуть виникнути серйозні загрози для стабільної та безпечної діяльності критично важливої інфраструктури країни", - зазначають у компанії.

Наразі тарифна ініціатива монополіста погоджується в кабінетах профільних міністерств. Тому точну дату їх ухвалення в "Укрзалізниці" не змогли назвати.

Головними споживачами послуг "Укрзалізниці" у сфері вантажних перевезень виступають аграрний та металургійний сектори. У минулому році залізничний транспорт здійснив перевезення близько 175 мільйонів тонн вантажів, з яких близько двох третин становила продукція сільськогосподарських виробників та металургів.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів, що галузь очікує подорожчання на аграрну продукцію через індексацію тарифів на перевезення. За його словами, цього маркетингового року аграрії розраховують отримати прибуток із зернової групи, але через можливе подорожчання логістики змушені будуть витрачати кошти на транспортування, а не на погашення кредитів.

Марчук зазначає, що це призведе до збільшення навантаження, яке змусить виробників товарів звертатися до нових фінансових зобов'язань.

Підвищення тарифів на залізничні перевезення від "Укрзалізниці" призведе до збільшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Це пов'язано з тим, що значна частина українського зерна експортується через порти Одеського регіону. Олег Хоменко, голова правління Українського клубу аграрного бізнесу, підкреслив, що кроки залізничного монополіста можуть збільшити логістичні витрати аграріїв на 3-6 доларів за тонну, в залежності від місця розташування агрокомпаній.

"Останні два роки виявилися збитковими, і якщо аграрії, на фоні зростання тарифів, отримають лише незначні доходи, що не зможуть покрити їхні минулі втрати, це може мати серйозні і незворотні наслідки", - зазначив Хоменко.

Якщо рішення щодо підвищення тарифів не переглянуть, існує ризик, що частина фермерів буде змушена скорочувати діяльність. За оцінками Всеукраїнського конгресу фермерів, ймовірне закриття фермерських господарств внаслідок здорожчання логістики призведе до втрати орієнтовно 1,3 мільйона тонн урожаю зернових та олійних культур на суму 300 мільйонів доларів.

Крім цього, кажуть агроексперти, може скоротитися експортно-валютний виторг агровиробників, що своєю чергою призведе до скорочення надходжень від галузі до бюджету країни.

Інший найбільший клієнт вантажних перевезень "Укрзалізниці" - металурги - теж стурбовані ініціативою залізничного монополіста. Так, у "Метінвесті" повідомили ЕП, що підвищення тарифів призведе до негативного впливу як на металургію, так і на стабільність економіки України під час війни.

"На даний момент витрати на логістику складають значну частину собівартості нашої продукції. Тому чергове підвищення тарифів може негативно вплинути на нашу конкурентоспроможність на міжнародних ринках, що, у свою чергу, призведе до зниження обсягів продажів, зменшення бюджетних надходжень та валютних надходжень в Україну від експортерів", - зазначили представники компанії в коментарі для ЕП.

Як зазначив президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков, за останні три роки українська металургія понесла "величезні втрати" через війну та труднощі з експортом. Якщо у 2021 році обсяги виробництва сталі становили приблизно 22 мільйони тонн, то за підсумками 2022 року вони знизилися до 6,2 мільйона тонн.

"Фактично, більшість металургійних компаній зазнали чистих збитків на десятки мільярдів гривень, а загалом за три роки - на сотні мільярдів. Забезпечити фінансування цих витрат шляхом отримання кредитів стало практично неможливо через військові ризики та обмежений доступ до міжнародних фінансових ринків", - зазначив він.

Згідно з інформацією, наданою Каленковим, приблизно 80% металевої продукції та 60% залізної руди йде на експорт. Більше 80% цих товарних груп транспортується морським шляхом.

Збільшення тарифів на 37%, про яке було оголошено, за його словами, призведе до підвищення собівартості залізорудної сировини на 8-10%, а продукції металургійного сектора — на декілька відсотків. Це, в свою чергу, негативно позначиться на конкурентоспроможності українських металургійних товарів на міжнародних ринках і може зменшити експортний дохід.

До того ж, з огляду на проблеми металургійної галузі та втрату постачання коксівного вугілля, підвищення тарифів "Укрзалізниці" може стати додатковим поштовхом до того, що деякі підприємства скоротять або законсервують своє виробництво, а гірничо-збагачувальні комбінати почнуть закриватися, каже Каленков.

"Голова об'єднання поділився своїми розрахунками, зазначивши, що замість очікуваного зростання виробництва до 7,5 мільйона тонн у 2024 році на 4,5 мільйона, ми можемо зіткнутися зі зниженням на таку ж кількість. Це призведе до втрат у валютному еквіваленті приблизно 5 мільярдів доларів, а надходження до державного бюджету можуть зменшитися на 80 мільярдів гривень."

У свою чергу, зменшення обсягів виробництва в гірничо-металургійній промисловості призведе до скорочення вантажообігу Укрзалізниці, що, в свою чергу, може викликати необхідність підвищення тарифів. Це створить замкнуте коло економічної кризи.

Постраждати від підвищення тарифів залізниці може і третя за обсягами вантажів галузь - будівельна. Насипні вантажі, які використовуються у будівництві доріг, будівель, мостів та іншої інфраструктури у 2024 році становили близько 17% вантажообігу "Укрзалізниці".

За оцінками Ростислава Коробки, віцепрезидента Торгово-промислової палати (ТПП), збільшення тарифів на вантажні перевезення призведе до зростання витрат на будівництво, що в свою чергу підвищить вартість кінцевої продукції на 5-7% і зменшить маржинальність будівельних підприємств на 5%.

Відтак, по Україні можуть сповільнитися будівництва через необхідність перегляду бюджетів та пошуку альтернативних шляхів логістики. Великі інфраструктурні об'єкти можуть бути відкладені, а житлове будівництво у містах сповільниться на 10%.

Зростання цін на будматеріали внаслідок здорожчання перевезень збільшить собівартість будівництва на 3-7%, каже Коробка. Ціни на нерухомість економкласу можуть зрости на 2-4%, комфорт-класу - на 1,5-3%, бізнес-класу - на 1-2%.

Згідно з оцінками Торгово-промислової палати, найбільше уповільнення темпів будівництва спостерігатиметься в районах, які знаходяться далеко від виробництв будівельних матеріалів, оскільки залізничні перевезення тут грають вирішальну роль.

Додатково, зростання витрат на логістику може позначитися на процесі спорудження укріплень для військових у зоні бойових дій, хоча його негативний вплив буде менш помітним завдяки пріоритетному статусу та особливим умовам транспортування. Проте, в Торгово-промисловій палаті прогнозують, що сповільнення темпів будівництва укріплень може скласти від 3 до 5% внаслідок подорожчання доставки будівельних матеріалів.

Експерт у сфері логістики Юрій Щуклін вважає, що технологічне відставання "Укрзалізниці" негативно впливає на ефективність усіх українських виробників, які залежать від залізничних перевезень. Після підвищення тарифів це може призвести до додаткових витрат для бізнесу в розмірі 36 мільярдів гривень.

Ця цифра включає 26 млрд грн, що призначені для підвищення тарифів з метою покриття операційних витрат монополії, а також 10 млрд грн, які підприємства змушені витрачати через взаємодію з архаїчною бізнес-моделлю державної компанії.

Відомо, що "Укрзалізниця" застосовує старомодні підходи до організації перевезень: ручне управління, використання паперових документів, а процес ухвалення рішень займає багато часу через тривалі наради. Це, в свою чергу, веде до збільшення витрат компанії та підвищення тарифів на послуги.

За інформацією Каленкова, основною проблемою "Укрзалізниці" є високий рівень фіксованих витрат, які залишаються практично незмінними, незалежно від обсягів перевезень. Це означає, що навіть у разі зниження товарообігу, компанія змушена нести майже такі ж витрати, що негативно позначається на її фінансових результатах.

Головна проблема фінансування монополіста полягає в перехресному субсидіюванні збиткових пасажирських перевезень за рахунок надприбутків від вантажних перевезень. Каленков зазначає, що всі клієнти вантажних послуг фактично сплачують додатковий "податок", який компенсує фінансові втрати компанії. "Це ненормальна ситуація, яку потрібно терміново виправити", - підкреслив він.

Однією з потенційних ініціатив, яка здатна підвищити рівень обслуговування та якість послуг "Укрзалізниці", є скасування її державної монополії на залізничну тягу, зазначають фахівці. Це відкриє можливості для інших компаній конкурувати у сфері вантажних та пасажирських перевезень, що, в умовах конкурентної боротьби за клієнтів, стимулюватиме їх до вдосконалення та зниження витрат на надання послуг.

Щоб приватні залізничні оператори отримали фінансові стимули для обслуговування нерентабельних пасажирських маршрутів, можна звернутися до практики Європейського Союзу, де діє механізм зобов'язань з надання суспільних послуг (PSO). Цей механізм застосовується до маршрутів, які не є прибутковими на вільному ринку, але мають важливе соціальне значення. Держава проводить конкурс для надання субсидій на такі маршрути, а найекономічніший перевізник зобов'язується забезпечувати перевезення з визначеною частотою, тарифами та стандартами обслуговування.