Під маскою благодійних організацій - шпигунські операції та пропагандистська діяльність: як Росія освоїла методи обходу санкцій ЄС.

Російський державний "Правфонд" обходив санкції ЄС (Європейський Союз), використовуючи криптовалюти, готівку та офшорні рахунки: гроші передавались через посередників, третіх осіб і навіть російські посольства у щонайменше 11 країнах ЄС. Так, наприклад, 65-річна Тетяна Соколова перевозила готівку через кордон, а литовський адвокат Станісловас Томаш отримував виплати на рахунок у Панамі й пропонував криптогаманець для уникнення контролю.

Цю інформацію повідомляє французька газета Le Monde. У фокусі великого міжнародного розслідування опинився російський державний "Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які живуть за межами країни", відомий під назвою "Правфонд".

Незважаючи на введені санкції з боку Європейського Союзу, організація продовжила свою діяльність, використовуючи мережу офшорних рахунків, криптовалюти, посередників і навіть готівкові перевезення, що свідчить про її вражаючу здатність адаптуватися до обмежень. Офіційно "Правфонд" заявляв про свою благородну мету – захист прав росіян за межами країни.

Однак, розслідування, проведене виданнями Le Monde, DR, OCCRP та більш ніж двадцятьма медіа-партнерами, відкрило зовсім іншу ситуацію. Виявилося, що організація фінансувала прокремлівську пропаганду в країнах Європейського Союзу, зокрема в Балтійських країнах, підтримувала юридичних осіб, які були звинувачені у шпигунстві, а також надавала фінансування кіберзлочинцям і особам, залученим до контрабанди мігрантів.

Незважаючи на санкції, введені у червні 2023 року проти "Правфонду" та його керівника Олександра Удальцова, організація продовжила свою роботу. Витік більше 50 000 електронних листів, що потрапили до журналістів, виявив, що фінансування продовжувало надходити принаймні в 11 країн Європейського Союзу. Фонд застосовував ряд стратегій для обходу накладених обмежень:

Російські дипломатичні представництва регулярно скеровували тих, хто шукає фінансову підтримку, до "Правфонду". Отримувачі допомоги заповнювали анкети, в яких вказували суми, здебільшого для покриття витрат на судові процеси. Багато з них отримували рекомендації щодо різних методів переказу: обмін валюти, вивезення коштів за кордон або ж отримання грошей через офшорні рахунки в Панамі.

Прикладом є адвокат Станіслав Томаш, який отримав 10 000 євро через панамський рахунок і визнав, що через санкції стало небезпечно співпрацювати з "Правфондом". У його листах містяться заклики перейти на більш безпечні канали зв'язку, оскільки "литовці можуть потрапити до списків Інтерполу".

Дослідження виявило, що навіть на перший погляд "нейтральні" організації, як-от фінська Mosaiikki, отримували підтримку від "Правфонду", частково використовуючи ці ресурси для реалізації своїх проектів. Тим часом, їхні керівники, зокрема Тетяна Доултцева, висловлювали занепокоєння через зростаючі фінансові обмеження та загрози для репутації після публікацій у медіа.

Електронні листи фонду свідчать про те, як, незважаючи на введення санкцій, він зміг адаптуватися до нових умов. Організація налагодила співпрацю з юристами, посередниками, фіктивними особами та іноземними структурами, які допомагали у переказі коштів. Завдяки такій стратегії "Правфонд" не лише зберіг свою діяльність, але й продовжував залишатися впливовим гравцем у європейському контексті для Росії.

Як вже повідомляло OBOZ.UA, німецька компанія Kontron, що спеціалізується на виробництві електронних компонентів, надавала Росії заборонені технології, порушуючи при цьому санкції, запроваджені Європейським Союзом. Це ще раз підкреслює, що країна-агресор не здатна самостійно забезпечити себе сучасними технологіями та залишається залежною від європейських інновацій.