Пендзин: Україна на краю значних інвестиційних трансформацій.

Жінці належить дві сукні на сім років, а підлітку - одна зимова та одна демісезонна куртка на три роки. Нещодавно українців обурили висловлювання депутата Верховної Ради Данила Гетьманцева, голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Він заявив, що прожитковий мінімум в Україні є абстрактним поняттям. Проте, ми знаємо, що багато людей у нашій країні змушені існувати на цей "абстрактний мінімум" в нинішніх умовах. Коли в Україні востаннє переглядали прожитковий мінімум і що насправді означає цифра 2920 грн?
В Україні розмір прожиткового мінімуму визначається за методикою, яка була затверджена Кабінетом Міністрів у 2000 році.
Два з половиною десятиліття тому.
Так. Можна сперечатися з тією методикою, а можна не сперечатися, але по ній встановлювалися три кошики: продуктовий, промисловий і кошик послуг, який на той момент з точки зору державних службовців, експертів, спеціалістів, медиків, соціальників накривав цей весь комплекс потреб, який становить прожитковий мінімум.
Розмова не йде про конкретні цифри, а про списки. Коли ви почали згадувати Гетьманцева, то обговорювали, скільки панчох, штанів, трусів та курток потрібно людині протягом року. Це, власне, і є пункти тієї методики. Пізніше, якщо я не помиляюся, у 2014-2015 роках відбулося судове рішення, яке скасувало перегляд цієї методики. Тоді не було зроблено значних змін: додали каву та ще декілька позицій. Проте, в основному, фундаментальних змін не відбулося.
Неодноразово розглядалося питання суттєвих змін у підходах, оскільки в більшості країн світу існують свої власні методи та системи для визначення прожиткового мінімуму. Це також стосується європейських держав.
У італійців в прожитковому мінімумі є навіть певна кількість сухого вина, яка обов'язково має бути у людини протягом місяця.
А тепер, що стосується цифри 2920 грн. Міністерство соціальної політики України кожен місяць розраховує фактичний прожитковий мінімум, виходячи з оцієї методики, про яку я сказав, і тих реальних цін, які сьогодні існують у нас на ринку. А чи знаєте, скільки сьогодні є фактичний прожитковий мінімум?
Гетьманцев стверджує, що його показник повинен перевищувати в три з половиною рази.
Ні, зверніть увагу на те, що справжній прожитковий мінімум на сьогоднішній день перевищує 9000 грн. Хочу нагадати, що наша мінімальна заробітна плата становить 8000 грн. Таким чином, існує декілька аспектів, які не можуть бути коректними за визначенням.
По-перше, мінімальна заробітна плата не повинна бути меншою за прожитковий мінімум. Людина не має сенсу працювати за таку плату, якщо вона не здатна забезпечити основні потреби для життя.
Міністерство соціальної політики оцінило прожитковий мінімум, який перевищує 9000 гривень. А те, що закладено в бюджеті на рівні 3000 гривень, на мою думку, цілком справедливо піддається критиці, як зазначив Гетьманцев, оскільки це цифра, яка не має жодного реального підґрунтя.
Данило Гетьманцев, источник изображения: rbc.ua
І сміх, і провина.
Відверто кажучи, ми колись зверталися до Міністерства фінансів з цим запитанням і отримали відповідь, що це умовно визначена цифра, яка відображає реальні можливості бюджету забезпечувати соціальні виплати.
Перекладаючи з мудрої і складної мови на зрозумілу, поясню свою думку. Якщо сьогодні в бюджеті підвищити фактичний прожитковий мінімум до реальних значень – з 3000 грн до 9000 грн, то загальна сума соціальних витрат, які необхідно буде виплатити з державного бюджету, збільшиться втричі.
Україна цих грошей не має.
На сьогоднішній день Україна стикається з фінансовими труднощами, які не дозволяють забезпечити соціальні виплати на рівні 3000 гривень, що є мінімально необхідним для проживання.
А може, є спосіб знайти ці кошти?
Так. Ми їх кожен рік беремо в макроекономічному фінансуванні наших партнерів, ходимо з протягнутою рукою і клянчимо в них $40 млрд щороку для того, щоб покривати соціальний пакет. Скажу для вашого розуміння, що прожитковий мінімум є базова цифра, як і всі соціальні стандарти. У нас з вами є два соціальних стандарти: прожитковий мінімум і мінімальна заробітна платня, від яких залежить більш як 150 різних платежів з державного бюджету.
Якщо ви збільшуєте прожитковий мінімум, це автоматично призводить до підвищення всіх витрат державного бюджету на ту ж саму величину.
Ще до початку активних бойових дій, якщо я не помиляюся, проблема розбіжності між реальним прожитковим мінімумом і тим, що було передбачено в бюджеті, піднімалася у 2020 році.
На той час, згідно з тими цінами, соціальні витрати, що залежать від прожиткового мінімуму після індексації, зростали приблизно на 350-400 млрд грн. Наразі ця сума виглядає цілком нереалістичною з огляду на можливості фінансування.
Ми також усвідомлюємо, що кожну гривню для соціальних потреб нам доводиться просити в наших партнерах. Мабуть, вас не здивує той факт, що у 2025 році Україна вирішила не проводити індексацію соціальних стандартів, незважаючи на інфляцію в 15,9% та зростання вартості продуктової корзини більш ніж на 22%.
Цього року ми не будемо коригувати соціальні стандарти. Це означає, що ми свідомо приймаємо рішення про зниження рівня життя людей. Чому так відбувається? Просто ми не змогли отримати необхідні фінансові ресурси.
А скільки треба ще випросити грошей для того, щоб закрити принаймні індексацію цих виплат?
На наступний рік, якщо ми подивимося з вами бюджетну декларацію, вони планують збільшити прожитковий мінімум до 8 600 грн. Ще раз нагадую, прожитковий мінімум - понад 9000 грн. А щодо збільшення прожиткового мінімуму, який написаний в державному бюджеті, якщо я не помиляюся, то зростає ледь не до 3500 грн, тобто лише на 500 грн. Якщо таке вдасться зробити, то це однозначно додасть те, що десь ще треба буде вишукувати додатково 100 млрд.
Нам взагалі треба вишукувати на наступний рік 1,7 трлн грн.
О, Боже! Ви озвучуєте такі жахливі цифри, що я просто не уявляю, звідки Україні взяти ці кошти.
Чекайте, ви трошки мене дивуєте. Ми з вами неодноразово в етері Еспресо, обговорюючи український бюджет на 2025 рік та згадуючи бюджет на 2024 рік, говорили, що у 2025 році дохід України, дохідна частина бюджету - 2,2 трлн грн. Видаткова частина бюджету майже 1,8 трлн грн, а точніше - 1,7 трлн грн з хвостиком. Тобто дуже приблизно - 1,7 трлн грн ми десь мали запозичити на 2025 рік. А це $40 млрд.
У 2024 році ми знову звернулися до наших партнерів з проханням про фінансову підтримку в розмірі $40 млрд для соціальних потреб. У 2022-2023 роках ми не робили запитів, оскільки отримали фінансування, яке вже було надано. Для покриття соціальних витрат ми за вашої підтримки надрукували 400 млрд грн. Так, ми вдавалися до друку грошей!
Результат очевидний: курс долара зріс з 24 гривень до 37 гривень у 2022 році. Чудес не буває, чи не так? Ми говоримо про цілком реальні факти: коли наводимо конкретні цифри, це свідчить про їхню дійсність та наявність у реальному житті.
У 2025 році наші партнери надали нам кредит у розмірі 50 мільярдів доларів. Ці кошти частково спрямовуються на соціальні програми, а в певних випадках — за домовленістю з окремими державами — на зміцнення безпеки та оборони країни. Проте, наразі нам бракує 412 мільярдів гривень на ці цілі, і це питання буде винесене на розгляд Верховної Ради для можливого збільшення державних витрат.
Як ви вважаєте, чи можуть податки зрости цього року внаслідок нестачі фінансів?
На даний момент вони мають намір забезпечити покриття 412 млрд грн за рахунок двох основних джерел. Перше з них полягає у збільшенні податкових надходжень, що не вимагатиме змін у податкових вимогах або в нормах Податкового кодексу. Дозвольте пояснити, звідки виникають ці можливості.
Друге - це понад 250 мільярдів гривень додаткових запозичень через облігації внутрішньої державної позики. Можете собі це уявити? Фактично, банки знову опиняться в ситуації, коли їх змушуватимуть інвестувати в українські ОВДП. Що є, те є.
Однак, понад 140 мільярдів гривень необхідно буде залучити через податкові надходження. Сюди входить і воєнний збір, який був запроваджений цього року, а також планується, що податок на доходи фізичних осіб забезпечить додаткові 50 мільярдів гривень.
На сьогоднішній момент є купа законопроєктів у Верховній Раді, які посилюють контроль за сплатою податку на доходи фізичних осіб.
Хочу звернути увагу, що якщо ви користуєтеся маркетплейсами, такими як OLX чи подібними, варто пам’ятати, що відповідно до Податкового кодексу України, усі доходи громадян підлягають оподаткуванню в розмірі 18% плюс військовий збір. Отже, наразі ставка складає 18% плюс 5% на будь-який отриманий дохід.
Отже, згідно з чинним Податковим кодексом, якщо ви здаєте в оренду квартиру і отримуєте за це гроші, то як орендодавець ви повинні сплатити 18% податку. Те ж саме стосується ситуації, коли ви продаєте щось на OLX – ви також зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб. А якщо ви підробляєте таксистом після основної роботи і заробляєте певну суму, то, згідно з законом, повинні віддати 18% з цих доходів. Чи дотримуєтеся ви цих вимог? О, звісно ж.
Ви закінчили роботу, до вас прийшла сусідка, каже: "Допоможіть мені почистити каналізацію, бо забилася у кухні". Ви пішли, допомогли це зробити. Вам сусідка дала 200 грн. Треба сплатити податок. Смішно, правда?
Ми абсолютно спокійно зараз говоримо про те, що всі соціальні видатки фінансуються за рахунок запозичень, які потім будуть віддавати прийдешні покоління. Ми спокійно до того відносимося? Та, Господи, хтось, аби не я.
Коли ми мандруємо по європейських країнах і заправляємо свій автомобіль на автозаправній станції, часто українці не беруть чек, кажучи: "Нащо це потрібно? Залиште собі". Для європейців це виглядає незрозуміло і навіть жахливо. Як можна відмовитися від своїх грошей? Адже ці чеки слугують для зниження податкових зобов'язань у річній декларації. А ми? Ми зазвичай не подаємо декларацію і не сплачуємо податки. Смішно, чи не так? Але саме це і формує дохідну частину державного бюджету.
Складність українських законів компенсується тим, що їх виконання не є обов'язковим.
Я вам кажу прямим текстом, як це говориться. І коли ми з вами хочемо в Європу, ми маємо розуміти, що Європа - не тільки гарні, уквітчані містечка, а це і неухильна сплата податків, це і величезна соціальна відповідальність.
Чомусь, коли українці їдуть в Європу і там починають жити, працювати, в них не виникає питання - платити чи не платити податки. Тому що, якщо не сплатиш податки, будеш мати величезний менінгіт на слабу голову. З Україною - все нормально. Ми живемо в тій країні, де можемо, вибачте, сміття викинути під хатою і нічого нам за те не буде, бо ми ж у рідній оселі.
Бажаю також обговорити питання інфляції. Національний банк України повідомляє, що фактичні дані перевищують первісні прогнози, і цей показник, як ви вже зазначили, досяг рівня 15,9%.
Отже, очікування склали менше 10%.
Олег Пендзин, изображение: facebook.com/oleg.pendzin
Які події очікують нас у майбутньому? Як складеться ситуація з іноземними валютами? Спостерігаємо, що євро значно зросло в ціні.
Давайте я швидко проясню ситуацію. Що стосується євро, то тут немає нічого незвичного. Це процеси, які абсолютно не пов'язані з Україною. Ви берете курс гривні до долара, множите його на крос-курс євро до долара, і таким чином отримуєте ті приблизно 49,3 - 49,4 грн, які сьогодні пропонуються в обмінниках. Тобто, у цьому немає жодних загадок.
Курс євро до долара, що на даний момент різко знижується, а також долар до євро, є наслідком "прогресивної політики" пана Трампа.
А після прийняття цього "великого, прекрасного закону" про податки, як Трамп називає це, то цей закон протягом найближчих 10 років збільшить дефіцит американського бюджету на $3,5 трлн.
Як ви вважаєте, куди спрямують свої капітали інвестори? У долар? Ні, це не долар. На мою думку, вони оберуть євро.
Проте, Україна зараз знаходиться на периферії значних інвестиційних активностей, тому, на мою думку, тут немає сенсу вести дискусію. Ми просто будемо спостерігати за подіями. Слід усвідомлювати, що, в цілому, це на нас не має суттєвого впливу.