Павло Казарін: Ці переговори не здатні вирішити конфлікт між Росією та Україною – Блоги | OBOZ.UA
Щоразу, коли ми беремося коментувати мирні переговори за участю української та американської делегацій, ми маємо пам'ятати одну важливу деталь. Війну між Росією та Україною ці переговори завершити не можуть. Єдина інтрига полягає в тому, кого саме США звинуватять у зриві мирного процесу, пише Павло Казарін для Slawa.tv.
Саме тому немає жодного сенсу аналізувати переговорну позицію українського уряду. Влада може обіцяти відмовитися від вступу в НАТО, провести вибори без скасування воєнного стану чи винести територіальні питання на всеукраїнський референдум. Проте, основна мета цих заяв полягає в тому, щоб уникнути звинувачень Дональда Трампа на адресу офіційного Києва в його неконструктивному підході.
Дональд Трамп має намір закінчити військовий конфлікт будь-якою ціною. Його не особливо турбує, якщо за це доведеться заплатити українському народу. Трамп не вірить у високі цінності, сприймаючи політику як бізнес, і вважає, що фінансова вигода є основною мотивацією для будь-якого політика. Тому протягом усього 2025 року він прагне запропонувати Владіміру Путіну угоду, яка буде настільки вигідною, що той не зможе її відкинути.
Саме з цієї причини Сполучені Штати намагалися переконати Москву визнати анексію Криму. Вони пропонували повернення до G7, скасування санкцій і можливість інвестицій. Також обговорювалося питання, пов'язане із невступом України до НАТО. Усе це, як вважав Трамп, могло б допомогти Путіну вийти з конфлікту, відчуваючи себе переможцем. Ця ситуація ще раз підкреслює, наскільки Трамп не підходить для посади президента найпотужнішої держави світу.
Причини, що спонукають Путіна до дій, не зводяться лише до матеріальних вигод. Якби російський лідер керувався економічними показниками, він би не розпочав масштабну війну. Саме вторгнення свідчить про те, що для Кремля є аспекти, які важливіші за бюджетні показники. Російська політика формується не стільки фінансами, скільки відчуттям образи та незадоволеності.
Для Москви будь-яка редакція мирних угод, яка передбачає збереження суверенної України, -- це вже поразка. Будь-який договір, що дозволяє Києву зберегти боєздатну армію, -- це програш. Будь-який формат завершення війни, який зберігає за Україною свободу дій, -- це катастрофа. Тому що Владімір Путін хоче не завершити війну, а виграти її. І він переконаний, що може розв'язати всі свої завдання на полі бою.
Основне завдання України полягає в тому, щоб донести до Трампа просту істину: саме Москва не бажає миру. Українська делегація, з одного боку, наполегливо відстоює свої позиції щодо важливих питань, таких як чисельність збройних сил або офіційне невизнання окупації. З іншого боку, вона висловлює готовність обговорювати всі інші аспекти. Головна мета - перевести ініціативу на переговорне поле російської сторони, щоб Трамп отримав відмову не від Києва, а саме від Москви.
Коли Зеленський висловлює готовність організувати вибори, він насправді має на увазі, що росіяни повинні призупинити військові дії на три місяці перед виборами. Він пропонує Вашингтону ініціювати з Кремлем переговори про оголошення перемир'я. Таким чином, він створює обставини, за яких Росія відмовить США, що, в свою чергу, викличе відповідну реакцію.
У разі, якщо Москва відмовиться від мирного плану, схваленого США та Україною, Дональд Трамп не зможе проігнорувати цю відмову. Одним із можливих кроків може стати посилення санкцій. Саме тому офіційний Київ вживає всіх необхідних заходів, щоб у Трампа, незважаючи на його складні стосунки з Україною, не виникло підстав для критики української сторони.
Ймовірно, російська сторона відреагує на мирні ініціативи Трампа відмовою. Відповідно до висловлювань президента Росії, його військові не говорять йому правду про реальний стан справ на фронті. Саме тому він вирішив нагородити генерала Кузовльова званням "героя Росії", який заявив про захоплення Куп'янська ще наприкінці листопада. При цьому українська армія вже готувала операцію, яка дозволила їй відсунути російські підрозділи від цього міста.
Російський президент став заручником свого оточення. Якщо єдине твоє джерело інформації -- це паперові звіти в папках, то в якийсь момент твоєю картиною світу починає керувати той, хто цю папку готує. Цілком можливо, що російський президент доволі туманно уявляє собі ситуацію в російській економіці та масштаб проблем у державних фінансах Росії.
Внаслідок цього він продовжуватиме воювати, поки реальні обставини не зміняться настільки, що їх не можна буде більше ігнорувати.
Завдання України полягає в тому, щоб терпляче дочекатися цього часу. Росія не здатна вести війну безкінечно, незважаючи на те, що її пропагандисти намагаються переконати в протилежному. Нові санкції, введені США, можуть прискорити цей процес, тому українська дипломатія вже активно працює над їх реалізацією.
