Павел Казарин: Эти обсуждения не способны положить конец конфликту между Россией и Украиной -- Блоги | OBOZ.UA
При каждом обсуждении мирных переговоров между украинской и американской делегациями необходимо учитывать один ключевой аспект. Эти переговоры не способны разрешить конфликт между Россией и Украиной. Главный вопрос заключается в том, кого США в конечном итоге упрекнут в провале процесса мирного урегулирования, отмечает Павел Казарин на Slawa.tv.
Далее текст на языке оригинала.
Саме з цієї причини немає жодного сенсу аналізувати переговорну позицію українського уряду. Вони можуть пообіцяти відмовитися від вступу до НАТО, обіцяти провести вибори без скасування воєнного стану або виставити територіальні питання на загальнонаціональний референдум. Але вся суть цих заяв полягає в тому, щоб уникнути звинувачень з боку Дональда Трампа у неконструктивному підході з боку офіційного Києва.
Дональд Трамп прагне завершити війну будь-якою ціною, і його не дуже турбує, якщо цю ціну доведеться сплатити українцям. Він не вірить у моральні цінності, розглядаючи політику через призму бізнесу, і переконаний, що фінансова вигода є основною рушійною силою для будь-якого політика. У 2025 році він активно намагається запропонувати Владіміру Путіну угоду, настільки вигідну, що той не зможе її проігнорувати.
Ось чому США висували перед Москвою ідею визнання Криму, відновлення участі в G7, зняття економічних санкцій та залучення інвестицій. Також висловлювалася пропозиція щодо невступу України до НАТО. Все це, на думку Трампа, могло б дати можливість Путіну вийти з конфлікту з відчуттям тріумфу. Ці факти ще раз підкреслюють, наскільки Трамп не готовий виконувати обов’язки президента найвпливовішої держави світу.
Причини дій Путіна не можна зводити лише до меркантильних інтересів. Якби російський лідер керувався лише фінансовими показниками, він ніколи не розпочав би повномасштабну війну. Саме вторгнення свідчить про те, що для Кремля є питання, які перевищують прості бюджетні цифри. Руська політика формується не стільки грошима, скільки почуттям образи.
Для Москви будь-яка редакція мирних угод, яка передбачає збереження суверенної України, -- це вже поразка. Будь-який договір, що дозволяє Києву зберегти боєздатну армію, -- це програш. Будь-який формат завершення війни, який зберігає за Україною свободу дій, -- це катастрофа. Тому що Владімір Путін хоче не завершити війну, а виграти її. І він переконаний, що може розв'язати всі свої завдання на полі бою.
Основне завдання України полягає в тому, щоб донести до Трампа просту думку: саме Москва не зацікавлена в мирному врегулюванні. Українська делегація, з одного боку, захищає свої принципові позиції (в питаннях чисельності збройних сил або офіційного визнання окупації), а з іншого – висловлює готовність обговорювати інші аспекти. Головна мета – перевести відповідальність на російську сторону, щоб Трамп отримав відмову не з української столиці, а безпосередньо з Москви.
Коли Зеленський говорить про готовність провести вибори, насправді він має на увазі, що Росія повинна призупинити бойові дії на три місяці, які передують голосуванню. Він пропонує Вашингтону ініціювати у Кремлі оголошення перемир'я. Це призводить до створення ситуації, в якій Росія може відмовити США, викликавши відповідну реакцію обурення.
Якщо Москва відмовиться прийняти мирний план, затверджений США та Україною, Дональд Трамп змушений буде реагувати на цю відмову. Одним із можливих кроків може стати посилення санкцій. Саме тому офіційний Київ докладає всіх зусиль, щоб у Трампа, незважаючи на його складне ставлення до України, не виникало підстав для звинувачень на адресу української сторони.
А російська сторона, найімовірніше, відповість відмовою на мирні пропозиції Трампа. Судячи із заяв російського президента, його генерали брешуть йому про ситуацію на фронті. Тому він і нагороджує званням "героя Росії" генерала Кузовльова, який оголосив про взяття Куп'янська ще наприкінці листопада. У той самий час, коли українська армія готувала операцію, що дозволила відкинути російські підрозділи від міста.
Президент Росії опинився в пастці свого оточення. Коли твоїм єдиним джерелом інформації є лише паперові звіти, то рано чи пізно твоє сприйняття світу починає визначатися тим, хто ці документи складає. Можливо, що президент Росії має досить неясне уявлення про реальний стан справ в економіці країни та масштаби фінансових труднощів, що її хвилюють.
У результаті він і надалі буде налаштований вести війну -- доти, доки реальна ситуація не стане такою, що її вже неможливо буде ігнорувати.
І завдання України полягає лише в тому, щоб дочекатися цього моменту. Росія не може воювати вічно -- що б не твердили її пропагандисти. Нові американські санкції можуть лише наблизити цей момент, а тому українська дипломатія вже зараз робить усе, щоб вони з'явилися.
