Парламент Південної Кореї ініціював процедуру імпічменту щодо президента: які наслідки це може мати для України?
Юн Сок Йоль, глава держави Південної Кореї:
Я оголошую введення воєнного стану. Це рішення прийняте з метою забезпечення безпеки Республіки Корея від загроз з боку північнокорейських комуністичних сил. Крім того, ми прагнемо подолати прокомуністичні антидержавні рухи, які позбавляють наш народ щастя та свободи.
Яка вивела на вулиці тисячі людей.
- Я закликаю його піти у відставку за власним бажанням! - Я прийшла сюди з обуренням. Введення воєнного стану стало ударом по нашій демократії! Я залишуся тут, поки не буде оголошено імпічмент!
"Необачне", як його охрестили в ЗМІ, рішення Юн Сок Йоля ввести воєнний стан спричинило політичну кризу в країні та поглибило соціальний розкол. Громадськість почала стурбовано реагувати на ймовірні обмеження політичної діяльності, що, насамперед, могло негативно вплинути на роботу парламенту та політичних партій.
Селесте Аррінгтон, асистентка професора на факультеті політології та міжнародних відносин в Університеті Джорджа Вашингтона:
Такі дії, найімовірніше, свідчать про відсутність політичного досвіду. І це призвело до ще більших розбіжностей між керівною партією й опозицією, яка має більшість у парламенті. Водночас у громадян занепокоєння трохи інше. І це передусім економічні наслідки такого рішення. Наприклад, падіння вона, національної валюти.
Однак не всі корейці поділяють вимоги опозиції та протестуючих щодо відставки Йоля.
Лі Санг-Юн, мешканець столиці Південної Кореї, Сеула:
Депутати парламенту не складають у мене враження гарних людей. І коли я бачу, як законодавці намагаються скинути нашого президента та захопити владу, це мене розчаровує.
Лі Єн Сок, жителька Сеула:
Юн не вчинив нічого неправомірного, чи не так? Якщо у вас інша думка, давайте обговоримо це. Я цілком підтримую президента Йоля.
З другої спроби парламент Південної Кореї все ж оголосив президенту імпічмент. Уперше це намагалися зробити ще сьомого грудня. Але тоді керівна "Громадянська сила" бойкотувала голосування. Напередодні ж 204 депутати віддали свій голос "ЗА". І передали повноваження тимчасово виконувати обов'язки президента чинному прем'єру Хан Док Су.
Хан Док Су, в.о президента Республіки Корея:
Найважливіше на даний момент – захистити державу від вакууму. Ми відновимо стабільність у сфері безпеки, щоб зберегти довіру США, Японії та інших партнерів.
Наступний етап – рішення Конституційного суду. Цей орган має ухвалити рішення: підтвердити імпічмент або відновити Йоля на посаді. Розгляд справи може тривати приблизно півроку. Якщо суд визнає дії парламенту законними, у Південній Кореї відбудуться позачергові вибори, на чому вже наполягають представники опозиційної "Демократичної партії". Проте залишається питання, чи можуть політичні зміни в Південній Кореї негативно вплинути на підтримку України. Адже саме "Демократична партія" стала однією з причин, чому уряд Південної Кореї не проявляв активності у допомозі Україні під час війни з рф.
"Демократична партія" висловила незадоволення урядовими діями, зокрема тим, що він не заперечує надання Україні військової допомоги. Політична сила закликала уряд звернутися до парламенту за затвердженням перед ухваленням подібних рішень.
Водночас наративи цієї політичної сили часто збігаються з кремлівськими. Тим не менше, близько 80% населення Південної Кореї, яка є одним із провідних постачальників зброї в світі, виступає проти надання військової допомоги Україні. Ця ситуація відбувається на фоні посилення військових зв'язків між Росією та найбільшою загрозою для Сеула – Північною Кореєю.
