Остання можливість для Путіна. Західні експерти розкрили, чого очікувати 8 серпня, а також обговорили, чи перетворюється Трамп на "яструба" в питаннях щодо Росії.
Кремль може зіткнутися з втратою підтримки важливих торгових партнерів, які можуть опинитися під американськими санкціями.
Дональд Трамп оголосив про своє прагнення досягнути угоди щодо завершення конфлікту в Україні до 8 серпня. Цю дату він визначив як крайній термін для Володимира Путіна, щоб той дав згоду на припинення бойових дій та розпочав конструктивні мирні переговори. У разі відмови, США впровадять додаткові санкції проти основних торгових партнерів Росії.
Що стоїть за різкою зміною риторики Трампа, і на які кроки насправді може піти Вашингтон -- в інтерв'ю "Телеграфу" розповів доктор Ян Лессер -- глава брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла.
Трамп зменшив термін, який надав Путіну для укладення угоди про припинення вогню, до 10 днів. Які, на вашу думку, можуть бути причини такої зміни?
-- Гадаю, це свідчення зростаючого розчарування президента Трампа російським керівництвом.
Сумніваюся, що це єдиний випадок. Насправді, ця ситуація триває вже декілька місяців. Коли Трамп здобув владу, він сподівався, що зможе швидко знайти вирішення — хоча б у вигляді угоди про припинення вогню.
Безумовно, це стало абсолютно нездійсненним. На мою думку, він просто втратив віру в те, що Росія може вести переговори з чесними намірами. Крім того, його ставлення до президента Зеленського та української сторони в цьому протистоянні також зазнало змін.
Внаслідок цього позиція Трампа щодо взаємодії з Москвою стала більш "яструбиною". Хоча не досягла рівня, на який сподівалися деякі, вона виявилася жорсткішою, ніж побоювалися багато людей.
Як ви вважаєте, чи мають європейські керівники якесь відношення до цієї зміни? Вони уклали досить важливу торговельну угоду зі Сполученими Штатами, погодившись імпортувати нафту та газ з США. Чи може це бути пов'язано?
-- Якщо й існує якийсь зв'язок, то це більше пов'язано з результатами саміту НАТО в Гаазі, де було досягнуто дуже значного прогресу в питанні розподілу оборонних витрат й інших моментах, які Трамп вимагав від європейських союзників. Гадаю, що в міру того, як він відчуває більшу впевненість у відносинах з Європою в галузі безпеки, зміцнюється і його здатність рішуче мислити щодо Москви.
Я впевнений, що під час приватних зустрічей із лідерами в Гаазі, вони надсилали Трампу подібні сигнали. Можливо, не всі з них і не в однаковій формі, але загалом -- мова про очікування, що США займатимуть лідерську позицію в цьому питанні [війни в Україні]. Видається, саме це ми зараз і спостерігаємо.
Як ви вважаєте, чи можуть свіжі санкції з боку США вплинути на позицію Путіна щодо діалогу? Москва постійно підкреслює, що вона вже звикла до західних обмежень.
-- Безперечно, за останні роки російська економіка певною мірою адаптувалася -- частково цілеспрямовано -- щоб протистояти такого роду санкціям з боку Європейського Союзу та інших. Але це не означає, що санкції більше не можуть завдати шкоди.
Важливо усвідомлювати, що санкції, накладені США на Росію, не є особливо значущими, адже економічні відносини між цими країнами вже є досить обмеженими. Однак вторинні санкції можуть мати значний вплив, особливо в таких сферах, як енергетика або фінанси. Проте все це залежить від конкретних умов і формулювань цих санкцій.
Країни, які можуть опинитися під ударом вторинних санкцій через значні обсяги торгівлі з Москвою, ймовірно, будуть для США об'єктом особливої уваги, щоб уникнути зайвих ускладнень. Серед них можна виділити Китай, Індію, Туреччину та деякі інші держави. Хоча їхні відносини з Америкою не можна назвати бездоганними, в них існують інші інтереси та активні переговори.
Вважаю, що це може стати певним бар'єром для того, наскільки далеко адміністрація зможе просунутися. Багато з цих заяв, можливо, є більше словами, ніж реальними кроками, але в той же час це може спонукати адміністрацію Трампа до більш рішучих дій у сфері постачання зброї та військової допомоги Україні. Це буде мати ще більшу вагу.
Нова модель, за якою Сполучені Штати постачають озброєння НАТО, а альянс, в свою чергу, передає його Україні, має всі шанси запрацювати вже в найближчі тижні або місяці.
Таким чином, це надає президенту можливість оголосити про певну політичну перемогу для своєї виборчої аудиторії, стверджуючи, що ми не залучаємо додаткові ресурси, проте Україна отримує необхідну підтримку.
Оскільки він має справу з двома різними категоріями виборців — навіть усередині своєї партії. Одні з них мають високу чутливість до теми розподілу витрат — їхні погляди більш ізоляціоністські або, принаймні, односторонні. Інші ж, навпаки, традиційно підтримують жорсткіший підхід до Москви.
Як досягти компромісу між двома сторонами?
Шлях до цього виглядає таким чином: Сполучені Штати постачають озброєння, Європейські країни його закуповують і передають Україні. І, на мою думку, обсяги цих постачань могли б суттєво зрости, якби США виявили справжнє бажання цього.
30 липня ми стали свідками досить різкої заяви Дональда Трампа в соціальних мережах, в якій він висловив своє незадоволення щодо Індії та запровадження додаткових мит на імпорт. У своїй публікації він піддав критиці залежність Індії від російських нафтопродуктів. Чи може це свідчити про підготовку до можливих вторинних санкцій, які можуть торкнутися Нью-Делі?
-- Йдеться не лише про торгівлю Індії з РФ загалом, а й про традиційно високі обсяги закупівлі озброєнь Індією в Росії. Водночас Сполучені Штати вже кілька років намагаються поступово відлучити Індію від цієї залежності -- і насправді з певним успіхом.
Зараз у колах американської зовнішньої політики точиться велика дискусія: чи зможемо ми фактично поєднати дві речі одночасно -- тісніші стратегічні відносини з Індією, насамперед у протистоянні з Китаєм, -- і водночас віддалення Індії від Росії та, можливо, запровадження додаткових тарифів як відповідь на їхні геополітичні кроки в межах БРІКС, або закупівлю енергоносіїв у Росії та подібні речі.
Це дуже складно поєднати. На мою думку, адміністрація буде намагатися якось "розділити різницю", надсилати сигнали, але ці сигнали можуть так і не перетворитися на результат, якого вони хотіли б досягти. Це дуже складне рівняння.
Вважаю, що для України на першому місці стоїть підтримка оборонного партнерства та співпраці в галузі розвідки з Вашингтоном, аніж введення нових санкцій проти Росії, ефективність яких залишається під сумнівом.
Так, Росія знову завдала жорстоких ударів по Києву та іншим містам України, внаслідок чого загинули люди. Тому Україні терміново необхідні озброєння, зокрема системи протиповітряної оборони.
Це те, що спонукає президента Трампа реагувати відповідним чином. Схоже, він відчуває себе приниженим, навіть зрадженим через відсутність бажання співпрацювати з боку Росії.
У нього є власний стиль ведення справ. І хоч іноді він буває жорстким, я думаю, є й емпатична сторона, яка зважає на людські страждання в Україні та деінде -- і цінує спроби обмежити або припинити конфлікти. І коли він наштовхується на сильний спротив -- а саме це й відбувається у випадку з Путіним -- він злиться. І ця злість може перетворюватися на політичні рішення.
Під час Брюссельського форуму, що проходив під егідою Німецького фонду Маршалла, я мала можливість почути виступ Кіта Келлога. Він торкнувся теми емпатії Трампа щодо українських дітей, яких викрадає і вбиває Росія. Можливо, в цьому дійсно присутній емоційний аспект.
-- Це фактор для будь-якої адміністрації. Просто вони виражають це по-різному.
В певному розумінні, Трамп виступає як більш непередбачуваний актор, менше орієнтуючись на звичні підходи у зовнішній політиці, що робить його партнером, з яким багатьом союзникам США важче співпрацювати. Проте це не свідчить про те, що йому байдуже до актуальних подій, незалежно від причин його чутливості.
Повертаючись до нового терміну для Росії, який закінчується 8 серпня, що, на вашу думку, може статися в цей визначний день?
-- Ми спостерігали, як дедлайни змінювалися -- і, можливо, в правильному напрямку, але вони менш важливі, ніж сама політика, дії та зміни в ставленні.
-- Побачимо, як усе розгортатиметься. Сподіваюся, це більше стосуватиметься постачання зброї Україні, як ви й сказали.
-- Так, думаю, саме на це варто звертати увагу. І, здається, у Конгресі США також є чимала підтримка такого підходу.
