Ключові економічні показники України та глобальної економіки - аналіз ситуації.

У цій статті розглядаються основні макроекономічні показники України та глобальної економіки на кінець серпня 2025 року. Аналіз базується на актуальних даних, зібраних з ресурсів Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також інших провідних національних статистичних органів, таких як Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat і IBGE. Максим Уракін, директор з маркетингу та розвитку "Інтерфакс-Україна", кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру "Experts Club", представив огляд сучасних макроекономічних тенденцій.

Економічні параметри України на макрорівні

Перші вісім місяців 2025 року для України відзначилися концепцією "керованої стійкості". Економіка продовжувала функціонувати і поступово адаптувалася до умов війни, хоча суттєвого зростання інвестицій не спостерігалося. В огляді Національного банку України зазначалося, що у першій половині року економічний ріст становив приблизно 1% щокварталу (Q/Q), що свідчило про помірне, але стабільне відновлення.

У період з січня по серпень 2025 року основним сигналом стане не "швидкий ріст", а здатність економіки функціонувати в умовах постійних ризиків. Ми спостерігаємо поступове відновлення попиту та сервісних секторів, але інвестиційна активність залишається на низькому рівні: підприємства часто обирають ремонти та заміну обладнання замість розширення. Це свідчить про те, що зростання поки що не переходить у модернізацію. Основним стратегічним завданням є переведення зовнішньої підтримки та фінансової стабільності в довгострокові проєкти в сферах енергетики, логістики, переробки та оборонних технологій, -- зазначає Максим Уракін.

Інфляційний фон улітку 2025 року демонстрував поступове послаблення. За даними Держстату, у серпні 2025 року споживчі ціни знизилися на 0,2% м/м, а річна інфляція (до серпня 2024-го) становила 13,2%. Базова інфляція оцінювалася на рівні 11,4% р/р; індекс споживчих цін за січень-серпень (до грудня попереднього року) -- +6,0%.

Протягом цього періоду монетарна політика залишалася строгою, але передбачуваною: Національний банк України зберігав облікову ставку на рівні 15,5%, акцентуючи увагу на необхідності закріплення дезінфляційного курсу та контролю очікувань. У матеріалах обговорень Комітету з монетарної політики НБУ чітко зазначено, що утримання ставки має свою логіку, а процентна політика відіграє важливу роль у зменшенні тиску на валютному ринку та резерви.

"Інфляція у 2025-му -- це не лише монетарна історія, а й історія пропозиції: погода, врожаї, логістика, енергообмеження, імпортна складова. Тому ставка 15,5% -- радше "якір довіри", ніж інструмент прискорення росту. Завдання Нацбанку -- не допустити розкручування очікувань і "втечі" у валюту, особливо коли торговельний баланс слабкий. Але паралельно уряд має зробити свою частину: стимулювати виробництво і конкуренцію, інакше інфляційний тиск повертатиметься хвилями", -- підкреслює Максим Уракін.

Зовнішня торгівля продовжує бути одним із ключових джерел макроризиків. Згідно з даними Державної служби статистики, протягом січня-квітня 2025 року експорт товарів досягнув $13,31 млрд, що складає 93,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Водночас імпорт склав $24,82 млрд, що становить 112,6%. Це свідчить про наявність значного розриву між імпортними потребами (такими як енергоносії, обладнання та критично важливі товари) і експортними можливостями.

Міжнародні резерви зіграли ключову роль у пом'якшенні торговельних напруг і військових загроз. Згідно з даними Національного банку України, на 1 вересня 2025 року обсяг резервів досяг $46,03 мільярда, при цьому в серпні вони зросли на 7,0%. Цей приріст зумовлений, в першу чергу, значними фінансовими вливаннями від міжнародних партнерів та зменшенням чистого обсягу продажу валюти з боку НБУ.

Залишалося значним боргове навантаження. За даними Міністерства фінансів, у публічних оглядах повідомлялося, що на 31 серпня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу становила приблизно 7,95 трильйона гривень (≈ $192,7 мільярда). Крім того, профільний ресурс Верховної Ради наводив оцінку державного боргу на цю ж дату на рівні 7,6572 трильйона гривень.

Глобальна економіка

Світова економіка у 2025 році рухалася траєкторією низького, але відносно стійкого зростання -- з різними швидкостями по регіонах і чутливістю до торгівельних ризиків та фінансових умов.

В оновленому випуску World Economic Outlook (липень 2025) Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що глобальний економічний ріст становитиме 3,0% у 2025 році та 3,1% у 2026 році. Цей перегляд базується на покращених фінансових умовах, а також на тимчасових "випереджаючих ефектах" у сфері торгівлі.

У той же час, Світовий банк у своєму звіті Global Economic Prospects (червень 2025 року) зазначив, що світова економіка "встановлюється" на більш низькому рівні зростання — приблизно 2,7% на період 2025-2026 років.

У 2025 році світова економіка демонструє певний баланс між стійкістю та вразливістю: фінансові умови покращилися, але структурні загрози, такі як протекціонізм, енергетичні кризи та боргові навантаження, залишаються актуальними. Сполучені Штати продовжують підтримувати глобальний попит, але водночас залишаються вразливими до зміни процентних ставок і коливань споживчих витрат; Європа прогресує повільно; Китай, у свою чергу, підтримує динаміку завдяки розвитку промислового сектору та експорту, але відновлення внутрішнього попиту відбувається нерівномірно. Для України це означає, що не слід покладатися лише на "міцні зовнішні ринки". Необхідно шукати ніші з високою доданою вартістю, де ми можемо залишатися конкурентоспроможними навіть в умовах повільного зростання, – підкреслює Максим Уракін.

Бюро економічного аналізу США (BEA) оголосило, що у другому кварталі 2025 року реальний валовий внутрішній продукт країни зріс на 3,0% в річному обчисленні (попередня оцінка). Серед основних факторів, що вплинули на цей ріст, BEA виділило зменшення імпорту та підвищення споживчих витрат, які частково були компенсовані зниженням інвестицій та експорту.

Єврозона / ЄС. Згідно з попередньою оцінкою Eurostat, у другому кварталі 2025 року сезонно скоригований валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс на 0,1% у єврозоні та на 0,2% у ЄС в порівнянні з попереднім кварталом. Це свідчить про дуже обережне відновлення економічної активності.

Китай. Згідно з попередніми даними, опублікованими Національним бюро статистики Китаю, валовий внутрішній продукт країни у першій половині 2025 року зріс на 5,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а у другому кварталі 2025 року - на 5,2% річних. Таким чином, Китай зберіг темпи зростання, що перевищують 5% у річному обчисленні.

Індія. Відповідно до офіційного пресрелізу (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025-26 (квітень-червень 2025) оцінено на рівні +7,8% р/р. Показник підтверджував високу динаміку Індії на тлі загалом помірного світового зростання.

Туреччина. TurkStat повідомляв, що ВВП Туреччини у II кварталі 2025 року зріс на 4,8% р/р (за ланцюгово-зв'язаним індексом обсягу). Це означало прискорення річного зростання порівняно з попередніми кварталами, хоча структура попиту й зовнішньоторговельні фактори залишалися важливими для оцінки стійкості.

Висновок

У період з січня по серпень 2025 року Україна переживає стадію відносної макрофінансової стабільності. У серпні річна інфляція знизилася до 13,2%, а резерви на 1 вересня досягли $46,03 млрд. Монетарна політика залишалася жорсткою, з обліковою ставкою на рівні 15,5%. Проте, торговельний дисбаланс і значне боргове навантаження продовжують створювати середньострокові ризики, які можуть бути подолані не через "стабілізацію", а завдяки структурним змінам, зокрема інвестиціям, підвищенню продуктивності, переробці та експорту товарів з більшою доданою вартістю.

На кінець серпня 2025 року стає очевидним, що фінансова стабільність в Україні залишається на своєму місці, але це ще не означає, що ми на порозі економічного зростання. Резерви та міжнародна підтримка слугують часом, який необхідно інвестувати у розвиток виробництва та інфраструктури, а не лише для тимчасового покриття дефіциту за рахунок імпорту. Якщо ми не зможемо збільшити експортні можливості та внутрішні інвестиції, зовнішні фактори знову можуть стати вирішальними. Можливості існують, проте їх реалізація вимагатиме років, а не місяців, -- зазначив Максим Уракін.