Орбан йде, але виклики залишаються: хто і чому уповільнює процес вступу України до Європейського Союзу?
У четвер, 23 квітня, Володимир Зеленський особисто взяв участь у неформальному саміті лідерів ЄС на Кіпрі, хоча планувалося, що український президент доєднається онлайн. Зранку цього ж дня Віктор Орбан, який йде у відставку з посади прем'єра Угорщини після програних парламентських виборів, та глава уряду Словаччини Роберт Фіцо зняли своє вето й Рада ЄС нарешті схвалила зміни до довгострокового бюджету блоку, які розблокували надання Україні кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Також Євросоюз нарешті затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії.
Президент Зеленський повідомив, що Україна сподівається отримати перший транш від Європейського Союзу до кінця травня або на початку червня. Ці кошти будуть в першу чергу використані для зміцнення українських збройних сил, розвитку національного виробництва зброї, зокрема дронів і технологій радіоелектронної боротьби, а також для підготовки критичної інфраструктури до наступної зимової пори. Загалом, з кредиту ЄС, який розрахований на два роки, приблизно 60 мільярдів євро планується витратити на закупівлю озброєння, а ще 30 мільярдів євро будуть призначені для прямої бюджетної підтримки.
ТСН.ua раніше повідомляв, що угорський прем'єр Віктор Орбан та словацький лідер Роберт Фіцо заблокували 90 мільярдів євро кредиту для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії. Це рішення стало наслідком зупинки постачання російської нафти через трубопровід "Дружба", який проходить через територію України. В кінці січня, після чергового потужного російського обстрілу, постраждало технологічне та допоміжне обладнання нафтопроводу біля Бродів. 21 квітня Володимир Зеленський оголосив, що Україні вдалося завершити ремонтні роботи на пошкодженій ділянці "Дружби". На наступний день, під час бізнес-форуму Україна-ЄС у Брюсселі, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підтвердила, що російська нафта знову почала надходити через "Дружбу", що дає можливість ЄС виділити Україні обіцяний кредит.
Київ, безсумнівно, отримає фінансову допомогу, але залишаться певні незадоволеність і напруга. Європейський Союз у своїй політиці сам себе поставив у складне становище, ігноруючи важливість розпочати переговори щодо вступу України до ЄС, що також стало перешкодою через позицію Орбана. Які ж причини цьому заважають? Деталі можна знайти в статті на ТСН.ua.
У середу, 22 квітня, вітаючи розблокування процедури ухвалення 90 млрд євро кредиту для України та 20-го пакету санкцій проти Росії, Володимир Зеленський також підкреслив, що "Україна виконує свої зобов'язання у відносинах з Євросоюзом, навіть у таких неоднозначних питаннях, як робота нафтопроводу "Дружба". Прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини, які мають безстрокові винятки з санкційного режиму ЄС, зупинилося не з вини України, а через російський ракетний удар. Проте в Євросоюзі заплющили на це очі, пов'язуючи надання Україні кредиту з відновленням роботи "Дружби".
Питання фінансування бюджетного дефіциту залишається критично важливим для України. Згідно з інформацією Reuters, у 2026 році Київ потребуватиме щонайменше 52 мільярди доларів США у вигляді зовнішніх інвестицій. Без отримання кредиту від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро вже в червні країна може зіткнутися з серйозними труднощами у фінансуванні своїх витрат. Як зазначив єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс, загальні фінансові потреби України на 2026 рік будуть забезпечені: Київ отримає 45 мільярдів євро, з яких 28 мільярдів призначаться для оборони, а решта 17 мільярдів — для інших бюджетних витрат.
"Глухий кут подолано. Воєнна економіка Росії зазнає дедалі більшого тиску, тоді як Україна отримує потужну підтримку. Ми надамо Україні все необхідне, щоб утримати свої позиції, доки Путін не зрозуміє, що його війна нікуди не веде", -- дописала в Х очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас.
Проте навіть 20-й пакет санкцій проти Росії, який блокував Роберт Фіцо й нарешті затвердив ЄС, не містить повної заборони на надання морських послуг російським танкерам для експорту нафти й нафтопродуктів. В офіційній заяві Ради ЄС зазначено, що новий санкційний пакет лише закладає основу для майбутньої заборони на морські перевезення енергоресурсів РФ, яка має відбуватися в координації з G7 та міжнародною коаліцією з обмеження цін. А в умовах світової енергетичної кризи через війну на Близькому Сході, блокування Іраном Ормузької протоки та послаблення США санкцій проти російської нафти, ЄС навряд чи заблокує надання морських послуг танкерам РФ.
До 20-го пакету санкцій увійшло 120 нових індивідуальних обмежень, багаторівневі економічні заходи та санкції проти російського військово-промислового комплексу, а також вперше застосований інструмент ЄС для боротьби з обходом санкцій. Зокрема, введено заборону на експорт всіх верстатів з числовим програмним керуванням і радіообладнання до Киргизстану, щоб уникнути їх подальшого реекспорту до Росії. У Європейському Союзі зазначають, що новий пакет санкцій включає додаткові обмеження на діяльність російського тіньового флоту. Проте, навіть діючі санкції зазнають недотримання. Нещодавно видання The Times повідомило, що британський королівський флот не затримав жодного російського нафтового танкера через побоювання, що витрати на утримання таких суден можуть сягнути десятків мільйонів фунтів.
Оголошуючи про відновлення функціонування нафтопроводу "Дружба" після проведеного ремонту, президент Зеленський висловив надію, що партнери також вживають необхідних заходів для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Раніше Марта Кос зазначала, що Україна та Молдова готові до формального початку цих переговорів, сподіваючись на оперативні дії з боку Ради ЄС. Вона також висловила очікування, що після офіційного вступу на посаду нового прем'єра Угорщини Петра Мадяра в травні, перший кластер "Основи" для України буде розблоковано в червні, а решта кластерів – до кінця року.
У той же час, незважаючи на те, що на неформальному саміті лідерів ЄС, що проходив на Кіпрі, стілець Угорщини залишався порожнім через відсутність Орбана, серед держав-членів існує певний скептицизм щодо швидкого вступу України до Європейського Союзу. Як повідомлялося на ТСН.ua, з початку року Володимир Зеленський активно просуває ідею про можливість членства України в ЄС до 2027 року. Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка підтвердив, що це цілком реально, і вже у першій половині 2026 року стане зрозуміло, яка модель вступу буде обрана.
Проте днями Financial Times написала, що Франція та Німеччина, відкинувши пропозиції Єврокомісії, пропонують надати Україні "символічне" членство в ЄС, що виключає доступ Києва до спільного бюджету блоку та право голосу при ухваленні рішень до набуття повноцінного членства. В Берліні взагалі наполягають на статусі "асоційованого члена" для України, в Парижі -- "інтегрованої держави". В Києві різко відреагували на публікацію FT, хоч Тарас Качка й допускав готовність України поступитися на кілька років зокрема правом на отримання аграрних субсидій.
Однак, за словами Володимира Зеленського, боротьба України за захист Європи не є лише символічною. Президент України підкреслив, що ми вже маємо достатньо символічних угод, таких як Будапештський меморандум, а також символічні гарантії безпеки і символічний шлях до НАТО. Варто також зазначити, що концепція швидкого вступу України до ЄС, яка активно обговорюється в багатьох європейських столицях, з самого початку передбачала, що Україна матиме обмежений доступ до бюджету ЄС, а також не матиме права голосу, на відміну від повноправних членів.
Ідея про швидке приєднання України до Європейського Союзу виникла на фоні мирного плану, розробленого Києвом спільно з деякими країнами-членами ЄС, як відповідь на проросійський план капітуляції, що активно просувала адміністрація Трампа. Хоча нині переговори між Україною, США та Росією перебувають на паузі і зазнають труднощів, питання про швидкий вступ України в ЄС варто продовжувати обговорювати. Однак важливо розглядати цю ідею як "політичну" угоду з Європейським Союзом, що має чіткий зв'язок із перспективою повноцінного членства на рівні з іншими державами-членами, після того як Україна виконає необхідні реформи, а не лише під впливом страху окремих європейських столиць перед Росією.
