Оновлена стратегія щодо управління державним боргом України продовжує акцентувати увагу на залученні інвесторів з числа населення.

Розвиток внутрішнього боргового ринку є ключовим для зменшення фінансової вразливості України, зусилля з залучення роздрібних інвесторів на ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) продовжуватимуться й надалі, йдеться у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2026-2028 роки.

"Станом на 30 червня 2025 року 5,1% ОВДП, що знаходяться в обігу, належали роздрібним інвесторам, що значно більше порівняно з 3,5% роком раніше та лише 2,3% на кінець 2021 року. Поєднання зростання та все ще невеликої частки підкреслює значний потенціал цього сегмента інвесторів для подальшого розширення", - йдеться у документі, опублікованому н сайті Міністерства фінансів, який Кабінет міністрів затвердив постановою №1716 від 24 грудня.

В ньому зазначається, що, незважаючи на триваючу агресію РФ, Україна зберегла функціонування ринку та змогла не тільки рефінансувати погашення внутрішнього боргу, але й забезпечити чисте фінансування за період 2022 - другий квартал 2025 року у розмірі 659 млрд грн за обсягу валових залучень на фінансування 2,07 трлн грн.

Щодо фізичних осіб, які на 26 грудня володіли облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 110,3 млрд грн при загальному обсязі їх емісії у 1 трлн 933,0 млрд грн, варто зазначити, що вони не лише створюють новий потік ліквідності, але й зазвичай реінвестують отримані кошти після погашення облігацій, що сприяє стабільності ринку.

"На відміну від них, корпоративні інвестори суттєво збільшили свої вкладення в облігації під час війни, переважно через надлишкову ліквідність, накопичену в умовах валютних обмежень. Після їх зняття корпоративні інвестори можуть переорієнтувати портфелі на інші активи, що створює ризики рефінансування для цієї частини інвесторської бази", - йдеться в стратегії.

Згідно з інформацією Національного банку України, станом на 26 грудня юридичні особи володіли облігаціями внутрішньої державної позики на суму 201,7 мільярда гривень.

Щодо нерезидентів, то наразі обсяг ОВДП у їх власності впав до 15,7 млрд грн, але в Мінфіні, який був розробником стратегії, вважають, що скасування валютних обмежень щодо наявних ОВДП буде передумовою для залучення нових надходжень від іноземних інвесторів та для розширення бази інвесторів у середньостроковій перспективі

"Залучення іноземних інвестицій в даний час ускладнене через обмеження в сфері валютного регулювання, проте залишиться важливим напрямом після їхньої лібералізації", - підкреслюється в документі.

У документі підкреслюється, що перехід до євро як основної валюти для короткострокового та середньострокового фінансування державного боргу робить надзвичайно актуальним питання хеджування частини валютної позиції в цій валюті.

"З метою ефективного управління цим ризиком важливо продовжувати розвиток внутрішнього ринку операцій з євро, що дозволить забезпечити доступність інструментів для хеджування за прийнятними цінами", - зазначається в стратегії.

Згідно з інформацією Міністерства фінансів, на кінець листопада частка боргових зобов'язань в євровій валюті склала 44,7%, що значно більше порівняно з 14% у 2021 році. У той же час, долар США знизився з 35% до 21,6%, а частка гривні зменшилася з 40% до 21,5%.

Загалом, стратегія окреслює три основні цілі в сфері управління державним боргом: залучення довгострокового пільгового фінансування та підвищення частки грантових коштів в офіційній допомозі; забезпечення ефективної комунікації з інвесторами та сприяння розвитку вітчизняного ринку капіталу; зменшення ризику рефінансування, зокрема через подовження термінів внутрішніх запозичень.

Відповідно до зазначеного документа, сучасний склад боргових зобов'язань України відображає військові обставини та вагому міжнародну підтримку у формі пільгових кредитів. На кінець червня 2025 року частка зовнішнього боргу становила 75%, тоді як внутрішнього - 25%.

Частка пільгових кредитів у загальному обсязі державного боргу зросла до 64% (4,74 трлн грн), порівняно з 26% на початку війни. Водночас частка ринкових кредитів зменшилася з 55% до 28% (2,1 трлн грн). Серед цих 28% 12% становили облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), 10% - єврооблігації, а 6% - це ОВДП, які належать Національному банку України і мають прив'язку до інфляції та облікової ставки.

У стратегії вказується, що середній термін погашення боргових зобов'язань зріс приблизно до 12 років, в порівнянні з близько 6 роками до початку повномасштабного конфлікту. Це стало можливим завдяки довгостроковим пільговим кредитам і реструктуризації єврооблігацій, запланованій на 2024 рік. Водночас, ризик, пов'язаний з процентними ставками, залишається на низькому рівні завдяки значній частці боргу з фіксованою процентною ставкою, що забезпечує стабільність і прогнозованість у обслуговуванні боргу в умовах війни.

На червень 2025 року середній термін до погашення внутрішнього державного боргу України становить 6,1 року (за виключенням облігацій внутрішньої державної позики в портфелі Національного банку України - 2,2 року), в той час як зовнішній державний борг погашається в середньому за 14,3 роки.

Станом на кінець червня 2025 року середньозважена вартість державного боргу становила 4,9%, зокрема: 2,0% - за зовнішнім боргом та 13,5% - внутрішнім боргом, що відображає високу інфляцію та жорсткі монетарні умови. Це значне покращення порівняно з кінцем 2021 року, коли цей показник становив 7,2%.

"Стратегія має на меті подальше зниження середньої вартості шляхом пріоритезації грантів, пільгових кредитів та розвитку внутрішнього ринку", - наголошується у документі..

Згідно з нею, існує необхідність зниження валютного ризику через високу частку боргу в іноземній валюті (77%), але наразі цього неможливо досягти через триваючу війну та підвищені потреби у фінансуванні, але в довгостроковій перспективі збільшення частки боргу в національній валюті є стратегічним пріоритетом.

Як йдеться у стратегії, плановані платежі з погашення і обслуговування державного боргу зростуть з 1,05 трлн грн у 2025 році до 1,17 трлн грн у 2026 році, 1,26 трлн грн у 2027 році та 1,29 трлн грн у 2028 роках.

Що стосується ВВП, то передбачається поступове зниження цих виплат: з 11,7% у поточному році до 11,3% у 2024-му, 10,5% у 2027-му, а також до 9,5% у 2028 році.

В стратегії також повідомляється, що станом на 28 листопада 2025 року Україна залучила з початку повномасштабної агресії РФ $161 млрд у вигляді грантів та пільгових кредитів/гарантій, у тому числі $31,1 млрд у 2022 році, $42,5 млрд в 2023 році та $41,7 млрд в 2024 році. З цієї суми $35,6 млрд (22%) було отримано у межах ініціативи G7 ERA за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Без врахування ERA, основними донорами фінансування України є Європейський Союз з $54,2 мільярда, США з $30,2 мільярда, Міжнародний валютний фонд з $13,4 мільярда, Японія з $8,7 мільярда, Канада з $5,4 мільярда, Світовий банк з $5,7 мільярда, Велика Британія з $3,0 мільярда, Німеччина з $1,7 мільярда, Європейський інвестиційний банк з $0,7 мільярда, Норвегія з $0,5 мільярда, Франція з $0,4 мільярда, а також Італія і Нідерланди, які надали по $0,3 мільярда.