Олександр Левченко: Російські дипломати зухвало залучені до шпигунства та саботажу в Європейських країнах – Блоги | OBOZ.UA

Австрія вишле російського дипломата у зв'язку зі шпигунським скандалом. 30 вересня 2025 року Міністерство закордонних справ Австрії оголосило співробітника російського посольства персоною нон грата через інцидент, пов'язаний із енергетичним гігантом OMV. Цей крок став результатом загострення відносин, оскільки Росія відмовилася зняти імунітет з дипломата, що унеможливило проведення розслідування австрійськими правоохоронними органами. Цей дипломант був помічений у численних зустрічах із співробітником OMV, якого нещодавно звільнили за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

У 2024 році The Wall Street Journal повідомило, що багато західних держав стурбовані значним зростанням активності російських шпигунів на території Австрії. Хоча вони формально не порушують закон, їхня діяльність викликає занепокоєння, оскільки вони не здійснюють пряму агресію проти Австрійської Республіки. Останнім часом Відень став своєрідним центром для секретних операцій Росії. Зокрема, російські агенти організовують фінансову та логістичну підтримку для здійснення вбивств, диверсій і вербування по всій Європі. За останні два роки число російських дипломатів у країні зросло з 400 до понад 500 осіб.

Можливо, половина з них дійсно виконує дипломатичні функції, проте, інша половина веде шпигунську діяльність. До Австрії перебазувалися росіяни із консульства РФ у Мюнхені, коли влада ФРН його закрила. Співробітники дипломатичних місій РФ у Відні працюють у близько 40 будівлях, на їхніх дахах встановлене різноманітне спостережне обладнання. Припускається, що російські оперативники в Австрії задіяні, у тому числі, у відстеженні логістики західної військової допомоги для України.

Австрійські спецслужби виявили, що Російська Федерація здійснює переправлення значних сум готівки до Австрії наземним шляхом. Після цього російські шпигуни, прикриваючись дипломатичним статусом, розподіляють ці фінанси по всій Європі, ховаючи їх у своїх особистих речах, які не підлягають перевірці поліцією. У відповідь на цю ситуацію, група депутатів австрійського парламенту звернулася до уряду з вимогою вжити заходів для ліквідації "надзвичайно небезпечної ситуації, пов'язаної з діяльністю російських шпигунів". Також варто зазначити, що колишній міністр закордонних справ Австрії (1995-2000 рр.) і екс-канцлер (2000-2007 рр.) Вольфганг Шюссель спочатку став членом ради директорів російської телекомунікаційної компанії "МТС", а згодом - членом наглядової ради "Лукойл", другого за величиною нафтопостачальника в РФ. Він був змушений залишити свої посади в обох компаніях лише після початку військового вторгнення Росії в Україну.

Колишня міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, яка обіймала цю посаду з 2017 по 2019 рік, залишалася членом наглядової ради "Роснафти" до травня 2022 року. Вона відмовилася від своєї ролі в російській нафтогазовій компанії лише після того, як "Роснафта" потрапила під санкції Європейського Союзу. У 2023 році Кнайсль відкрито переїхала до Росії, де очолила аналітичний центр при Санкт-Петербурзькому університеті та почала активно поширювати наративи російської пропаганди. У свою чергу, прокуратура Відня оголосила про відкриття кримінальної справи проти колишнього співробітника австрійської спецслужби Егісто Отта та неназваного поліцейського, яких звинуватили у корупційних діях, зловживанні службовими обов'язками, порушенні державної таємниці та шпигунстві на користь Росії. Протягом 2017-2021 років Отт збирав конфіденційну інформацію та велику кількість персональних даних з внутрішніх баз даних австрійської поліції, які потім передавав російським розвідникам за винагороду.

Видання The Insider опублікувало розслідування, яке вказує на можливий зв'язок кореспондентів російського агентства ТАСС Ольги Кукли та Максима Черевика з Службою зовнішньої розвідки Росії. Ці журналісти прибули до Відня в серпні 2025 року. Раніше в Австрії в червні 2024 року акредитацію втратили їх попередники, Іван Попов та Аріна Давідян, через підозри в шпигунській діяльності. ТАСС виконує дві функції в контексті гібридної війни, яку Кремль веде проти Заходу: з одного боку, воно слугує медійним прикриттям для діяльності російських спецслужб.

З іншого боку, ТАСС активно розповсюджує дезінформацію та наративи, вигідні Кремлю, формуючи необхідний інформаційний контекст для виправдання агресивних дій Росії щодо України та приховуючи розвідувальні дії. Ще з часів Холодної війни Австрія є одним із основних центрів діяльності російських спецслужб. Відень, де розташовані численні штаб-квартири міжнародних організацій, зокрема МАГАТЕ та ОБСЄ, створює ідеальні умови для збору розвідувальної інформації та проведення впливових операцій. Це робить місто важливим "хабом" для шпигунської діяльності.

Розвідувальна активність Росії в австрійській столиці охоплює різноманітні аспекти, включаючи збори даних про міжнародні інституції та проникнення в політичні та економічні структури Австрії. На фоні триваючої війни в Україні та конфлікту із Західними країнами, Росія суттєво посилює свої розвідувальні операції та гібридні атаки на європейському континенті. В останні місяці російські спецслужби активізували акти саботажу, кібератаки та впливові кампанії, спрямовані на підрив підтримки України та внутрішньої єдності Європейського Союзу.

Організація Globsec у співпраці з Міжнародним центром боротьби з тероризмом зафіксувала в Європейському регіоні з 2022 року не менше 110 випадків саботажу або спроб його вчинення, які мають підтверджені зв'язки з Російською Федерацією. 2 жовтня 2025 року впливове польське видання Gazeta Wyborcza опублікувало розслідування під назвою "Російська спецслужба заховала вибухівку на цвинтарі". У ньому йшлося про те, що російська військова розвідка заховала небезпечну вибухівку у звичайних банках з-під консервованої кукурудзи. Ці банки були закопані в таємних місцях на кількох цвинтарях у Литві та Польщі.

За інформацією правоохоронних органів, ці банки планувалося прикріпити до дронів для здійснення резонансних терактів у Литві, Польщі та Німеччині. Співробітники польського Агентства внутрішньої безпеки (ABW) змогли затримати агента, що діяв за завданням російської військової розвідки. Вони зафіксували, як цей агент отримав вказівку від своїх кураторів знайти лопату, викопати консервні банки на місцевому цвинтарі та залишити їх у призначеному місці поблизу Лодзі. Зв'язок між агентом і його кураторами відбувався через месенджер Telegram, а оплата здійснювалася у вигляді криптовалюти. Подібні "банки з кукурудзою" також були виявлені на цвинтарі в Литві. Співробітники ABW встановили, що затриманий агент протягом певного часу переміщався між Литвою, Польщею та Німеччиною, транспортувавши елементи для безпілотників і партії різних SIM-карток.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, коментуючи гібридну агресію Росії проти західних держав, зазначив, що хоча країна наразі не перебуває в стані відкритої війни, миром це також не можна назвати. За його словами, з огляду на збільшення кількості кібератак на інформаційні системи та інфраструктуру, концепція мирного існування в Німеччині більше не є актуальною. В enumerating hybrid threats from Russia, F. Merz highlighted "drone flights, espionage, political assassinations, mass threats against various public figures not only in Germany but also in many other European nations, daily acts of sabotage, attempts to paralyze data centers, and cyberattacks." Росія активно посилює свою гібридну війну проти західних країн, застосовуючи різноманітні інструменти, які виходять за межі традиційних військових конфліктів.

Головна мета Кремля - розколоти єдність Заходу, підірвати довіру європейських громадян до ЄС і НАТО, а також зміцнити геополітичну вагу Росії у європейській системі безпеки. Вплив гібридної війни РФ на політику країн НАТО став глибоким і системним. Альянс не просто визнав загрозу - він переформатував свої стратегічні пріоритети у відповідь на нову реальність. На саміті НАТО в Гаазі у червні 2025 року союзники одностайно назвали Росію головною загрозою євроатлантичній безпеці. Крім того, більшість країн НАТО зменшили залежність від російських енергоносіїв, розвиваючи альтернативні джерела й інфраструктуру для енергетичної безпеки. На політичному рівні уряди країн НАТО ухвалюють закони, що дозволяють швидше реагувати на гібридні атаки, включно з санкціями проти фізичних і юридичних осіб, пов'язаних з російськими спецслужбами. Відбувається інформаційна мобілізація суспільства, зростає роль стратегічних комунікацій, коли уряди пояснюють громадянам суть гібридної війни та боряться з дезінформацією.