ОККО, Укрзалізниця та інші: Комунікації під час блекауту, що не викликають роздратування.
Чи на часі бізнесам думати про pr-комунікації, коли обстріли залишають тижнями країну без води, опалення та світла? Так, бо це золота пора, коли новою валютою стає людяність та щирість.
Сьогоднішня ситуаційна корпоративна соціальна відповідальність, нетоксичний оптимізм і релевантність швидко відновлюють медійну видимість компаній та формують нові глибокі зв’язки з користувачами. Пропонуємо кілька комунікаційних стратегій для апокаліптичного січня 2026, які бізнес може використовувати у своїй практиці.
Підтримка працівників енергетичного сектору та важливих промислових напрямків.
Одними із перших, хто простягнув руку енергетикам, які працюють 24/7 аби повернути світло в умовах щоденних обстрілів енергосистеми, стала мережа ОККО, які безкоштовно годували та зігрівали чаєм з кавою по всій країні. Ініціативу підхопили Bolt з безкоштовними поїздками та BOX Catering -- з гарячими обідами для київських бригад.
Львівська піцерія La piec вирішила не зупинятися лише на енергетиках і оголосила акцію: комунальники можуть безкоштовно насолодитися піцею та чаєм.
Цей інструмент довів свою ефективність ще на самому початку вторгнення, коли Уклон та UBER надавали медичним працівникам і волонтерам промокоди для безкоштовних поїздок, а ресторани організовували постачання гарячих обідів на блокпости та приймали переселенців.
Кожна з цих взаємодій буквально наповнювалася органічними репостами, коментарями та, відповідно, збільшенням трафіку. Це відбувається через закон виживання: обираючи серед безлічі однакових постачальників, ми інстинктивно намагаємося підтримувати тих, хто створює для нас безпечніше середовище.
Погрів безпритульних тварин.
У січні рух UAnimals у своєму повідомленні зазначив, що безпритульна тварина може загинути від холоду всього за годину. Водночас, у багатьох містах існують правила, які забороняють вхід тварин до магазинів, кав'ярень та інших закладів. Активісти звернулися до Міністерства економіки, Кабінету Міністрів та керівників 15 міст з проханням переглянути ці обмеження.
Не чекаючи на рішення уряду, ініціативу миттєво підтримали мережі Єва, Аврора, Сільпо, Епіцентр, Рукавичка, Нова пошта, заправки UPG та інші. В свою чергу, відвідувачі активно стали бренд-євангелістами цих компаній, поширюючи в соцмережах знімки спокійно сплячих тварин у незвичних обставинах (поруч з елітними парфумами, біля шафи з посилками чи в камерах схову супермаркету), використовуючи теги цих бізнесів та висловлюючи подяку.
Створення подібного вірусного маркетингу штучним шляхом вимагало б неймовірних фінансових витрат, тоді як органічний трафік є безцінним як для іміджу бренду, так і для популяризації позитивного прикладу.
Нестандартні логістичні рішення.
Протягом років повномасштабної війни Укрзалізниця зазнала значних змін: від негативного іміджу з проблемами, такими як плямисті простирадла, незадовільні туалети та непривітні провідники, вона перетворилася на щось справжнє, вартісне для споживачів. Це стало можливим не лише завдяки покращенню обслуговування, але й завдяки ефективним маркетинговим стратегіям, що виникли у відповідь на виклики. Ситуації, коли через обстріли виникали затримки у графіках прибуття, і для їх вирішення організовувалися міжрегіональні потяги поза розкладом або автобусні таксі для пасажирів під час комендантської години, стали для нас звичним явищем.
А чи багато ви знаєте прикладів, коли через пост в соцмережах, весь потяг чекав пасажира або робив незаплановану зупинку? Із останніх ситуацій жінка на станції Коржівка, яка через негоду не могла дістатися міста з донькою з інвалідністю та статусом дитини зниклого безвісти військового -- заради неї УЗ зробили незаплановану зупинку. Або коли через обстріли Харкова фанати Артема Пивоварова просили його у соцмережах затримати початок концерту у Києві, в УЗ долучились до комунікації з артистом і на табло розкладу публічно подякували йому.
З барів і дизайнерських студій — до відкритих просторів.
У грудні, коли Одеса, а в перші дні січня Дніпро пережили повний блекаут, підприємці з барів, кав'ярень, косметичних магазинів, дизайнерських студій та великих мереж цих міст активно ділилися у Threads та Instagram простими оголошеннями: "Ми маємо генератор, зв'язок і подовжувачі, щоб забезпечити вам можливість працювати, а також мікрохвильову піч для розігріву вашої їжі".
Хоча протягом наступних кількох днів енергетики змогли відновити електропостачання відповідно до графіків, цього виявилося достатньо, щоб бізнес-сторінки та профілі власників отримали сотні нових підписників і клієнтів. Запрошення долати блекаут спільно, ставши символами людяності, продовжували активно поширюватися в мережі та ЗМІ протягом багатьох тижнів.
Нетоксичний оптимізм, самоіронія та do my best
Зберігати психологічну стійкість, а особливо підтримувати бізнес в Україні - це вже своєрідний виклик з надзвичайно високим коефіцієнтом ефективності. Відверта комунікація щодо реальних шляхів досягнення цього показника з боку власників підприємств також є важливою складовою pr-стратегії.
Так, наприклад, ресторатор з Дніпра Денис Жаткін виставив невдоволений коментар від відвідувача -- "Не зрозумів, так а де фісташкові круасани?", а за ним серію сторіз: "Друже, я роблю все, аби повернути тобі цей круасан". На фото -- про те, як на фоні блекауту, відсутності води та зв'язку, додалась хуртовина і Денис самотужки розчищає проїзд до кав'ярні, оскільки вся комунальна техніка зосереджена на ліквідації колапсу в більш стратегічних місцях, про те, як посеред робочої зміни в пекарні не витримує генератор і після десяти невдалих спроб його перезапустити власник рисачить містом в пошуках заміни.
В цих комунікаціях символ фісташкового круасана став тією вершиною айсбергу, за якою ховається титанічна, а іноді Сізіфова праця українського підприємця.