Офіс президента планує змінити керівника НКЦПФР. Які причини незадоволення радника Єрмака?
Здається, Руслан Магомедов не залишиться на посту голови НКЦПФР протягом шести років. Що ж саме викликає невдоволення та кого це стосується?
До лютого 2019 року про існування, а тим більше про те, чим займається Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), в Україні знали особи, прямо залучені до фінансової сфери, і ті, хто серйозно цікавився інвестиціями. Проте все змінилося завдяки п'ятому президенту.
У той час Петро Порошенко, навіть не усвідомлюючи цього, під час телефонної розмови виголосив фразу, яка, напевно, стала знаковою для його президентства: "Де ж тобі, бл..., Тимуре, реформ бракує?". Після цих слів вся країна почула про Тимура Хромаєва і трохи більше дізналася про його діяльність на чолі НКЦПФР у той період.
Хромаєв завершив свою шестирічну каденцію на цій посаді, проте його другий термін перервали дії радника голови Офісу президента Андрія Єрмака Руслана Магомедова. У лютому 2021 року Володимир Зеленський доручив йому очолити комісію.
Наявність покровителя давала Магомедову карт-бланш на будь-які зміни в одному з двох регуляторів фінансового сектору та створення інвестиційних інструментів, нестачу яких фондовий ринок відчуває добрий десяток років. Однак, як це часто трапляється в українській історії, наявний "потенціал реалізувати не вдалося".
Усе можна було б списати на масштабний конфлікт, що розпочався через рік після зміни керівництва НКЦПФР, якби не одне важливе "але". Хоча цей регулятор може здаватися непомітним, його роль у фінансовій системі країни насправді є дуже суттєвою. Без його рішень неможливо виконати умови Міжнародного валютного фонду, від яких залежить фінансування державних витрат. Однак, ухвалення цих рішень не обходиться без труднощів.
Затягування НКЦПФР з реалізацією поставлених перед нею вимог роздратувало представників МВФ, які просили Єрмака втрутитися в ситуацію. Як результат - Офіс президента вже шукає заміну Магомедову. Чи вдасться знайти?
Перша інформація про скарги представників Міжнародного валютного фонду на голову НКЦПФР Магомедова надійшла до керівництва країни у вересні 2024 року, повідомив співрозмовник ЕП в Офісі президента. Він зазначив, що невдоволення викликала ситуація, коли регулятор ринку цінних паперів не реагував на запити Національного банку, а згодом і МВФ, щодо закриття схем, які дозволяли обходити валютні обмеження.
Мова йде про дві фінансові схеми, які Національний банк України детально виклав у листі до комісії від 10 травня 2024 року (копія є у розпорядженні ЕП). Перед цим офіційним зверненням представники НБУ неодноразово зверталися до чиновників комісії усно, повідомляють джерела ЕП в НКЦПФР. Які ж це схеми і чому вони мають таке значення?
Перший аспект стосується облігацій, виданих урядом США (трежерис). Інвестори, які користуються послугами інвестиційних компаній, активно купували ці цінні папери, що мали наближену дату погашення. Завдяки окремим рішенням НКЦПФР, трежериси отримали можливість торгуватися на українському ринку, що дозволило їх придбання за гривню.
Коли цінні папери потрапляли на рахунок клієнта в Україні, він надавав вказівки для їх переказу на свій рахунок в іноземному депозитарії (установі, що здійснює облік прав на цінні папери). У день погашення облігацій клієнт отримував валюту від уряду США на свій банківський рахунок, що розташований за межами країни.
За допомогою цієї схеми громадяни та бізнес конвертували гривню, яка перебувала в Україні, у валюту за кордоном, тобто виводили її з країни, обходячи валютні обмеження НБУ, які діють з моменту запровадження воєнного стану.
Про те, що НКЦПФР не поспішала закривати цю схему, свідчить і той факт, що, не маючи інших варіантів, Нацбанк 3 грудня розіслав банкам листа (з копією ознайомилася ЕП), у якому описав згадану схему і рекомендував "посилити увагу" до операцій з трежерис, які проводять три інвесткомпанії: "Домінанта трейд", "Універ капітал" та "Інвестиційний капітал Україна" (група ICU).
В рамках реалізації меморандуму з Міжнародним валютним фондом, що стосується "вжиття заходів для підвищення ефективності контролю за рухом капіталів у співпраці з Національним банком України", 23 грудня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення про скасування цієї схеми. Це сталося всього за тиждень до встановленого терміну.
Інша схема, згадана у листі Національного банку України, датованому річною давністю, стосується валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) українського уряду. Суть цієї схеми полягає в тому, що експортери, отримавши валютні надходження, замість того, щоб продавати їх на міжбанківському ринку через свої банки, інвестують ці кошти в валютні ОВДП, які найближчим часом будуть погашені.
Після цього експортер реалізує ці ОВДП на позабіржовому ринку за гривню. Проте в рамках таких угод застосовується курс, який зазвичай на 30-50 копійок вищий, ніж на міжбанківському ринку, за кожен долар чи євро.
У рамках цієї схеми інвестиційні компанії купують ті ж самі облігації та перепродають їх за гривню тим, хто прагне отримати іноземну валюту, обходячи обмеження, встановлені НБУ. Коли настає термін погашення ОВДП, ці суб'єкти – зазвичай крупні підприємства – отримують від Міністерства фінансів кошти в валюті, в якій були випущені облігації.
Внаслідок функціонування цієї схеми міжбанківський ринок щомісяця втрачає 150 мільйонів доларів у вигляді пропозицій від експортерів. Це означає, що Національному банку доводиться додатково "використовувати" резерви для забезпечення стабільності валюти в країні.
Згідно з інформацією, отриманою з джерел ЕП, у період з січня по квітень 2025 року серед підприємств, які займалися перепродажем валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та могли сприяти обходу обмежень Національного банку України (НБУ), виявилися компанії ICU, "Домінанта трейд", а також "Профі-т цінні папери", "БТС брокер" і "Конкорд кепітал".
У червні 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, "під впливом ініціативи Національного банку України та у відповідності до меморандуму з Міжнародним валютним фондом", ухвалила рішення, що унеможливлює реалізацію зазначеної схеми. Це рішення стало чинним з 30 червня.
"Магомедов та частина керівництва комісії не зможуть успішно пройти перевірку на предмет конфлікту інтересів", - зазначає співрозмовник "Економічної правди" в Офісі Президента. Яка саме перевірка і який конфлікт мається на увазі?
У лютому 2024 року Верховна Рада прийняла законодавство, спрямоване на реформування ринку капіталів. Як зазначив Магомедов, цей закон мав на меті перетворити комісію на "гнучкий і справді сучасний" орган. Одним із важливих результатів ухвалення цього закону стало отримання Україною 1,4 мільярда доларів від Світового банку.
Проте через кілька днів голова НКЦПФР запропонував Зеленському ветувати документ. Магомедов просив прибрати із закону норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їх сімей мати частку в підконтрольних НКЦПФР компаніях, отримувати від них матеріальну винагороду чи займати там будь-яку посаду.
Депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк пояснили прохання тим, що в Магомедова є конфлікт інтересів. Він вказав у деклараціях, що проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів "Інвестиційний капітал Україна" (ICU). Якби тоді Зеленський підписав закон, постало б питання про відповідність Магомедова займаній посаді.
Президент, не в останню чергу завдяки керівнику свого офісу, ветував закон і неприємну для Магомедова норму прибрали. Однак у ситуацію втрутився МВФ.
Під час чергового перегляду програми в грудні 2024 року його представники наполягли на перевірці бездоганної ділової репутації керівництва НКЦПФР. Відповідну оцінку комісія мала завершити до кінця січня 2025 року, однак березневий перегляд програми зафіксував, що це не було зроблено.
Відповідаючи на запит ЕП, Магомедов зазначив, що з грудня 2024 року комісія працювала над новою версією Кодексу етики, що містить критерії для оцінювання, і не мала змоги затвердити його без узгодження з міжнародними фінансовими установами (МФУ). Це вдалося зробити лише в кінці лютого 2025 року.
"Комісія з МФО займалася розробкою технічного завдання для здійснення незалежної перевірки голови та членів НКЦПФР. Передбачалося, що цю перевірку фінансуватимуть за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках проєкту USAID," - зазначив він.
Після того, як на початку лютого USAID припинило діяльність, комісія оголосила тендер на закупівлю послуг з незалежної оцінки. Її здійснить аудиторська компанія KPMG. Відповідно до меморандуму з МВФ, це мало статися до кінця червня, однак під час останнього перегляду термін перенесли на кінець серпня.
Згідно з твердженнями Магомедова, комісія не має даних про можливий конфлікт інтересів, який міг би перешкоджати його проходженню перевірки. Він також зазначив, що не має жодної інформації про ймовірне звільнення когось з керівників НКЦПФР.
"До комісії не було висунуто жодних особливих вимог — лише виконувати прохання партнерів. Однак затримка з ухваленням рішень спочатку відштовхнула НБУ від Магомедова, а за ним і МВФ. В останній час жоден з них навіть не бажає спілкуватися з ним. Нинішній склад комісії виявився неспроможним приймати необхідні стратегічні рішення, що очікуються від них. З травня ми займаємося пошуками нового голови комісії", — зазначив співрозмовник з Офісу президента в інтерв'ю ЕП.
Опитані представники Європейської комісії та учасники ринку вказали на двох можливих кандидатів на пост голови НКЦПФР. Першим з них є чинний член комісії Максим Лібанов.
"З цього питання була проведена бесіда з ним. Хоча він і не має конфлікту інтересів, виникають певні сумніви щодо його здатності виконувати менеджерські обов'язки, які пов'язані з керівництвом всією комісією," - зазначив співрозмовник в Офісі президента. Сам Лібанов вирішив утриматися від коментарів.
Другий претендент на цю посаду - Дмитро Олійник, заступник голови Національного банку, який відповідає за фінансовий моніторинг. Проте, джерела в Офісі президента та в Національному банку зазначають, що його перехід до НКЦПФР малоймовірний через високий рівень завантаженості в Нацбанку, де у нього ще залишилися невирішені питання.
Згідно з інформацією, отриманою від джерел ЕП, під час пошуку претендентів на цю посаду Офіс Президента зіткнувся з труднощами, які останнім часом виникають у влади при спробах оновити склад уряду: браком достатньої кількості кандидатів, з яких можна було б зробити вибір.
"Є фахівці, що займаються фондовим ринком з 2014 року, і для них це може бути цікавим, але щойно вони чують про PEP, одразу виявляють відмову", – коментує джерело видання в Офісі Президента.
Статус PEP (Politically Exposed Person - політично значуща особа), який отримують керівники державних установ, накладає ряд обмежень у сфері фінансового моніторингу.
За словами партнера VB Partners Сергія Бойка, набуття статусу PEP - одна з причин непопулярності державних посад, адже така особа та її сім'я будуть під ретельним фінансовим контролем, а джерела набуття активів, які були отримані навіть задовго до вступу на публічну службу, досліджуватимуться.
Навіть якщо особа припинить свої повноваження, це не спинить фінансовий контроль. "Це також має вплив на існуючих і майбутніх бізнес-партнерів цієї особи, які повинні зважати на додаткові вимоги фінансового контролю," - зазначив Бойко.
Коли можливе призначення нового кандидата на місце Магомедова? Відповідь на це питання безпосередньо пов'язана з тим, як швидко Офіс президента знайде підходящу особу. "Це може відбутися як за кілька днів, так і за тиждень. Головна проблема полягає в підборі кадрів", - зазначив співрозмовник ЕП з Офісу президента.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Звісно, цей матеріал був би неповним без історії про відрядження.
6 лютого "Українська правда" випустила розслідування, в якому йдеться про те, що керівник апарату НКЦПФР Михайло Янчук з 1 по 8 січня 2025 року провів час із сім'єю в службовій поїздці до Фінляндії. Наказ про це підписав Магомедов. Пізніше стало відомо, що конференцій, на які, за словами Янчука, він нібито вирушав, не відбулося.
Дослідження УП виявило, що в жовтні 2024 року голова НКЦПФР також перебував у відрядженні в польському Кракові.
"Це атака на мене персонально, щоб посварити мене з Офісом президента і Андрієм Борисовичем", - цими словами Магомедов пізніше пояснить колегам публікацію розслідування, розповідає співрозмовник ЕП в комісії. Жодних організаційних висновків з цієї історії не було зроблено.
Після цих висловлювань читач, ймовірно, виявить ще одне підтвердження безвідповідальності в системі влади. Однак це зовсім не так.
Детективи Національного антикорупційного бюро проводять досудове розслідування в рамках кримінальної справи №52025000000000253, відкритої 6 травня 2025 року. Це розслідування стосується можливих злочинів, передбачених частиною 4 статті 191 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Наразі ніхто не отримав підозру, проте, як повідомив співрозмовник ЕП в НАБУ, справа пов'язана з відрядженнями Магомедова та Янчука.
А 29 травня 2024 року Печерський районний суд на прохання слідчого Національної поліції надав доступ до документів у рамках іншого кримінального провадження - №12023000000002324 від 20 грудня 2023 року за ч. 2 ст. 364 ККУ. Відповідно до опису справи, керівництво НКЦПФР у квітні 2022 року надало індивідуальний дозвіл одному з інвестиційних фондів направити 26,5 млн грн для придбання медичних товарів (підгузків). Кошти вивели за кордон.
Ця справа ще не вирішена.
