Облігації або земельні ділянки: визначаємо, куди вигідніше інвестувати кошти.
У фінальному чвертьфіналі Чемпіонату інвестицій зустрічаються два типи активів, які нещодавно стали доступними для більшості інвесторів — боргові цінні папери та сільськогосподарські угіддя.
Виберіть той варіант інвестування, який вам найбільше до вподоби, адже саме він може стати переможцем у змаганні. Інформацію надає Мінфін, згідно з повідомленням Контракти.UA.
В попередньому чвертьфіналі Чемпіонату інвестицій вперше виникла напружена боротьба. Якщо в попередні рази акції США без проблем перемогли депозити, а золото -- криптовалюту, то цього разу нерухомість, хоча з самого початку захопила лідерство, але готівкова валюта змогла нав'язати їй боротьбу.
За результатами голосування на Telegram-каналі "Мінфіну", нерухомість набрала 56% голосів, тоді як валюта отримала 44%. На офіційному сайті результати були ще більш вражаючими для нерухомості - вона здобула 63% підтримки.
Цього разу доля з'єднала два інвестиційні активи, які останнім часом здобувають все більшу популярність. Але який з них виявиться кращим — вирішувати вже вам.
Коли мова йде про облігації, першим на думку спадає ОВДП – державні боргові цінні папери. Їхня суть доволі проста: інвестор, купуючи облігацію, надає державі фінансові кошти в позику, а держава, у свою чергу, зобов'язується повернути ці кошти разом із визначеним відсотком. Очікуваний дохід робить облігації схожими на депозити, але з деякими перевагами.
Перевага ОВДП у вищій дохідності, ніж за банківськими вкладами. Під час останнього розміщення Міністерство фінансів випустило папери з погашенням приблизно через рік та дохідністю 16,35%. Для порівняння: середня ставка за депозитами з розміщенням на 12 місяців становить трохи більше 13%, а найщедріші банки пропонують 16,25-16,5%. При цьому прибуток від ОВДП не оподатковується, а від заробітку з депозиту доведеться віддати 18% ПДФО і 5% військового збору -- це зменшує дохідність вкладу майже на чверть.
Вражає перевага валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Востаннє доларові цінні папери були випущені зі строком погашення понад півтора року і пропонували дохідність 4,02%. Натомість, у банках долар можна розмістити на рік з середньою ставкою 1,23%, тоді як максимальна ставка сягає 2,75%. І це ще до врахування податків.
Тривалий час державні облігації вважалися привілеєм лише обраних. Фінансові установи, такі як банки та брокери, встановлювали високі мінімальні пороги для їх придбання, зазвичай у розмірі 50-100 тисяч гривень, та накладали комісійні збори. Проте сьогодні більшість основних продавців пропонує можливість купівлі державних облігацій від однієї одиниці (приблизно 1 тисяча гривень) без будь-яких комісій. Придбати цінні папери стало набагато простіше – це можна зробити онлайн через банківські додатки, а також через платформу "Дія".
За таких умов популярність облігацій серед громадян стрімко пішла вгору. Якщо на початок 2022 року на руках у населення було ОВДП на 25 млрд грн, то зараз вже майже 106 млрд, і зберігається тенденція зростання.
Раніше фізичні особи практично не відігравали ролі серед власників облігацій внутрішньої державної позики, але тепер їх частка становить приблизно 5,6% від загального обсягу цих цінних паперів. Тим не менш, основна частина облігацій усе ще перебуває у банківських установ і Національного банку України, які володіють 48% та 35% відповідно.
Крім державних цінних паперів, інвестори мають можливість інвестувати також у корпоративні облігації. Ці цінні папери випускаються приватними компаніями, які прагнуть уникнути витрат на більш дорогі кредити. Серед компаній, що пропонують такі інструменти, можна зазначити Нова пошта, NovaPay, Novus, AccessFinance, !FEST Coffee Mission та інші.
Дохідність тут вища, ніж у ОВДП. За гривневими паперами сягає 24-28% річних, а за доларовими -- 8,8%. Водночас варто розуміти, що прибуток від цих облігацій оподатковується за тією ж ставкою, що й банківські депозити. Крім цього, повернення коштів гарантує лише сам позичальник. Якогось аналогу Фонду гарантування вкладів для цінних паперів не існує.
Інвестиції в сільськогосподарську землю почали набувати популярності приблизно в той самий час, коли масовими ставали ОВДП. Але якщо облігаціям допоміг Інтернет та низькі комісії, то земельний ринок запрацював завдяки закону, який у липні 2021 року скасував мораторій на продаж.
Спершу купувати землю могли лише фізичні особи і максимум 100 гектарів. На початку 2024 року стартував другий етап земельної реформи: до ринку допустили юридичних осіб, а ліміт зріс до 10 тис. га "в одні руки".
Динаміку ціни на землю однозначно визначити неможливо, оскільки вартість різних ділянок може суттєво відрізнятись. На неї впливають відстань до зони бойових дій, родючість, логістика, наявність переробних підприємств та рівень конкуренції у регіоні. Навіть два паї на одному й тому ж полі можуть мати різну ціну. Якщо земля ближче до дороги -- вона коштуватиме дорожче, а якщо її оточують ділянки іншого власника, покупця знайти буде складно.
Проте, в цілому фахівці відзначають позитивну тенденцію у зміні цін на сільськогосподарські землі. Коли ринок землі тільки-но відкрився, ціна коливалася приблизно між $1,200 і $1,600 за гектар. Упродовж наступних трьох років вартість зросла приблизно на 25-30%, і ця позитивна динаміка продовжується.
Після закінчення війни, зважаючи на зростаючі інвестиції, покращення логістичних процесів та перспективу наближення до ЄС, вартість землі може ще більше зрости. Як приклад можна розглянути ціни на землю в сусідніх країнах: у Польщі вартість одного гектара сягає 11 тисяч євро, а в Чехії — приблизно 8 тисяч євро.
Доки земля дорожчає, інвестори можуть заробляти на її оренді. В середньому вона приносить 5-8% від вартості ділянки. Потенціал зростання таких заробітків продемонстрували аукціони з оренди державної землі. На них учасники торгів пропонували $500-700 за оренду гектара. Водночас приватні особи отримували в середньому близько $90.
Навряд чи приватні інвестори можуть сподіватися на аналогічні виплати. Державні землі здавались в оренду великими масивами, що робило їх більш привабливими для орендарів. Крім того, місцеві аграрії могли підвищувати ціни, аби перешкодити агрокомпаніям зайняти їхні території. Проте в цілому високі ціни свідчать про можливості зростання орендних ставок в умовах жорсткої конкуренції, яка, в свою чергу, буде сприяти підвищенню вартості земельних ділянок.
Оцініть, які з представлених активів вас найбільше переконали, проголосуйте та оберіть переможця фіналу останнього чвертьфіналу.
