Новини світу фінансів

Номінальна прибутковість versus реальна: скільки насправді приносять ваші інвестиції.

Банківський депозит з процентною ставкою 15% на рік виглядає досить заманливо: інвестуючи 100 тисяч гривень, вкладник сподівається отримати 15 тисяч гривень прибутку за рік. Однак після сплати податків ця сума зменшується, а інфляція ще більше знижує купівельну спроможність заощаджень. В результаті, реальний фінансовий прибуток може виявитися значно меншим, ніж планувалося.

Тут виникає суттєва відмінність між номінальною та реальною дохідністю. Номінальна дохідність вказує на те, на скільки зросла сума грошей, тоді як реальна дохідність дозволяє зрозуміти, чи зможемо ми за ці кошти купити більше товарів і послуг, ніж раніше.

Це питання є надзвичайно важливим для українців. Збереження коштів може здійснюватися через депозити, державні облігації, іноземну валюту або інші фінансові інструменти. Кожен з цих варіантів має свої характеристики доходності, витрат і ризиків, тому просто порівнювати рекламовані процентні ставки може бути небезпечно і призвести до неправильного вибору.

Номінальна, чиста та реальна дохідність: три різні показники

Оцінка фінансового інструменту має розпочинатися з усвідомлення суті заявленої ставки.

Номінальна дохідність відображає приріст суми коштів без поправки на інфляцію. Наприклад, 15% річних за депозитом означають, що за відповідних умов вклад на 100 000 гривень принесе 15 000 гривень процентного доходу до оподаткування.

Чиста прибутковість враховує податкові зобов'язання, комісійні витрати та інші витрати, які безпосередньо знижують отримані доходи.

Реальна дохідність додатково враховує коливання купівельної спроможності грошей. Вона демонструє, наскільки економічна цінність накопичень зросла після врахування інфляційних процесів.

Різницю добре видно на простому прикладі.

Розрахунок є умовним: депозит оформлений на термін один рік без капіталізації, без додаткових зборів і без зміни процентної ставки.

Вкладник насправді заробив 11 550 гривень чистого доходу, однак через підвищення цін на 10% його купівельна спроможність зросла лише приблизно на 1,41%.

Цей результат не свідчить про те, що депозит виявився безглуздим. Без нарахування відсотків ті ж 100 тисяч гривень зазнали б зниження купівельної спроможності. Депозит допоміг компенсувати значну частину інфляційного тиску і забезпечив невеликий реальний приріст капіталу.

Як коректно визначити справжню прибутковість.

Звичайною помилкою є те, що люди просто віднімають рівень інфляції від номінальної відсоткової ставки.

Цей метод може бути застосований для оперативної орієнтовної оцінки, проте для досягнення математично коректних результатів потрібно враховувати зміни в базі для порівняння.

Для цього застосовують рівняння Фішера:

Справжня дохідність = ((1 + чиста номінальна дохідність) / (1 + рівень інфляції) - 1) × 100%.

Значення у формулу вводять у десятковому форматі.

Якщо чиста номінальна дохідність становить 11,55%, а інфляція дорівнює 10%, отримуємо:

To express this calculation in a unique way, we can rephrase it as follows: Calculating the percentage difference involves the following formula: \[ \left( \frac{1 + 0.1155}{1 + 0.10} - 1 \right) \times 100\% = 1.41\% \] This indicates that the result of the calculation yields a percentage increase of 1.41%.

Для невеликих значень різниця між точним і спрощеним розрахунком може бути незначною. Але за високої інфляції та великих процентних ставок вона стає відчутнішою.

Є ще один аспект: реальна дохідність за попередній період може бути визначена на основі фактичних даних, тоді як результати майбутнього завжди залежать від прогнозів інфляції.

Якщо банк пропонує зафіксувати ставку на рік, це не означає, що рівень зростання цін протягом наступних дванадцяти місяців буде відомий наперед.

Отже, фінансові рішення варто аналізувати в рамках кількох різних сценаріїв, а не спиратися лише на одне прогнозоване значення.

Чому оподаткування впливає на результати депозитних вкладень?

Для фізичних осіб в Україні процентний дохід за банківськими депозитами оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%.

Загальний рівень оподаткування на відсотки дорівнює 23%. Податки нараховуються на доходи від відсотків, а не на первісну суму депозиту.

Банк діє в ролі податкового агента, що дозволяє йому самостійно обчислювати та здійснювати переказ необхідних платежів до державного бюджету в звичних умовах.

Розглянемо, яким чином варіюватиметься дохід залежно від різних ставок.

Ця таблиця ілюструє умови депозитів на рік без врахування капіталізації та додаткових витрат.

При номінальній ставці 15% чиста дохідність становить 11,55%. Саме цю величину, а не рекламні 15%, потрібно порівнювати з інфляцією.

Важливо враховувати відмінності, особливо коли мова йде про порівняння фінансових інструментів, на які поширюються різні податкові норми.

Як інфляція може змінити прибутковий депозит на збитковий.

Уявімо, що інвестор вкладе 100 000 гривень під процентну ставку 15% на рік. Після сплати податків його загальна сума складе 111 550 гривень.

Ця величина залишається сталою, незважаючи на те, як змінюється інфляція, за умови, що умови депозиту не підлягають змінам.

Проте економічний результат буде різним.

Усі цифри округлені, а сценарії інфляції представлені для цілей моделювання, а не як передбачення.

Якщо рівень інфляції досягне 5%, вкладник зможе не лише зберегти, а й помітно покращити свою купівельну спроможність. У випадку 10% інфляції реальний прибуток залишиться на досить низькому рівні. А при 15% інфляції, незважаючи на зростання суми на банківському рахунку, справжня вартість накоплених коштів зменшиться приблизно на 3%.

Точка, у якій депозит із такою чистою дохідністю перестає забезпечувати позитивний реальний результат, відповідає інфляції 11,55%.

Це один із найважливіших орієнтирів для оцінки заощаджень: номінальний прибуток не гарантує збереження купівельної спроможності.

Як правильно користуватися фінансовими калькуляторами, уникнувши помилок

Виконання самостійних розрахунків ускладнюється, коли необхідно врахувати щомісячні внески, капіталізацію відсотків, різні терміни інвестування або альтернативні варіанти інфляційних сценаріїв.

В аналогічних випадках корисно звертатися до фінансових калькуляторів, які дозволяють розраховувати процентні нарахування та аналізувати різні фінансові сценарії, враховуючи доступні ресурси.

Проте калькулятор не здатен самостійно оцінити, наскільки успішною виявиться певна інвестиція. Висновки залежать від точності введеної інформації та зроблених припущень.

Перед тим як виконати розрахунки, необхідно провести перевірку:

Наприклад, депозит із відсотковою ставкою 14% з щомісячною капіталізацією і депозит із такою ж ставкою, але з виплатою всіх процентів наприкінці терміну, можуть мати різні результати.

Так само некоректно порівнювати річну дохідність одного інструменту з прибутком іншого за дев'ять місяців без приведення показників до зіставного періоду.

З особливою обережністю слід підходити до використання інвестиційних калькуляторів, які передбачають стабільний дохід протягом тривалого часу. У випадку депозиту з фіксованою відсотковою ставкою це може відповідати умовам конкретної угоди. Проте для ринкових активів постійний щорічний прибуток є лише теоретичним припущенням.

Капіталізація відсотків: яка роль складних відсотків у збільшенні капіталу?

Капіталізація означає, що нараховані проценти приєднуються до основної суми, після чого наступні нарахування здійснюються вже на збільшений залишок.

У перспективі, що охоплює тривалий період, цей механізм здатен суттєво змінити кінцевий результат.

Наприклад, якщо інвестувати 100 000 гривень під 12% річних на термін три роки, можна розглянути два варіанти розвитку подій, припускаючи, що процентна ставка залишиться незмінною.

Ця ілюстрація демонструє принципи роботи складних відсотків без урахування податків і додаткових зборів. У випадку депозитів із реальною капіталізацією, чистий фінансовий результат слід розраховувати, враховуючи податки на нараховані відсотки в моменти їх обліку, а також специфічний механізм капіталізації, зазначений у договорі.

Різниця виникає тому, що в другому випадку дохід другого й третього років нараховується також на проценти попередніх періодів.

Проте сама капіталізація не є запорукою поліпшення пропозиції.

Депозит з нижчою процентною ставкою і частими нарахуваннями може виявитися менш вигідним, ніж вклад з вищою ставкою, але без капіталізації. Тому важливо порівнювати не лише частоту нарахувань, а й фінальний результат після всіх витрат.

Депозити або ОВДП: чому ідентичні процентні ставки не гарантують однаковий дохід

Банківські депозити й облігації внутрішньої державної позики зазвичай сприймаються як способи інвестування гривневих заощаджень.

Проте їхній прибуток виникає відповідно до різних критеріїв.

Депозит передбачає розміщення грошей у банку на визначених умовах. Результат залежить від процентної ставки, строку, капіталізації та податкових платежів.

ОВДП є державними цінними паперами, за якими інвестор отримує передбачені умовами випуску платежі. Фактична дохідність залежить також від ціни придбання та строку до погашення.

Ключова відмінність стосується податкового режиму. Для фізичних осіб доходи, отримані від зазначених державних облігацій України, не підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Розглянемо умовне порівняння.

Спрощений варіант: У випадку з ОВДП не беруться до уваги комісії брокерів, депозитаріїв та інші потенційні витрати, коливання ринкової ціни, а також специфіка купонних виплат.

Хоча вказана дохідність є меншою, в даному випадку ОВДП демонструють кращий показник після сплати податків.

Однак приймати рішення, спираючись виключно на цю таблицю, було б неправильно. Важливо враховувати наявність фінансових ресурсів, потенційні ризики, умови для дострокового продажу та специфіку самих інструментів.

Депозити в банківських установах, що відповідають законодавчим вимогам, охоплюються відповідною системою захисту вкладів фізичних осіб. Натомість облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) мають іншу правову природу, оскільки є безпосередніми зобов'язаннями держави, а не вкладами в банках.

Якщо інвестор планує продати облігації до погашення, кінцевий фінансовий результат може відрізнятися від очікуваної дохідності через зміну ринкової ціни.

Чому передчасне отримання фінансів може вплинути на всю економіку інвестицій?

Один із ризиків, які часто залишаються поза увагою, пов'язаний із потребою достроково використати заощадження.

Уявімо, що особа інвестує велику частину своїх заощаджень у депозит з привабливим відсотковим доходом, але через кілька місяців стикається з необхідністю отримати гроші.

Умови строкового вкладу можуть не передбачати дострокового повернення коштів або встановлювати спеціальний порядок його здійснення.

Навіть у випадку можливості повернення, реальний процентний дохід може бути нижчим за прогнозований відповідно до умов угоди.

Для державних облігацій доступ до коштів до погашення також не завжди означає можливість отримати саме ту суму, яку інвестор спочатку розраховував одержати. Достроковий продаж залежить від ринкової ціни та наявності покупця.

Тому перед вибором фінансового інструменту важливо розділити кошти за призначенням.

Резерв на непередбачені витрати має бути достатньо доступним, тоді як гроші, які точно не знадобляться протягом певного строку, можна розглядати для довшого розміщення з урахуванням прийнятного ризику.

Іноді знижена прибутковість є обґрунтованою ціною за ліквідність, що дозволяє швидко отримати доступ до фінансів без істотних втрат.

Валютні резерви: чому нульові відсотки не завжди призводять до нульового результату.

Для того щоб порівняти заощадження в гривні та в іноземній валюті, необхідно врахувати ще один важливий фактор: коливання валютного курсу.

Наприклад, особа тримає частину своїх заощаджень у доларах США, не отримуючи при цьому жодних відсотків. Хоча номінальний дохід у доларах складає нуль, вартість цих заощаджень в гривнях буде коливатися в залежності від зміни курсу.

Якщо долар стане дорожчим у порівнянні з гривнею, то сума в перерахунку на національну валюту збільшиться. У випадку, якщо курс зміниться на протилежний, результат у гривнях буде іншим.

Однак валютний дохід у гривнях не варто безпосередньо вважати показником істинного зростання рівня життя.

В Україні важливими аспектами є рівень інфляції, витрати на обмін валют, коливання між курсами покупки та продажу, а також валюта, в якій плануються майбутні витрати.

Наприклад, якщо ви плануєте витратити заощадження на навчання за кордоном, то важливим аспектом є результат у валюті тієї країни. Якщо ж покупка планується в Україні, необхідно враховувати її передбачувану вартість у гривнях.

Таким чином, одна й та сама фінансова стратегія може давати різні результати залежно від того, яку мету переслідує власник коштів.

Інфляція вашого особистого бюджету: чому офіційні дані можуть не відповідати вашим витратам.

Офіційний індекс споживчих цін відображає зміну вартості визначеного набору товарів і послуг за встановленою статистичною методикою.

Однак витратна структура конкретної сім'ї може значно варіюватися від загальносередньої.

Наприклад, особа, що винаймає квартиру та значно витрачає на перевезення, буде більше відчувати коливання цін у цій сфері, ніж власник нерухомості, який в основному працює дистанційно з дому.

Сім'ї з дітьми можуть витрачати значні суми на освіту та товари для дітей, тоді як пенсіонери зосереджуються на цінах на продукти харчування та медичні послуги.

Отже, для аналізу власної купівельної спроможності доцільно фіксувати основні групи витрат.

Припустимо, що сімейний бюджет на місяць складав 30 000 гривень, а через рік той же самий набір товарів і послуг обходиться вже в 33 600 гривень.

Для цієї сім'ї підвищення вартості даного комплекту складає 12%.

Якщо за той же період чистий прибуток від її заощаджень становив 10%, то купівельна спроможність коштів у порівнянні з її власними витратами знизилася приблизно на 1,79%.

Така оцінка не замінює офіційної статистики, але допомагає зрозуміти, наскільки фінансові результати відповідають реальним потребам конкретної людини.

Чому важливо аналізувати фінансовий підсумок після врахування всіх витрат?

У фінансовій рекламі акцент, як правило, робиться на прибутковості. Однак реальний результат для інвестора визначається значно більшою кількістю факторів.

Наприклад, інвестиційний продукт може показувати значний номінальний дохід, проте містити збори за управління рахунком, виконання транзакцій або виведення фінансових коштів.

При здійсненні регулярних невеликих інвестицій фіксовані комісії мають велике значення, оскільки вони можуть становити значну частину інвестованих коштів.

Уявімо, що за транзакцію на суму 5 000 гривень береться комісійний збір у розмірі 100 гривень. Це становить 2% від загальної суми, не враховуючи потенційний прибуток або втрати.

Якщо ця процедура здійснюється систематично, витрати накопичуються і знижують загальний прибуток.

При аналізі різних фінансових продуктів важливо користуватися незалежними ресурсами, що пояснюють банківські послуги, інвестиції та управління особистими фінансами, такими як wm2.com.ua. Основна мета полягає не лише в пошуку найвищої процентної ставки, а й у розумінні, який фінансовий результат залишиться після врахування податків, комісій та впливу інфляції.

Пропозиції з обіцяною надзвичайно високою прибутковістю заслуговують на особливу увагу. Якщо рекламовані доходи істотно перевищують показники аналогічних фінансових інструментів, важливо з'ясувати, звідки походить цей дохід, яка юридична природа продукту та які ризики можуть бути пов'язані з втратою капіталу.

Як вимірювати заощадження на довгостроковій перспективі.

Однорічні розрахунки є корисними для аналізу депозитів і різноманітних короткострокових фінансових інструментів. Однак при плануванні довгострокових фінансових цілей важливо враховувати вплив накопиченої інфляції.

Уявімо, що особа має на депозиті 100 000 гривень без нарахування відсотків, і в той же час середній річний рівень інфляції оцінюється приблизно у 8%.

Це математичний сценарій із постійною інфляцією 8%, а не прогноз розвитку української економіки.

Через десять років баланс на рахунку залишиться таким же, але його купівельна спроможність в такому випадку зменшиться до менш ніж половини початкової вартості.

Тому, коли ми займаємося довгостроковим плануванням, важливо враховувати не лише формування конкретної суми, а й прогнозовану цінність цілей, до яких прагнемо в майбутньому.

Наприклад, якщо сьогодні для здійснення великої покупки потрібно 300 000 гривень, то через кілька років вартість подібного товару може істотно змінитися.

Для планування важливо регулярно переглядати необхідну суму, враховувати інфляційні ризики та зіставляти фінансові інструменти з терміном майбутніх витрат.

Окремо слід оцінювати, у якій валюті буде здійснено покупку та наскільки швидко можуть знадобитися гроші.

Читайте також