НБУ поділився інформацією про вплив бульбашки штучного інтелекту на Україну: малий прямий ефект та зниження частки експорту IT-сервісів.
Андрій Русанов — автор новин для "Межі" з чотирирічним стажем у редагуванні контенту. Являється ґіком у всіх темах, про які пише, проте найбільше захоплюється комп'ютерними технологіями.
У "Інфляційному звіті" НБУ за січень 2026 року зазначається, що стрімке зростання капіталізації компаній, пов'язаних із штучним інтелектом у США, викликає занепокоєння у міжнародних організацій та фінансових регуляторів. Це пов'язано з ризиком виникнення бульбашки ШІ на американському фондовому ринку. Незважаючи на дослідження, які високо оцінюють вплив технологій штучного інтелекту на продуктивність та активний інтерес інвесторів, все ще існує значна невизначеність щодо ринкового потенціалу, комерційних можливостей і того, які компанії зможуть утриматися на цьому ринку.
"Якщо сподівання ринку щодо впровадження штучного інтелекту виявляться перебільшеними, це може загрожувати стабільності глобальних фінансових ринків та стійкості світового економічного зростання. Хоча прямий вплив можливих кризових явищ на валютний ринок, фінансову систему та економіку України може бути незначним, вторинні наслідки можуть бути більш відчутними і за певних умов вимагатимуть відповідних заходів з боку монетарної політики НБУ", - зазначається в звіті.
Національний банк зазначає, що інвестиції в компанії, що займаються штучним інтелектом, а також розвиток інфраструктури дата-центрів все частіше фінансуються за рахунок запозичень, що викликає занепокоєння серед інвесторів. Питання також виникають через брак необхідного комп'ютерного та супутнього обладнання, а також терміни його експлуатації, які можуть закінчитися раніше, ніж штучний інтелект почне приносити суттєві доходи. Крім того, НБУ зафіксував ситуацію, коли компанії в сфері ШІ роблять інвестиції одна в одну.
Іншим викликом є взаємний характер інвестицій у сфері штучного інтелекту, що може спотворювати оцінки реальної вартості компаній. Це викликало тривогу серед багатьох гравців на ринку, оскільки існує ризик повторення кризи інтернет-компаній наприкінці 1990-х, яка призвела до різкого падіння фондового ринку та уповільнення економічного зростання в США з середнього показника 4,3% у 1996-2000 роках до 1,0% у 2001 році.
Однак, Національний банк підкреслює, що сучасна ситуація суттєво відрізняється від епохи "доткомів". Технологічні підприємства продовжують демонструвати стабільні фінансові потоки, які на даний момент підтримують інвестиції. Іншими словами, джерела доходу за межами сфери штучного інтелекту забезпечують певну стабільність. Крім того, оцінки вартості компаній з індексу NASDAQ-100 значно нижчі, ніж ті, що були на кінець 1990-х років. Наразі міжнародні організації, такі як Міжнародний валютний фонд, а також центральні банки декількох країн, зауважують лише помірні ризики.
Окремі дослідження розповідають про "змішані" результати застосування ШІ в бізнесі. Подальше вдосконалення ефективності моделей може потребувати ще більших витрат, що також загострює побоювання. Ситуація може призвести до "суттєвої корекції" вартості технологічних компаній та біржових індексів. Найбільш чуттєвим регіоном залишається США, де зосереджена більшість причетних компаній, але наслідки можливої кризи вплинуть на увесь світ, зокрема, на Україну.
Для інших країн, зокрема для України, наслідки будуть переважно непрямими, проявляючись через погіршення фінансових умов та зменшення зовнішнього попиту. Частка української доданої вартості, яку поглинає ІТ-сектор США безпосередньо та через інші країни, складає всього 0,13% від ВВП. Водночас глобальний спад у технологічній індустрії, можливо, викликаний погіршенням фінансового становища міжнародних ІТ-компаній, може негативно вплинути на експорт IT-послуг з України. Це може звузити один із стабільних джерел валютних надходжень (6,8 млрд доларів, або 12,6% експорту товарів і послуг у 2025 році), зменшити податкові надходження до державного бюджету та ослабити споживчий попит.
Зменшення експорту в IT-сфері матиме негативні наслідки не лише для цієї галузі та податкових надходжень, а й вплине на інші сектори, які, здавалося б, не мають прямого зв'язку з інформаційними технологіями. За інформацією Національного банку України, зниження попиту з-за кордону може стримувати розвиток таких експортних напрямків, як металургія та машинобудування. Крім того, економічні труднощі в країнах, де проживає велика кількість українських мігрантів, можуть стати додатковим фактором, що вплине на економіку України.
Зростання рівня безробіття в цій категорії населення призведе до зменшення обсягів грошових переказів в Україну, що, у свою чергу, знизить пропозицію іноземної валюти на внутрішньому ринку та матиме негативний вплив на споживчий попит. Проте ці наслідки будуть відносно невеликими. Зокрема, за даними опитувань SEIS та НБП, частка ІТ-спеціалістів серед мігрантів становить не більше ніж 5%.
У потенційної кризи є і свої позитивні аспекти. Зменшення інвестицій в штучний інтелект може призвести до зниження вартості певних сировин і енергоресурсів. Приблизно 40% додаткового попиту на електроенергію для дата-центрів у найближчий час буде забезпечено за рахунок газу та вугілля. Таким чином, зниження інвестиційної активності може зменшити їхні ціни. Це, у свою чергу, може негативно вплинути на економічну ситуацію в Росії та покращити торговельний баланс України, яка в основному експортує енергоресурси. Зменшення витрат компаній може призвести до зниження споживчої інфляції, що уповільнить зростання цін на товари та послуги.
Але Україна може відчути негативні вторинні ефекти через посилення фінансових умов та перерозподіл глобальних потоків капіталу. Макроекономічне розбалансування в США призведе до послаблення долара відносно євро. Зміцнення євро зумовлюватиме здорожчання товарів, імпортованих з Європи та стримуватиме сповільнення інфляції в Україні. В цілому НБУ бачить наслідки бульбашки ШІ такими, що "за певних обставин потребуватимуть реакції монетарної політики НБУ".
