Наше головне завдання - розширити кількість клієнтів, які здійснюють повсякденні банківські операції з нами, - заявив голова правління ОТП Банку.

Унікальне інтерв'ю з головою правління ОТП Банку Володимиром Мудрим.

Дмитро Кошовий та Діана Павленко (13 лютого 2024 року)

-- ОТП Банк майже втримався на тому ж місці в секторі, яке займав і до повномасштабної війни. Наразі банк стоїть "на порозі" десятки лідерів банківського ринку за активами. Чи є мета увійти в ТОП-10, або поточна позиція вас повністю влаштовує?

Такий стрімкий прогрес ринку став несподіванкою для багатьох. Адже на початку 2024 року лише незначна кількість банкірів прогнозувала зростання сектору понад 10%. В результаті, кредитування корпоративних клієнтів у цій сфері зросло більш ніж на 20%, а рітейловий сегмент показав ще вищі темпи зростання. Це яскраво вказує на швидке відновлення банківської системи.

Це дуже добре, що ринок розвивається темпами, які є надвисокими для європейських країн, адже це гроші в реальний бізнес. Збереження нашої частки ринку - це позитивний результат, що свідчить про рух ОТП Банку "в ногу" з ринком. Разом з тим, найактивніше зараз зростають державні банки, оскільки роль держави в цілому постійно збільшується. Тому те, що ОТП Банк розвивається у середньому для ринку темпі - уже показник того, що у нас ситуація стабільніша, ніж у цілому у банків з приватним капіталом.

Дозвольте уточнити: чи пов'язана активізація теми приватизації банків з інтересом OTP Group, про який йшлося раніше?

В OTP Group пошук можливостей для купівлі - це стратегія на багатьох ринках. На публічних зборах акціонерів торік було оголошено, що як тільки буде оголошена приватизація, OTP Group буде розглядати ці можливості, але наразі ми не бачимо новин у цьому напрямі.

Отже, такі фінансові установи, як Ідея Банк, що були виставлені на продаж, не становлять інтересу для Групи?

По-перше, потенційний банк для купівлі має бути достатньо великого розміру, а по-друге, бути компліментарним до нашої бізнес-моделі. Тільки виконання цих двох умов для купівлі та інтеграції може створити додаткову цінність для акціонерів та вкладників банку.

Ви згадали про ефективність операцій. Чи могли б ви розповісти, який чистий прибуток очікується за 2024 рік за попередніми оцінками?

Важливо звертати увагу на прибуток до оподаткування, оскільки введення повторного 50%-ного податку в останній момент призвело до різних підходів у банках: деякі з них застосували цю ставку до фінансових результатів за 11 місяців, тоді як інші - вже за 12 місяців. ОТП Банк, наприклад, вже в листопаді впровадив 50%-ту ставку, що трохи знизило його позицію в нашому рейтингу. Проте, я впевнений, що ОТП Банк зуміє потрапити до першої п’ятірки або шістки банків-лідерів за рівнем прибутку. За даними НБУ на 20 лютого 2025 року, ОТП Банк з чистим прибутком у 4,1 млрд грн за 2024 рік зайняв 5-те місце - ІФ-У.

-- За рахунок чого ОТП Банку це вдалося?

Насамперед цьому сприяло серйозне відновлення кредитування в корпоративному сегменті. Ми практично стали таким собі дистриб'ютором міжнародних програм з Європейським банком реконструкції і розвитку, IFC та USAID. До слова, у 2024 ОТП Банк був єдиним банком-партнером за програмами USAID, що стосувались кредитування бізнесу, у тому числі зменшення відсоткової ставки за кредитами. Також у червні 2024 року ми долучилися до Меморандуму стосовно енергокредитування, у грудні відновили кредитування купівлі сільськогосподарської землі. Також нові контракти в агросегменті значно перевищили період до повномасштабного вторгнення, рівень кредитування аграрного сектору в 2024 році був більшим за показники кінця 2021 року і склав 2 млрд грн для малих та середніх агровиробиків. Наші партнерські програми кредитування виявились більш вдалими, ніж ми прогнозували, попит на них був на 33% вищий, ніж наприкінці 2021 року.

-- Тобто частка державних цінних паперів та депозитних сертифікатів в прибутку зменшується?

Доля доходів від операцій з цінними паперами знизилася з 56% у 2023 році до 50% у 2024 році, проте маржа на кредитуванні все ж залишається вищою. Кредитування є основним джерелом прибутку для банків. Зростання клієнтської бази та обсягу кредитування призводить до збільшення комісійних доходів, а також до зростання залишків на рахунках тощо.

-- Яких змін на ринку в цьому році ви очікуєте? Які KPI ставите для ОТП Банку на 2025?

Вчора, 12 лютого 2025 року, парламент ухвалив в першому читанні законопроєкт "Про факторинг". Ми сподіваємося, що Верховна Рада швидко прийме законодавство щодо системи страхування воєнних ризиків. Багато підприємств готові реалізовувати інвестиційні проєкти і потребують додаткового фінансування. Банки також зацікавлені у такому кредитуванні, але для цього необхідне страхування від воєнних ризиків. Це відкриває нові горизонти для інвестиційного кредитування у корпоративному секторі. Щодо факторингу: це не той факторинг, який зазвичай асоціюється з проблемними боргами в Україні, а мова йде про фінансування торгових операцій. Необхідно ухвалити закон, який чітко розмежує різні види факторингу, що створить нові можливості для фінансування малого та середнього бізнесу.

OTP Bank має амбіції до подальшого розвитку як універсальний банк. Наше основне завдання — забезпечити зростання не нижче темпів ринку. Особливо ми прагнемо активізувати кредитування фізичних осіб. В минулому році банк ретельно аналізував ринкову ситуацію та поведінку позичальників, тому на 2025 рік у нас заплановані значні кроки до збільшення обсягу кредитування. Ми будемо зосереджені на популярних продуктах, таких як оплати частинами та кредитні картки, а також активізуємо пропозиції з кеш-кредитів для різних потреб, включаючи енергокредити. Особливу увагу ми приділимо кредитуванню автомобілів з пробігом, оскільки цей сегмент є надзвичайно великим, а ми маємо значний досвід завдяки нашій дочірній компанії – ОТП Лізинг, яка є лідером у сфері лізингу в Україні. Крім того, банк запустив маркетплейс Ponova by OTP Bank, де вже доступно понад 200 тисяч автомобілів з пробігом для кредитування. Завдяки нашій партнерській мережі, яка включає більше 550 автомайданчиків у 45 містах, процес покупки стає максимально зручним і доступним. Ми прагнемо розвивати цей бренд, надаючи нашим клієнтам повний спектр послуг — від вибору автомобіля та його перевірки до фінансування покупки. Все, що потрібно зробити клієнту, це сказати банку: "Я хочу купити авто".

Які інші сфери ви бачите як перспективні для розвитку ОТП Банку у 2025 році?

Наприклад, у сфері роздрібної торгівлі ОТП Банк ініціював спільний проєкт з Rozetka, запустивши довірчий кредит на товари, доступні на їхньому маркетплейсі. Нам вдається реалізовувати технологічні проєкти, що дозволяє залишатися конкурентоспроможними з більшими банками. Інакше змагатися з "Приватом", який має 1107 відділень, коли в нашому розпорядженні лише 70, досить складно. Протягом останніх двох років ми зосередилися на інвестиціях у цифрові кредитні рішення, розширюючи їхній асортимент, щоб охопити не тільки кредитні картки, а й інші фінансові продукти.

У корпоративному секторі ОТП Банк зосереджує свої зусилля на розширенні партнерських програм, які сприяють комплексному обслуговуванню та підвищенню якості сервісу. Наприклад, ми пропонуємо фінансування проектів, спрямованих на енергетичну незалежність бізнесу, забезпечуючи повну підтримку: від аналізу необхідних потужностей і варіантів генерації енергії до пошуку постачальників та налаштування обладнання.

Ми успішно впровадили цифрові технології в агрокредитуванні, що дозволило досягти відчутного поліпшення бізнес-результатів цього продукту. Хоча стверджувати, що успіх виключно зумовлений спрощенням процесу, було б неправильно, адже на результат вплинула низка факторів. Проте варто зазначити, що цифровізація істотно прискорює процедури, а обрана технологічна платформа допомагає уникнути зайвих труднощів при адаптації до змінюваних ринкових умов.

Будемо і далі розвиватися як банк-технологічний партнер для фінкомпаній. Вже зараз ОТП Банк проводить платежі для RozetkaPay, NovaPay, це такі два наші флагманських проєкти. Є ще ряд інших клієнтів, які звертаються до наших послуг. Ми це називаємо banking as a service (BaaS), тобто фактично ми кажемо клієнтам: "Ми виконуємо забезпечення платежів і стаємо вашими партнерами по розвитку бізнесу".

Чи не турбує вас, що ви формуєте конкурентів?

Партнерство є невід'ємною складовою філософії ОТП Банку. Тому ми не відчуваємо страху і прагнемо дивитися в майбутнє. Сьогодні український ринок банківських послуг у сфері роздрібного кредитування базується на моделі карткових кредитів. Це призводить до високої волатильності, що дозволяє клієнтам швидко переходити з одного банку в інший. Проте ОТП Банк намагається встановити тривалі відносини з клієнтами, пропонуючи значні грошові кредити, автокредити, фінансування ремонтів та інші послуги. Наступним кроком стане впровадження іпотеки на 15-20 років. Якщо ми будемо дотримуватися цієї стратегії, фінансові компанії залишаться в рамках платіжної та кредитно-карткової моделей і не стануть нашими конкурентами. Тому співпраця з ними є для нас вигідною.

На сьогоднішній день на ринку існує обмежена кількість компаній, які діють в рамках фінансової групи. Напевно, "ОТП Капітал" є однією з найбільших компаній у сфері управління активами, яка також має власну лізингову компанію. Чи плануєте ви заснувати окрему компанію з факторингу?

Стратегія ОТП Групи ґрунтується на чіткій спеціалізації. Ми заснували численні компанії, щоб кожна з них могла зосередитися на своїй діяльності. Наприклад, ОТП Лізинг повністю орієнтована на надання лізингових послуг, що дозволяє їй розробляти найкращі продукти на ринку та займати провідні позиції.

Сьогодні в нашому банку реалізується agile-трансформація, основою якої є формування окремих команд, зосереджених на прибутках і збитках (P&L) конкретного продукту. При цьому, всі ці процеси відбуваються в межах однієї організації, без необхідності юридичного поділу. Раніше, до впровадження agile, ми розуміли, що для цього потрібні різні юридичні особи. Тепер ми маємо чітке уявлення про те, як створити горизонтальну організаційну структуру на базі однієї юридичної особи. В нашій команді вже сформовані групи, відповідальні за "АгроФабрику", кеш-кредити, інвестиційні проекти тощо, кожна з яких має свого керівника. Це забезпечує максимально ефективну роботу.

Чи підпорядковуються вам лідери команд, що працюють за методологією agile?

Вони є частиною бізнес-сфери, що означає, що вони займають позиції в рамках конкретного напрямку бізнесу: корпоративного чи роздрібного.

-- Як на плани ОТП Банку впливає зміна інфляційної динаміки?

Звичайно, підвищення процентних ставок негативно позначається на попиті на кредити, особливо в корпоративному секторі, оскільки це впливає на рентабельність проєктів, бізнес-моделі тощо. Однак я поділяю думку Національного банку, що приблизно з другої половини року ми можемо спостерігати зниження інфляції, і в такому випадку клієнти повинні швидше реагувати на зменшення ставок.

Основною причиною стрибка інфляції називають нижчий рівень урожаю минулоріч, але інший момент, який мене тривожить - ріст імпорту, у тому числі споживчих товарів, продуктів харчування. Цей тренд треба змінювати. Так, вже запущена минулого року програма Національного кешбеку направлена на заохочування попиту на товари вітчизняного виробника. Але факт зростання імпорту демонструє, наскільки багато ще внутрішнього потенціалу для економіки.

На заходах форуму в Давосі міністр економіки провела переговори з макроекономістами, щоб обговорити можливі сценарії після закінчення війни. Експерти висловили різні думки: деякі прогнозували зниження ВВП, тоді як інші вбачали у завершенні конфлікту можливість для економічного зростання. Які ваші очікування? Чи готується ОТП Банк до можливого завершення війни?

Банки - це ті організації, які постійно живуть за сценаріями. Хоча за вимогами Національного банку та інших регуляторів, ці сценарії зазвичай негативні. Поки ми всі їх "проходимо", включно з усіма оцінками.

Згоден, що варто також обговорювати позитивні перспективи. Найбільше мене хвилює те, що очікування щодо фінансових вливань в Україну можуть не справдитися. Нам слід більше покладатися на свої власні зусилля — що кожен із нас може почати робити вже сьогодні?

Для банків виникає велике питання: а скільки в реальності ми всі разом зможемо прокредитувати проєктів? Якого розміру? Треба буде фінансувати великі інфраструктурні проєкти, і жоден банк самотужки не спроможний на це. На часі розробити програму консорціумного кредитування, де банки могли б об'єднуватись і ділити ризики під великі проєкти. Тобто питання в тому, наскільки капіталізована банківська система, щоб забезпечити цю підтримку відновлення економіки.

Давайте обговоримо питання фінансування. Відповідно до останніх даних, обсяги коштів юридичних осіб в ОТП Банку вдвічі більші за кошти фізичних осіб. У середньому по банківській системі України це співвідношення становить 1,2. А для банків з іноземними інвестиціями – 2,5. Чи задовольняє вас така ситуація?

Кожен банк має свою унікальну стратегію, бізнес-модель та імідж на ринку. Це забезпечує їхню стабільність, і змінити це не так вже й легко. Багато іноземних банків орієнтовані на обслуговування великих компаній, тому частка коштів від фізичних осіб у них зазвичай нижча. Як можна змінити цю ситуацію? Здається, відповідь проста: підвищити процентні ставки за депозитами, і клієнти потягнуться до нас. Але насправді справа не лише в ставках. Люди, які обирають нас, довіряють ОТП Банку свої кошти на строкові депозити.

Наше завдання - збільшення кількості саме клієнтів, які роблять щоденний банкінг з нами. Це і є наш пріоритет на найближчі роки. Досягнути цього можливо через запровадження нових продуктів, зручний мобільний застосунок, партнерські програми.

Яким чином підвищення податку на доходи фізичних осіб у контексті збільшення військового збору позначилося на динаміці депозитного портфеля?

Я кожному клієнту кажу, що в нього так чи інакше мають бути три інструменти, залежно від наявного рівня доходів: поточний залишок, депозит, і, якщо достатньо коштів, можна купувати облігації внутрішньої державної позики. Отже, ми пропонуємо три продукти. Відповідно до того, скільки в людей залишків на рахунку, так вони себе й поводять. Придбання ОВДП доступне у застосунку OTP Bank UA. Клієнт може вийти як на первинний, так і на вторинний ринки. Первинний - аукціон Міністерства фінансів - проводиться не щодня, тоді як вторинний - продаж з портфелю банку - завжди доступний. До речі, ОТП Банк - єдиний в Україні, що надає клієнтам - фізичним особам доступ до аукціонів Мінфіну напряму через застосунок.

Купувати облігації з портфелю банку можна щоденно, 24/7, онлайн, починаючи від 1000 грн. Від моменту запуску цього сервісу в травні 2024 року і по сьогодні клієнти - фізичні особи купили ОВДП з портфелю на 1,8 млрд грн в еквіваленті. Зараз ми доопрацьовуємо можливість викупу облігацій у клієнта банком для тих випадків, коли інвестору терміново потрібні кошти.

Серед ключових наших пропозицій - валютні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Якщо ви відкрили депозит на термін три місяці, і його строк закінчився, ваші кошти можуть залишатися без руху. Натомість українські ОВДП забезпечують до 4% доходу, і їх можна придбати в будь-який зручний для вас день. Хоча депозитна стратегія в банках має свої переваги, ми також пропонуємо нашим клієнтам альтернативні варіанти.

-- Які в ОТП Банку плани з нарощення портфеля ОВДП?

Ми прагнемо подвоїти обсяги продажів фізичним особам, оскільки вбачаємо значний потенціал у цьому напрямку. Часто людям важко вирішитися на такий крок. У нас є приваблива пропозиція: наш банківський портфель завжди містить цінні папери з різними термінами та рівнями дохідності.

Які ваші прогнози щодо еволюції ринку капіталу в Україні?

В Україні зараз відсутній фондовий ринок як такий. Це одне з питань меморандуму з МВФ, що треба його перезапускати. І це корелює з питанням пошуку ресурсів на відновлення. Тому що є три основні джерела збільшення інвестицій в економіку: 1) кошти самих власників бізнесу; 2) банки - через механізми кредитування; 3) інституційні інвестори та населення, гроші яких можна було б залучити до відновлення економіки через цінні папери.

Дуже сподіваюся, що побачимо перші кроки з середини вже поточного року. Це був би один із великих інструментів фінансування відновлення економіки.

-- І з огляду на очікуване відновлення ринку зберігаєте ОТП Капітал?

ОТП Капітал зможе бути якраз тією платформою, через яку можна акумулювати кошти. Компанія є частиною ОТП Групи, її діяльність спрямована на те, щоб недосвідчений клієнт не інвестував самотужки, а віддав у професійне управління кошти. Результати по прибутковості фондів ОТП Капітал є значно вищими доходності по депозитах.

ОТП Капітал також керує одним із найбільших приватних пенсійних фондів. Хоча ми очікуємо на пенсійну реформу, попит на створення пенсійних заощаджень вже зростає, адже люди прагнуть, щоб їхні інвестиції приносили дохід. Обсяги продажу накопичувальних пенсійних рахунків поступово збільшуються. Цікаво, що більшість наших клієнтів - це молоді фахівці з IT-сфери.

ОТП Банк підписав Меморандум, що сприяє прозорості у сфері платіжних послуг, який передбачає поступове зменшення ліміту на вихідні перекази Р2Р та IBAN до 100 тисяч гривень на місяць. На даний момент для клієнтів, які вважаються "високоризикованими", встановлено ліміт у 50 тисяч гривень на місяць, тоді як для інших клієнтів цей ліміт становить 150 тисяч гривень на місяць. Які зміни спостерігаються у динаміці переказів після введення цих обмежень? Чи отримували ви багато запитів від клієнтів щодо можливості підвищення цього ліміту?

Чомусь цей Меморандум часто обговорюють у негативному світлі, тоді як позитивні аспекти залишаються непоміченими. Головною метою цього документу є встановлення єдиних стандартів на ринку. Правильні рішення зазвичай не викликають великого інтересу, але в цьому випадку банки змогли узгодити свої позиції, щоб забезпечити комфорт для усіх учасників і зробити правила зрозумілими для клієнтів.

Коли дропи почали поширюватися системою подібно до вірусної інфекції, їх необхідно було зупинити, адже це могло негативно позначитися на всіх: вплинути на євроінтеграційні процеси та співпрацю з такими організаціями, як FATF. Тому перший крок зробив Національний банк, встановивши ліміт у 150 тисяч гривень на Р2Р. Це рішення не вирішувало проблему повністю, але стало чітким сигналом, що з цим явищем не слід гратися.

Це справило вплив на тих, хто міг би задуматися про те, щоб стати дропами. Виглядає так, що до них знову дійшло усвідомлення, що ситуація не така проста, як це подається в рекламі.

Потім почали обговорювати, що можемо ще зробити у напрямку боротьби із дропами на рівні банківської спільноти. Так було колегіально домовлено укласти Меморандум з консолідованими правилами. У результаті кількість дропів кардинально зменшилась. Якщо говорити про ОТП Банк - це в рази. Досі є ті, хто намагається це робити, але якщо раніше це були сотні клієнтів, то зараз це до 10 осіб, які намагаються "чудити".

ОТП Банк провів значну підготовчу роботу. Починаючи з третього кварталу 2023 року, коли вступила в силу постанова НБУ №110, що зобов'язує контролювати клієнтів, чиї фінансові операції вдвічі перевищують задекларовані при відкритті рахунку, ми постійно ставили питання щодо доходів осіб з високими оборотами. Крім того, у нас вже були розроблені алгоритми для виявлення "дропів". Таким чином, коли ми підписали Меморандум, у нас було чітке уявлення про те, як організувати процес так, щоб не створювати незручності для добропорядних клієнтів.

Число запитів щодо збільшення ліміту можна перелічити на пальцях однієї руки. Клієнти, які цього прагнули, вже подали до колцентру всі необхідні документи. Більшість запитів, близько ста, стосувалися питання: "Які документи потрібно надати, якщо я перевищу ліміт?". Не можу стверджувати, що ми спостерігаємо суттєве зниження обсягів у Р2Р або IBAN. Загалом, ситуація залишається стабільною і не змінилася.

-- Немає такого побоювання, що цими додатковими обмеженнями якусь частину "сірого" ринку просто виштовхнуть на "чорний" ринок? Як ви бачите цей компроміс - між поліпшенням фінмону та збереженням клієнтів у системі?

Поки бачу негатив лише у тому, як комунікується Меморандум. Але ж є клієнти, у яких 200-300 тис. грн та більше заходить на картку, ми ж розуміємо, що якщо клієнту приходить зарплата з юридичної особи, там є сплачені податки. Навіщо нам у такому разі зайвий раз запитувати документи? Питаня виникають, якщо клієнт, приміром, отримав 200 тис. грн з рахунку іншої фізособи в іншому банку, а потім 150 тис. зі своєї картки розкидає на 25 фізосіб. Окремо хотів би акцентувати: у постанові НБУ сказано, що 150 тис. грн - це чіткий ліміт, тоді як у Меморандумі прописано, що кожен банк визначає свій, але навіть якщо немає підтверджених доходів, це може бути 150 тис. грн, якщо ж клієнту треба більше, він має надати документи.

Чи покращиться ситуація з впровадженням єдиного реєстру дропів? Хоча одночасно в 61 банку навряд чи вдасться відкрити картки, але в 15-20 установах це цілком можливо. Це означає, що за підрахунками можна отримати 15-20 карток з лімітом на місяць від 150 до 2,25-3 млн грн.

Так, але для його створення потрібен закон і відповідно час. Потрапляння в цей реєстр означатиме зіпсовану репутацію клієнта. Тим не менш, поки що кожен банк працює з використанням згаданих лімітів. Звичайно, якщо ми знаходимо дропа, то робимо закриття рахунку відповідно до статті 15 закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом...", інформуємо про це Держфінмоніторинг. Проте це не стримує клієнта відкривати рахунок в іншому банку. З реєстром дропів з'явиться серйозніша відповідальність. Кожне правило має містити пряник і трошечки батога.

Материнська компанія ОТР Group продовжує свою діяльність на російському ринку. Ця фінансова установа займає місце серед десяти найприбутковіших іноземних банків у Росії, хоча її частка в активах сектору складає всього 0,2%. Чи вплинули зміни в оцінці ділової репутації, які минулого року були проведені Національним банком, на роботу цього банку?

Ми наразі подали до Національного банку України всю необхідну інформацію про структуру, бізнес, керівництво нашого банку та пов'язані з ним компанії, відповідно до вимог постанови НБУ №170. З нетерпінням очікуємо на висновок та відповідь від регулятора. В стратегічному плані ОТП Група підтвердила свою готовність і активну роботу над виходом з ринку Російської Федерації. Проте питання залишається відкритим, оскільки у разі продажу банку ціна угоди підлягає зниженню на 60%, а також власнику доведеться сплатити 35% від "оцінкової" вартості в бюджет країни-агресора. Отже, продавши банк за 1 долар, ви фактично несете витрати в сотні мільйонів доларів на користь бюджету РФ.

Чи зменшує OTP Group свою діяльність на російському ринку? Так, це підтверджується зниженням кількості відділень, скороченням штату та корпоративного кредитного портфеля. OTP Group призупинив усі міжнародні перекази в євро з Росії, за винятком тих, що здійснюються в рамках Європейського Союзу. Варто також врахувати, що існують вимоги від Національного банку Угорщини та інших європейських регуляторів, які накладають обмеження на роботу в Росії, і банк дотримується цих норм. Акціонери вживають заходів для зменшення присутності, пошуку потенційних покупців та зменшення можливостей використання банку в транзакційній діяльності.

Яке ваше ставлення до появи Revolut в Україні? Відомо, що досвід користувачів різниться: деяким вдається без проблем поповнити рахунок в необанку та здійснити валютні перекази за кордон, тоді як інші стикаються з труднощами, що залежить від обраного банку.

Revolut стане індикатором успішності локальних фінансових технологій. Конкуренція між фінтех-компаніями та традиційними банками – це одна справа, але коли на ринку присутній такий гравець, як Revolut, ситуація змінюється. Тому я спостерігаю значне змагання в цій сфері; наявність Revolut змусить інші фінтехи активніше інвестувати в свій розвиток. У цьому сегменті ринку виникне "червоний океан". Це, безумовно, позитивно вплине на споживачів.

Проте я не підтримую створення додаткових можливостей для непродуктивного виводу капіталу. У нашому банку фізичні особи не можуть здійснювати перекази за кордон через Р2Р системи. За допомогою SWIFT ви можете перераховувати кошти лише для навчання, медичних витрат та у кількох інших виняткових випадках. Як відповідальний фінансовий інститут, ми вирішили не активувати функцію міжнародних переказів для наших карток. Крім того, нашими картками не можна користуватися для гри в онлайн-казино.

У нас існує певна ситуація - ми беремо на себе більше обов'язків, ніж це необхідно для ведення бізнесу. Це може стримувати наш розвиток у деяких аспектах, про що ви вже говорили. Як європейський банк, ми прагнемо впроваджувати відповідну культуру у всіх наших діяльностях.

В цілому, еволюція фінансових технологій та створення поштового банку – яким чином це може позначитися на ринку? Чи вбачаєте ви в цьому перспективи для нових партнерств?

Приємно бачити, як фінансові технології продовжують розвиватися, і як ми здатні налагоджувати з ними співпрацю. Конкуренція завжди створює додаткові можливості для зростання. Щодо фінансових платформ, таких як NovaPay чи RozetkaPay, не соромтеся їх експериментувати. Банківська діяльність виявляється значно складнішою, ніж може здаватися на перший погляд, адже найбільші виклики полягають у дотриманні регуляторних вимог: управлінні капіталом, ліквідністю, процентними ризиками тощо. Професійний підхід до управління кредитними ризиками — це лише одна частина з багатьох, які необхідні для успішної роботи в цій сфері.

Щодо створення поштового банку, це дійсно позитивний крок, оскільки він зможе надавати послуги в прифронтових регіонах, де традиційним банкам важко працювати через високі витрати. Тому, на мою думку, відкриття банку на базі "Укрпошти" для забезпечення фінансової інклюзії є слушним кроком. Але мене турбує, що це призведе до збільшення кількості державних банків, а отже, частка держави на ринку зросте ще більше. Було б корисно мати не лише декларативні плани, а й чітку стратегію з боку держави щодо її ролі на банківському ринку. В іншому випадку, ми можемо зіткнутися з постійним зростанням кількості державних фінансових установ.

Також зараз є тенденція, що маркетплейси запускають фінкомпанії, а банки - маркетплейси. Буде цікаво подивитись, як цей процес розвиватиметься надалі, тому що і там, і там старт дуже гучний.

Прогнозую, що корпоративний бізнес буде розвиватися ще швидше. Наразі існують успішні приклади як у нас, так і в інших банках, з агрокредитуванням та можливістю подачі заявок онлайн. Це означає, що ми вже говоримо про онлайн-кредитування для юридичних осіб. Крім того, ми починаємо працювати над механізмом онлайн-відкриття рахунків для юрособ з інтеграцією з додатком Дія та іншими подібними рішеннями.

Разом з тим, сподіваюся, що банківська система у співпраці з митницею знайде рішення, як максимально спростити громіздкі етапи валютного контролю, оформлення митних декларацій, для роботи наших клієнтів з експортом та імпортом.

Як ви в цілому характеризуєте стан валютного ринку? У минулому році ми могли спостерігати деякі флуктуації курсу гривні.

Ми перебуваємо в режимі контрольованої гнучкості. Під час його дії суттєвих коливань не очікується. Звичайно, якщо основним завданням залишається стримування та контролювання інфляції, то цей контроль повинен підтримуватися на максимально можливому рівні. Скачок наприкінці зимового сезону був викликаний сезонними чинниками, точніше – значними бюджетними витратами. Це загальновідома інформація, і, мабуть, державі варто задуматися, чому саме в грудні відбувається така велика концентрація витрат? Контроль за витратами має бути більш рівномірним протягом місяців.

Протягом останніх кількох місяців населення активно купує долари, і обсяги цих придбань перевищують мільярд. Чи маєте ви якісь ідеї щодо того, куди йде ця валюта? Можливо, вона виводиться за межі країни? Якщо в Україні ситуація покращиться, чи є шанси, що ці кошти повернуться до банківської системи?

Я не думаю, що причина таких обсягів купівлі - виведення за кордон. А щодо повернення у систему, так, повернуться. Основне питання - дати інструменти, у що "повертати". Зараз у зв'язку із наявністю відкладеного довгострокового попиту люди намагаються хеджувати валютні ризики заощаджень. Але наші стрес-тестування демонструють, що гроші навіть у тих самих ОВДП - це краще і вигідніше, ніж у доларах. Тому що на доларах ви взагалі нічого не заробляєте, а інфляція в доларах також відбувається, просто ми її не помічаємо.

Міністерство фінансів нечасто проводить обмежене розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. В умовах, коли банки не мають можливостей для інвестування доларів, конкуренція за валютні активи практично відсутня.

У минулому році курс валюти наблизився до тих показників, які були заплановані урядом у бюджеті, як ніколи раніше. Як ви вважаєте, чи зможе середньорічний курс у 2025 році перевищити прогнозовану позначку в 45 гривень за долар?

У нас реалізується програма управління гнучкістю. Я б порадив звертати увагу на сигнали від Національного банку. В даний момент рівень резервів досить значний, і НБУ має повноваження використовувати його для підтримки курсу, щоб уникнути створення додаткових факторів, які могли б сприяти інфляції.

Які ваші думки щодо досягнень Незалежної асоціації банків України, яку ви очолюєте?

НАБУ є потужною та активною асоціацією, яка об'єднує фахівців у фінансовій сфері. У складі Ради Асоціації представлені голови правлінь провідних банків нашої країни. Для мене велика честь очолювати цю організацію. Останнім часом ми зробили значний прогрес у встановленні партнерських відносин з НБУ, міністерствами, парламентом та іншими державними інституціями. На платформі Асоціації були розроблені та підписані два важливі Меморандуми - один стосується енергокредитування, а інший - прозорості у наданні фінансових послуг. Ці ініціативи обіцяють мати тривалий позитивний вплив на економіку нашої держави. Проте не все йде гладко: ми активно протестували проти повторного введення 50%-го податку на прибуток банків.

Асоціація виконує величезну кількість завдань. Чи можливо зробити ще більше? Безсумнівно. Наразі одним з найважливіших напрямків є розвиток іпотечного ринку, залучення нових учасників та підвищення доступності послуг для клієнтів. НАБУ активно працює над впровадженням стандартів ESG, оскільки це є необхідною умовою для всіх іноземних донорів. Також ми активно займаємось інтеграцією української фінансової системи в SEPA.