Москва загрожує Європейському Союзу військовими діями через питання суверенних активів.

Яка нині ситуація з наданням Україні кредиту на репарації та з яких причин Росія посилила свої погрози щодо Європейського Союзу?

Відповідно до використання російських активів, Європейський Союз загрожує арештом майна європейських інвесторів на своїй території та поданням позовів до різних судових інстанцій. Які з цих загроз є реальними? Чому Росія активізувала свої дії в цьому напрямку? І як просувається процес надання Україні репараційного кредиту?

Глава російського банку ВТБ Андрій Костін висловив попередження, що у разі, якщо Європейський Союз вирішить використовувати заморожені суверенні активи Росії для надання кредиту Україні, Москва буде змушена ініціювати масштабні судові процеси, які можуть тривати до 50 років, навіть після досягнення миру.

"Європа намагається вести війни, використовуючи інших та їхні ресурси - це справжній цинізм. Немає жодного виправдання такій поведінці," - зазначив Костін.

Він зазначив, що Росія відреагує симетричними діями, зокрема, арештом активів європейських інвесторів на своїй території, подачею позовів до російських судів, а також до судових інстанцій Бельгії та Міжнародного суду ООН.

Одночасно Костін вперше відкрито визнав, що компроміс можливий: якщо заморожені активи будуть використані для відновлення України в контексті великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд між США та Росією), Москва готова оцінити цю пропозицію.

"Якщо Росія підпише угоду - це було б чудово. Головне питання полягає у досягненні домовленостей. Рано чи пізно ми знайдемо спільне рішення. Життя доводить, що компроміси є важливими. І Росія також відкрита для цього," - підкреслив банкір.

Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.

Росія, безсумнівно, ініціює ряд судових позовів у міжнародних, європейських та національних судах, оскаржуючи процес конфіскації. Основна мета цих дій полягає не стільки у досягненні перемоги, скільки в затягуванні судового процесу на багато років, ускладненні його для Європейського Союзу та, найважливіше, у блокуванні передачі фінансових ресурсів Україні.

Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з "недружніх країн", які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під "тимчасове управління" активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.

Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.

Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США.

На сьогоднішній день є дві неприємні новини стосовно фінансової підтримки України за рахунок активів Росії. По-перше, Європейський центральний банк (ЄЦБ) не погодився надати гарантії для "репараційного кредиту" Україні в розмірі 140 мільярдів євро. По-друге, Бельгія продовжує відмовлятися від виділення коштів Україні з заморожених російських активів.

Таким чином, Європейський центральний банк зробив висновок, що ініціатива Європейської комісії суперечить його повноваженням.

"Європейський центральний банк не погодився виступити як гарант для виплати 140 мільярдів євро Україні, що стало серйозним ударом по ініціативам ЄС щодо залучення 'репараційного кредиту', який мав бути забезпечений замороженими російськими активами", - зазначає Financial Times.

Це важливе, хоча й технічне зауваження, яке ґрунтується на основних принципах функціонування центрального банку.

ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився, спираючись на свої ключові принципи: відповідно до угод ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядовим структурам або покривати фінансові зобов'язання держав-членів. В ЄЦБ вважають, що запропоноване Європейською комісією рішення насправді є аналогом прямого фінансування, оскільки це означало б покриття фінансових зобов'язань країн-членів.

Також ця практика, відома як "монетарне фінансування", заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ - це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.

Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.

Ця відмова надала Бельгії додаткові доводи, оскільки країна вимагала від ЄС надійних і всебічних гарантій, щоб не залишатися єдиною відповідальною за фінансові ризики, пов'язані з можливими позовами з боку Росії. Брак підтримки з боку Європейського центрального банку лише поглибив її тривоги.

Після цього прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв'ю La Libre висловив контроверсійну думку, стверджуючи, що Росія не зазнає поразки у війні в Україні.

"Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність", - сказав він.

Вевер заявив про "неймовірний тиск" навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні "крадіжкою".

"Крадіжка заморожених активів суверенних фондів добробуту іншої держави - це безпрецедентний випадок. Ці кошти належать Центральному банку Росії. Навіть у часи Другої світової війни німецькі гроші не були конфісковані, а лише заморожені", - підкреслив він.

Росія наразі посилила свої загрози щодо використання заморожених активів, оскільки Європейський Союз перейшов до реальної стадії створення механізму для надання значного кредиту Україні.

Це вже не лише дискусії, а й розробка чітких юридичних та фінансових структур, які прагнуть ефективно використати ці ресурси, що є важливим кроком вперед.

Головною метою Кремля є створення атмосфери страху серед європейських держав та перешкоджання процесу, який Москва вважає незаконним. Як показує ситуація в Бельгії, цей підхід, на жаль, виявляється дієвим.

Незважаючи на виклики, Європейська комісія продовжує зусилля з надання Україні репараційного кредиту, використовуючи активи Російської Федерації.

Після того, як Європейський центральний банк відмовився виступати фінансовим guarantor для значного кредиту Україні, який мав бути забезпечений замороженими російськими активами, Європейська комісія швидко почала шукати інші варіанти. Головна мета цих зусиль полягає в тому, щоб знайти альтернативні рішення для надання необхідної ліквідності для цього кредиту, але без залучення Центрального банку.

Найбільш обговорюваний сценарій передбачає, що всі 27 держав-членів Європейського Союзу спільно забезпечать покриття можливих втрат. Замість того, щоб лише Бельгія несли всю відповідальність за ризики, всі країни ЄС вносять свої фінансові зобов'язання або створюють спеціальний фонд, до якого Euroclear чи Бельгія можуть звертатися у разі несподіваних судових рішень. Це повністю відповідає основній вимозі Бельгії щодо солідарності та розподілу ризиків.

Інший підхід полягає в тому, що загальний бюджет Європейського Союзу буде виконувати роль остаточного гаранта для покриття збитків. Це досить складний процес, оскільки він потребує одностайної підтримки всіх країн-членів ЄС для використання бюджету в цьому контексті, а також викликає опір у деяких з них.

Європейська комісія працює над правовим механізмом, щоб усунути занепокоєння Бельгії стосовно кредиту на репарації.

Європейська комісія має намір використати положення статті 122 Договору про ЄС, яке дозволяє урядам приймати рішення "в дусі солідарності між державами-членами відповідно до економічної ситуації". Комісія прагне інтерпретувати це положення так, що для продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це дозволить обійти можливість вето з боку Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія слугує засобом "забезпечення підтримки з боку Бельгії".

Ці пропозиції в даний момент обговорюються в рамках активних переговорів перед важливим самітом. Очікується, що на найближчій зустрічі лідерів ЄС буде ухвалено рішення про надання цих фінансових гарантій та можливість переконати Бельгію.