В Україні більше не варто очікувати на масштабний банкрутство банків: Ольга Білай, Фонд гарантування вкладів.

Як функціонує система забезпечення банківських депозитів? Чи має держава достатньо фінансових ресурсів, щоб відшкодувати 100% коштів вкладників у випадку банкрутства банку, а також підвищити межу гарантування до 100 тисяч євро? Відповіді на ці запитання можна знайти в інтерв'ю РБК-Україна з Ольгою Білай, директором Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На старті масштабного вторгнення було впроваджено повне 100%-ве гарантування депозитів фізичних осіб. Цей захід сприяв зміцненню довіри населення та підвищенню стабільності банківської системи.

До того ж протягом війни були лише поодинокі випадки виведення банків з ринку, за що відповідає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Директор-розпорядник Ольга Білай розповідає, що на сьогодні у фонду є достатньо резервів виплачувати кошти вкладникам збанкрутілих банків.

Крім того, фонд має намір через кілька років забезпечити виплати на рівні 100 тисяч євро. Цей європейський стандарт стане надзвичайно важливим для підтримки малого підприємництва.

Щоб отримати гроші від активів збанкрутілого банку, фонд проводить аукціони, де продаються різні лоти - від нерухомості до творів мистецтва. Фонд не чекає цих грошей, а здійснює виплати вкладникам зі своїх резервів. Завдяки цьому досягається значна оперативність - в середньому кошти повертаються за 13-15 днів.

Ольга Білай також розповіла про залучення інвесторів на активи банку, який виводиться з ринку, судові процеси з ексвласниками та країною-агресором та висловила свою думку, чи можливий новий "банкопад" як у 2014-2016 роках.

Ваша робота дійсно є непростою, оскільки ви змушені виконувати обов'язки тих, хто не зміг впоратися зі своїми зобов'язаннями. Скільки банків наразі перебуває під управлінням фонду?

У нас налічується 54 банки, що функціонують як юридичні особи і ще не виключені з Єдиного державного реєстру. На даний момент 19 банків знаходяться в процесі ліквідації, що свідчить про наявність активів на їх балансі, а також про те, що вимоги всіх кредиторів ще не виконані. Інші банки продовжують існувати як юрособи, і ми активно займаємося відшкодуванням збитків від пов'язаних осіб.

З метою виконання вимог кредиторів ми здійснюємо аналіз на предмет наявності ситуацій, коли управлінці могли завдати шкоди банку та його кредиторам. У разі виявлення таких випадків ми ініціюємо судові розгляди для відшкодування збитків та притягнення до відповідальності винних осіб.

На даний момент в Україні налічується 60 банків, які можна вважати "здоровими". Це практично відповідає числу установ, якими опікується фонд.

- Якщо називати "здоровими" банки, які мають банківську ліцензію, то абсолютно правильно - у нас 60 банків. Всі вони є учасниками фонду.

Чи можливо знайти інвестора для банків, які вже виведені з ринку, чи більш доцільно розглянути варіант продажу активів на аукціонах та ліквідації банку?

Термін для знаходження інвестора є досить обмеженим — всього кілька тижнів. Додатково, залишається ще лише місяць для підписання та реалізації угоди. Цього часу може бути достатньо для невеликого банку, проте для більшого фінансового інституту такий стиснутий графік може стати серйозною перешкодою.

Час має велике значення, адже ми розпочинаємо конкурс на виведення банку з ринку. Наша мета – знайти банк або інвестора, зацікавленого в управлінні активами та зобов'язаннями фінансової установи, яка стане неплатоспроможною.

Для них ключовими є якість активів і їхня реальна вартість, оскільки ми передаємо активи неплатоспроможного банку як компенсацію за те, що приймаючий банк приймає його зобов'язання, тобто гарантує повернення депозитів і інших боргових зобов'язань. Крім того, ми можемо запропонувати продаж всього банку інвестору. У такому випадку аналіз активів допомагає потенційному власнику визначити, скільки власних коштів знадобиться для відновлення фінансової стабільності банку. Тому наявність достатнього часу для проведення аналізу є вирішальним фактором.

На жаль, наразі коло можливих покупців для банку суттєво звужене лише до однієї особи, котра успішно пройшла попередню кваліфікацію в Національному банку України, але, на жаль, не виявила зацікавленості у купівлі акцій "Комінвестбанку". Проте варто зазначити, що інші банки мають можливість брати участь у конкурсі без попередньої перевірки НБУ.

Нещодавній приклад із "Комінвестбанком" показав, що попит на ринку є. У нас було чотири банки, представники яких у спеціальній кімнаті даних проводили оцінку активів "Комінвестбанку". Один із них - банк "Асвіо" - зробив пропозицію, яка була вигідніша за ліквідацію, і виграв конкурс. Це дуже позитивний сигнал, який свідчить про те, що банки зацікавлені в розширенні свого бізнесу та набутті нових клієнтів.

Чи знайдеться банк або інвестор, готовий взяти участь у конкурсі, залежить від якості активів, які пропонує банк. Адже покупці не є благодійними організаціями. Якщо активи мають низьку якість, наприклад, кредити, видані без забезпечення або компаніям, що не в змозі їх погасити, такі пропозиції будуть малозначними. На більшості відкритих конкурсів потенційні інвестори відвідували кімнату даних, але в більшості випадків відмовлялися від подальших пропозицій, оскільки оцінка активів не відповідала їхнім очікуванням, і вони не були готові взяти на себе такі ризики.

Продажа банківських активів є ключовим джерелом прибутку Фонду?

Якщо банк вже знаходиться на етапі ліквідації, інвестори можуть мати сенс розглядати лише можливість придбання окремих активів цього фінансового закладу. Активи банку виконують роль джерела для задоволення вимог кредиторів і вкладників. Фонд не отримує прибутку від їх реалізації. На початковому етапі виведення банку з ринку Фонд компенсує вкладникам гарантовані суми і стає кредитором банку на цю величину, потрапляючи при цьому до третьої черги кредиторів.

Зображення: Ольга Білай поділилася схемою відшкодування вкладів збанкрутілих фінансових установ (Віталій Носач, РБК-Україна)

Коли Фонд отримав відшкодування витрат на виплати, відбуваються погашення за наступними чергами. Наприклад, у випадку з "Комінвестбанком" вимоги Фонду як кредитора третьої черги були задоволені. Ми виплатили 215,1 млн гривень вкладникам на початку січня 2025 року в межах гарантованої суми, тобто повну суму вкладів разом з відсотками. Від продажу активів задовольнили шість черг кредиторів, кошти яких не гарантовано, а зараз ми уже виплатили 85% коштів сьомої черги, а це юридичні особи. Це підприємства, в яких були залишки на рахунках у цьому банку.

Зазвичай юридичні особи в нашій правовій системі не отримують достатньої уваги щодо цього аспекту.

- Це залежить від активів: якщо активи дозволяють погасити вимоги Фонду, а потім четверту-шосту черги і ми доходимо до бізнесу - ми виплачуємо їх кошти.

Що являють собою активи банку? Близько 80% з них складають кредити, надані позичальникам, будь то фізичні особи чи юридичні особи. Якщо позичальники виконують свої зобов'язання, сплачуючи кредити, навіть у випадку ліквідації банку, ці кошти будуть зібрані та використані для виплат кредиторам. У випадку, якщо хоча б половина позичальників у банківському портфелі продовжує здійснювати платежі, ми зможемо швидко акумулювати необхідні кошти для їх повернення кредиторам.

Якщо всі позичальники зупинили виплати, дізнавшись про ліквідацію банку, нам доведеться вдаватися до примусового стягнення, що потребує зовсім інших часових та фінансових витрат.

Ви вирушаєте до судових установ.

Звернення до суду означає сплатити судовий збір, витратити час на отримання рішення суду, а потім відвідати виконавчу службу для пошуку майна. Для банківських кредиторів доцільніше зберегти активний кредитний портфель.

Фонд не має можливості отримувати фінансові ресурси в обсязі, що перевищує суми, виплачені вкладникам банку. Це пов'язано з тим, що для нас це не є джерелом доходу, а лише способом повернення тих коштів, які ми терміново перерахували вкладникам, щоб забезпечити їхню впевненість у надійності своїх заощаджень. Забезпечивши цю впевненість, ми прагнемо посилити довіру до банківської системи, адже це є нашою основною метою — підтримка стабільності та довіри до фінансових установ.

Протягом війни приблизно десять банків було визнано неспроможними виконувати свої фінансові зобов'язання.

- З початку повномасштабного вторгнення ми виводили з ринку дев'ять банків (також один був націоналізований), але не всі вони були неплатоспроможними. Два банки ("дочки" російських держбанків) були ліквідовані одразу, в них була відкликана ліцензія на другий день повномасштабної війни. Ще два банки пішли в ліквідацію через те, що вони порушували законодавство про фінансовий моніторинг.

Тільки кілька банків виявилися неплатоспроможними, оскільки їх бізнес-модель не дозволила їм виконувати зобов'язання перед кредиторами. Це свідчить про досить позитивний стан банківської системи, адже за роки повномасштабної війни лише п'ять банків зазнали фінансових труднощів.

Якщо проаналізувати ситуацію до 2022 року, можна помітити, що в період банківської кризи 2014-2017 років, а також в наступні роки, з ринку щороку виходило кілька банків через неплатоспроможність, оскільки їх бізнес-моделі виявилися неефективними.

"Укрпошта" має намір заснувати банк, спрямований на фінансову інклюзію, на базі PINbank. Як ви вважаєте, чи можливо втілити цю ідею в життя?

У нас є три кредитні установи, що отримали ліцензію і акції яких були відібрані в інтересах держави відповідно до санкційного законодавства: Sense Bank, "Мотор-банк" і PINbank. Останній знаходиться під контролем Міністерства розвитку громад та територій. Він є досить невеликим, має обмежені ресурси, тому в даний момент розглядається його подальше існування.

Ми матимемо можливість реалізувати свої повноваження у випадку, якщо ці банки визнають себе неплатоспроможними. У нашому розпорядженні багато варіантів - наприклад, ми можемо передати акції банку приватному інвестору. Чи є це діяльністю на користь держави? Так. НБУ здійснює перевірку інвестора, його репутації та джерел фінансування, а також запитує про плани розвитку банку.

Чи здатна "Укрпошта" виконати роль інвестора у розвитку банківської установи? Безумовно, якщо вона зможе запропонувати ефективну бізнес-модель. Важливими факторами є репутація інвестора та прибутковість його бізнесу. Щоб управляти банком, "Укрпошта" повинна бути потужною та здатною організацією. Це питання підпадає під повноваження Національного банку України, який має всі необхідні інструменти для оцінки життєздатності запропонованої бізнес-моделі.

- Якщо НБУ погодить передачу банку "Укрпошті", тоді роль фонду буде суто технічною?

Ми співпрацюємо з Національним банком України. Дії нашого фонду активізуються після того, як НБУ приймає рішення про визнання банку неплатоспроможним. Як я вже зазначала, ми можемо передати активи та зобов'язання таких банків іншим діючим банкам. У такій ситуації фонд відіграє вирішальну роль у знаходженні та відборі приймаючого банку, тоді як НБУ лише підтверджує фінансовий стан цього банку. Щодо продажу банку в цілому, функція НБУ є більш широкою — він проводить попередню кваліфікацію інвесторів, перевіряє їх фінансову спроможність та репутацію. Натомість наш фонд проводить конкурс, обирає найкращу пропозицію серед учасників, затверджує умови продажу та реалізує угоду.

Фонд може виступати як перехідний банк, коли ми формуємо нову фінансову установу, отримуємо відповідну ліцензію для її роботи, передаємо активи та зобов'язання, а потім продаємо цей перехідний банк інвестору. У той же час "токсичні" активи неплатоспроможного банку підлягають ліквідації. Використання моделі перехідного банку знижує юридичні ризики, пов'язані з попереднім банком, оскільки йдеться про нову організацію. Це може зацікавити інвестора, адже в такій структурі немає прихованих проблем.

Схоже, що доцільно обговорити утворення перехідного банку з потенційними інвесторами, щоб зацікавити їх у купівлі.

Коли тимчасова адміністрація починає свою діяльність і ми оголошуємо конкурс (для подальшого виведення банку з ринку - ред.), ми надаємо інвесторам усі можливості, дозволяючи їм самостійно обирати цікаві активи та методи участі у процесі врегулювання, а також збираємо їхні пропозиції. Якщо інвестор виявляє інтерес до купівлі перехідного банку, ми організуємо його створення відповідно до їхніх побажань.

Перед створенням перехідного банку відповідно до конкурсної пропозиції інвестора ми порівнюємо пов'язані з цим витрати з витратами за іншими отриманими пропозиціями і з витратами у випадку повної ліквідації банку, коли не можемо реалізувати жоден із способів виведення. І обираємо той спосіб, де буде найменше втрат для кредиторів цього банку. В основу всього у нас покладено збільшення задоволення вимог кредиторів.

Зображення: Ольга Білай, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розповіла про способи залучення інвесторів до банків, які підлягають виходу з ринку (Віталій Носач, РБК-Україна).

Хоча у світовій практиці перехідний банк слугує засобом для тимчасового управління активами та зобов'язаннями в ситуаціях, коли банк, що не може виконувати свої фінансові зобов'язання, є занадто великим, щоб його ліквідація була можлива, ми також маємо подібний механізм. У таких випадках фонд може заснувати перехідний банк навіть без попередніх інвесторів. Закон надає нам до двох років для пошуку потенційного покупця цього перехідного банку.

Яка ступінь задоволення фонду від результатів аукціонів та цін реалізованих лотів? Ви можете пропонувати широкий спектр товарів — від нерухомості до художніх творів, але необхідно провести оцінку активів.

Ми пройшли тривалий еволюційний процес, щоб з'ясувати, як максимально вигідно продати активи. В результаті, ми дійшли висновку, що найкращі результати можуть бути досягнуті лише за умови великої конкуренції, де кожен має доступ до всієї інформації. Усі зацікавлені особи можуть прийти та взяти участь в аукціоні, що забезпечує оптимальні умови для продажу. Цієї мети ми досягли, створивши віртуальну кімнату даних, де розміщено всю інформацію про активи, та перенісши аукціони на платформу "Прозорро.Продажі".

Ціну може встановити виключно ринок. Першим кроком під час ліквідації є обов'язкова оцінка кожного активу. Далі ми проводимо порівняння: кожен актив має як балансову, так і оціночну вартість. Стартовою ціною на аукціоні стане та з них, що є вищою. Ми завжди пропонуємо придбати активи за максимальною ціною, а далі спостерігаємо за реакцією ринку.

Існує певний проміжок часу між оголошенням торгів і стартом аукціону. Якщо перший аукціон не приносить успіху, і жоден учасник не з’являється, ми організовуємо наступний аукціон. Це дозволяє подовжити період експозиції, завдяки чому ринок отримує більше інформації про даний актив, а ми можемо визначити його цінову позицію. Ми пропонуємо два формати аукціонів: англійський (з підвищенням ціни) та голландський (з пониженням ціни), але основний принцип старту з найвищої ціни залишається незмінним для обох варіантів. Як правило, продаж нерухомості відбувається більш успішно.

Останніми місяцями яскравим прикладом стали аукціони з продажу активів "Комінвестбанку". У деяких випадках показник конверсії (співвідношення балансової вартості активу до його продажної ціни) досягає понад 250%. Це означає, що активи реалізуються за ціною, вдвічі перевищуючою їхню балансову вартість. Таке трапляється, коли є високий попит та якісний актив.

На балансах банків можна знайти досить незвичайні активи. Наприклад, "Родовід Банк" володів колекцією ікон, тоді як "Промінвестбанк" зберігав твори українського художника. Виглядає на те, що склад активів значною мірою визначається вподобаннями керівництва банку. Дехто надає перевагу оформленню офісних приміщень картинами, інші ж захоплюються колекціонуванням мистецьких творів. Такі активи також реалізуються під час процесу ліквідації, проте вони викликають лише обмежений інтерес на ринку. Нерухомість, навпаки, – це квадратні метри, які приносять дохід. Що ж стосується картин і подібних активів, то їх реалізація є складнішою справою.

Чи отримували ви пропозиції від колишніх власників банків щодо викупу активів без проведення аукціону?

Ні, ми реалізуємо всі товари через платформу "Прозоро.Продажі", і це залишиться незмінним. Повернення до традиційних закритих аукціонів з пропозиціями в конвертах — це вже в минулому. Відкритість і прозорість процесу формують довіру до продажів і надають можливість взяти участь навіть тим, хто раніше не знав про наявність картин у банківському портфелі. Поціновувачі творчості певних художників повинні мати шанс відвідати аукціон, щоб рівно змагатися в ставках і пропонувати свої ціни.

Якщо ми маємо справу з кредитом і позичальник не платить, то це "квиток на війну". Ми йдемо до суду, паралельно виставляємо цей кредит на торги. По суті, це пропозиція інвестору прийти і замість нас продовжувати судитись. Якщо позичальник платить, ми такий кредит не продаємо, а отримуємо від нього кошти до повного погашення. Це вигідно кредиторам банку, оскільки суми погашень кредиту надходять їм.

- Ви продаєте активи з великим дисконтом?

Дозвольте повторити: ми виставляємо активи на продаж за максимальною ціною, яка може бути або балансовою, або оціночною. Якщо актив не знаходить свого покупця, ми поступово зменшуємо ціну. Іноді, коли ми починаємо знижувати ціну, з'являються нові потенційні покупці, які починають змагатися за актив, що може призвести до зростання ціни. Ми були б раді продати кредити навіть вище їх балансової вартості, але, на жаль, попиту на таку ціну немає.

- Кредити купують інші банки, колекторські компанії?

Ті, хто володіє знаннями в цій сфері. Раніше ми займалися продажем портфелів іпотечних кредитів. Фінансові установи, поряд з іншими учасниками ринку, ретельно досліджували ці портфелі, оцінювали, як кожен позичальник приносить прибуток, прогнозували потенційний дохід і лише потім ухвалювали рішення про купівлю цих кредитів.

- Яка ситуація із реалізацією активів банків, які були виведені з ринку в часи "банкопаду" 2014-2016 років?

- Щодо переважної більшості цих банків ми вже завершили процедуру ліквідації. Це означає, що ми продали всі активи або погасили всі зобов'язання, що можна було погасити. Продовжуємо судові процеси для стягнення шкоди з керівництва банків та пов'язаних осіб. Це власники, кредитні комітети, правління, які видавали неякісні кредити позичальникам, які не могли платити.

Я вважаю, що в майбутньому ми не зіштовхнемося з подібними масштабними проблемами, оскільки банківський нагляд значно покращився. Сьогодні в банках, з якими ми працюємо, ми вже не спостерігаємо такого безконтрольного кредитування та повного ігнорування ризиків. Це також стосується рівня корпоративного управління. Воно повинно бути реальним, а не лише формально відповідати вимогам НБУ. Коли у вас налагоджена система управління ризиками та комплаєнсу, видати такі кредити стає неможливим, оскільки система їх просто заблокує. Наразі НБУ ретельно контролює цей процес.

- Яка загальна сума претензій Фонду до ексвласників банків, які були виведені з ринку у 2014-2016 роках?

Якщо розглянути банки, які ми усунули з ринку, то на 1 вересня 2025 року сума незадоволених вимог кредиторів перевищує 269 мільярдів гривень.

Хто є основними претендентами в цьому антирейтингу?

Це "Фінансові послуги та кредитування", VAB та "Дельта".

- Тобто Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк та Микола Лагун.

- В цих банках були наглядова рада, правління і кредитні комітети. Це, знову ж таки, питання корпоративного управління, це не є відповідальністю лише однієї особи. Це спільна відповідальність, згідно із законодавством вони всі є солідарними боржниками. Ми судимося з ними всіма, і це досить тривалий процес.

Коли ми ведемо судові справи проти представників колишніх власників банків, необхідно встановити розмір завданих збитків, що вимагає часу для належного аналізу з боку суду — це цілком зрозуміло. Проте, неприйнятно, коли наші опоненти починають зловживати своїми процесуальними правами, постійно затримуючи судові засідання та висуваючи нові вимоги. Вони сподіваються, що з часом ситуація зміниться на їхню користь.

Я не можу зрозуміти, на що вони розраховують, але ми ведемо судові справи вже кілька років. У тих випадках, де все зрозуміло, рано чи пізно суди ухвалюють рішення на користь нашого фонду, і ми отримуємо компенсацію за завдану шкоду від пов'язаних осіб.

Якщо особа відкривала депозит у 2013-2014 роках, чи має вона право на індексацію при поверненні коштів?

- Ні, адже всі угоди задокументовані. У такій ситуації час стає перешкодою для кредиторів. Це також викликає запитання до судових інстанцій: деякі справи розглядаються протягом 7-8 років, і ми були б дуже вдячні, якби їх тривалість зменшилася до пів року.

У колишніх власників можуть бути значно більші ресурси, ніж у фонду, що дозволяє їм вести судові справи протягом тривалого часу.

У деяких юридичних процесах власники банків та відповідачі реалізують свої процесуальні права, іноді вдаються до їх зловживання, і роблять це досить активно. Яскравим прикладом є справи, пов'язані з паном Жеваго та банком "Фінанси та кредит". У цих справах Верховний Суд відмовив третім особам (представникам гірничозбагачувальних комбінатів) у розгляді додаткових заяв про виправлення помилки в проміжному судовому рішенні, оцінивши такі дії як зловживання. Ми функціонуємо в межах існуючої системи.

- Чи є у нас сумлінні олігархи, які сказали: "Я винен, ось забирайте ваші гроші"?

До нас не надходили подібні пропозиції.

Зображення: Ольга Білай повідомила, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб веде судові процеси з численними колишніми власниками банків (Віталій Носач, РБК-Україна)

З моменту початку військових дій фонд забезпечує 100% повернення вкладених коштів разом з відсотками. Чи справляєтеся ви з виконанням цієї вимоги?

- Так. Це екстрена норма. Треба розуміти, що повна гарантія може вводитись, щоб подолати кризові ситуації, щоб не було масштабних наслідків для системи. За період повномасштабного вторгнення за повною гарантією ми виплатили близько 9 млрд гривень. Кошти самого фонду на сьогодні перевищують 46 млрд гривень. Тобто ми повністю справляємося з тими ризиками, які є в системі.

Ми постійно прораховуємо майбутні ризики, проводимо оцінку фінансового стану, обраховуємо, які в нас можуть виникнути потенційні виплати. Ми бачимо, що в нас коштів наразі абсолютно достатньо.

Існує система, що дає змогу визначити, яку суму грошей необхідно мати у фонді для покриття можливих негативних наслідків. Ми обчислюємо ймовірні втрати, які представляють собою виплати з фонду, і порівнюємо їх із загальною сумою вкладів. В результаті ми отримуємо відсоток потенційних виплат (цільовий показник), який на сьогодні закріплений законодавством на рівні 2,5%. До 2028 року планується підвищити його до 3,5%.

Фонд також має зобов'язання перед Міністерством фінансів. Раніше ми отримували кредити на суму приблизно 80 млрд гривень для забезпечення виплат за вкладами, що виникли під час банківської кризи 2014-2017 років. Частину цих коштів ми вже повернули, а частина залишалася на момент введення повної гарантії. Верховна Рада змінила наші зобов'язання перед Мінфіном на умовні. Це означає, що фонд компенсує Мінфіну кошти тільки після того, як повністю забезпечить майбутні виплати вкладникам, тобто лише з надлишку. У нас є фінансова подушка безпеки, достатня для того, щоб банківська система була впевнена, що коштів вистачить на випадок окремих банкрутств. Цього року ми виплатили Мінфіну 7,9 млрд гривень з надлишку.

Ви тримаєте приблизно 40 мільярдів гривень у резерві, а все, що перевищує цю суму, передаєте Міністерству фінансів?

Ми підтримуємо низький баланс на рахунку, а решту коштів вкладаємо в облігації внутрішнього державного боргу.

Протягом якого терміну ви здійснюєте повернення коштів фізичній особі?

Згідно з законодавством, виплати коштів повинні розпочатися не пізніше ніж на 20-й робочий день після початку процесу виведення банку з ринку Фондом. Проте, на практиці, ми починаємо здійснювати виплати вже на 13-15 день.

Вкладнику слід подати запит, наприклад, через платформу "Дія", щоб ви не пропустили цю інформацію?

- Ми ні про кого не забуваємо. На третій день після початку роботи в неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації він надсилає до фонду базу даних, де записаний кожен вкладник - як його звуть, номер паспорту, дата народження, ідентифікаційний код. До речі, ми постійно перевіряємо, щоб банки правильно заповнювали ці бази даних, щоб не було такого, що банк збанкрутував, а в базах даних про вкладників було лише 50% інформації.

Як тільки ми це зробили, вкладник має прийти до банку-агента лише з паспортом та довідкою ІПН, або скористатися "Дією" чи онлайн-банкінгом, щоб банк-агент міг його ідентифікувати і здійснити виплати на його рахунок.

Усі вкладники почнуть отримувати свої виплати впродовж 20 днів після оголошення банку про неплатоспроможність.

- Так. У нас є завдання цей процес прискорити. Технічно це можливо. Згідно з європейським законодавством відведено 7 робочих днів, щоб розпочати виплати. Ми до цього йдемо, це близьке майбутнє.

Якщо ви отримали мільярд гривень від збанкрутілого банку, а зобов'язання перед вкладниками перевищують цю суму, то в якому порядку варто розподілити кошти?

Коли мова йде про гарантовану суму, ми негайно виплачуємо гроші вкладникам, незалежно від того, чи отримали ми ці кошти. Для таких виплат ми використовуємо наші власні резерви, не чекаючи на реалізацію активів.

Усім іншим клієнтам-кредиторам кошти відшкодовуються у порядку черговості кредиторів, яка передбачена законом. На ту суму, яку фонд виплатив вкладникам, він стає кредитором банку третьої черги. Коли продаються активи банку, ми отримуємо свою частку. Коли фонд повністю погашає гарантовані виплати (або погашається 3-я черга) і ще залишаються кошти від продажу та управління активами банку, то банк їх відшкодовує кредиторам у порядку черговості, а якщо коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів однієї черги, то кошти розподіляються пропорційно між кредиторами черги.

Які боргові зобов'язання колишніх власників банків перед фізичними особами-вкладниками мають історичне підґрунтя?

З моменту свого заснування фонд виплатив вкладникам банків близько 105 мільярдів гривень у формі гарантованого відшкодування. Якщо врахувати незадоволені вимоги всіх кредиторів, то на 1 вересня 2025 року ця цифра перевищує 269 мільярдів гривень. Ці вимоги включають як претензії самого фонду, так і вимоги вкладників, як фізичних, так і юридичних осіб у різних банках. Ситуація в кожному банку відрізняється. Наприклад, у банку "Форум" ми виплатили фізичним особам суми, що перевищують максимальну гарантовану величину в 200 тисяч гривень, на 44%.

В окремих банках ми провели виплати всім фізичним та юридичним особам, включаючи пов'язані особи дев'ятої черги. Знову ж таки, все визначається якістю активів. Наприклад, якщо ми отримали 10 судових рішень, але боржник не має достатньо коштів, то ми отримаємо нуль гривень і відповідно не зможемо нічого розподілити між кредиторами. Ми не можемо ділити те, чого фактично немає.

Чи повинні працівники Національного банку України, які займалися пруденційним наглядом за банківською системою у період кризи 2014-2017 років, коли деякі банки відкрито характеризувалися як "пилососи", нести відповідальність за свої дії?

Банк має адміністрацію, яка займається залученням депозитів і наданням кредитів. Коли люди приносять гроші, банк отримує ці кошти та інвестує їх у різні проекти. Якщо банк інвестує в ризиковані активи, відповідальність за такі рішення покладається на керівництво, і саме з ними ми ведемо юридичні справи. Ми вважаємо, що відповідальність за прийняті рішення повинна нести саме адміністрація банку.

НБУ не диктує банкам, яких клієнтів кредитувати, а яких відмовити, а також не визначає рівень ставок.

Проте існують певні стандарти щодо якості активів.

- Банки відповідальні за якість своїх активів. Коли їх якість погіршується, вони мають збільшувати резерви, це впливає на капітал і призводить до неплатоспроможності.

Але ми не живемо в плановій економіці. Банк, його правління, наглядова рада - вони приймають рішення про те, що будуть робити з грішми і чи будуть вони підвищувати ставки.

Комітет з управління активами та пасивами встановлює, що банк залучає фінансові ресурси в гривні за ставкою, що не перевищує 14%, тоді як кредитування здійснюється за ставкою не менше 15%. Це забезпечує наявність маржі, яка покриває адміністративні та оперативні витрати банківської установи. Наприклад, в банку може бути ухвалене рішення встановити ставку на депозити на рівні 30% у гривні, навіть коли конкуренти пропонують лише 12%.

В даному випадку також важливим є питання фінансової грамотності людей.

- Вона знаходиться на базовому рівні.

Отже, особа, яка планує взяти кредит, повинна ретельно проаналізувати свою здатність повернути його, а також визначити, яку частину свого доходу вона буде витрачати на виплати. НБУ вже давно зобов'язав фінансові установи зазначати в кредитних договорах реальну процентну ставку.

Чи траплялися ситуації, коли учасники кредитного комітету банку відповідали своїм майном та активами?

- Так, в нас є такі рішення господарської юрисдикції по чотирьох банках, які вже не лише набули законної сили, але є остаточними та вже на виконанні. Ми стягуємо гроші. Нещодавно, наприклад, ми отримали у якості арештованого майна земельну ділянку, яку продамо і отримаємо кошти.

Ми також маємо позитивний приклад у одній з справ, де один із солідарних боржників добровільно виконав рішення суду, сплативши понад 5,3 мільйона гривень. Цей підхід приносить результати. Сьогодні керівництво банків змінило своє ставлення до своєї діяльності. Якщо в 2014-2016 роках ми спостерігали, як напередодні введення тимчасової адміністрації в неплатоспроможний банк вночі та вранці "штампувалися" угоди і виводилися активи, то тепер такого не відбувається, оскільки ми визнаємо такі угоди недійсними і ініціюємо судові процеси.

Люди, які виводили активи, їх втрачають та обростають юридичними ризиками. Вони розуміють, що за це настане відповідальність. За те, що кредитували неплатоспроможні підприємства, за те, що брали кредити, обманюючи банк і не збираючись погашати. За все це буде відповідальність. За те, що переставали гасити кредити. Кредитори ж вимагають повернення коштів у фонду, а тому фонд вимагає повернення коштів у боржників банку.

Це усвідомлення поступово охоплює учасників ринку, їхня перспектива змінюється на позитивну.

Які ваші думки щодо законопроекту 13007-д? Яким чином він позначиться на діяльності фонду та які нововведення передбачаються?

Частина запропонованих змін спрямована на усунення бар'єрів, що стримують залучення банків-партнерів та інвесторів. Основною перепоною для інвестування є якість активів банку, і в цьому аспекті законопроект не принесе суттєвих покращень. Проте ми можемо продовжити час, відведений для інвестора на ознайомлення з діяльністю банку, а також надати йому можливість виправити недоліки. Частину збитків неплатоспроможного банку можна покласти на плечі колишніх акціонерів. Також існує ймовірність, що в нас буде двоє інвесторів, і нам необхідно буде обрати одного з них. А що, якщо інвестори зацікавлені в різних аспектах бізнесу одного й того ж банку? Ми прагнемо створити умови, які б дозволили їм реалізувати свої інтереси.

Оскільки з часом якість активів неплатоспроможних банків знижується, нам завжди вигідніше швидко перенаправити клієнтів до стабільного банку, що також є вигідним для самих клієнтів. Це вважається найкращою світовою практикою у випадках ліквідації збанкрутілих фінансових установ, адже клієнти можуть безперешкодно перейти до іншого банку. Наприклад, якщо банк закривається в п'ятницю, то вже в понеділок клієнти можуть звернутися до нового банку, де їх обслуговують без жодних затримок. Наша мета - реалізувати саме такий підхід, проте для цього необхідно заздалегідь підготуватися. Законопроект містить зміни, які вдосконалюють процес підготовки до таких ситуацій.

Також плануються зміни, що стосуються кредиторів. Згідно з чинним законодавством, вкладники збанкрутілих банків не зобов'язані подавати заяви, тоді як кредитори мають це робити, щоб отримати суми, що перевищують гарантовану величину (наприклад, 600 тисяч гривень після війни). У новому законопроекті пропонується, що фізичні особи зможуть отримати свої кошти з неплатоспроможних банків не лише в межах гарантованої суми, а й понад неї, без необхідності подання заяв кредиторів. Крім того, у законопроекті міститься уточнення: якщо кредитор не з'явиться протягом трьох років після початку ліквідаційної процедури банку, його кошти залишатимуться незмінними, тоді як зараз вони підлягають списанню.

Ви згадували про європейський стандарт гарантії в розмірі 100 тисяч євро (приблизно 5 мільйонів гривень). Чи матиме фонд достатні ресурси для її реалізації?

- У фонду є достатньо коштів, щоб покрити ризики в системі, якщо гарантована сума відшкодування буде 100 тисяч євро. Це наша стратегія і наш бенчмарк, до якого ми прагнемо. В європейському законодавстві є гарантія повернення вкладів для юридичних осіб в такій самій сумі.

Ми розраховуємо на те, що ми запровадимо гарантію і для юридичних осіб і будемо їм виплачувати відшкодування позачергово за рахунок коштів фонду. В першу чергу це важливо для малого і середнього бізнесу. Великі корпорації, як правило, мають мільйонні залишки на рахунках в декількох обслуговуючих банках, вони можуть диверсифікувати ризики та мають штат, щоб оцінити фінансовий стан банку. Маленькі та середні підприємства сконцентровані на веденні бізнесу, вони часто мають бухгалтерів або податкових агентів на аутсорсі. 100 тисяч євро - це досить велика сума для них, втрата якої може зупинити бізнес.

Ми також маємо на меті залучити кредитні спілки до складу учасників системи гарантування, оскільки на даний момент у цій системі беруть участь лише банки.

Зображення: Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомила, чи зможе фонд надати європейський рівень захисту - 100 тисяч євро (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Чи вистачить джерел доходів фонду (банківські внески, інвестиційний дохід) на покриття вкладів фізичних і юридичних осіб у розмірі 100 тисяч євро?

Отже, на сьогоднішній день близько 90% внесків фізичних осіб становлять суми до 100 тисяч євро, тоді як вклади юридичних осіб, зазвичай, є значно більшими. Лише 10% вкладів і поточних рахунків юридичних осіб мають обсяг до 5 мільйонів гривень. Варто зазначити, що ми здійснюємо аналіз структури розміщення фінансових ресурсів і помічаємо, що дві третини коштів фізичних осіб у банківській системі складають гроші до запиту (як залишки на рахунках), в той час як лише третина є терміновими депозитами.

Сума у 100 тисяч євро забезпечить фінансову підтримку для фізичних осіб на рівні 90%, тоді як лише 10% буде призначено для юридичних осіб. Ми акцентуємо на гарантуванні коштів для малих підприємств, таких як кав'ярні та фермерські господарства. Це бізнеси, де людина самостійно створила робоче місце і, можливо, найняла кілька працівників. Саме ці підприємці стануть рушійною силою нашої економіки після закінчення війни, і їх необхідно захищати.

- Якщо ми перейдемо до гарантування 100 тисяч євро, чи буде ця норма розповсюджуватися на державні банки?

- Так, всі учасники системи гарантування знаходяться в однакових умовах.

Коли можна досягти цього показника, чи можливо це реалізувати в умовах війни?

Чим швидше здійсниться цей процес, тим краще, адже це сприяє зміцненню довіри до банківської системи. Зважаючи на наші оцінки, фонд здатний це реалізувати, оскільки він має фінансову стабільність. У зв'язку з необхідністю впровадження законодавчих та технологічних реформ, цей процес може зайняти два-три роки. Крім того, він буде залежати від динаміки інтеграції України до Європейського Союзу. Важливо зазначити, що зміни в системі гарантування є більш актуальними для нас, ніж для Євросоюзу.

- Як ви оцінюєте довіру вкладників до банків під час війни? Наскільки 100%-ве гарантування вкладів збільшило довіру?

Цей захід став важливим кроком у зміцненні довіри, особливо в перші тижні повномасштабного вторгнення, коли люди почали масово знімати готівку. Банківські установи та роздрібні мережі створили умови для зняття коштів, щоб зменшити тривогу серед населення. Як тільки люди відчувають страх, виникає затримка в обслуговуванні. Основним фактором тут є психологічний аспект. З метою запобігання паніці було впроваджено можливість зняття готівки в магазинах, заохочення онлайн-платежів та забезпечення 100%-вої гарантії на вклади. Це допомогло стабілізувати ситуацію та продемонструвало людям, що їхні заощадження надійно захищені. Наші перші "воєнні" виплати клієнтам "Мегабанку" та інших фінансових установ у повному обсязі підтвердили ефективність цієї системи.

Що два роки ми здійснюємо опитування, щоб оцінити обізнаність споживачів щодо фінансових послуг та системи захисту вкладів. Одне з ключових питань нашого дослідження звучить так: "Чи довіряєте ви банківській системі?" Результати на 2024-2025 роки свідчать про те, що рівень довіри до банківської системи досяг рекордних показників за весь час проведення опитувань, зростаючи на 12% в порівнянні з 2021 роком. Це свідчить про те, що споживачі усвідомлюють можливість швидкого та простого доступу до своїх коштів.

- Останніми роками у нас не було резонансних банкопадів.

У червні 2022 року "Мегабанк" здійснив виплату своїм вкладникам у розмірі 4 мільярдів гривень, що становило значну частину з 9 мільярдів гривень, виплачених усіма банками протягом періоду повномасштабної агресії. Виконання зобов'язань у повному обсязі було нашим пріоритетом.

Поділіться інформацією про судові позови, які фонд подав проти держави-агресора.

- Для нас принципове завдання - стягнути з агресора шкоду. Фонд подав 5 позовів проти рф за збитками з 2014 по лютий 2022 року, два з них - групові.

Ми почали з індивідуальних позовів щодо активів банків, і першим банком був "Український фінансовий світ". Ми вже отримали рішення суду - стягнути 1 мільярд 900 мільйонів, його передали на виконання до виконавчої служби. Також виграли груповий позов за збитками "Грін банку", "Банку "Таврика", "Ерде Банку", "Укргазпромбанку", "Фортуна-банку" на 498 млн грн. Крім того, наразі в судах розглядається позов за збитками "Південкомбанку" на понад 2,8 млрд грн і другий поданий Фондом груповий позов за збитками банків "Київська Русь", "Актив-Банк", "Енергобанк" та "Петрокоммерц" на понад 920 млн грн. Щодо ще одного банку, "Промекономбанку", нам відмовили в першій інстанції та апеляції, зараз цю справу Верховний Суд знов передав до першої інстанції.

За нашими дослідженнями, у 74 банках, які були в ліквідації, був певний відсоток бізнесу, який банк вів на території, окупованій або з 2014, або з 2022 року. Активи, які банк втратив на цій території, є розміром шкоди, якої завдала росія. В певних банках це дуже велика частина активів. Банки з російським капіталом кредитували багато підприємств, які були розташовані на сході України. В деяких банках це менший обсяг активів, тому ми по декількох банках подали об'єднані позови.

Це стало справжнім новаторством для судової системи, адже суди врахували наші доводи і визнали їх раціональними та здійсненними. Ми стоїмо на захисті банківських кредиторів, які не змогли отримати свої кошти через неможливість повернення боргів або продажу нерухомості на окупованих територіях. Об'єднавши ці позови, ми змогли суттєво пришвидшити судові розгляди.

Це не останні юридичні дії, ми продовжимо змагатися в судах. За нашими попередніми оцінками, збитки, завдані нашим банківським установам, становлять близько 84 мільярдів гривень. Це лише частина загальної суми, яка враховує період з 2014 по 2022 рік. З 2022 року ми плануємо використовувати міжнародний механізм, створений Україні в Гаазі. Хоча він поки що не доступний для юридичних осіб, ми також маємо намір скористатися ним.

Якими способами можна реально отримати фінансові ресурси з російських активів?

Один із варіантів – реалізувати та визнавати рішення українських судів за межами країни, а також здійснювати стягнення майна. Це можуть бути не лише грошові кошти на рахунках, але й різні активи, а також права вимоги, які ми можемо оформити на себе. Таким чином, особи, які боргують нашому боржнику, будуть виплачувати кошти безпосередньо нам. Існує безліч правових механізмів для досягнення цієї мети.

Цей шлях є складним, і ми усвідомлюємо, що багато осіб тривалий час ведуть судові справи проти Російської Федерації, але досі не отримали повного задоволення своїх вимог. Ми не стверджуємо, що результати з'являться найближчим часом, однак ми не бажаємо просто сидіти й чекати на те, що принесе майбутнє. Ми розуміємо, що варто почати діяти вже сьогодні.

Чи існують ще російські активи на території України?

- Переважна більшість знаходиться за кордоном. Все, що було в державній власності рф в Україні, або захищено суверенітетом, або вже під санкціями і стягнуто в дохід держави.

Чи є можливість повернення коштів інвестору, що проживає на території, яка наразі під окупацією?

- За законом у нас немає обмежень щодо місця проживання вкладників.

Чи повинен він звернутися до банку-партнера або ж використати додаток "Дія"?

- Так, для всіх однакова процедура. Ми їх не обмежуємо, ми обмежуємо підсанкційних осіб.