"Макрон зрадив Мерца": як Франція відмовилася від ідеї використання російських активів.

Невпевненість Берліна поступилася місцем нестабільності Парижа через внутрішні труднощі.

Коли канцлер Німеччини Фрідріх Мерц робив останню спробу переконати лідерів ЄС використати 210 млрд євро заморожених російських суверенних активів для допомоги Україні, він усвідомив, що йому бракує важливого союзника - Еммануеля Макрона, пише The Financial Times.

Видання зазначає, що за тиждень чергового саміту в Брюсселі французький президент публічно не висловлював протидії німецькій пропозиції, але у приватних бесідах його команда висловлювала застереження щодо законності ініціативи та попереджала, що його країна, яка має борги, матиме труднощі з наданням національної гарантії у випадку, якщо активи доведеться повернути Москві в короткий термін.

"З моменту, коли дедалі більше країн, серед яких і Італія, підтримали Бельгію, яка є домом для більшої частини російських активів і чий уряд з самого початку не схвалював цього плану, Макрон також вирішив підтримати цю позицію, фактично закривши питання щодо цієї ідеї," - зазначається в матеріалі.

"Макрон зрадив Мерца, усвідомлюючи, що за це йому доведеться віддати свою ціну. Однак його слабкість змусила його вибрати підтримку Джорджії Мелоні," - зазначив у коментарі FT високопрофільний дипломат ЄС, який має пряме відношення до переговорного процесу.

Видання зазначає, що ця патова ситуація підкреслює нову динаміку між двома найбільшими державами Європи: ініціативною Німеччиною та Францією, яка зволікає. Після приходу Мерца до влади Берлін знову проявив себе, а Париж у другій половині останнього терміну Макрона опинився на узбіччі через високий державний борг та політичну нестабільність.

Цей дисбаланс підірвав сподівання на істотне оновлення франко-німецьких зв'язків, які раніше слугували каталізатором для багатьох значних політичних досягнень в ЄС.

"У Брюсселі відчувається, що Берлін займає провідну позицію, тоді як вплив Парижа залишається обмеженим", -- зазначає старший науковий співробітник американського аналітичного центру German Marshall Fund of the US Джорджина Райт.

Мерц прагнув залишити позаду три роки невизначеності, які супроводжували його попередника Олафа Шольца. Після перемоги християнських демократів на виборах у лютому, він оголосив відновлення відносин з Францією своїм головним завданням.

Ця програма передбачала зобов'язання підвищити рівень європейської оборони на фоні нестабільної політики США, відмову Німеччини від протидії розвитку атомної енергетики, а також скорочення регуляторного тиску з боку ЄС. Проте з тих пір німецький очільник змушений взаємодіяти з Макроном, який втратив свою політичну вагу і стикається із серйозними обмеженнями у можливостях виконання зобов'язань, що потребують фінансових витрат.

"Це повна зміна ролей між Макроном і Мерцом. Протягом останніх чотирьох-п'яти років в Єлисейському палаці панувала думка, що слабкість Німеччини підриває здатність Європи до дій. Зараз є канцлер, який розуміє геополітику, який хоче долучитися і зробити більше для Європи... але саме Париж зараз не в змозі виконати свою частину угоди", -- вказує керівник глава європейського відділення Eurasia Group Муджтаба Рахман.

Ще однією важливою темою обговорення на саміті стала торговельна угода між Європейським Союзом та МЕРКОСУР, об'єднанням латиноамериканських країн. Після більше ніж 25 років переговорів, Мерц протягом останніх кількох місяців активно домагався укладення угоди до кінця грудня, погрожуючи голосуванням, в якому Франція могла опинитися в меншості.

Проте Макрон знову отримав неочікуваного партнера в особі Джорджії Мелоні, яка змогла добитися затримки на кілька тижнів, позбавивши Мерца ще однієї політичної перемоги.

"Обидві сторони дійсно визнають, що відносини мають бути ефективнішими, що вони не працювали за Шольца. Але Франція перебуває під набагато більшим тиском -- і це призводить до того, що фундаментальні розбіжності між двома державами знову виходять на поверхню. Торгівля є однією з таких сфер", -- зазначила політолог з Bertelsmann Stiftung Даніела Шварцер.

Хоча між Мерцом і Макроном існує помітна різниця в поглядах, на саміті відбувся важливий прогрес: блок ухвалив рішення надати Україні кредит на суму 90 мільярдів євро, який буде підкріплений бюджетом Європейського Союзу.

Представник Єлисейського палацу підкреслив, що Макрон зіграв важливу роль у досягненні угоди: "Франція завжди прагнула забезпечити Україні фінансову стабільність на найближчі два роки. Ми були готові до обговорення запропонованих фінансових угод і активно шукали рішення, яке б відповідало цій меті".

Мелоні також зобов'язалася підтримати угоду з МЕРКОСУР наступного місяця, що створить можливості для підписання угоди, незважаючи на протидію з боку Франції.

Водночас, видання передбачає, що найближчими тижнями відносини між Францією та Німеччиною можуть загостритися через рішення про продовження спільного проекту з виробництва винищувачів на суму 100 мільярдів євро. Це пов'язано з тим, що компанії Dassault і Airbus, чиє оборонне підрозділ розташоване в Німеччині, не можуть дійти згоди щодо розподілу обов'язків. Берлін виявляє розчарування у Dassault, побоюючись, що Париж зацікавлений виключно в фінансовій вигоді, тому розглядає можливість співпраці з новими партнерами в авіаційній галузі.

У багатьох аспектах Франція та Німеччина рідко демонструють таку ж єдність, оскільки вони стикаються з вищими тарифами США та погрозами президента Дональда Трампа вивести війська з Європи. Обидві сторони погоджуються щодо підтримки України та необхідності для континенту брати активнішу участь у мирних переговорах через "коаліцію охочих", до якої також входить Велика Британія.

Мерц висловив підтримку концепціям, які вже давно просуває Париж, зокрема, ідеї європейської стратегічної автономії, переваги "купуй європейське" в сфері закупівлі оборонної продукції та необхідності посилення захисту єдиного ринку від недобросовісної конкуренції. Нещодавно Берлін також став на бік торговельних захисних заходів проти імпорту китайської сталі, що є суттєвим відступом від попередньої політики Німеччини.

"В певному розумінні Європейський Союз ніколи не був настільки французьким. Проте в Брюсселі все частіше виникає переконання, що Франція ставить свої національні інтереси вище за інтереси ЄС", - зазначає Райт.

Водночас Мерц стикається з дедалі більшою нетерплячістю і недовірою у себе на батьківщині, повертаючись з дипломатичними невдачами.

Німецькі чиновники наголошують, що позика ЄС Україні буде забезпечена частиною бюджету ЄС, яка залишається невикористаною, і не матиме впливу на національні фінанси. А сам Мерц заявив, що задоволений результатами цього тижня, навіть назвавши їх кращим рішенням, ніж його власне, і наголосивши, що російські активи все ще можуть бути використані для погашення позики ЄС.

Проте ультраправа політична сила "Альтернатива для Німеччини" не зволікала з критикою Мерца, стверджуючи, що "німецькі платники податків знову опиняться в ситуації, коли їм доведеться покривати всі витрати".