Леонід Невзлін: Тактики мафіозної влади: як кримінальний режим в Росії здобуває прибуток і знищує своїх суперників -- Блоги | OBOZ.UA

Є явища, які занадто довго залишаються поза увагою. Причини можуть бути різними: іноді це незручність теми, іноді — складність її сприйняття. Проте найголовніше — вони продовжують функціонувати. Російська мафіозна схема є яскравим прикладом такого феномену. Це не просто політичний режим, а транснаціональний кримінальний бізнес, що використовує державні інституції як маску. Сьогодні я хочу поділитися інформацією про одну з найцинічніших і найнебезпечніших складових цієї системи — тіньовий бізнес Кремля. Додам, що більше деталей з цього приводу ви знайдете у моїй книзі "Мафіозна держава: чому Росія не змогла стати демократичною".

Одна з основних статей доходів мафіозної Росії -- торгівля зброєю в обхід санкцій і міжнародного права. І мова не про офіційні контракти "Рособоронекспорту". Це постачання через треті країни, паралельний експорт, обмін через спецслужби.

Сирія, Судан, Центральноафриканська Республіка, Лівія, Венесуела, Іран – це регіони, де російська зброя постачається без проведення тендерів та отримання ліцензій. Тут танки змінюють свої національні символи ще до того, як покинуть виробництво. Кулі забирають життя, а фінансові надходження від них потрапляють до офшорних рахунків таких осіб, як Сєчін, Шойгу чи Пригожин.

Африка займає особливе становище в стратегії Росії. Саме тут країна реалізує не лише озброєння, але й комплексні рішення у сфері безпеки: найманців, урядовців, фальшиві вибори та охорону для авторитарних лідерів. Всі ці послуги оплачуються ресурсами: золотом, ураном, діамантами. Російські літаки транспортують вантажі з золотом з Бамако чи Хартума, водночас залишаючи за собою інструкторів з ПВК Вагнера. Це не зовсім зовнішня політика; це класичний злочинний механізм — захист в обмін на частину прибутку.

Для того щоб мафія могла діяти без наслідків, недостатньо лише мати зв'язки — необхідна абсолютна непрозорість. І саме Росія створила умови для цього через законодавчі зміни.

Процес створення непрозорості, до слова, почався ще з середини 2000-х, коли особисто Путін ухвалив рішення знищити одну з перших і основних демократично створених компаній Росії -- "ЮКОС". Тоді в хід ішли всі інструменти державної машини -- суди, погрози, кримінальні переслідування, одним словом -- справжнє рейдерство.

Власне відтоді й почався процес остаточного перерозподілу сфер впливу, тіньового бізнесу в Росії та її активів за кордоном. Далі більше -- з середини 2010-х російська влада послідовно знищує механізми доступу до інформації. Державним компаніям більше не потрібно розкривати свої закупівлі, партнерів, бенефіціарів. Міністерства не звітують, кому і за що платять. Акціонери не бачать, хто володіє їхніми акціями. Нерухомість маскується під анонімних власників із позначкою "Російська Федерація".

Закон більше не захищає суспільство від зловживань. Він захищає самі зловживання. Це не просто корупція -- це державне узаконення кримінальної моделі.

Гроші люблять тишу. І чим більше грошей -- тим глибша тиша. У Росії вже не приховують сам факт розкоші -- її показують у TikTok. Але приховують шляхи, якими ця розкіш отримана.

В адміністрацію президента немає жодних відкритих відомостей про постачальників ікри за 100 тисяч рублів, про тих, хто реалізує майно спецслужбам, або про будівництво розкішних маєтків для міністрів. Це свідчить про навмисну політику. Адже, коли схема залишається непомітною, злочин, здається, і не існує. У мафіозній державі тиша не є результатом страху, а швидше інструментом захисту.

Російський мафіозний режим вже давно вийшов за межі внутрішніх проблем країни. Це стало глобальним викликом для безпеки, справедливості та міжнародного порядку. Його діяльність охоплює такі країни, як Швейцарія, Туреччина, Китай, Франція та регіони Латинської Америки. Тим часом, поки світ вагався, ця система пристосовується, формуючи нові зв’язки та відшукуючи способи обходу санкцій.

Саме тому важливо не знижувати рівень санкцій. Навпаки, слід посилити нагляд, ліквідовувати сірі зони та змушувати міжнародні фінансові установи, брокерів і країни робити вибір: співпраця з Росією або збереження репутації.

Мафії можуть існувати лише доти, поки їх не зупиняють. Вони не піддаються перемозі через угоди чи переговори. Їх необхідно ліквідувати – шляхом розкриття правди, проведення розслідувань, міжнародної ізоляції та забезпечення прозорості. Тому, поки в Кремлі панує мафіозний режим, жоден договір, жодна угода чи кордон не можуть бути надійно захищені.

Росія не є державою в традиційному сенсі цього слова. Це міжнародна злочинна організація, що володіє ядерною зброєю та має свій прапор в ООН. Цю правду необхідно проголошувати щодня. Лише називаючи все своїми іменами, ми зможемо розпочати боротьбу не з окремими особами, а з самої системи.