Ніжний дотик дефолту: Міністерство фінансів скаржиться, а кредитори чинять тиск.
Україна знову стикається з серйозним викликом — необхідністю здійснення виплат за боргами 2015 року. Західні медіа активно повідомляють про загрози дефолту. Тим часом уряд країни веде інтенсивні переговори з кредиторами, від яких залежить подальший шлях до відновлення економіки.
Іноземні засоби масової інформації нещодавно вразили світ новинами про новий ризик дефолту в Україні, що викликало хвилю резонансних заголовків у місцевих медіа. Зокрема, Financial Times повідомили, що українському уряду не вдалося дійти згоди з інвесторами стосовно реструктуризації боргу за ВВП-варантами, випущеними в 2015 році. У травні країна повинна здійснити платіж у розмірі 600 мільйонів доларів за цим фінансовим інструментом.
Резонансу ця новина набула через те, що невиплата боргових зобов'язань вчасно і в повному обсязі може призвести до дефолту, який, у свою чергу, загрожує значними негативними наслідками: інвестори вважають таку країну ненадійною, стає важче запозичувати кошти чи залучати інвестиції на міжнародних ринках, можливе і заморожування активів держави за кордоном. Звісно, це потягне за собою і погіршення економічної ситуації всередині країни: це і падіння національної валюти через виведення капіталів іноземними інвесторами, і зростання цін.
Водночас більшість експертів та чиновників помірковано оптимістичні та катастрофи не прогнозують - адже Україна вже має успішний досвід проведення перемовин щодо реструктуризації боргів.
Що таке ВВП-варанти і яке їхнє походження? Це фінансові інструменти, які надають інвесторам можливість отримувати виплати у випадку, якщо економіка України зросте більше ніж на 3% протягом року. Вони були випущені в 2015 році, в період, коли розпочалася російсько-українська війна.
У той час Україна переживала серйозну фінансову кризу, спричинену війною, втратою частини територій та спадом економічної активності, що унеможливлювало виконання зобов'язань за зовнішніми боргами. Уряд на чолі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком вів тривалі переговори про реструктуризацію боргу. В результаті, кредитори погодилися на списання частини зобов'язань у розмірі 3,6 мільярда доларів, а для залишку боргу були продовжені терміни його гасіння.
Проте натомість вони отримали ВВП-варанти (що у народі прозвали також "варантами Яресько" - на ім'я тодішньої міністерки фінансів, яка проводила перемовини від України). Це був своєрідний компроміс: інвестори погодилися списати частину коштів, але залишили собі шанс заробити більше в майбутньому, якщо українська економіка відновиться і буде зростати.
Умови реструктуризації боргу отримали значну частину критики. Проте уряд стверджував, що це був єдиний можливий варіант для запобігання дефолту. Таким чином, з відновленням економіки Україні довелося сплачувати "данину".
Згідно з домовленостями, виплати за ВВП-варантами повинні були розпочатися у 2021 році і тривати до 2040 року, з дворічною затримкою. Це означає, що Україна зобов'язалася виплатити інвесторам за 2019 рік у 2021, якщо зростання ВВП перевищить 3%. При цьому валовий внутрішній продукт мав перевищувати 125,4 мільярда доларів, що було досягнуто у 2018 році.
У випадку, коли економічний ріст у певному році становив від 3 до 4%, Україна повинна була сплатити 15% від приросту, що перевищував 3% ВВП. Якщо ж зростання перевищувало 4%, до цієї суми додавалося ще 40% від приросту, який перевищував 4% ВВП.
Наприклад, якщо економічний ріст становить 3,4%, тоді власникам варантів потрібно буде виплатити 15% від 0,4% валового внутрішнього продукту, оскільки саме на цю величину перевищує зростання 3% у наведеному випадку.
Якщо ж рік буде ще успішнішим і економіка зросте на 4,3%, то треба буде сплатити 15 відсотків від 1% ВВП (різниця між 3% і 4%), а зверху - ще 40 відсотків від 0,3% ВВП (4,3% зростання мінус 4%).
Однак існує ще одна складна умова. До 2025 року виплати за ВВП-варантами обмежені 1% від валового внутрішнього продукту, але після цього обмеження знімаються. Це ускладнює відновлення економіки України, оскільки значні фінансові зобов'язання доведеться виконувати перед кредиторами, замість того щоб інвестувати в першочергові потреби країни.
У 2021 році Україна вперше провела виплати за ВВП-варантами, склавши 40,75 мільйона доларів у зв'язку з економічним зростанням 2019 року. Наступна сплата планувалася на 2023 рік, але через повномасштабну війну країна отримала відстрочку до 2024 року, коли необхідно буде внести 200 мільйонів доларів за економічні показники 2021 року. Тепер, у травні 2025 року, кредитори чекають від України $600 мільйонів за економічні результати 2023 року. Ведуться активні переговори щодо цієї суми.
У Міністерстві фінансів підкреслили, що Україна залишається відкритою до конструктивного діалогу з усіма тримачами ВВП-варантів, прагнучи знайти рішення, яке забезпечить стійкість боргу в довгостроковій перспективі і не поставить під загрозу відновлення країни.
Згідно зі словами міністра фінансів Сергія Марченка, ВВП-варанти були розроблені для економічних умов, які вже не актуальні. Внаслідок війни з Російською Федерацією економічні втрати країни оцінюються в сотні мільярдів євро, а інфраструктура по всій території зазнала серйозних пошкоджень.
"Завдані Україні збитки внаслідок неспровокованого та безпідставного військового нападу з боку Росії є величезними та безпрецедентними. За прогнозами Світового банку, витрати на відновлення можуть сягати понад 500 мільярдів євро протягом наступних десяти років. Для успішного відновлення та розвитку України надзвичайно важливими є фінансова стабільність та стійкість боргових зобов'язань", - зазначив міністр.
Він зазначив, що помірне зростання ВВП України у 2023 році не є показником економічного благополуччя. Це всього лише делікатне відновлення після майже 30-відсоткового спаду у 2022 році, викликаного масштабною агресією Росії проти України.
"Ці інструменти (ВВП-варанти - УНІАН) не повинні заважати нашому процесу відновлення", - наголосив Марченко.
Як розповіли у Мінфіні, на зустрічі з інвесторами Україна запропонувала два варіанти зміни умов виплат за ВВП-варантами: або обміняти їх на додаткові єврооблігації, випущені під час реструктуризації у 2024 році (це означає, що більше не потрібно буде платити за зростання економіки), або перенести виплати до 2028 року (але залишити право викупу цих паперів до 2029 року) й видати кредиторам додаткові облігації.
"Спеціальний Комітет запропонував Україні здійснити оплату 75% травневого платежу для власників варантів, пов'язаних із зростанням ВВП у 2023 році, а також випустити нові облігації під 7,75% на загальну суму $209 мільйонів із терміном погашення в лютому 2029 року. Однак Україна відмовилася від даної пропозиції", - йдеться в повідомленні міністерства.
Таким чином, поки що сторони не дійшли згоди, і перемовини продовжуються.
Які ризики для повоєнного відновлення України несуть зобов'язання за ВВП-варантами, та чи є ризики провалу перемовин з кредиторами?
Як пояснив у коментарі УНІАН економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький, повномасштабна війна спричинила падіння реального ВВП України на 28,8 відсотка у 2022 році, тоді як у 2023 році реальний ВВП зріс на 5,5%. Це свідчить лише про обмежене відновлення після глибокого падіння: економічна активність залишалася ослабленою, а рівень реального ВВП становив лише 75% від показника 2021 року.
Згідно з попередніми даними Державної служби статистики, у 2024 році економіка зросла на 2,9%, що наблизило її до 77% довоєнного показника. Проте, навіть якщо збережеться стабільний приріст реального ВВП на 4% щорічно, починаючи з 2025 року — що є досить амбітною та складною метою — повне відновлення до рівня 2021 року може відбутися лише у 2031 році, зазначає Слуцький.
За словами економіста, у поточних умовах механізм виплат за ВВП-варантами виявляється надзвичайно непривабливим для України.
"Продовження використання застарілих формул буде гальмувати економічне відновлення держави. Тому, аби запобігти цьому, реструктуризація ВВП-варантів та перегляд їхніх умов є раціональним і обґрунтованим рішенням", - переконаний Богдан Слуцький.
Експерт підкреслив, що в 2024 році Україна досягла успішної реструктуризації єврооблігацій на суму, що перевищує 20 мільярдів доларів. Згідно з міжнародними стандартами, країна не має змоги запропонувати власникам ВВП-варантів більш вигідні умови, ніж ті, які були надані тримачам облігацій під час попередньої реструктуризації.
"Це питання дотримання принципу рівного ставлення до всіх кредиторів та підтримки довіри інвесторів до України", - пояснює Слуцький.
Економіст стверджує, що, незважаючи на складність переговорного процесу, хвилюватися не варто. Україна наразі не може скористатися комерційними ринками капіталу через війну, і подальша підтримка міжнародних партнерів не залежить безпосередньо від підсумків обговорень стосовно варантів.
"Однак укладення угоди має ключове значення для забезпечення тривалої боргової стабільності та підвищення довіри з боку інвесторів. Є всі підстави вірити, що продуктивна комунікація сприятиме досягненню взаємовигідного компромісу", - зазначив фахівець.
Фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU Михайло Демків однією з ключових проблем випуску ВВП-варантів України називає відсутність в їхній умовах випуску механізмів, які б обмежували наслідки різких коливань ВВП.
На мою думку, Міністерство фінансів України та кредитори все ж таки досягнуть згоди щодо умов реструктуризації боргу. Невиконання зобов'язань по кредитах стане невигідним як для інвесторів, так і для емітента, оскільки українське Мінфін протягом тривалого часу старанно працює над створенням іміджу надійного позичальника. Наявність такого статусу в міжнародних фінансових колах у майбутньому дозволить залучати фінансування на більш привабливих умовах, - зазначає експерт у коментарі для УНІАН.
Демків відзначає, що, на відміну від численних інших ситуацій реструктуризації суверенних зобов'язань, Україна проводить ці переговори не через власні економічні проблеми чи фіскальну недбалість, а виключно внаслідок масштабної агресії, що здійснюється Росією.
"Припускаю, що процес переговорів може затягнутися на понад місяць. Однак у нинішніх обставинах війни навіть невиплата за ВВП-варантами вчасно не спричинить критичних наслідків для економіки. Аналогічний випадок уже мав місце у листопаді минулого року, коли уряд не здійснив виплату за державною гарантією компанії "Укренерго". Подібний сценарій може повторитися і зараз", - вважає аналітик.
Народний депутат, голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев зазначає, що перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають - вони не прості, але час на укладення угоди до 31 травня є.
"Нагадую, що перед реструктуризацією єврооблігацій у минулому році виникло чимало чуток про можливий дефолт, але в результаті вдалося досягти угоди. Сподіваюся, що раціональний підхід та конструктивний діалог серед кредиторів візьмуть верх," - зазначив народний депутат.
Гетманцев згадує про події, які відбулися минулого літа. Тоді переговори Міністерства фінансів з кредиторами, які володіють частиною наших єврооблігацій на суму 20 мільярдів доларів, зазнали невдачі, що створило загрозу дефолту України вже в серпні. Однак, в результаті ситуація виявилася сприятливою для нашої держави: уряд зміг досягти угоди щодо реструктуризації боргу, що допомогло зберегти бюджетну стабільність в умовах воєнного стану. Тому нині фахівці та державні службовці оптимістично налаштовані на позитивне вирішення існуючих проблем.
Які ж можуть бути наслідки у випадку, якщо досягти угоди не вдасться? Експерти знову ж таки намагаються заспокоїти. Наприклад, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що навіть якщо перемовини зазнають невдачі, це не матиме значного впливу на загальну ситуацію.
"Ми маємо підтверджені домовленості з нашими партнерами, тож ніякої зміни парадигми у фінансуванні України не відбудеться. Україна на сьогодні має дуже значні валютні обмеження, не може залучати капітал на зовнішніх ринках, не має зовнішніх надходжень від приватних інвесторів. Тож такий дефолт, таке невиконання зобов'язань ні до чого не призведе", - каже експерт у розмові з УНІАН.
Шевчишин підкреслює, що ВВП-варанти не мають зв'язку з іншими борговими зобов'язаннями. Це означає, що невиконання виплат за ними не призведе до дефолту за єврооблігаціями чи іншими борговими інструментами. Найімовірніше, наслідки такого дефолту будуть незначними.
"На мою думку, інвестори усвідомлюють реалії, в яких опинилася Україна. Всі розуміють, що в умовах військового конфлікту виконувати зобов'язання за ВВП-варантами після 30-відсоткового зниження економіки та її відновлення, що оцінюється лише на 5% у порівнянні з базовими показниками, є надто спекулятивним. Ми все ще дуже далеко від економічного відновлення. Проте це і є умови, на яких випускаються ВВП-варанти", - підкреслює експерт.
Шевчишин пояснює, що процедура дефолту передбачає наступні кроки: спочатку невиплата, далі настання технічного дефолту, який дає ще місяць на можливість виплати, а це - додатковий місяць на продовження переговорів.
"Звісно, дефолт — це негативний аспект для репутації країни в контексті запозичень, але це стосується ситуації, коли країна функціонує в нормальних умовах без війни та з вільним капіталом, залучаючи інвестиції від приватних компаній на світових ринках. Наразі ж Україна не отримує фінансування від приватних інвесторів, а покладається на міжнародну допомогу", — зазначає він.
Обговорювати результати переговорів поки що передчасно, оскільки уряд продовжує роботу з кредиторами. Минулого року ситуація була схожою, з численними заголовками про можливий дефолт, але Україна змогла досягти угоди щодо реструктуризації боргових зобов'язань. Наразі ж експерти, з якими поспілкувалася УНІАН, не очікують серйозних негативних наслідків для економіки і висловлюють впевненість у позитивному завершенні процесу переговорів.
Основною перешкодою для належного виконання фінансових зобов'язань перед інвесторами є тривала повномасштабна війна, що триває вже більше трьох років. Вирішення конфлікту має вирішальне значення не лише для досягнення короткострокової фінансової стабільності, але й для майбутньої можливості держави інвестувати в процеси відновлення та реконструкції.
