Курс рубля продовжує перебувати на найнижчому рівні з моменту початку конфлікту. Британська розвідка зазначає, що "війна негативно впливає на економіку Росії".
Курс російського рубля по відношенню до долара в четвер трохи підріс після нещодавнього зниження, проте все ще залишається на найнижчих позиціях з березня 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Курс долара піднявся до 110.2 рублів, згідно з інформацією Reuters, після оголошення Центрального банку Росії про відмову від викупу іноземної валюти на ринку з метою зниження коливань валютного курсу.
Ситуація з курсом рубля - на передніх шпальтах російських державних газет, каже оглядач ВВС Стівен Розенбрег. Те, що в зарегульованому російському медіапросторі державні ЗМІ активно обговорюють цю тему, означає, що курс є справжньою проблемою, пише оглядач.
Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, і можливості цьому протидіяти в уряді Росії обмежені вважає аналітик американського Центру європейської політики СЕРА Александр Коліандр. Центробанк може лише припинити купувати долар, він не має багато доларів на продаж, і не може збільшити ставку, яка і так вже є високою, каже аналітик.
Якщо раніше падіння курсу рубля приваблювало інвестиції до Росії, тепер цього не відбувається через те, що міжнародні інвестори перестали вкладати в російську економіку. Падіння курсу рубля на 10% додаватиме 0.5% до інфляції, а раніше це було 0.2%, пише Коліандр.
"Війна, яку розв'язала Росія проти України, підриває фундаментальні основи російської економіки", - повідомили в Британській розвідці.
Британське Міністерство оборони вказало на такі негативи для інвестицій як висока інфляція в Росії (8,5%), а також високі ставки. Російський центральний банк встановив ставку на рівні 21% - найвище за час повномасштабного вторгнення, нагадує британське відомство.
Cанкції проти "Газпромбанку", який був основним шляхом, як Росія отримувала платежі за енергоресурси в доларах, мали негативний вплив на зовнішню торгівлю Росії, зокрема зазначає FT.
"Санкції, накладені на 'Газпромбанк' та ще 50 банків без винятків, справили миттєвий вплив", - повідомляє у своєму твіті дослідниця з РІІЕ та Київської школи економіки Еліна Рибакова.
Вона також вказує на накопичення макроекономічних дисбалансів в Росії, зокрема зменшення притоку так званих "недружніх валют" до Росії.
Британський економіст Тімоті Еш в колонці для Kyiv Post зазначив, що Китай не кинувся допомагати Росії впоратися із цією валютною кризою. Еш припускає, що Китай, зокрема, дратує те, що Росія збільшує свій вплив на Північну Корею, затягуючи її у війну з Україною.