Кулеба визначив Містобудівний кодекс як одну з основних цілей міністерства розвитку.
Віцепрем'єр-міністр, відповідальний за відновлення, повідомив, що плани будівництва та фінансові кошториси будуть оприлюднені, але не в даний момент.
Згідно із Законом "Про регулювання містобудівної діяльності", проєкти будівництва та кошторисна документація мають бути відкритими та публічними ще з грудня 2020 року. Однак уряд, зловживаючи повноваженнями, зробив цю інформацію непублічною, затвердивши відповідний Порядок. Чи відкриють ці дані зараз та як Міністерство розвитку громад та територій боротиметься з впливом ще навіть не підписаного президентом корупційного законопроєкту №5655, розповів в інтерв'ю ZN.UA віцепрем'єр-міністр з відновлення та очільник Мінрозвитку Олексій Кулеба, з яким поспілкувалася редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
"Головна проблема будівельної галузі полягає у дисбалансі між різними видами робіт, товарами, їх придбанням та залученням людей. Це може призводити до виникнення розбіжностей. Внаслідок цього, ми плануємо запускати нові проєкти, але лише після завершення війни", - підкреслив Кулеба.
На даний момент президент ще не підписав суперечливий законопроєкт №5655, що стосується містобудівної діяльності, який активно підтримували команда Кубракова та нинішня голова профільного комітету Олена Шуляк. Проте, цей документ вже встиг залишити свій слід у багатьох сферах. Відповідаючи на запитання про стратегію Мінрозвитку для подолання таких наслідків, Кулеба вказав на Містобудівний кодекс. Він також підкреслив, що для нього найважливішим документом, що впливає на формування містобудівної політики вже сьогодні, є Містобудівний кадастр.
Відповідаючи на зауваження, що кадастр є більше експериментом, ніж системою законодавства, Кулеба підкреслив, що це всього лише один з технічних етапів процесу.
"Наразі у нас з'явився інструмент, який можна використовувати лише в умовах воєнного стану. Більше того, ми переконані, що більшість органів місцевого самоврядування складають свідомі громади, які усвідомлюють свою зацікавленість у цьому процесі. На кадастр передбачено 45 мільйонів гривень, але справа не лише у грошах. Якщо ми одразу підемо за звичним шляхом, це забере у нас більше часу. Натомість експеримент дозволить належно протестувати механізм", - зазначив міністр.
