Криптовалютний сектор в Україні у 2025 році: баланс між регуляцією, новими технологіями та світовою конкурентоспроможністю.
Fixygen.ua - Україна продовжує залишатися однією з найбільш активних країн у світі криптовалют, демонструючи значні досягнення як у впровадженні нових технологій, так і в інноваціях. Попри триваючий конфлікт та економічні труднощі, країна зайняла провідні позиції в регіоні щодо цифрових активів, поєднуючи широкий рівень використання на базовому рівні з усе більш структурованим законодавчим середовищем.
За даними Глобального індексу впровадження криптовалют Chainalysis на 2024 рік, Україна займає 4-ту позицію у світі, поступаючи лише Індії, Нігерії та В'єтнаму. При цьому вона випереджає більшість країн Європи та членів G7. Оцінки свідчать про те, що більше ніж 6,5 мільйона українців (приблизно 15-17% дорослого населення) є власниками або активними користувачами криптовалют.
Україна постійно займає одне з перших місць у десятці країн за обсягом криптовалютних операцій між рівнозначними учасниками. Це підкреслює значний рівень цифрової освіти серед населення та високу довіру до технологій, заснованих на блокчейні.
До 2022 року Україна отримала визнання у Global Crypto Adoption Report як одна з найшвидше розвиваючихся криптовалютних економік Східної Європи. В умовах війни ця трансформація лише прискорилася – цифрові валюти тепер активно використовуються в гуманітарній логістиці та міжнародних бізнес-операціях.
Адаптація та сценарії застосування
Фінансові трансакції та виплати: криптовалюти виступають як альтернативний шлях для здійснення грошових переказів, дозволяючи знизити витрати на транзакції та уникнути традиційних банківських обмежень.
Заощадження та інвестиції: в умовах інфляції та банківських ризиків криптоактиви використовуються як засіб збереження вартості та захист від нестабільності валюти.
Добродійні внески: з 2022 року Україна залучила більше 250 мільйонів доларів у формі криптовалютних донатів, ставши однією з перших країн, яка офіційно визнала цифрові активи для фінансування оборони та гуманітарної допомоги.
Фріланс-економіка: українські ІТ-фахівці та цифрові фрілансери часто використовують стейблкоіни (USDT, USDC) для транскордонних розрахунків.
Правова основа та процес отримання ліцензій
Україна є однією з перших країн Східної Європи, яка створила комплексну правову базу для криптоіндустрії.
Закон "Про віртуальні активи" (прийнятий у 2022 році, оновлений у 2024 році) визначає цифрові активи як власність і вводить ліцензування для бірж та кастодіальних гаманців.
У 2025 році Національний банк України (НБУ) спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розпочали розробку вторинних нормативних актів, які відповідають Регламенту про ринки криптоактивів (MiCA) Європейського Союзу. Це створює можливості для приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм.
Український парламент також розглядає поправки до податкового законодавства, які передбачають введення 5% ставки податку на прибуток для фізичних осіб та 10% для юридичних осіб, що отримують прибуток від криптовалюти, а також спрощені правила звітності.
Регуляторні органи підкреслюють, що Україна має намір стати "крипто-дружньою, а не крипто-обмежувальною" державою, сприяючи прозорості та підтримуючи інноваційний розвиток і залучення інвестицій.
Інституційні та інфраструктурні зміни
Україна оперативно розвинула власну екосистему для криптовалютної інфраструктури:
Понад 25 ліцензованих бірж та брокерів працюють на внутрішньому ринку або за угодами про партнерство з організаціями, зареєстрованими в ЄС.
Київ, Львів і Дніпро перетворюються на ключові регіональні центри блокчейн-технологій, де активно функціонують стартапи, що займаються Web3, децентралізованими фінансами, токенізацією та фінансовими продуктами з впровадженим штучним інтелектом.
Міністерство цифрової трансформації продовжує співпрацювати з Binance, Kuna та WhiteBIT у сфері політики щодо блокчейну та цифровізації державного сектору.
Одночасно з цим, Національний банк України працює над створенням пілотної програми цифрової гривні (е-гривня) за сприяння Stellar Development Foundation, з метою випробувати можливості платежів на основі CBDC до 2026 року.
Тенденції та виклики
Еволюція інституційного підходу: українські криптовалютні компанії поступово переходять від виключно роздрібних бізнес-моделей до регульованих брокерських і фінансових технологічних структур.
Децентралізовані фінанси та токенізовані активи: місцеві розробники дедалі частіше створюють інструменти Web3, орієнтуючись на глобальні ринки, зокрема в таких галузях, як DeFi, GameFi та токенізація фізичних активів.
Безпека та дотримання AML: інтеграція зі стандартами FATF залишається викликом, хоча українські регулятори активно співпрацюють з ЄС для посилення механізмів протидії відмиванню грошей.
Витік мізків у контексті глобальної експансії: тисячі українських блокчейн-експертів перемістилися до Європейського Союзу, Польщі та країн Балтії, однак продовжують займатися проектами українського походження та залучати іноземні інвестиції в місцеву екосистему.
Станом на кінець 2025 року Україна входить до п'ятірки світових лідерів за рівнем впровадження криптовалют, маючи динамічну внутрішню екосистему та зростаючу зрілість регуляторної бази.
Безперервне впровадження стандартів, узгоджених з Європейським Союзом, а також значний рівень цифровізації та підтримка суспільства можуть перетворити Україну на європейський хаб інновацій у галузі блокчейну та регулювання віртуальних активів у найближчі два роки.
