Криптовалюти під наглядом урядів
Як світові регуляції трансформують ринок: MiCA на горизонті – USDT на виході.
Концепція криптоактивів як засобу позбавлення від державного контролю стає все менш релевантною, оскільки глобальні регуляторні механізми набирають сили.
Організації, що визначають політику глобального фінансового сектору, такі як FATF, OECD, FATCA, більше не можуть ігнорувати цей ринок та розглядати криптовалюти як маргінальне явище. Відтепер вони зосереджені на тому, щоб обкласти ці активи звітністю і, зрештою, оподаткуванням.
Рішення, які раніше формувалися протягом десятиліть, тепер впроваджуються у сферу цифрових активів з нечуваною швидкістю. Нові регуляторні ініціативи, як-от CARF (Рамки звітності щодо криптоактивів) та MiCA (Регулювання ринків криптоактивів), обіцяють кардинально і швидко трансформувати ринок. Ніхто більше не витрачатиме роки на розробку та реалізацію змін — усе буде реалізовано максимум за три роки.
Впровадження CARF - черговий крок у боротьбі з тіньовими операціями в криптосекторі з метою зобов'язати криптоплатформи надавати податковим органам інформацію про користувачів та їхні транзакції.
Паралель з CRS (загальним стандартом для автоматизованого обміну інформацією про фінансові рахунки з метою оподаткування) є очевидною. Якщо CRS дозволив податковим органам отримати більше інформації про офшорні рахунки, то CARF покликаний виконати подібну роль для криптовалют. Головною характеристикою CARF є усунення анонімності.
Якщо раніше транзакції могли залишатися поза контролем держави, то тепер регулятори матимуть змогу аналізувати поточні фінансові операції, отримувати доступ до їхньої історії та відстежувати переміщення коштів без будь-яких транскордонних чи часових обмежень. Те, що було створене для забезпечення анонімності та свободи, тепер стає відкритим і підлягає регулюванню.
Згідно з інформацією, наданою OECD, до 2025 року 49 країн вже долучаться до цієї ініціативи, а перший обмін даними між податковими органами стосовно операцій з криптоактивами запланований на 2027 рік. Це означає, що транзакції, здійснені з 1 січня 2026 року, потраплять під звітність. Відлік часу розпочався, залишилося всього десять місяців.
З 1 січня в Європейському Союзі почала діяти MiCA, нормативно-правова ініціатива, що частково запрацює з літа 2024 року. Цей документ регулює діяльність криптовалютних компаній та окреслює правовий статус цифрових активів. Очікується, що він забезпечить чіткі правила для емітентів стейблкоїнів, криптобірж та послуг зберігання активів.
Головна мета MiCA полягає у захисті інвесторів. Ця регуляція класифікує криптоактиви на різні категорії, серед яких особливу увагу привертають стейблкоїни (від англійського stablecoin - стабільна монета). Це криптовалюти, чия ринкова вартість залежить від певних активів. Емітенти таких токенів зобов'язані забезпечити їхню стабільність за рахунок резервів та пройти ретельну перевірку з боку регуляторних органів.
Це узгоджується з сучасними тенденціями: стейблкоїни сприймаються не лише як засіб для збереження капіталу, але й як можливий ризик для фінансової стабільності, якщо їх випускають ненадійні компанії. Це не є дивним, адже 50-75% ринку в Центральній, Північній та Західній Європі складають ці активи, а більше 50% учасників ринку – інституційні інвестори, кожен з яких має обсяги інвестицій понад 10 мільйонів євро.
Перші жертви вже на горизонті: з 1 квітня USDT, на відміну від USDC, перестане бути доступним для європейських користувачів на офіційних платформах. Відома криптобіржа Kraken вже направила своїм клієнтам відповідні попередження. Це не дивно, якщо врахувати, як формуються резерви, що підтримують USDT, а також в яких банківських установах вони зберігаються.
Одним з основних результатів нової хвилі регулювання стане ускладнення для інвесторів, які не звітували про свої заробітки з криптоактивів. У багатьох країнах, у тому числі в Україні, відсутність законодавчих актів щодо криптовалют не означає звільнення від податкових зобов'язань. Фіскальні органи все більше схиляються до того, щоб розглядати будь-які операції з криптоактивами як потенційно об'єкт оподаткування.
Для України це означає, що конвертація криптовалюти у фіат, тобто гроші, або інший вид активів вважається податковою подією. В Україні Податковий кодекс передбачає, що всі доходи, які не мають спеціального звільнення, оподатковуються за ставкою 18%. Не забуваймо і про військовий збір 5%.
Таким чином, інвестори можуть зіткнутися з донарахуванням податків за минулі періоди, коли державні органи отримають доступ до історії транзакцій, а це 23%. Враховуючи обсяги криптоактивів, що належать резидентам України (близько 75 млрд євро в кінці 2023 року), сума може бути дивовижно привабливою.
Ті, хто підтримує Україну фінансово, можуть висувати певні вимоги, тому Європейський Союз може наполягати на необхідності ефективного управління податковими надходженнями з боку української влади. Водночас, згідно з деклараціями депутатів, український парламент проявляє помітний інтерес до сфери криптовалют, що може сприяти розробці збалансованого та справедливого підходу, який не вплине на попередні фінансові операції.
Водночас транзакції, що відбулися, з погляду логіки податкової політики, підлягають оподаткуванню. Для уникнення оподаткування минулих операцій необхідно або запровадити механізм податкової амністії, або запропонувати інші креативні рішення з боку законодавців. Є підстави сподіватися, що в цій сфері ініціатива та інтерес будуть достатніми для пошуку компромісних підходів.
У світлі сучасних змін слід звернути увагу на інновацію, що отримала назву токенізація реальних активів (RWA - real world assets). Ця тенденція сприймається учасниками ринку як метод подолання певних обмежень, оскільки дозволяє перевести інвестиції у формат блокчейн-токенів, які представляють такі активи, як нерухомість, боргові зобов'язання чи навіть дорогоцінні метали.
Ця сфера також викликає інтерес з боку регуляторних інстанцій. Головним труднощем залишається забезпечення відповідності токенізованих активів вимогам фінансового законодавства, особливо коли ці активи можуть бути класифіковані як цінні папери. В Європейському Союзі регуляції MiCA та директива DAC8 встановлюють правила, що заважають використанню таких активів для відмивання грошей або ухилення від податків.
Інтерес до токенізації зростає. Аналітики кажуть, що вона може зробити інвестиції в традиційні активи доступнішими для широкого кола інвесторів. Наприклад, за допомогою токенів можна розділити власність на нерухомість, що спрощує операції з її купівлі-продажу та знижує бар'єр входу для приватних інвесторів.
З підходом нових регуляторних вимог ринок криптовалют зазнає значних трансформацій. Крупні компанії змушені підлаштовуватися під нові умови, тоді як дрібні учасники можуть опинитися в невигідному становищі через труднощі у виконанні вимог законодавства.
З одного боку, реалізація CARF та MiCA сприяє підвищенню прозорості ринку та забезпечує захист інвесторів від шахрайських практик. З іншого боку, класичне сприйняття криптовалют як інструменту фінансової свободи стикається з серйозними викликами. Уряди ясно демонструють, що жоден важливий фінансовий актив не уникне їхнього контролю.
