Кредит у розмірі 37 мільйонів євро, виробничий комплекс у Севастополі та постачання катерів для "Ростеху": які зв'язки існують між дніпровським бізнесменом Дементієнком та окупаційними силами?

Фінансування військових сил Росії, підприємницька діяльність в анексованому Севастополі та непогашений кредит на суму майже 37 мільйонів євро, здавалося б, не пов’язані між собою. Проте аналіз державних реєстрів, судових рішень та журналістських розслідувань виводить на одне ім'я: Олександр Дементієнко. Ці питання стали предметом розслідування організації СтопКор.

Від "Інтерпайпу" до створення власної імперії.

Олександр Вікторович Дементієнко з'явився на світ у Дніпропетровську. Як повідомляє медіа "Май Юей", існує ймовірність, що він є позашлюбним нащадком третього генерального прокурора незалежної України Григорія Ворсінова. Проте ця інформація потребує підтвердження. Його життєвий шлях продовжується звичними етапами: навчання у школі, університеті, а далі – активний бізнес.

З 1991 року Дементієнко працював у компанії "Інтерпайп", яку очолював його колишній однокурсник Віктор Пінчук. На той час це була одна з найбільших промислових груп пострадянського простору. За даними "Май Юей", до 2004 року корпорація об'єднувала:

* п’ять виробництв труб;

* найбільший у СНД завод феросплавів у Нікополі;

* пакети акцій трьох підприємств з видобутку та збагачення корисних копалин;

електричні мережеві підприємства в Луганській та Дніпропетровській областях.

фінансові установи "Кредит Дніпро" та "Укрсоцбанк"

* страхову компанію "Оранта".

Поділ залишався в стагнації майже рік. Лише в 2005 році ситуація змінилася, коли до процесу приєднався Костянтин Григоришин разом із групою "Приват". Результат: близько 100 мільйонів доларів, два підприємства в електромережах, частка в Могильовському металургійному заводі та кілька менших компаній. Загальна вартість активів сягнула приблизно 300 мільйонів доларів. Хоча ця сума була меншою, ніж очікували партнери, вона все ж залишалася значною.

Партнер, що підпадає під санкції, та зв'язки з Росією.

Михайло Миронович Щеголевський є громадянином Росії та давнім спільним партнером Дементієнка й Пінчука. З 2025 року він перебуває під санкціями РНБО за дії, що загрожують національним інтересам України.

Після завершення співпраці з Пінчуком, Дементієнко у партнерстві зі Щеголевським взяв під контроль компанію Assets Management Group. Згідно з інформацією, представленою ресурсом "Генштаб", його вплив також охоплював підприємства "Динекс" та "Дніпро-інвесттехнології". У документації компанії "Ассетс Менеджмент Груп" Дементієнко фігурує як один із засновників.

Вже тоді можна було помітити зв’язки з Росією. Згідно з даними "Май Юей", підприємець вкладав кошти у зведення заводу, що виробляє титанові прутки в Російській Федерації. Окрім цього, він володів 20% акцій російської нафтовидобувної компанії "Чедтий нефть".

Сімейне підприємство та занепад заводу.

Відомо, що Дементієнко одружений і має двох дітей. За даними аналітиків редакції, донькою ймовірно є Ольга Дементієнко, а сином Сергій Дементієнко. Обоє фігурують у батьковому бізнесі.

На платформі YouControl Ольга Дементієнко пов'язана з ПрАТ "Завод "Фрегат", ТОВ "Терракепітал" і ТОВ "Кантрихаус". Сергій Дементієнко пов'язаний із тим самим "Фрегатом", а також із ТОВ "Санлайт енерджі 2" і "Санлайт енерджі".

Найбільше запитань викликає підприємство "Фрегат". Згідно з даними реєстрів, Олександр Дементієнко передав бізнес на ім'я своєї доньки. Миколаївський завод протягом років позиціонує себе як провідник у вітчизняному виробництві агротехніки, зокрема дощувальних систем та гідравлічних пристроїв. Однак в історії компанії залишається слід російської присутності. У 2016 році її власником був той же Щеголевський, а в 2016 та 2018 роках завод здійснював експорт продукції до Росії.

Показники компанії, що повинна функціонувати на благо країни в умовах війни, різко знижуються. Відповідно до загальнодоступних фінансових звітів, доходи заводу коливалися наступним чином:

Відповідно до оприлюднених фінансових звітів, у 2021 році дохід заводу складав 816,5 мільйона гривень. Однак у 2022 році він різко знизився до 193,2 мільйона гривень. У 2023 році показник зменшився ще більше, до трохи більше ніж 160 мільйонів гривень. В останньому році, коли доходи ще були зафіксовані, підприємство заробило більше 200 мільйонів гривень, але з 2025 року його дохід дорівнює нулю.

Чи було підприємство свідомо приведене до такого стану, залишається нез'ясованим питанням.

Одна оселя та трейлер.

У Дементієнка, безсумнівно, були фінансові ресурси. У 2013 році він зайняв 11-ту позицію у списку найбагатших підприємців Дніпра, який оприлюднив Forbes, як зазначає "368 медіа".

Декларовані активи одного з найзаможніших жителів Дніпра вражають, мабуть, лише своєю стриманістю:

* одна споруда з площею, що перевищує 1200 квадратних метрів;

* чорний Toyota Land Cruiser 2000 року випуску;

* причіп синього кольору, випущений у 2006 році.

У доступних джерелах не вдалося виявити інші активи. Проте редакції вдалося виявити одне знакове судове рішення.

2,7 мільярда гривень заборгованості

Рішенням Господарського суду Києва від 20 грудня 2024 року у справі № 910/17873/20 задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Дніпрометалсервісгруп". На двох осіб, знеособлених у документі, суд поклав субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями компанії. Він також ухвалив стягнути з них 2 691 251 669,39 грн.

Компанія "Дніпрометалсервісгруп" наразі знаходиться на етапі ліквідації. Серед її засновників вказано товариство з обмеженою відповідальністю "Екотех", засновником якого є Олександр Дементієнко.

Звідки виникла заборгованість у розмірі близько 2,7 млрд грн? Відповідь можна знайти в рішенні Печерського районного суду Києва, ухваленому в 2025 році. Між ПАТ "Дельта Банк" та "Дніпрометалсервісгруп" було підписано три кредитні угоди:

* 21 березня 2011 року на 21 млн євро;

* 21 березня 2011 року на суму 11 мільйонів євро;

* 19 березня 2013 року на 4 732 537,11 євро.

У загальному підсумку, сума складає більше 36,7 мільйона євро. Планувалося, що ці кошти будуть повернуті до 21 березня 2016 року, проте цього не відбулося.

Гроші пішли в Севастополь

Згідно з інформацією "368 медіа", кошти, отримані у 2013 році у вигляді кредиту, були використані для модернізації заводу в Севастополі: на добудову причалу та придбання портового обладнання. Однак у 2014 році ситуація змінилася. Після анексії Криму стало неможливим повернути майно або забрати заставу, що залишилася на півострові. Фактично ці кошти залишилися в інфраструктурі, яка опинилася під контролем Росії.

Документи справи вказують на те, що після захоплення території власники оперативно провели перереєстрацію своїх підприємств:

"Дніпрометалсервісгруп" перетворилося на "дзеркальне" ТОВ "Днепр Металл Сервис Групп" відповідно до російських норм.

* Позичальник за кредитом, ТОВ "Метал Сервис Група", змінив свою назву на ТОВ "Металл Сервис Группа". Кінцеві бенефіціари залишилися незмінними.

Це ООО за 2019-2021 роки сплатило до російського бюджету 8,6 млн рублів податків.

Кредитори та уряд розпочали великий судовий процес, який тривав кілька років. В результаті було ухвалено рішення про субсидіарну відповідальність. За інформацією журналістів, з Олександра Дементієнка повинні стягнути близько 2,7 млрд грн особисто.

Онлайн-медіа "Ненька інфо" у 2025 році навело перелік арештованого майна:

100% корпоративних прав компанії "Ассетс Менеджмент Груп" становлять приблизно 33,5 мільйона гривень.

* комерційні площі в Дніпрі та Чернівцях;

* фінансові засоби, розміщені на десяти рахунках у "Сенс Банку" і "Укргазбанку", без урахування податкових зобов'язань.

Військові кораблі для "Ростех"

Найгостріша частина історії стосується можливої роботи на армію агресора. За даними "368 медіа", компанія співпрацює з російською держкорпорацією "Ростех", безпосередньо з її керівником Сергієм Чемезовим, у будівництві військових катерів для російських військ. Між Дементієнком і Чемезовим, за версією видання, діє ціла мережа компаній-посередників.

Ці відомості підтверджують і судові документи. В одній з ухвал зазначено, що "Дніпрометалсервісгруп" має фінансово-господарські відносини з ГК "Ростех" щодо будівництва військових катерів для потреб ЗС рф. Відтак, за версією сторони обвинувачення, фігурант може фінансувати агресивну війну проти України. Це злочин, передбачений ч. 1 ст. 110-2 Кримінального кодексу.

З цього виникає низка питань. Чи має можливість кримський завод застосовувати українську технічну документацію та інженерні розробки? Чи забезпечує він тепер виробництво та обслуговування військово-морської техніки для Росії? Адже російські спецслужби та Чорноморський флот використовують штурмові та патрульні катери для патрулювання водів Криму, блокування українського судноплавства та охорони логістичних маршрутів окупантів.

"Юридичне шоу" на найвищому рівні

Інша ухвала дає ще жорсткіше формулювання. За версією слідства, громадяни України, діючи на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та обороноздатності держави, зареєстрували в окупованому Криму ООО "Днепр Металл Сервис Групп" та ООО "Металл Сервис Группа". Вони, за даними слідства, організовують діяльність цих компаній на окупованій території та сплачують податки окупаційній владі.

Напередодні повномасштабного вторгнення частину кримського бізнесу переоформили на російських власників. Однак, згідно з матеріалами досудового розслідування, підприємства продовжили виробничу діяльність на півострові. Тож переоформлення більше схоже на юридичну виставу, покликану створити враження, що бізнес залишився в минулому.

Згідно з інформацією, наданою "368 медіа", процес легалізації активів Криму в рамках російського законодавства координувався на найвищому рівні. Головною фігурою, відповідальною за цю схему, є російський сенатор Володимир Кожин. Як зазначається, фіктивна угода купівлі-продажу була оформлена через російські цінні папери, пов'язані з оточенням окупаційного лідера Криму Сергія Аксьонова.

Які наступні кроки?

Ця історія не завершується на цьому етапі. В даний час триває кримінальне провадження, учасники якого поки що не ідентифіковані. Розслідування здійснює Головне слідче управління Державного бюро розслідувань за статтями, пов'язаними з державними зрадами, зловживаннями владою та фінансуванням дій, що мають на меті зміну територіальних кордонів України.

У постанові Печерського суду зазначено:

* компанії, які після анексії Криму пройшли процедуру перереєстрації відповідно до російського законодавства та продовжили свою роботу;

* внесення податків до державного бюджету Росії;

договірні угоди з компаніями, що займаються ремонтом суден в Росії;

* активи, що, згідно з версією розслідування, залишалися пов'язаними з тими ж бенефіціарами.

Окремі елементи (компанії, кредит, Севастополь, російські партнери) об’єднуються в єдиний ланцюг. Яка буде остаточна юридична оцінка цього питання, стане відомо в суді. Наша редакція уважно слідкуватиме за подіями.