Київстар, Vodafone і lifecell знову підвищили тарифи: це змова чи необхідність у умовах війни?

Структурні труднощі ринку: причини недовіри до операторів

На початку весни 2026 року "велика трійка" операторів знову підняла тарифи. Київстар, Vodafone та lifecell в один голос пояснюють це зростанням витрат, але абоненти традиційно не вірять. Та якщо придивитися до того, куди реально йдуть гроші операторів і з якими викликами вони зіткнулися через війну, картина виявляється зовсім не такою однозначною. "Телеграф" з'ясував, хто насправді винен у подорожчанні зв'язку.

Основною статтею витрат, яка змушує операторів коригувати свої тарифи, є забезпечення енергетичної незалежності мережі. Через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, телекомунікаційні компанії змушені створювати альтернативні енергетичні системи, щоб їх базові станції могли функціонувати безперервно, навіть у разі відсутності зовнішнього живлення.

Обсяги інвестицій. "Київстар" вкладав більше 3,5 млрд грн у забезпечення енергетичної стійкості, встановивши понад 10 500 генераторів та 125 500 акумуляторів. Сумарна потужність цього обладнання становить приблизно 100 МВт, що еквівалентно потужності невеликої електростанції.

Компанія Vodafone Ukraine інвестувала в інфраструктуру понад 20 млрд грн. Парк генераторів зріс на третину -- зараз їх понад 7000, і нові партії продовжують надходити в Україну. Ще 77% майданчиків мережі заживлені через партнерство з місцевою владою та бізнесом.

Акумуляторний парк виріс у вісім разів: тепер у нас є 83 тисячі літій-ферумних батарей (LiFePO4), які здатні витримувати у 13 разів більше циклів заряджання порівняно з традиційними варіантами. Це свідчить про те, що вони можуть зберігати заряд навіть після численних відключень. У вересні 2025 року було введено в експлуатацію ще 20 000 нових акумуляторів.

Протягом року на трьох базових станціях у Полтавській області та Дніпрі проводили випробування сонячних панелей, оцінюючи їхню роботу в різні пори року – взимку, влітку, під час дощів та спеки. Ця технологія підтвердила свою ефективність, і тепер планується масштабування: 100 станцій обладнають сонячними електростанціями потужністю 360 кВт.

lifecell, своєю чергою, забезпечив 3500 генераторів для підтримки працездатності мережі.

Операційні витрати. Закупівля обладнання є одноразовими інвестиціями. Проте найбільший тягар для фінансів операторів становлять щоденні витрати на експлуатацію. Генератори потребують регулярного заправлення.

"Київстар" збільшив споживання пального зі 100 тисяч літрів на місяць у серпні 2023 року до 1,4 млн літрів у січні 2026-го. У листопаді 2025-го, через масштабні блекаути, обсяги споживання пального зросли більш ніж у 7,5 раза порівняно з літнім періодом. Загалом у грудні 2025-го через блекаути по всій країні "Київстар" спожив 1,1 млн літрів пального за місяць -- це у 11 разів більше, ніж улітку.

Ціни на електроенергію продовжують зростати. Окрім витрат на паливо, оператори стикаються з істотним підвищенням вартості самої електричної енергії. У 2025 році вартість енергії для бізнесу під час пікових годин піднялась на 60%. Галузеві дані підтверджують цю тенденцію: в денний час ціна для підприємств коливається в межах 6,90-7,50 грн за кВт-год, а під час вечірніх пікових годин досягає 9-10 грн за кВт-год.

Для порівняння: населення сплачує за електроенергію фіксовану ставку в 4,32 грн за кіловат-годину.

З 1 вересня 2025 року НКРЕКП запровадила нове підвищення тарифів на електричну енергію для підприємств: тарифи для першого класу напруги зросли на 14%, а для другого класу, до якого відносяться переважно об'єкти малого бізнесу, — на 23%. Крім того, з 1 січня 2026 року почали діяти нові, підвищені тарифи на передачу електроенергії від компанії "Укренерго".

Логістика та обслуговування. До загальних витрат також входять витрати на транспортування пального, технічне обслуговування генераторів, забезпечення охорони та заробітна плата співробітників, які займаються цими процесами. Усі ці витрати є не одноразовими, а регулярними, і вони враховуються у собівартості комунікаційних послуг.

Окрім прямих воєнних витрат на генератори та пальне, оператори зіткнулися з потужним макроекономічним тиском, який мало залежить від їхньої волі.

Інфляція в Україні, хоча й знизилася до 7,4% у січні 2026 року (після рекорду в 15,9% у травні 2025 року), має в основному витратний характер. Це свідчить про те, що зростають ціни на всі необхідні компоненти для функціонування мережі: імпортне телекомунікаційне обладнання (курсові коливання впливають на ціни), логістичні витрати, паливо для генераторів, а також зарплати технічних фахівців, яких на ринку постійно бракує.

До повномасштабного вторгнення Україна стабільно входила до трійки країн із найдешевшим мобільним зв'язком у Європі. Середній чек українця був історично низьким. Оператори довгі роки працювали в режимі "цінових воєн", демпінгували, заманювали абонентів акціями.

Наприклад, наприкінці 2021 року тариф "Смачний" від Київстар коштував 125 гривень на місяць, а його актуальні версії вже досягли 320 гривень. У lifecell базові тарифні плани починалися з 70 гривень (тариф "Просто Лайф" з 1 ГБ інтернету), тоді як сьогодні найнижча ціна на тариф у цього оператора становить 270 гривень.

Отже, те, що ми сьогодні сприймаємо як значне зростання цін, є частково відновленням економічно виправданих вартостей після тривалого періоду штучного зниження цін.

Найбільше привертає увагу фінансова сторона справи. Звіт Vodafone за дев'ять місяців 2025 року демонструє незвичну ситуацію: незважаючи на зростання доходів на 13%, чистий прибуток залишився на колишньому рівні (зниження на 1%). Це означає, що компанія отримала більше грошей від своїх абонентів, але ці кошти не залишилися в її руках. Куди ж вони поділись? На забезпечення енергетичної ефективності, витрати на паливо, електрику та податкові зобов'язання.

Рентабельність підприємства (маржа OIBDA) зменшується. На початку 2025 року її рівень впав майже на 5%. Натомість інвестиції, навпаки, зросли на 57%. Це свідчить про те, що оператори не витягують капітал, а, навпаки, повторно інвестують його в підтримку функціонування мережі.

Що це означає простими словами? Середній щомісячний платіж від одного користувача виріс до 137 гривень. Проте ці додаткові кошти йдуть на покриття витрат на генератори, паливо, електроенергію за ринковими тарифами та обслуговування боргових зобов'язань.

Хоча оператори можуть мати об'єктивні причини для підвищення цін, суспільство має свою точку зору, яка також обґрунтована. Це пояснюється тим, що ринок мобільного зв'язку в Україні організований таким чином, що довіра між абонентами та компаніями поступово знижується.

В Україні функціонують три основні мобільні оператори: Київстар, Vodafone та lifecell. Вони разом займають більше 97% ринку мобільного зв'язку. Така ситуація відома як олігополія, де новим компаніям надзвичайно складно вийти на ринок, оскільки потрібно створювати нові вишки, отримувати ліцензії на частоти та інвестувати значні кошти.

У таких умовах компанії постійно спостерігають одна за одною. Якщо Київстар вирішує підвищити тарифи, Vodafone та lifecell, ймовірно, вчинять так само — не через змову, а через ризик фінансових втрат. І навпаки: якщо один із операторів починає знижувати ціни (демпінгуючи, щоб залучити нових абонентів), решта змушені реагувати на цю ситуацію. Саме тому ми спостерігаємо одночасні коливання в підвищенні тарифів.

І ось тут виникає основна проблема. Оператори висловлюють правду: витрати на генератори, паливо та електрику значно зросли. Вони вкладають мільярди у відновлення мережі. Проте суспільство не довіряє цим твердженням.

Чому?

По-перше, мова йде про олігополію. Коли три фірми одночасно підвищують свої ціни, це може виглядати як змова, навіть якщо насправді всі вони зіштовхуються з подібними труднощами.

По-друге, оператори справді заробляють гроші. Їхні доходи зростають. Але зростання доходу -- це не те саме, що зростання прибутку. Як ми вже розповідали, Vodafone за 9 місяців 2025-го заробив на 13% більше, але чистий прибуток залишився на тому ж рівні. Бо додаткові гроші пішли на генератори, пальне, електрику. Для звичайної людини це логіка: "якщо вони більше беруть, значить більше мають".

Нагадаємо, що "Телеграф" вже повідомляв про те, що з початку року українці отримали новий спосіб впливу на своїх постачальників інтернету. Внесені зміни до закону "Про електронні комунікації" зобов'язали операторів вказувати в договорах фактичні характеристики швидкості інтернету, замість того щоб користуватися лише рекламними фразами на зразок "безлімітний доступ".