Завершення "партнерства"? Як Китай штовхає Росію до продажу нафти за зниженими цінами та які наслідки це матиме для України.

Путін вирушить до Китаю, аби підтримати російську економіку.

Вперше з моменту початку повномасштабної війни Росія зафіксувала зниження обсягів торгівлі з Китаєм. Протягом січня-липня 2025 року товарообіг між двома країнами зменшився на 8% у порівнянні з тим же періодом минулого року, досягнувши 125,8 мільярда доларів.

Чи відкривається новий розділ у співпраці між Росією та Китаєм? Яким чином ця зміна відобразиться на економіці Росії, і чи зможе Кремль продовжувати військові дії без доходів від нафти? "Телеграф" звернувся до експертів у галузі економіки за їхніми думками.

Зменшення торгівлі відбулося не по випадкових товарах, а насамперед по стратегічних російських ресурсах. Постачання нафтопродуктів скоротилося на 28%, сирої нафти -- на 11%, скрапленого природного газу -- на 13%. Також скоротилися закупівлі деревини та вугілля -- по 10% кожного.

Як говорить в розмові з "Телеграфом" головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень та економіст Іван Ус, на ситуацію частково вплинула економіка Пекіна. Темпи розвитку китайської економіки виявилися слабшими за очікувані, що знизило потребу в закупівлі російських ресурсів. Проте головним фактором такої тенденції стали західні санкції.

Таку ж думку висловлює економіст Олег Устенко, який у 2019-2024 роках обіймав посаду радника президента України. За його словами, коли США оголосили обмеження для Росії щодо отримання валютної виручки, вони насамперед мали на увазі енергетичний сектор. А головні складники цього сектору для РФ -- це нафта і газ.

"Щорічний дохід для Москви від продажу нафти становить близько 141 млрд доларів. Основними споживачами цього ресурсу є Китай та Індія. З початку широкомасштабної війни обидві країни активно нарощували ці закупівлі. Зміни особливо разючі в Індії -- частка російської нафти в її імпорті зросла з 1% до 42%", -- говорить він.

Експерт зазначає, що найбільших змін ці процеси зазнали у липні 2025 року. Саме тоді президент США Дональд Трамп заявив про запровадження санкцій проти Індії -- додаткового 25-відсоткового тарифу на індійські товари на американському ринку. Вони мали почати застосовуватися через 21 день після підписання указу, тобто з 27 серпня.

У разі, якщо санкції насправді почнуть діяти, Індія може опинитися в складній ситуації — мита на її продукцію в Сполучених Штатах можуть досягти 50%. Економісти вважають, що такі високі ставки здатні суттєво підірвати експорт будь-якої держави. Очікування цих обмежувальних заходів вже активізувало рухи на ринку.

"Росія активізувала поставки своєї продукції до Індії та Китаю, оскільки очікувала значного зниження попиту внаслідок можливих санкцій. Водночас Індія та Китай, усвідомлюючи уразливість російських позицій і передбачаючи власні складнощі з експортом до США, почали вимагати значні знижки на нафту. Таким чином, виникла ситуація, коли Росія прагнула максимально реалізувати свої обсяги, а покупці встановлювали свої умови", -- зазначає Устенко.

Таким чином, фізичні обсяги торгівлі між Росією, Індією та Китаєм, безперечно, зросли. Проте, якщо розглядати фінансові аспекти, доходи Росії від експорту нафти до цих держав, швидше за все, зменшилися у порівнянні з часами, коли санкції ще не були введені. Іншими словами, хоча обсяги постачання в тоннах виросли, їх вартість у грошовому вираженні стала меншою.

Окрім цього, згідно з інформацією, наданою "Телеграфу" головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Іваном Усом, держави намагаються знайти шляхи обходу санкцій через посередницькі країни. Це дає їм змогу формально відображати в своїй звітності зменшення прямих закупівель з Росії.

"Зараз ситуація нагадує магазин, який незабаром закривається. Він намагається розпродати весь товар, щоб на складах нічого не залишилося, а покупці, своєю чергою, прагнуть купити товар в останні дні за максимально можливою знижкою. Ця стратегія "магазину, що закривається", застосовується і з боку продавця, і з боку покупця на ринку російської нафти", -- вважає Олег Устенко.

Економічні експерти переконані, що в разі продовження цієї тенденції, і якщо Сполучені Штати запровадять обмеження проти Індії, а згодом і Китаю, наслідки для економіки Росії стануть невідворотними.

"Росія діє так: якщо виникає проблема, пропонує знижку, щоб залучити покупців. Однак така тактика спрацьовує лише за наявності достатнього запасу прибутковості. Якщо ціна вже наближається до собівартості, а знижки продовжують надавати, РФ ризикує отримати доходи, які ледве покриють витрати на видобуток ресурсів", -- пояснює Іван Ус у розмові з "Телеграфом".

Коли експортні поставки скорочуються, це призводить до зниження валютних надходжень в країну, що, в свою чергу, має негативний вплив на курс національної валюти. Російська влада усвідомлює цю ситуацію, тому вживає заходів для штучного зміцнення рубля. Однак така стратегія має свої недоліки: стабільний курс валюти призводить до зниження прибутків для експортерів. Це викликає серйозну критику з боку представників російського бізнесу вже досить тривалий час.

"Навіть у випадку, якщо обмеження будуть застосовані лише до Індії, потенційні втрати Росії можуть досягти близько 50 мільярдів доларів щорічно. Як наслідок, державний бюджет може недоотримати не менше ніж 20-25 мільярдів доларів," -- зазначає Олег Устенко.

Суть справи полягає в тому, що для Індії Сполучені Штати є значно важливішим торговим партнером у порівнянні з Росією. Обсяги експорту Індії до США у кілька разів перевищують ті, що стосуються торгівлі з Росією. Отже, обираючи між цими двома країнами, Індія, найімовірніше, зробить вибір на користь Америки. Втрати, пов'язані з американськими санкціями, виявляться істотно більшими, ніж вигоди від співпраці з Москвою.

"Чи зруйнують недоотримані мільярди російську економіку? Я так не вважаю, але це призведе до суттєвих змін у внутрішніх процесах. Насамперед слід очікувати скорочень і перерозподілу фінансів у державному бюджеті, адже доведеться шукати додаткові джерела коштів", -- переконаний експерт.

За його словами, єдиний спосіб, який залишається для покриття зростаючого дефіциту державного бюджету, - це залучення внутрішніх ресурсів. Проте більшість доступних активів вже вичерпані, а зовнішні ринки для Росії стали недоступними з моменту введення перших санкцій.

"У разі зростання дефіциту, насамперед, Кремль зменшить витрати на соціальні програми. Іншим можливим напрямком для скорочення можуть стати витрати на військово-промисловий комплекс. Однак значних змін тут не прогнозується. Швидше за все, відбудеться оптимізація витрат або незначне зменшення, а основний тягар ляже на соціальну сферу," -- зазначає Устенко.

Незважаючи на зменшення бюджетних надходжень, витрати на військові структури та репресивні органи, ймовірно, зростуть. Це є характерною ознакою тоталітарних або автократичних систем: скорочення соціальних витрат може призвести до незадоволення серед громадян, яке компенсується посиленням силового контролю.

"Що стосується інфляції, я б не очікував її неконтрольованого зростання у цьому сценарії, якщо йдеться лише про санкції проти Індії. Якщо ж обмеження будуть поширені й на Китай, зміни стануть значно серйознішими", -- аналізує експерт з економіки.

Варто зазначити, що президент РФ Володимир Путін буде в Пекіні вже 2 вересня 2025 року для проведення повноформатних двосторонніх переговорів з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Наступного дня, 3 вересня, обидва лідери візьмуть участь у святкових заходах у Пекіні з нагоди 80-річчя перемоги над Японією та завершення Другої світової війни.

Іван Уса вважає, що весь світ затамував подих в очікуванні на зустріч між Путіним і президентом Китаю.

Путіну слід з'ясувати, чи Китай готовий продовжувати підтримувати стабільні стосунки з Росією, чи зниження закупівель обумовлене прагненням уникнути додаткових мит від Трампа під час переговорів між Китаєм та США, або ж є інші фактори, що впливають на цю ситуацію. Ця поїздка є особливо важливою для Путіна, адже від неї залежатиме його подальша стратегія, -- підкреслює експерт.

Експерт підкреслює, що наразі немає запланованих зустрічей між Путіним і Зеленським. Для підтримки нинішнього курсу Росії необхідно отримати гарантії від Китаю щодо стабільності економічних відносин. У випадку відсутності таких запевнень Москві доведеться або змінити свою політику стосовно Зеленського, або шукати альтернативні рішення. Без підтримки з боку Китаю російська економіка не зможе витримати навантаження війни і опиниться на межі кризи.

За словами економіста Олега Устенка, у відносинах із Росією Китай діє вкрай прагматично, особливо у фінансово-економічних питаннях.

Росія цілком усвідомлює, що Китай використовує її в своїх інтересах, в той час як Китай розуміє свою економічну міць у цій ситуації. Наприклад, Росія змушена продавати нафту за значно зниженими цінами через обмеження на ринку. Якщо виключити Китай і Індію, хто ще буде купувати? Хоча можна знайти альтернативних покупців, це призведе до підвищення транзакційних витрат, ще більших знижок і ще менших надходжень до бюджету. Китай це чудово усвідомлює і активно використовує свою вигідну позицію, - впевнений він.

Отже, Росія в даному контексті опинилася без значних альтернатив. Як Росія, так і Китай і Індія добре розуміють цю ситуацію, і всі вони діють, керуючись прагматичними інтересами.

Згідно з висловлюваннями Устенка, ще одним викликом для іміджу Путіна є парадоксальний ефект зближення з Китаєм. Спрямовуючи зусилля на створення політичного партнерства, Росія фактично відкриває двері для китайських товарів, які починають витісняти вітчизняну продукцію з власного ринку. Це особливо помітно у сфері автомобілебудування: російські виробники вже змушені переходити на чотиригодинний робочий день, оскільки китайські компанії активно захоплюють ринок, замінюючи російські вантажівки та легкові автомобілі.

"Будь-які антикитайські дії становлять загрозу для Росії, оскільки Китай є її основним союзником. Однак бездіяльність також негативно впливає на економіку. Таким чином, Росія опинилася в складній ситуації: аби зберегти підтримку Китаю, їй доводиться жертвувати власними економічними інтересами. Саме це ми й спостерігаємо в даний час," – зазначає він.