Від початку війни кількість злочинів, пов'язаних із "дропами", зросла на 40%, повідомляє кіберполіція.
Про це в інтерв'ю "Українським новинам" розповів начальник відділу протидії онлайн-шахрайствам Департаменту кіберполіції НПУ Олександр Ульяненков, передає Укрінформ.
"З початком масштабного вторгнення Російської Федерації, кількість подібних злочинів значно зросла - за інформацією кіберполіції, цей показник збільшився приблизно на 40% у порівнянні з часами до війни," - підкреслив він.
За словами Ульяненкова, ключовими чинниками, що цьому сприяли, є економічні труднощі, безробіття, еміграція українців та активне впровадження криптовалют.
Система "дропів" функціонує за простою, але дієвою схемою. Наприклад, злочинці залучають людей через соціальні мережі, месенджери або оголошення про "просту роботу".
В подальшому вони просять відкрити новий банківський рахунок або надати інформацію про вже наявний. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом, такими як шахрайські схеми, фішинг, наркоторгівля або кіберзлочинність. Після цього "дроп" або самостійно знімає гроші та передає їх "кураторам", або ж переказує кошти на інші рахунки, криптовалютні гаманці чи міжнародні фінансові платформи, - зазначив представник кіберполіції.
За його даними, найчастіше "грошові мули" використовувалися у схемах фейкових благодійних зборів "на ЗСУ", фальшивих онлайн-магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей.
Ульяненков нагадав, що Нацбанк раніше запровадив суворіші правила фінансового моніторингу: контроль великих переказів, обов'язкову верифікацію клієнтів через BankID, обмеження на міжнародні платежі без підтвердження походження коштів.
"Це дозволило суттєво скоротити використання банківських рахунків для нелегальних операцій, але шахраї швидко адаптувалися. Вони почали активніше використовувати криптовалютні сервіси, P2P-обмінники та навіть оформлювати картки на іноземців або осіб без громадянства", - зазначив правоохоронець.
Основною проблемою, на яку він звернув увагу, залишається те, що багато осіб не усвідомлюють усю серйозність наслідків своїх вчинків. "Дропи" часто вважають, що просто "допомагають" у переказах коштів, але насправді їхні дії можуть бути розцінені як участь у фінансових правопорушеннях. Саме тому наразі ведеться робота не тільки над технічним блокуванням цих схем, але й над законодавчими ініціативами, що спрямовані на посилення відповідальності за подібні дії.
Зокрема, спільно з фінансовими установами та Нацбанком розроблено проєкт закону про притягнення до кримінальної відповідальності цієї категорії осіб, додав представник кіберполіції.
Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив, що приблизно 70% випадків шахрайства в Україні здійснюються за участю "дропів".
