Керована гнучкість або ж девальвація: що чекає на гривню?

Українців стривожила інформація про вимоги Міжнародного валютного фонду. Зокрема, стаття, яка повідомляє, що Фонд наполягає на девальвації гривні з боку Національного банку. Внаслідок цього, курс гривні досяг позначки 42 гривень за долар, що є найвищим значенням за тривалий час.

Це, насправді, не такий вже й значний зсув – лише кілька відсотків. Проте, вперше за тривалий час, ми спостерігаємо переживання звичайних українців щодо їхньої національної валюти. Ці люди вже призвичаїлися до системи, де курс контролюється і має певну гнучкість. Однак у 2025 році ця гнучкість фактично перетворилася на жорсткий контроль.

Суть полягає в тому, що цей імпульс виник у зовсім пустому середовищі. Про що йдеться?

МВФ дійсно виступає за девальвацію гривні. Але це не новина. Вже більше року МВФ у комунікації з українцями наголошує, що його турбує дуже фіксований курс. І що це зазвичай погано закінчується. І що фінансувати дефіцит бюджету було б легше, якби гривня девальвувала. Тоді просто міжнародна допомога конвертувалась би у більшу кількість гривень. Власне тому МВФ у його прагненні трохи послабити гривню (відсотків на 10 щорічно) завжди підтримував Мінфін.

Отже, Міжнародний валютний фонд вже давно виступає за девальвацію. Але чи вплинуло це на ситуацію? Ні. Національний банк не йде на компроміс з вимогами МВФ. Його позиція базується на відповідальності за інфляційні процеси. Додаткова девальвація лише посилила б тиск на ціни. До того ж, гривня вже поступово втрачає в ціні по відношенню до євро, оскільки, будучи прив’язаною до долара, вона знижується разом із ним по відношенню до європейської валюти. Оскільки Європа є нашим основним торговим партнером, то саме співвідношення гривні до євро має велике значення для бізнесу.

Ще один довідковий пункт для тих, хто вважає, що гривня надто міцна, полягає в значному торгівельному дефіциті, з яким стикається країна цього року. Ми імпортуємо більше товарів, ніж експортуємо. Традиційно в подібних ситуаціях країни вдаються до девальвації своїх валют, щоб виправити ситуацію. Проте й тут існують заперечення: девальвація не зможе суттєво вплинути на зменшення торгівельного дефіциту, який у нас справді має рекордні розміри, в основному через високий обсяг імпорту.

Експорт залишається стабільним і змінюється разом із коливаннями врожаю, які, в свою чергу, залежать від температурних умов на полях. Але чи можливо внести корективи в наш імпорт? Що впливає на його зростання? Виявляється, що лише незначна частина імпорту може відреагувати на зміни валютного курсу. Значну частку складає імпорт, пов'язаний з військовими потребами, а також той, що сприяє відновленню або створенню нових енергетичних потужностей.

Що дійсно допомогло б притримати імпорт, так це податки. Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни. Так само під час війни ми дозволяємо собі не оподатковувати посилки від китайців, підтримуючи таким чином китайського виробника, який в свою чергу підтримує воєнну машину Росії. Під час війни на виживання не тільки пільги є недоречними. В принципі логічно було б ввести збільшене оподаткування на непродуктивний імпорт, що потім виливається в активне преміум споживання. Але ж це непопулярно...

До речі, подібно до того, як девальвація гривні не викликає особливого інтересу...

Так чи інакше, незважаючи на наміри Міжнародного валютного фонду, остаточне рішення щодо валютного курсу приймає саме Національний банк. Це буде продовжуватися, поки у нього є достатня кількість резервів. А всі прогнози свідчать, що найближчим часом резерви НБУ тільки зростатимуть. Якщо, звісно, не зірветься план щодо репараційного кредиту, адже в такому випадку рівень невизначеності значно зросте. Проте, наразі основний сценарій вказує на те, що Мерц і його команда зможуть знайти переконливі аргументи для бельгійської сторони (тим більше, альтернативи цьому практично немає) і Україна отримає забезпечене фінансування на найближчі 2-3 роки.

Отже, вирішувати дане питання буде Національний банк. Міжнародний валютний фонд не планує чинити тиск на нього в умовах війни. Варто зазначити, що незалежність регулятора є важливим аспектом і для самого МВФ. У своїй останній заяві Нацбанк однозначно підтвердив намір дотримуватися попередньої політики стосовно валютного курсу...