Каштани, що розцвітають у серпні: слід щепити чи краще обрізати?
"Знову цвітуть каштани" - слова гімну Києва, на жаль, виявилися аномально пророчими для цієї рослини. Так, каштани, які вже 200 років, як почали масово висаджувати у столиці, з часом стали справжнім символом міста - улюбленими деревами містян і гостей. Однак на початку 2000-х ця краса і гордість киян зіткнулася з великою проблемою.
Про неї пишуть і говорять давно, але проблему досі не вирішено: в липневу спеку каштани перетворюються на згорілі обвуглені тіні самих себе, а восени вони змушені цвісти вдруге - у хворобливій спробі вижити - і водночас це позбавляє нас того самого осіннього дива, заради якого колись збирали каштанове листя в букети. До речі, коли ви востаннє бачили, як красиво жовтіють каштани?
Ця біда вразила не лише Київ та Україну, а й встигла розповсюдитись по багатьом країнам Європи ще до того, як дісталась до нас. Її ім’я — каштанова мінуюча міль (Cameraria ohridella). Цей маленький метелик, завдовжки всього кілька міліметрів, має личинки, які живляться внутрішньою частиною листя, залишаючи після себе сухі, іржаві сліди, які нагадують "міни". За один сезон одна особина може дати до трьох поколінь, і з кожним роком все більше листя гине раніше, ніж дерева встигають підготуватись до осіннього спокою. Внаслідок цього каштани стають слабшими, гірше витримують зимові холоди, частіше хворіють і, зрештою, можуть загинути. Більше інформації можна знайти в матеріалах Укрінформу.
Чи існує вихід? Так, але єдиний дійсно дієвий метод, який підтвердив свою ефективність, це щеплення дерев.
МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ КАШТАНОВОЇ МІЛІ
Здавалося, що наявні методи боротьби з цим шкідливим організмом не дають жодних результатів. Екологи та спеціалісти з озеленення справедливо підкреслювали, що не слід зупинятися лише на каштанах — для міського середовища важливо мати різноманітні види дерев. Це стосується як стійкості до захворювань, так і збереження балансу в екосистемі. Проте пропозиція повністю вирубати каштани спричинила сильний опір. Це виглядало занадто радикально та болісно для міста, в якому каштани стали невід'ємною частиною його ідентичності.
Використання інсектицидів, навіть тих, що позначені як "екологічні", не вирішило проблему. Проводити обробку в міських умовах, поблизу навчальних закладів, дитячих майданчиків, лікарень або в житлових районах є вкрай небезпечним. Потенційні наслідки помилки можуть бути надто серйозними.
У Києві вирішили експериментувати з новими сортами каштанів, зокрема з тими, що мають високий ступінь стійкості до мінуючої молі. Проте жителі столиці досі пам'ятають скандал, пов'язаний із "червоними каштанами" сорту Briotti. Ці дерева, які закупили під час правління Януковича в весняний період 2013 року, мали стати декоративною альтернативою для всихаючих рослин на Хрещатику. Проте вже через кілька тижнів стало очевидно, що висаджено звичайні білі каштани. Дерева почали втрачати листя, і вартість їх закупівлі, що перевищувала п'ять тисяч гривень за одиницю, викликала неабиякий скандал. Ця ситуація підірвала довіру киян до міських насаджень і залишила помітний негативний слід на репутації Київської міської влади.
Тривалий експеримент, що полягав у голосуванні мешканців Києва за вибір одного з запропонованих дерев біля мерії, завершено. Однак, чи приніс цей захід плоди у вигляді висадки інших видів дерев, поки що не відомо.
На фоні зростаючих екологічних викликів все більше обговорюється питання так званих щеплень для дорослих дерев. Мова йде про ін'єкції, які проводяться безпосередньо у стовбур рослини, відомі під терміном ендотерапія. Вперше про цю інноваційну технологію в Києві почали говорити ще в 2009 році, коли в місцевих ЗМІ з’явилися повідомлення про приїзд спеціалістів, які пропонували вводити лікарські препарати в тканини дерев, обминаючи традиційні методи обприскування. Тоді вартість однієї такої ін'єкції оцінювали приблизно в 25-30 доларів за дерево, і Київрада повинна була ухвалити рішення про впровадження цієї технології.
З того часу в столиці почали сприймати ендотерапію, що включає ін'єкції в стовбур та щеплення дерев, як один із найбільш перспективних методів боротьби з поширенням мінуючої молі.
ПРЕПАРАТИ І ТЕХНІКИ: ЯК "ІНВЕСТУВАТИ" У ЗДОРОВ'Я КАШТАНІВ
Технологія щеплення дерев, яка отримала назву "революційна та екологічна", не є оригінальним українським винаходом. Цей метод, що передбачає ін'єкції безпосередньо в стовбур, активно досліджується та вдосконалюється в багатьох європейських країнах протягом кількох десятиліть. В Україні його зазвичай називають просто "щепленням" для каштанів. Як і у випадку з вакцинаціями для людей, цей підхід має свої очевидні переваги, а також певні обмеження.
На даний момент можна виділити три ключові методи введення лікарських засобів:
Під тиском - це метод, за допомогою якого препарат вводиться в стовбур дерева з використанням спеціалізованого обладнання. Воно гарантує швидке та рівномірне розподілення активної речовини по судинах рослини. Цей підхід вважається найефективнішим, оскільки забезпечує високу проникність та оперативність дії. Його активно застосовують у більшості наукових досліджень у Європі.
Гравітаційний або дифузійний - коли препарат самостійно, без апаратів під дією сили тяжіння, поступово проникає в дерево. Його просто підвішують на стовбур, і він повільно вбирається в середину. Це менш інвазивно, але й менш ефективно в боротьбі з агресивними шкідниками, такими як міль.
Введення препарату безпосередньо в ґрунт - це процес, при якому засіб розміщується в прикореневій області, після чого дерево поглинає його через коріння. Хоча результат проявляється поступово, цей метод є більш щадним для рослини.
У європейських країнах використовують різноманітні методи обробки рослин, що обумовлено специфікою потреб, типами насаджень та екологічними стандартами. Вибір засобів захисту рослин також залежить від характеристик самих препаратів. Наприклад, в деяких країнах дозволено використовувати актрафід — препарат, який вважається відносно безпечним і має певні екологічні переваги. У той же час компанія Syngenta пропонує продукт на основі абамектину, який здатен захищати дерева до 7 років після одного застосування. Ще одним популярним рішенням є імідаклоприд, системний препарат, що довго зберігається в деревині та ефективно бореться з личинками молі.
Наукові дослідження підтверджують результативність цього підходу. У Загребі (Хорватія) впродовж 2003-2007 років провели експеримент, в якому вивчали три різні методи ін'єкцій. Виявилося, що найвищі результати демонструє варіант з обробкою під тиском, використовуючи препарати абамектин або імідаклоприд — це дозволило значно зменшити зараження листя личинками мінуючої молі.
В Італії результати вражають ще більше: після одноразового введення abamectin дерево залишалося захищеним протягом принаймні 19 років, незважаючи на близькість до рослин, які не отримали вакцинацію. У Польщі, після ін'єкції складу, що містить 12% imidacloprid та 8% tebuconazole, захисний ефект тривав більше 7 років.
Втім, є і зворотний бік. Основний ризик - механічне пошкодження дерева. Кожна ін'єкція передбачає мікроперфорацію кори, що в довгостроковій перспективі може призвести до локальних інфекцій, ослаблення деревини або навіть загибелі рослини за умов повторних обробок. Є також побоювання щодо токсичності препаратів для запилювачів - особливо якщо йдеться про системні інсектициди неонікотиноїдного типу, які можуть зберігатися у квітах дерева тривалий час.
Крім того, ця методика вимагає наявності спеціального обладнання, кваліфікованого персоналу та, часто, відповідних дозволів, оскільки не всі препарати можуть бути легально використані в кожній країні. Також слід врахувати, що вартість процедури може бути досить значною, особливо коли мова йде про великі площі, засаджені каштанами.
Тож хоча метод ендотерапії й дає змогу зберегти дерева без обприскувань, він не є панацеєю. Це складне, дороговартісне рішення, яке потребує обережного підходу, планування та грамотної реалізації. Але, без сумніву, це один із найперспективніших методів захисту каштанів - і в Києві, і в багатьох інших містах Європи.
ЩО ТРИВАЄ В УКРАЇНІ: КОЖНЕ МІСТО - СВОЯ СПЕЦИФІКА БОРОТЬБИ
Мешканці міст часто не звертають уваги на зміни, які відбуваються з каштанами. Проте, вони насправді відбуваються. Іноді ці зміни ледь помітні, а іноді - виразні, але завжди різноманітні. Темпи "вакцинації" дерев від молі суттєво варіюються в різних регіонах. Тим часом клімат продовжує змінюватися, вегетаційний період стає довшим, а шкідники, такі як міль і багато інших комах, все активніше розширюють свої ареали та адаптуються до нових видів дерев.
В Одесі вже вісім років поспіль проводять систематичну підтримку каштанів. З 2017 року працівники КП "Міськзелентрест" щорічно вводять спеціальні препарати безпосередньо в стовбури цих дерев. Ці засоби проникають у судинну систему рослин, роблячи листя непридатним для живлення личинок мінуючої молі. У 2025 році місто планує виділити близько мільйона гривень на ін'єкції. Вакцинацію планується провести в чотири етапи до кінця липня. Основні локації включають парк Перемоги (289 каштанів), вулицю Розумовську (184), Приморський бульвар (144), район колишнього Жванецького бульвару, Тещин міст, а також вулиці Ніни Строкатої, Європейську і Семінарську. Перевага надається каштанам, що знаходяться на балансі міста.
У Вінниці каштани теж отримують "щеплення". Фахівці КП "Вінницязеленбуд" обробляють дерева препаратом Актарофіт Е18 - біологічним засобом, який знищує молей, совок, листовійок та інших лускокрилих. Після уколу місце ін'єкції закривають спеціальною пастою, щоб не свердлити нові отвори наступного разу.
"Це загальноєвропейська проблема, яка почалась ще у 90-х", - нагадують у підприємстві. І додають: пошкоджене листя - не просто естетика. Якщо крона не може накопичити поживні речовини, дерево слабшає, не розпускається навесні, і може загинути.
У Чернігові системного підходу поки що немає. Але є небайдужі. Так, депутатка облради Марина Семененко два роки тому почала власну ініціативу з "вакцинації" каштанів у дворі свого будинку: "Тільки-но приходить липнева спека, каштани починають жовтіти і стають некрасивими. Два роки тому я дізналася, що цьому можна запобігти. З того часу каштани біля мого дому я вакциную - і зараз вони виглядають чудово. Ліки виготовляють у Вінниці, коштують десь 200 гривень на 9 дерев", - написала вона у соцмережах.
Такий приклад говорить багато про що: боротьба з міллю в Україні часто лягає на плечі окремих ентузіастів. У багатьох містах немає централізованих програм, а комунальні служби не мають ресурсів, техніки чи препаратів, щоб охопити всі зелені насадження. А головне - вакцинують лише дерева, що перебувають на балансі зеленбудів. Самосійні, придомові або паркові дерева, що не мають офіційного статусу, - часто залишаються поза увагою.
ІНФОРМАЦІЙНА СТИЛЬ І БРАК ДАНИХ
Головною проблемою є не лише нестача коштів чи обладнання. Відсутність централізованої та відкритої статистики по країні ускладнює оцінку реальної ситуації. Невідомо, скільки каштанів вже пройшли вакцинацію, скільки з них потребують допомоги, які препарати застосовуються, а також хто несе відповідальність за різні ділянки роботи.
Враховуючи швидкість розповсюдження молі, величину цієї проблеми та зміни клімату, відсутність необхідної інформації є майже такою ж небезпечною, як і сама міль.
Проте, систематичний підхід до такої профілактики залишається обмеженим. В Україні спостерігається нестача відкритих і загальнодоступних реєстрів дерев, які вже давно функціонують у багатьох європейських містах. У таких реєстрах кожному дереву присвоюється "паспорт", що містить інформацію про вид, вік, стан, а також дату останнього догляду. Відсутність подібних інструментів ускладнює моніторинг зелених насаджень і контроль за витратами на їхнє обслуговування. На жаль, часто вирубка дерев стає єдиним способом "використання" бюджетних коштів.
У Києві відсутня публічна інформація щодо кількості щеплених дерев за останні кілька років. Агентство Укрінформ звернулося за офіційним коментарем до Київзеленбуду – як тільки отримаємо відповідь, ми оновимо цю інформацію. Тим часом у деяких районах столиці триває вакцинація дерев і в цьому році. Наприклад, у Дніпровському районі в парку "Перемога" спеціалісти виконали мікроін'єкції сертифікованим препаратом безпосередньо в стовбури дерев. Очікується, що дія однієї ін'єкції триватиме до трьох років, а перші позитивні результати стануть помітними вже цьогоріч.
Існують різноманітні методи захисту каштанів, які проходять тестування, і ці дерева справді можна врятувати. Проте слід пам’ятати, що разом із шкідниками, такими як мінуюча міль, можуть загинути й корисні комахи, зокрема запилювачі, яких у міських умовах вже не вистачає. Тому будь-яке втручання повинно бути ретельно продуманим і обережним.
Українські міста, незалежно від їхнього розташування, заслуговують на здорові та міцні дерева. Ми прагнемо до каштанів, які не страждатимуть від хвороб, а кожної весни розквітатимуть, надаючи нам тінь у спекотні літні дні та радуватимуть восени своїм золотистим листям. Пошук ефективних і безпечних методів захисту рослин є важливим завданням. Проте не менш суттєвим є дотримання чесності і прозорості у фінансових питаннях, аби наші дії приносили користь не лише деревам, але й людям та всьому міському середовищу.
Це особливо важливо для столиці, де цвітіння каштанів і їх здоровий вигляд давно стали пісенним символом міста.
Ярина Скуратівська з Києва.
