Кардинал Паролін відвідав лікарню "Bambino Gesù": донорство - це акт любові - Vatican News.

Державний Секретар Святого Престолу здійснив візит до нового відділення діалізу у ватиканській педіатричній лікарні. Після цього він виступив з доповіддю на зустрічі, присвяченій темі "Культура дарування". У своїй промові він підкреслив, що будь-який внесок, у тому числі фінансовий, на підтримку хворих, стає "Провидінням, яке проходить через руки людини". Він також зазначив, що "якість цивілізації вимірюється її здатністю дбати про найслабших".

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Edoardo Giribaldi - Ватикан

Природа дарування контрастує з епохою, в якій все оцінюється "через призму прибутку, вигоди та ефективності". Що ж можна дарувати? Безліч речей, все можливе. Гроші, які, надихнуті любов'ю, стають "інструментом справедливості". Орган, що підтверджує любов, яка "перемагає смерть". Час, що в умовах сучасного бурхливого життя набуває статусу "однієї з найвищих форм любові". Такі думки висловив кардинал П'єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, 17 лютого 2026 року під час зустрічі на тему "Культура дарування", що проходила в педіатричній лікарні "Bambino Gesù". Перед початком заходу кардинал відвідав нове відділення діалізу у ватиканській лікарні та благословив його.

"Дарування — це тихий, проте надзвичайно потужний спосіб, яким чоловіки та жінки виявляють найкращі якості в собі," — зазначив кардинал Паролін, підкреслюючи, що щедрість дозволяє нам вийти за межі власного "я" та відкритися для інших. Існує безліч способів дарувати, але всі вони возвеличують Бога, якщо виконуються з "чистими намірами та серцем". Найбільш очевидною формою дарування є економічна, яка часто вважається "найлегшою і найменш духовною"; однак, як вчив Ісус, вона може стати конкретним проявом любові, на прикладі вдови, що принесла до храму кілька незначних монет, які були для неї дуже цінними. "Ми повинні вірити в Бога, проте Він діє через людей," — резюмував кардинал, акцентуючи на тому, що матеріальна щедрість відновлює гідність і забезпечує можливість турботи в майбутньому. У цьому контексті кардинал Паролін висловив вдячність всім, хто підтримує лікарню Bambino Gesù, адже вони не лише проявляють щедрість, але й долучаються до "місії турботи та надії, захищаючи життя та гідність".

Державний Секретар також звернув увагу на іншу важливу форму дарування — донорство органів, яке набуває особливого значення в діалізних центрах. Цей акт відображає слова Ісуса: "Ніхто не має більшої любові, ніж той, хто віддає своє життя за друзів своїх". Значення цього жесту зростає, коли його вчиняють батьки, які, переживаючи "глибоке горе" від втрати, здатні дати "життя, надію та майбутнє" іншим, подолавши відчай і відкривши шлях іншій дитині "на можливість рости". "Людське життя — це мережа взаємин і спілкування, в тілі, що було подароване, живе любов, яка не знає смерті," — підкреслив доповідач.

Нарешті, є дар, що доступний кожному й який можна дарувати щодня: час. "Уміння вислухати, підтримувати і бути поруч. Сказати комусь: ти маєш значення для мене", - підкреслив кардинал Паролін, зокрема, вказуючи на численних волонтерів, які тихо і без зайвого галасу допомагають хворим і їхнім родинам, втілюючи притчу про милосердного самарянина: зупинитися, наблизитися і піклуватися. Він також висловив вдячність лікарям, медсестрам, медбратам і всім медичним працівникам, адже їхня діяльність є справжнім покликанням, що поєднує в собі професіоналізм і людяність. Як підсумував Державний Секретар, "якість нашої цивілізації вимірюється нашою здатністю дбати про найслабших", нагадуючи, що в дарі закладено глибоке коріння: "визнати, що і ми самі отримали все як дар".