Пропозиція Кабінету Міністрів полягає у запровадженні мораторію до закінчення обговорень стосовно бронювання.

Аналітичні установи та представники бізнесу висловили незадоволення змінами у правилах бронювання, вказуючи на потенційні загрози для оборонної сфери, інфраструктури та економічної стабільності. Уряд планує організувати консультації з цього питання.

Аналітичні центри України та представники сфери інформаційних технологій висловили критику щодо запропонованих урядових змін у правилах бронювання працівників, які підлягають військовій службі. Вони вважають, що такі нововведення можуть призвести до втрати кваліфікованих спеціалістів, зриву виконання оборонних контрактів, а також до перебоїв у функціонуванні критично важливої інфраструктури і підвищення корупційних ризиків. Кабінет Міністрів закликають утриматися від поспішного перегляду критеріїв для визначення важливості підприємств і провести всебічні консультації з бізнес-середовищем, повідомляє УНН.

13 жовтня Кабінет міністрів України розглянув зміни до постанови, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних працівників. За даними ЗМІ, під час засідання уряд не ухвалив остаточного рішення щодо зменшення лімітів бронювання для критично важливих підприємств.

Проект постанови передбачав зниження відсоткових обмежень на бронювання для підприємств оборонної промисловості та енергетики з 100% до 85%, а для комунальних установ - з 75% до 60%.

Бізнес, галузеві асоціації, нардепи та експертна спільнота різко розкритикували урядову ініціативу, зазначивши що КМУ не провів консультації щодо запропонованих змін, а також не врахував наслідки від скорочення лімітів бронювання. Окрім того, постанова, за даними НАЗК, містить низку корупційних ризиків. Після цього уряд, за даними нардепа Ярослава Железняка погодився провести додаткові консультації.

Аналітичні установи сигналізують про серйозні загрози для країни.

Представники 16 аналітичних центрів направили звернення до Президента України, Прем'єр-міністра, відповідних міністерств та інших державних установ з проханням переглянути запропоновані урядом зміни в механізмі бронювання військовозобов’язаних.

Серед підписантів звернення, яке є в розпорядженні УНН, CASE Україна, Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Advanter Group та інші експертні організації.

Автори цього звернення підкреслюють важливість боротьби зі зловживаннями при бронюванні, оскільки деякі підприємства використовують цей процес для незаконного працевлаштування військовозобов'язаних, аби уникнути мобілізації. Проте вони також вважають, що урядова ініціатива може зрештою призвести до значно серйозніших негативних наслідків для економіки, ніж позитивних результатів.

Пропозиції уряду містять серйозні загрози для реалізації оборонних замовлень, стабільності енергетичної та комунальної інфраструктури, а також безперервності функціонування ключових підприємств для населення. Вони можуть призвести до зростання корупційних ризиків, збільшення невизначеності, сприяти розвитку тіньової економіки і зменшенню бізнес-активності.

Аналітики вказують на відсутність належної оцінки економічних наслідків запропонованих рішень. За їхніми словами, уряд не надав розрахунків щодо можливого впливу змін на зайнятість, виробництво, надходження до бюджету, виконання оборонних замовлень та валютну виручку.

Представники авіаційної сфери також підкреслювали важливість останнього аспекту, вказуючи на те, що авіакомпанії в даний час виконують міжнародні угоди, що дозволяє Україні отримувати валютні надходження. Проте, зменшення лімітів бронювання може загрожувати закриттю компаній або їхньому виходу з-під українського законодавства.

Третя зміна регламентів за півроку.

В Асоціації IT Ukraine також критично оцінюють урядову ініціативу. Головною проблемою представники технологічного сектору називають постійну зміну умов, за якими підприємства можуть отримувати статус критично важливих та бронювати працівників.

Згідно з інформацією асоціації, протягом останніх п'яти місяців уряд двічі вносив істотні зміни до чинних правил – у травні та липні. Внаслідок цього компанії були змушені знову підтверджувати свою відповідність новим вимогам.

Проблема навіть не лише у змісті окремих нововведень. Для бізнесу критично важливо мати можливість планувати діяльність, формувати команди, брати на себе довгострокові контрактні зобов'язання та розуміти хоча б на пів року - рік, за якими правилами працюватиме система. Постійна зміна критеріїв, квот і процедур створює додаткове адміністративне навантаження та регуляторну невизначеність

В асоціації зазначають, що для багатьох підприємств основна квота на бронювання становить 50% військовозобов'язаних працівників. Проте, навіть якщо цей показник залишиться незмінним, ускладнення процесу отримання статусу критичності може мати негативний вплив на функціонування бізнесу.

Унікальність IT-сфери проявляється в тому, що багато проєктів залежать від конкретних команд, які мають спеціалізовані навички та знання. Втрата навіть декількох ключових експертів може серйозно загрожувати виконанню контрактів, а швидка заміна вузькопрофільних спеціалістів зазвичай є складним завданням.

Це породжує додаткові загрози для підприємств, що займаються довгостроковими контрактами, зокрема іноземними, і повинні гарантувати стабільність реалізації проєктів.

Оборонна промисловість може втратити критично важливих фахівців

Найбільше негативно нові пропозиції були сприйняті представниками оборонно-промислового сектору. Крім того, Міністерство оборони висловило незгоду з планами зменшити ліміт на бронювання працівників ОПК з 100% до 85%.

За словами голови Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс Ігоря Фоменка, рішення щодо скорочення бронювання працівників ОПК без попереднього аналізу наслідків може безпосередньо вплинути на забезпечення українських військових озброєнням та технікою.

Оборонно-промисловий комплекс України дуже негативно сприйняв запропоновані зміни до правил бронювання, оскільки консультацій із галуззю, по суті, не було. Ухвалювати в настільки стислі терміни рішення, які безпосередньо впливають на забезпечення складових сил безпеки й оборони військовою технікою та озброєнням, неправильно

Він зазначив, що виготовлення зброї залежить не лише від інженерів і розробників, а також від тих, хто безпосередньо займається підтримкою технологічних процесів.

Мова йде не лише про можливе звільнення чи мобілізацію окремих осіб. Із підприємств можуть бути відсторонені фахівці, які працюють на верстатах, оператори контролю, а також водії, що знають усі необхідні маршрути й місця. Ці працівники виконують важливі функції у виробничому циклі. Відсутність будь-кого з них може суттєво вплинути на роботу підприємств, терміни виконання контрактів та постачання продукції для армії.

За його словами, представники галузевих об'єднань, які охоплюють 97% підприємств оборонно-промислового комплексу, уже звернулися до Президента та Прем'єр-міністра з проханням не встановлювати ліміт бронювання працівників оборонних компаній.

Фоменко підкреслює важливість взаємозв'язку між оборонною промисловістю, енергетичним сектором та комунальними послугами. Навіть у випадку, якщо оборонні підприємства зможуть зберегти потрібний штат, проблеми в суміжних галузях здатні призвести до зупинки виробничих процесів.

Особливо небезпечно створювати додаткові ризики для енергетики напередодні зими. Я розумію, що можуть існувати певні зловживання або фальсифікації під час бронювання. Але якщо такі випадки є, їх потрібно розглядати адресно, а не запроваджувати обмеження, які зачеплять усіх

Новий Координаційний центр може ускладнити процес бронювання та підвищити ймовірність виникнення корупційних ризиків.

Окрему тривогу серед бізнесу та аналітичних установ викликає ініціатива щодо створення Координаційного центру для організації бронювання військовозобов'язаних. Згідно з планами уряду, цей центр матиме повноваження надавати рекомендації Міністерству оборони стосовно того, які підприємства можуть отримати статус критичних, а які – ні, а також кому слід збільшити ліміти бронювання. До складу центру увійдуть 17 представників з державних установ та силових структур, проте участь бізнес-делегатів не планується.

Аналітики підкреслюють, що впровадження нового етапу узгодження може подовжити процес отримання статусу критично важливого підприємства до 17 робочих днів, замість нинішніх 10. Водночас, для ряду інших процедур терміни прийняття рішень у запропонованому проекті постанови взагалі не були визначені.

Також не вказано чіткий перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства, чи можливості для компаній пояснити або оскаржити відповідне рішення центру.

Аналітики звертають увагу на те, що Національне агентство з питань запобігання корупції в своєму висновку до проєкту постанови виявило корупційні ризики. Крім того, свої коментарі вже надали Міністерство юстиції, Міністерство енергетики та Міністерство цифрової трансформації.

Тут є принципове питання балансу повноважень і відповідальності. Тобто державний орган формально продовжуватиме приймати кінцеве рішення, але Координаційний центр де-факто матиме вирішальний вплив на те, чи отримає конкретне підприємство можливість бронювати працівників і в якому обсязі

Вони підкреслюють, що всі негативні рішення стосовно підприємств повинні мати чітке обґрунтування. Крім того, компанії повинні мати можливість ознайомитися з усіма матеріалами, подати свої коментарі та оскаржити результати.

Мораторій та 90-денний перехідний період

З метою запобігання негативному впливу на економічну ситуацію, експерти Аналітичних центрів рекомендували урядові вжити термінових заходів. Вони пропонують ввести мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування відповідних статусів підприємств до того часу, поки не буде завершено доопрацювання нормативних актів.

Окрім того, аналітики пропонують встановити 90-денний перехідний період, протягом якого чинна бронь діятиме. Це дозволить підприємствам адаптуватися до нових вимог без ризику раптової втрати персоналу.

Протягом найближчого місяця планується переглянути повноваження Координаційного центру, зосередившись на наданні тільки консультативних та дорадчих функцій. Також необхідно встановити прозорі критерії для визначення критичності та розробити чіткий порядок скасування критичного статусу підприємства.

Також необхідно провести оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків запропонованих змін.

Для напрацювання змін пропонують створити робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, незалежних експертів і представників провідних бізнес-об'єднань.

Позиція бізнесменів, яких опитала УНН після оголошення урядової ініціативи, залишається одностайною: боротьба зі зловживаннями в сфері бронювання повинна бути цілеспрямованою. В сучасних умовах необхідно уникати ослаблення підприємств, що є ключовими для економічної стабільності та обороноздатності країни.