Хроніка скандалів ВАКС: від розкішного майна до залежності від НАБУ та "сімейного" редагування вироків | УНН

Чому від корупції не рятують прозорі конкурси та перевірка розумових здібностей суддів

Нещодавно з'явилася інформація про те, що для суддів Вищого антикорупційного суду, які вважаються елітними, планується скасування вимоги про 75%-й прохідний бал на когнітивному тестуванні (IQ тест). Цю рекомендацію висунув відповідний комітет Верховної Ради. Таким чином, тест залишиться в силі, але критерії його проходження та форма самого тесту будуть встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Складно очікувати, що вимоги підвищаться; скоріше за все, буде відзначено зниження стандартів. Проте виникає питання, чи справді існуючі вимоги щодо рівня IQ сприяють ефективності роботи ВАКС, і чи демонструють судді раціональність у своїх рішеннях, виходячи з інтересів держави? УНН вирішив розглянути цю тему детальніше.

Вищий антикорупційний суд почав свою роботу у вересні 2019 року. Суд розглядає справи, відкриті НАБУ та САП проти призначених високопосадовців (зокрема, міністрів, їхніх заступників, членів парламенту, керівників державних органів, суддів, прокурорів і керівників державних підприємств) за вчинення злочину, визначеного переліком корупційних злочинів, завдана шкода від вчинення якого перевищує встановлену грошову суму, яка у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб (наразі це трохи більше ніж 1,5 млн грн). Перший рік суд фактично вивчав передані їм матеріали, а перший вирок із реальним позбавленням волі був винесений стосовно одного депутата Київської облради у червні 2020 року. Отже, з цього року і почнемо наше вивчення роботи ВАКС. У матеріалі ми наведемо тільки окремі, примітні, на нашу думку, моменти в роботі суду, які порушують питання досконалості відбору суддів та збалансованості у функціонуванні органу.

Рік 2020.

У липні 2020 року виник серйозний скандал: трьох суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звинуватили в упередженості на користь Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Ця ситуація виникла, коли судова колегія на чолі з Лесею Федорак відмовила адвокатам колишнього нардепа Миколи Мартиненка (в справі про корупцію на ДП "Енергоатом" та ДП "СхідГЗК") у відводі суддів. Це сталося незважаючи на надані в суді докази особистого спілкування судді Федорак з тодішнім очільником НАБУ. Окрім того, захисники акцентували увагу на тому, що судді змінили порядок дослідження доказів на користь обвинувачення, представленого НАБУ. У відповідь на ці звинувачення судді вирішили діяти і звернулися до Вищої ради правосуддя та Генпрокурора, звинувативши захисників у порушеннях. Адвокати, у свою чергу, стверджували, що їх намагаються залякати загрозою кримінальної відповідальності. Врешті-решт, у 2023 році одного з адвокатів колишнього нардепа притягнули до дисциплінарної відповідальності за затягування процесу, який досі розглядається в суді. Хоча вся ця ситуація виглядала б як звичайна спроба захисту виграти час для клієнта, що перебуває на волі після внесення застави, є один важливий аспект: спілкування судді Федорак з керівником НАБУ, яким тоді був Артем Ситник. Попри те, що суддя заперечувала неформальні контакти з Ситником, виникає питання: чи не варто було б розглянути клопотання про відвід суддів, враховуючи такі серйозні звинувачення? Також суддю Федорак, як і інших її колег, неодноразово підозрювали у співпраці з НАБУ та Спеціальною антикорупційною прокуратурою в різних справах. В результаті ця ситуація викликала занепокоєння з боку європейських партнерів, на що звернув увагу директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров після публікації Тіньового звіту Європейської комісії у 2024 році.

За його оцінкою, Вищий антикорупційний суд, замість підтримувати свою незалежність від НАБУ та САП, дедалі частіше виконує їхні запити, що спотворює основи правосуддя. Таким чином, інцидент з трьома суддями в 2020 році, ймовірно, став лише початковим сигналом щодо негативної тенденції залежності ВАКС від цих антикорупційних органів.

Тоді ж було повідомлено, що суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) забезпечили службовими квартирами — усім суддям були придбані та надані такі житлові приміщення. Це відбувалося на фоні зізнання судді апеляційної палати ВАКС пана Віктора Пакулича, який під час співбесіди з Етичною радою зазначив, що кожен суддя ВАКС вже має заміський будинок і фактично не потребує додаткового житла, проте все ж таки зверталися за отриманням квартир.

Рік 2021

15 вересня 2021 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 711/3111/19 скасувала вирок Вищого антикорупційного суду та ухвалу Апеляційної палати ВАКС та закрила кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави). Тоді ВС дійшов висновку, що скерування обвинувального акту до суду після закінчення строку досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, яке має наслідком скасування вироку та закриття провадження у справі. Отже виходить, що судді ВАКС порушують прописні істини процесуального законодавства?

2022 рік

Експерший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби в Києві Микола Ільяшенко звернувся у жовтні 2022 року до в.о. директора НАБУ Гізо Углави з заявою, у якій повідомив, що через посередника йому була висловлена вимога щодо передачі неправомірної вигоди обсягом 50 тис. доларів США певним особам, серед яких чоловік, який представлявся помічником судді Вищого антикорупційного суду на ім'я Олександр, за ухвалення рішення колегією суддів ВАКС про виділення матеріалів стосовно нього (ідеться про справу колишнього міністра екології Миколи Злочевського) в окреме кримінальне провадження та вирішення питання про звільнення від відповідальності. Згодом, за його словами, він мав передати ще 50 тисяч доларів США.

"На момент передачі іншої частини грошових коштів Ільяшенко знав, що знайомий буде вирішувати його питання через заступника голови суду ВАКС Євгенія Крука.

Згодом, під час зустрічі Миколи Ільяшенка з посередником, останній повідомив, що суддя ВАКС Віктор Маслов, який є головуючим суддею у кримінальному провадженні щодо Ільяшенка, вимагає невистачаючої суми коштів до 1 200 000 грн, та лише після отримання усієї суми суддя Маслов буде приймати рішення.

На початку осені 2021 року один знайомий повідомив, що організує зустріч між Ільяшенком і заступником голови Вищого антикорупційного суду Євгенієм Круком. Проте на зустрічі з'явився чоловік на ім'я Олександр, який представився як помічник судді Крука. Під час їхньої бесіди Олександр запевнив Ільяшенка, що його питання буде врегульовано, і кримінальне провадження проти нього буде виділено в окреме провадження. Для підтвердження своїх слів він показав проект ухвали колегії суддів ВАКС. Олександр продемонстрував детальне знання справи, включаючи інформацію, що не була відома заявнику, зокрема свідчення співучасниці Олени Мазурової. Він також зазначив, що рішення колегії стосовно Ільяшенка буде ухвалене одразу після передачі суми в 200 000 доларів США, про що йдеться в клопотанні, поданому представником Ільяшенка до Верховного Суду.

Розпочато розслідування, проте всі судді, підозрювані у зловживаннях, залишились на своїх посадах і продовжували виконувати свої обов'язки. Згодом з'ясувалося, що НАБУ, яке здійснювало розслідування, зосередилося виключно на посередниках і навіть не проводило перевірок стосовно суддів або їхніх асистентів, які також могли бути залучені до цих злочинів.

Цей же рік ознаменувався новими процесуальними порушеннями, наприклад, Апеляційна палата ВАКС вирішила, що не було потреби відкривати стороні захисту матеріали, які стали підставою проведення негласних слідчих дій щодо обвинуваченого. Як наслідок, іноземцеві, якого визнали винним у наданні хабаря військовому прокурору Південного регіону України за зняття арешту з судна Sky Moon, Верховний Суд скасував вирок. Загалом же того року ВС скасовував кілька вироків ВАКС.

Рік 2023

Тоді довкола ВАКС розгорівся новий скандал: виявилося, що одному зі суддів під час ухвалення рішень у резонансних справах допомагала дружина-адвокат. Журналісти-розслідувачі зі "Слідство.Інфо" з'ясували, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Андрій Біцюк, який на той момент уже понад чотири роки працював на цій посаді, під час ухвалення рішення щодо експрокурора Одеської області скористався допомогою своєї дружини - адвокатки Ганни Надточиєвої. Рішення стосується експрокурора Одеської області Олега Жученка, який у перші дні повномасштабного вторгнення звернувся до ВАКС з проханням переказати заставні кошти на потреби ЗСУ. Слідчий суддя Біцюк задовольнив клопотання і послабив запобіжний захід для експрокурора. Однак, як з'ясували журналісти, сформулювати рішення судді ВАКС, очевидно, допомагала його дружина-адвокатка. До такого висновку вони дійшли, вивчаючи документ із назвою "СправаЖуч", автором якого в метаданих фігурує Біцюк, але правки до нього вносила Ганна Надточиєва. Відредагований документ було надіслано з електронної пошти, яку використовувала дружина судді.

Зібрані та проаналізовані журналістами документи вказують на те, що Надточиєва, ймовірно, мала можливість ознайомитися з матеріалами інших справ, що перебувають під розглядом її чоловіка.

Крім того, вони зазначали, що суддя Біцюк міг обмінюватися з дружиною не лише текстами майбутніх вироків, але й конфіденційними даними, такими як копії паспортів, адреси проживання та банківська інформація, що стосуються підозрюваних Андрія Гавриленка та Бориса Родіна.

Зокрема, у справі іншого підозрюваного в корупційних діях Олега Бриндака, запевняли розслідувачі, слідчий суддя Біцюк надіслав дружині низку документів - копії платіжних доручень, заяви людей, які внесли заставу за Бриндака, клопотання про зміну запобіжного заходу тощо.

В інтерв’ю для журналістів суддя Біцюк підкреслив, що не отримує жодної допомоги у здійсненні правосуддя. Надточиєва спочатку стверджувала, що ніколи не втручалася в діяльність свого чоловіка-судді, але згодом додала: "Коли розпочалася війна, я перебувала в Закарпатті. Він (суддя Біцюк - ред.) працював і проживав у суді. Можливо, він просив мене трохи відредагувати якийсь документ, оскільки не встигав, але деталей я не пригадую. Теоретично, могло бути, що мені надали шаблон і попросили внести корективи... Він ніколи не звертається до мене з іншими проханнями. Я вважаю, що його знання значно перевищують мої," - поділилася адвокатка.

У виданні "Слідство.Інфо" тоді заявили, що таким "сімейним підрядом" суддя порушив базові принципи правосуддя. Зауважимо, що суддя Біцюк не лише досі працює у ВАКС, але й його дружина, мабуть, надихнувшись набутим досвідом редагування судових документів, двічі (у 2023 та 24 рр.) претендувала на посаду судді цієї ж установи.

У 2023 році стало відомо, що Ганна Надточиєва стала новою власницею будинку неподалік Києва, чия вартість на момент покупки перевищувала 100 тисяч доларів. Важливо зазначити, що адвокатка стверджує, що нерухомість була придбана за спільні кошти з чоловіком у 2020 році, проте в декларації її чоловіка за той рік інформації про цей будинок не було. Крім того, право власності на об'єкт було оформлено лише в 2022 році.

Того ж року з'ясувалося, що Валерія Чорна, суддя Вищого антикорупційного суду, у вересні 2022 року стала власницею нового елітного автомобіля BMW X6, котрий може коштувати до 100 тисяч доларів. Крім цього, у грудні 2023 року вона купила земельну ділянку та компактний будинок у Борисполі, неподалік від Києва.

"Я тут, не виїжджала за межі країни і продовжую свою професійну діяльність. Мої заощадження поступово накопичуються, адже я їх не витрачаю, окрім як на допомогу ЗСУ та покриття витрат на життя. Вважаю, що кожен заслуговує на особисте задоволення, і я маю право на цю автівку", - зазначила суддя Чорна, пояснюючи журналістам, чому вирішила придбати дорогу машину під час війни.

2024 рік

Крім того, як вже зазначалося раніше, у 2024 році європейські посадовці почали звертати увагу на залежність ВАКС від НАБУ та САП. Цей рік, безумовно, став найбільш "плідним" для цієї інституції в плані привернення уваги через численні порушення та скандали.

Наприклад, суддя Вищого антикорсуду Катерина Сікора, яку НАЗК і так підозрює у незаконному збагаченні, через суд "вибила" собі з бюджету пів мільйона гривень.

"Суддя ВАКС через колег віджала в держави пів мільйона гривень. Катерина Сікора, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні (!), через суд "вибила" собі з бюджету пів мільйона гривень. Це відкрита інформація, відображена у декларації судді. Так, "служителька феміди" вирішила, що Кабмін незаконно обмежив багатотисячні зарплати топчиновникам та суддям в епідемію коронавірусу у 2020 році. Тепер 505 тисяч мають піти умовно не на закупівлю дронів для ЗСУ, а в кишеню судді ВАКС. Не наїлася у ковід - доганяє у війну. Що це, як не корупція?" - написав політичний експерт Олег Постернак.

За словами фахівця, це суперечить ключовій меті ВАКС, що полягає в захисті державних фінансів від неправомірних посягань.

Вищий антикорупційний суд завдає Україні мільйонних збитків, хоча його основним завданням є захист державних фінансів. В інтернет-просторі з’являється численна інформація про те, що працівники цього суду "освоюють" бюджетні кошти, демонструючи приклади, як можна "оббирати" країну. За словами юристів, суддя Сікора створила небезпечний прецедент: тепер тисячі чиновників та суддів можуть легалізувати "недоотримані" під час пандемії мільйони гривень, витягуючи їх з бюджету країни, що перебуває у стані війни.

Він нагадав, що це збагачення - лише один з небагатьох скандалів навколо ВАКС.

Нещодавно з'явилася інформація щодо судді Маркіяна Галабали, який, ймовірно, незаконно отримав службове житло та не вказав ряд даних у своїй декларації (про це повідомив адвокат Ростислав Кравець у своєму телеграм-каналі). Інший суддя Вищого антикорупційного суду - Віталій Крикливий, також потрапив у центр скандалу через можливі махінації з нерухомістю за участю своєї дружини, яка, до речі, теж є суддею ВАКС. Цю інформацію виклав адвокат-волонтер Артем Крикун-Труш у своїй статті на УП, - зазначив Постернак.

Він вважає, що НАБУ і САП ігнорують ці проблеми, поки ВАКС невтомно виготовляє справи за їхнім запитом.

Цього року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення про пом'якшення запобіжного заходу для Олександра Глімбовського, тестя Романа Насірова та власника групи компаній "Альтіс". Замість цілодобового домашнього арешту, для нього було встановлено заставу у розмірі 45 мільйонів гривень. Глімбовського підозрюють у відмиванні коштів, пов'язаних з незаконним доходом Насірова, який становить 21 мільйон євро.

Результати дослідження

Як видно з наведених прикладів, ВАКС виявив повний спектр звичних суддівських порушень: від процесуальних помилок і незаконного збагачення до недостовірного декларування, хабарництва та упередженого ставлення до однієї зі сторін, в даному випадку – обвинувачення.

Але, повертаючись до проблеми скасування вимог до результатів тесту на IQ, можемо зробити висновок, що навіть підвищення цих вимог навряд чи виправить систему - на посади суддів, можливо, й потраплятимуть розумніші, але чи будуть вони чеснішими та відповідальнішими? Чи будуть вони обстоювати інтереси держави та дотримуватися принципів правосуддя? Чи продовжать діяти на догоду власним інтересам чи інтересам третіх осіб, просто вдаючись до більш вигадливих схем, щоб приховати зловживання?

Імовірно, відповідь на ці та інші питання криється не лише в тестах на когнитивні здібності, а в очевидних принципах - невідворотності покарання для суддів, на рівні з іншими громадянами, та у справжній незалежності ВАКС. А інакше у нас і надалі корупціонери судитимуть за корупційні злочини.