Новини світу фінансів

Фінансування оборони: шлях України до 50 мільярдів доларів для систем протиповітряної оборони.

Володимир Зеленський заявив про готовність України придбати у США системи ППО на суму 30-50 мільярдів доларів. Фокус з'ясував, де взяти необхідні кошти для цієї закупівлі.

Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни придбати в США значну кількість озброєнь на суму від 30 до 50 мільярдів доларів. Зазначені кошти будуть використані для закупівлі систем протиповітряної оборони, що має на меті захистити цивільних громадян та критичну інфраструктуру держави. Зеленський акцентував увагу на тому, що Україна не звертається за безкоштовною допомогою, а планує здійснити оплату за ці системи ППО.

Крім того, президент зазначив, що попередній пакет військової допомоги від США ще не вичерпано, і Україна розраховує на подальшу підтримку. Він також наголосив на необхідності отримання десяти установок ППО, зокрема комплексів Patriot, які ефективно збивають російські балістичні ракети.

Опитані експерти Фокусу вказали на кілька шляхів залучення фінансування, необхідного для закупівлі Україною військової допомоги.

Доктор економічних наук, фахівець у сфері міграційної політики та розробки фінансово-банківських програм для мігрантів і діаспори Андрій Гайдуцький виділяє три ключові шляхи, за допомогою яких Україна може залучити фінансування для придбання систем протиповітряної оборони на суму від 30 до 50 мільярдів доларів.

"Перший сценарій передбачає проведення переговорів з нашими партнерами з Європи. Раніше вони здебільшого надавали грантову допомогу, яка не потребувала повернення. Проте, у зв'язку з тривалою війною, обсяги цієї підтримки почали скорочуватися. Основним джерелом фінансування залишаються США, хоча за часів адміністрації Трампа така допомога перетворилася в кредити або постачання обладнання," - зазначає експерт у коментарі для Фокусу.

Згідно з інформацією, наданою Кільським інститутом світової економіки, який регулярно випускає свої звіти щомісяця, основна частка міжнародної допомоги складається з військової техніки — таких як танки, системи протиповітряної оборони, ракети та інше, а не фінансових вливань.

"Кількість фінансової допомоги у вигляді грошових надходжень є обмеженою. Наразі Україні необхідні ресурси, зокрема гранти. Якщо США вирішують не надавати таку підтримку, важливо активізувати діалог з європейськими країнами, а також звернутися до Південної Кореї та Японії, які загалом також висловлюють свою підтримку Україні. Тому для фінансування системи протиповітряної оборони ми можемо звертатися за грантами та отримувати кредити під забезпечення майбутніх доходів від заморожених активів Росії," – зазначає Гайдуцький.

У світі заморожено приблизно 300 мільярдів доларів активів Російської Федерації. Значна частина з них проходить через систему Euroclear, що базується в Бельгії, та щороку приносить прибуток у розмірі 4-5 мільярдів євро. Цей дохід формується завдяки процентним ставкам, встановленим фінансовими регуляторами Європейського Союзу, США та Великобританії. Отже, одним із можливих шляхів є отримання кредиту під заставу майбутніх доходів від цих російських активів, — зазначає експерт.

Другим джерелом є складова золотовалютних резервів, що знаходяться під контролем Національного банку України. Наразі ці резерви оцінюються приблизно в 40 мільярдів доларів.

"Вважаю, що хоча б 10 мільярдів із них могли б бути використані для купівлі ППО. Але для цього потрібні перемовини з МВФ. Адже МВФ, як головний кредитор, розглядає ці резерви як гарантію для повернення своїх позик.

Фінансування від МВФ надходить на рахунок Міністерства фінансів, а Нацбанк потім, зокрема використовуючи резерви, розраховується з Фондом. Це усталений механізм, що вже працює", -- пояснює експерт.

Третій варіант полягає у випуску спеціальних облігацій, відомих як Diaspora Bonds, які націлені на українців, що живуть за кордоном, зокрема в США, Канаді та Великобританії. Для України цей фінансовий інструмент може бути реалізований із державною гарантією, а залучені кошти використовуватимуться на потреби оборони, зокрема для покращення системи протиповітряної оборони.

Концепція полягає в тому, що протиповітряна оборона (ППО) виконує не лише функцію захисту держави, але й оберігає бізнес та платників податків. Коли забезпечується безпечне середовище, економічна діяльність активізується, податкові надходження збільшуються, що, в свою чергу, створює можливості для погашення цих боргових зобов'язань.

Ізраїль прямував цим курсом з 1950-х до 1980-х років. Облігації, відомі як Israel Bonds, продовжують діяти вже понад 75 років. Щорічно країна отримує через них від 1 до 3 мільярдів доларів. Хоча зараз це більше нагадує філантропічну діяльність, раніше ці інвестиції були важливим джерелом іноземної валюти для Ізраїлю. Завдяки фінансовій підтримці своєї діаспори, країна змогла збудувати підземні лікарні для військових і цивільних осіб, розвинути інфраструктуру, зокрема дороги та тунелі, створити наземне метро, термінали аеропортів і систему зрошення для сільського господарства.

У нашій ситуації ці облігації повинні бути в іноземній валюті, оскільки ми здійснюємо закупівлю ППО за долари або євро, і повернення коштів також відбуватиметься в тій же валюті. Тому особливо важливо провести хеджування валютних ризиків.

Нагадаємо, що на початку війни в 2022 році Канада вже випустила "патріотичні облігації" на підтримку України на суму 500 мільйонів канадських доларів. Однак після цього подібні випуски більше не відбувалися. Експерт Гайдуцький вважає, що було б доцільно відновити цю практику, можливо, випустивши облігації на кілька мільярдів доларів. Такі фінансові інструменти можна також реалізувати у Великобританії, Швейцарії та Німеччині, де мешкають найбагатші українці.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вказує на кілька альтернативних шляхів залучення фінансування для закупівлі військової допомоги для України.

Один з них -- скорочення державних видатків.

На сьогоднішній день фінансування соціальної сфери, вищої освіти та інших напрямів приблизно дорівнює рівню витрат до війни, а іноді навіть перевищує його. Однак деякі з цих витрат на даний момент не є першочерговими.

Аналітичні центри вже підраховували: потенціал для скорочення -- приблизно 80 мільярдів гривень на рік. Це відчутна сума. Тож перший спосіб -- це обережне, але рішуче скорочення витрат там, де це можна собі дозволити в умовах війни", -- каже Фокусу Гетман.

Другий аспект — програма ERA — стосується заморожених російських активів, частина з яких вже намічена для передачі Україні. Мова йде про 50 мільярдів доларів, які планується надати протягом наступних двох років. Ці кошти вже знаходяться на рахунках Світового банку і поступово переводяться в Україну.

"Суттєво, що ці кошти не підлягають обмеженням у використанні — їх можна використовувати як для покриття бюджетного дефіциту, так і для соціальних або військових потреб, включаючи системи протиповітряної оборони. Це справжній додатковий ресурс," — зазначає економіст.

Існує ще один спосіб забезпечення фінансування для України — використання звичних фінансових інструментів. Серед них:

Ці інструменти функціонують з початку повномасштабного конфлікту. Україна має можливість отримувати кредити з досить вигідними процентними ставками, і цей ресурс залишається важливим, зазначає фахівець.

За словами колишнього співробітника СБУ та військового експерта Івана Ступака, рішення США щодо продажу Україні пакету військової допомоги буде залежати від джерел фінансування, які будуть використані для цієї покупки.

Наприклад, якщо б ми отримали фінансування з Китаю для придбання американського обладнання, навряд чи США погодилися б на це. Для них це може означати, що Китай здобуде вплив в Україні, інвестуватиме в наші ресурси та легко увійде в промисловий сектор, чого США не бажають.

З іншого боку європейський контекст. Наприклад, банки в Європі оголосили про свою готовність надати кредити на суму до 150 мільярдів євро. Раніше вони вважали неприпустимим фінансувати військові витрати, вважаючи такі гроші "брудними" чи "кривавими". Однак тепер їхня позиція змінилася. Ситуація стала такою, що війна - це війна, і танки - це танки. Я припускаю, що саме ці кошти має на увазі президент", - зазначає експерт у коментарі для Фокусу.

За його словами, зараз складно оцінити реакцію США та чи погодяться вони на продаж Україні військової допомоги. Їхня політика наразі непередбачувана. Але Ступак впевнений, все буде залежати, насамперед від походження грошей за які Україна купуватиме ППО.

Фокус висвітлив ще одну тему виступу президента Зеленського під час закритої зустрічі з журналістами 9 квітня. Зокрема, глава держави зазначив, що на боці Збройних Сил Росії воює більше сотні громадян Китаю. Київ вважає, що це суперечить офіційним заявам Пекіна про його нейтралітет у російсько-українському конфлікті.

Читайте також