Гривня вже кілька днів демонструє зниження, незважаючи на те, що Національний банк України володіє рекордними резервами. Що ж спричиняє цю ситуацію?

Чому Національний банк України знижує офіційний курс гривні стосовно долара та євро? Чи можемо ми очікувати девальвацію до рівня 45,7 грн за долар, як це передбачено у бюджеті на 2026 рік?

З початку тижня Національний банк України поступово знижує офіційний курс гривні. Станом на 8 січня курс опустився до 41,715 гривні за долар, що є рекордно низьким показником. На ринку готівки вартість долара та євро також зросла. В банківських касах середній курс продажу долара досяг 43,25 гривні, тоді як євро коштує 50,52 гривні. У пунктах обміну валют ціни піднялися ще вище – до 43,4 за долар і 50,7 за євро.

Напередодні НБУ повідомив, що міжнародні резерви України станом на 1 січня 2026 року становили 57, 23 млрд дол. США, що є найвищим показником за всю історію незалежної України. Загалом за 2025 рік міжнародні резерви України зросли на 30,8%. Тобто ресурси для підтримки курсу Нацбанк має.

Головний аспект, який слід враховувати при обговоренні валютної ситуації, - це відсутність справжнього валютного ринку в Україні, зазначає економіст Олег Пендзин у коментарі для Еспресо. За його словами, курс, що активно обговорюється, є тим, що визначає Національний банк України, оскільки НБУ наразі є фактично єдиним постачальником валюти в країні.

Будівля Національного банку України, зображення: НБУ.

За словами економіста, за нормальних умов ринок формують продавців валюти, які отримують її, експортуючи товари з України, та покупці валюти - імпортери, які заводять товари в країну. Залежно від їх попиту у пропозиції формується курс на міжбанківському валютному рику. А НБУ може зробити інтервенцію, лише коли курс надто сильно відхиляється в один чи інший бік.

"В умовах активної фази бойових дій у нас єдиний продавець валюти в країні - це Національний банк України. Бо загальний обсяг експорту невеликий, багато валютної виручки лишається за кордоном і не заходить назад в Україну, - каже Олег Пендзин. - Нині у нас 40% державного бюджету - це макроекономічне фінансування, яке надходить у валюті. Мінфін для фінансування соціального блоку продає цю валюту НБУ. Натомість Нацбанк, він же емісійний центр, він же друкувальник гривні, закладає викуплену валюту у резерви, частину з яких продає".

Перетворення міжнародної допомоги в гривневий еквівалент відіграє ключову роль у збільшенні валютних резервів, зазначає Олег Пендзин. Не слід забувати, що однією з вимог нової програми кредитування від МВФ стала девальвація гривні.

Чому Міжнародний валютний фонд (МВФ) наполягає на ослабленні валютного курсу України? Це необхідно для зменшення обсягу макрофінансової допомоги, яку країна потребує, враховуючи наявні соціальні виплати. Як пояснює Олег Пендзин, чим слабший курс гривні, тим більше гривень отримує Міністерство фінансів за кожен умовний долар. Однак варто враховувати, що зниження вартості гривні негативно позначається на інфляції, оскільки імпортні товари стають дорожчими. Таким чином, з одного боку, існує тиск з боку МВФ на ослаблення курсу, а з іншого — усвідомлення того, що це може призвести до зростання інфляції, оскільки Україна значною мірою залежить від імпорту.

Таким чином, нинішнє завдання Національного банку полягає в тому, щоб виявити таку рівноважну позицію, яка дозволить зниженню курсу гривні сприяти поповненню державного бюджету, водночас уникнувши значного зростання рівня інфляції.

У бюджеті 2026 закладений середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,7. Однак Олег Пендзин переконаний, що НБУ не дасть гривні впасти до такої позначки.

"Я не вірю, що курс долара досягне 44 або 45 гривень, оскільки це ускладнить боротьбу НБУ з інфляцією, - зазначає економіст. - Вважаю, що Національний банк дозволить гривні ще трохи ослабнути, але в лютому, коли надійдуть перші транші з 90 мільярдів євро, які нам надає Європа, НБУ почне стримувати ріст курсу долара. Моя думка полягає в тому, що ми можемо спостерігати певну стабільність курсу на рівні приблизно 42,5 гривні. Це означає, що курс коливатиметься в межах цієї позначки, але незначно. Щодо прогнозів на квітень, то тоді стане зрозуміло, як складеться ситуація з урожайністю. Це стосується не лише експортних культур, але й тих, які не вивозяться за кордон, адже їхній урожай вплине на ціни на внутрішньому ринку та, відповідно, на рівень інфляції."