Гренландія не є першою – хто і в які часи придбавав острови та території в історії світу.

Дональд Трамп викликав широкий резонанс у міжнародній спільноті своїми коментарями щодо Панами та Гренландії. Сполучені Штати висловили намір придбати найбільший острів планети. У відповідь на ці заяви, жителі Гренландії майже готові до проведення референдуму.

Хочу зізнатися, що я працював над цим матеріалом протягом тривалого часу. Сподіваюся, що він викличе у вас такі ж позитивні емоції, як і у мене.

Сьогодні я хочу поділитися з вами списком з десяти найзначніших історичних угод щодо придбання земель. В історії є кілька цікавих прикладів, коли території ставали частиною імперій і держав не через війни, а завдяки мирним угодам. Іноді ці землі просто купувалися, ведучи переговори про право володіння великими просторами, які часто за площею дорівнювали цілим націям.

Трансільванія. У 1211 році угорський монарх Андраш ІІ вирішив продати частину територій, які були відомі як Бурценланд або Цара-Бирсей, Тевтонському ордену. Це рішення було зумовлене потребою в зміцненні оборони прикордонних районів, з якою він не міг впоратися самостійно через часті напади.

Мангеттен. Губернатор нідерландської колонії 1626 року уклав найвідомішу угоду з купівлі острова у місцевих індіанських племен ленапе, запропонувавши скляні намиста, одяг і ножі вартістю 60 гульденів.

Острів Тобаго. Зараз складно уявити, що у латишів колись були заморські колонії. Герцогство Курляндське володіло двома -- в Гамбії і Тобаго. Не в силах конкурувати з основними державами того часу, герцог Якобе фон Кеттлер схвалив продаж Тобаго Великій Британії.

Луїзіана. На початку XIX століття Наполеон Бонапарт відчував величезну потребу в коштах напередодні війни з Великою Британією, тому ухвалив рішення продати землі в Луїзіані. У 1803 році США і Франція уклали угоду за ціною 3 центів за акр.

Флорида. У кінці XVIII століття цей регіон знаходився під іспанським правлінням, проте реальна влада залишалася у руках індіанських племен та контрабандистів, які регулярно нападали на території Сполучених Штатів. У 1819 році США викупили ці землі за суму в 5 мільйонів доларів.

Форт Росс. Ця російська колонія, розташована в Каліфорнії, спочатку створювалася для постачання продовольства Алясці, але утримання її стало занадто важким тягарем. У 1841 році територію придбав американський бізнесмен Джон Саттер за 29,5 піастрів.

Долина Месілья. США були потрібні нові землі для будівництва трансконтинентальної залізниці. Але необхідна територія перебувала під контролем Мексики. У 1854 році їх вдалося купити за $10 млн.

Аляска. Це одна з найзнаковіших угод в історії, яка донині викликає жваві суперечки в російських колах. Перед продажем Російська імперія переживала серйозні фінансові труднощі. Вилов риби та видобуток природних ресурсів не дозволяли колонії стати економічно незалежною. У 1867 році США заплатили за Аляску 7,2 мільйона доларів, а вже в 1896 році на цій території були виявлені багаті золотовидобувні родовища.

Філіппіни. Завершення іспано-американської війни наприкінці XIX століття призвело до підписання Паризького договору 1898 року. В результаті цього документа Іспанія передала США контроль над Філіппінами, Кубою, Пуерто-Рико та Гуамом. У свою чергу, Сполучені Штати виплатили Іспанії компенсацію в розмірі 20 мільйонів доларів.

Віргінські острови, розташовані в Карибському морі, спочатку були освоєні данськими колоністами. Проте, введення заборони на работоргівлю призвело до значного зменшення інтересу данців до цих віддалених володінь. Крім того, події Першої світової війни істотно змінили геополітичну ситуацію. У 1917 році Данія вирішила продати ці острови Сполученим Штатам за 25 мільйонів доларів, що на той час становило приблизно половину річного державного бюджету країни.

Фінанси і конфлікти — це засоби реалізації політичних цілей. Визначити, що є більш важливим, буває нелегко. Проте ці наративи навчають нас цінувати мистецтво переговорів, вміння брати до уваги інтереси всіх учасників і шукати способи прогресу, які не призводять до знищення і насильства.