Основні економічні події та тенденції 2025 року

Україна пережила ще один важкий рік війни. Цей рік був складним не лише в аспекті безпеки, а й через різке загострення економічних ризиків і загроз, викликаних конфліктом. Найбільше постраждала вітчизняна енергетика, яка зазнала серйозних ударів. Основним занепокоєнням залишався ризик недостатнього фінансування в умовах скорочення підтримки з боку міжнародних партнерів. Але ми продовжуємо боротися і триматися на плаву...

Укрінформ прагне підкреслити, що саме забезпечувало економічну та фінансову стабільність держави в складному 2025 році.

НАДІЙНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ВІД НАШИХ ПАРТНЕРІВ

На четвертому році війни Україна активно збільшувала свої золотовалютні резерви. Це, без сумніву, стало можливим завдяки підтримці наших міжнародних партнерів, які, незважаючи на власні фінансові труднощі та опір як всередині, так і за межами своїх країн, не лише зберегли, а й посилили обсяги фінансової допомоги Україні, що бореться проти світового агресора. На 1 грудня було зафіксовано новий історичний максимум ЗВР – майже 55 мільярдів доларів, що на понад 11 мільярдів перевищує показники на початку року.

Партнери активізували підтримку восени. Для прикладу: за даними НБУ, в листопаді на рахунки України надійшло понад $8,8 млрд від партнерів і $332 млн від розміщення цінних паперів на ринку комерційних запозичень. Натомість за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті ми виплатили менше $500 млн. Плюс іще $282,6 млн Україна сплатила за попередні позики Міжнародному валютному фонду. Навіть з урахуванням чистого продажу НБУ валюти на міжбанку - $2,7 млрд - надходження більш як удвічі перевищували обсяг витрат.

Загалом же у 2025-му Україна отримала від партнерів майже $40 млрд. Приблизно $29 із них - від ЄС.

І найголовніше: наприкінці року, після досить напружених дискусій і пошуків компромісів, Європейський Союз вирішив продовжити надання Україні всебічної фінансової підтримки на 2026-2027 роки, загальна сума якої становитиме 90 мільярдів євро. Це, без сумніву, посилило впевненість у найближчому майбутньому.

Співробітництво з Міжнародним валютним фондом: На порозі нової ініціативи.

Окремо - про цьогорічну співпрацю Києва з Міжнародним валютним фондом. В межах чинної програми EFF Україна двома траншами - навесні та влітку - отримала від Фонду приблизно $900 млн. Порівняно із фінансовою підтримкою від ЄС сума начебто незначна. Але саме продовження співпраці з МВФ, зазвичай, є сигналом для світу про те, що з країною-реципієнткою можна мати справи, а це "притягує" до неї інші позики та інвестиції. І підтримка Фондом України справді безпрецедентна. Адже донедавна політика цієї фінансової інституції взагалі не передбачала жодного співробітництва з країнами, які перебувають у стані війни. Для нас же зробили виняток.

Попри те, що Україна ще не скористалася позичковою квотою в рамках діючої програми співпраці, яка передбачає приблизно $5 млрд, що мали бути отримані у вигляді чотирьох траншів до весни 2027 року, країна вже звернулася до своїх партнерів з проханням про розробку нової програми підтримки на наступні кілька років.

У листопаді Україні запропонували програму фінансування на суму трохи більше ніж $8 мільярдів. В обмін на це, країна зобов'язалася реалізувати ряд непопулярних податкових реформ для зміцнення фіскальної стабільності. Серед запропонованих змін – введення оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування пільг на розмитнення недорогих посилок та запровадження ПДВ для деяких категорій ФОПів-спрощенців. Протягом 2026 року триватимуть пошуки рішень та компромісів. Існує ймовірність, що вже в січні Фонд офіційно оголосить про старт нової програми, яка наразі отримала схвалення лише на експертному рівні.

РЕКОРДИ КУРСУ ЄВРОВАЛЮТИ

Цього року на вітчизняний валютний ринок істотно впливало перманентне ослаблення американського долара проти інших світових валют. Власне, значною мірою саме через це офіційний курс євро в Україні кілька разів оновлював історичний рекорд. До найвищого поки що показника - 49,68 грн/€, - європейська валюта піднімалася на Різдво, 25 грудня. Попередній рекорд - 49,67 грн/€, встановлений 17 числа, протримався менше тижня. Банки ж зараз продають євро дорожче психологічної позначки у 50 гривень.

Експерти вказують на те, що підвищення вартості євро є наслідком поступового зниження облікової ставки Федеральної резервної системи США. Це, в свою чергу, призвело до ослаблення долара на світовій арені в порівнянні з євро та іншими валютами. Крім того, варто зазначити, що ціни на золото досягли рекордних висот, перевищивши $4500 за унцію, тоді як срібло підійнялося до майже $80, і всі інші дорогоцінні метали також суттєво подорожчали.

ІНФЛЯЦІЯ: ЗАХОДИ ЩОДО КОНТРОЛЮ "ПРЯМИХ" ВИПЛАТ

Цього року Національний банк продовжив реалізацію обережної монетарної політики. Незважаючи на прогнози експертів про можливе повернення до поступового зниження облікової ставки, цього не відбулося у 2025-му. В новий рік ми вступаємо зі сталим показником на рівні 15,5%, який зберігається з березня. Цей рівень був встановлений після того, як регулятор, реагуючи на інфляційні виклики, змушений був кілька разів підвищити ставку рефінансування починаючи з осені 2024 року. Ці заходи сприяли уповільненню інфляції, яка майже повернулася до однозначного значення. Хоча, згідно з прогнозами, інфляція все ж перевищить позначку в 10%, вона буде нижчою, ніж у минулому році (споживча інфляція становила 12%, а базова – 10,7%).

У 2025 році довелося неодноразово коригувати прогнози щодо зміни обсягів національного валового продукту. Якщо в кінці попереднього року багато експертів очікували, що економіка зросте на рівні 3-3,5% у 2025 році, то за останніми оцінками Національного банку України, цей показник, ймовірно, не перевищить 1,9%.

Деякі незалежні експерти стверджують, що підсумки можуть бути навіть більш негативними.

Ясно, що на економічну активність та зростання ВВП значний вплив має тривала повномасштабна агресія Росії щодо України, а також наростання ворожих атак на енергетичну інфраструктуру, видобуток газу, логістичні системи, оборонну та цивільну промисловість.

Обсяги товарного експорту з України, попри забезпечену Силами Оборони стабільну роботу морського коридору (хоча портова інфраструктура також неабияк потерпала від ворожих атак), на жаль, скорочувалися. Як через руйнування виробничих потужностей, так і через погіршення умов для постачання агротоварів на ринки ЄС і зниження попиту на продукцію металургії.

З 6 червня "торговий безвіз" було скасовано — це автономні торговельні заходи, які діяли для товарів з України після початку повномасштабної агресії з боку Росії. Європейський Союз повернувся до системи квотування для 36 категорій продукції, як передбачено статтею 29 Угоди про асоціацію з Україною. Нагадаємо, що завдяки цим автономним торговельним заходам українські аграрії та трейдери отримували до $5 мільярдів додаткового доходу на рік. Однак, з початку літа ці можливості стали обмеженими. Сподіваємося, що нова угода про торгівлю з ЄС, затверджена наприкінці жовтня, зможе пом'якшити наслідки скасування пільг.

На даний момент спостерігається постійне зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу держави. Протягом перших десяти місяців року цей показник досягнув 30 мільярдів доларів. Це, зокрема, пов'язано зі збільшенням імпорту, зокрема обладнання та товарів, необхідних для відновлення енергетичної інфраструктури та забезпечення енергетичних потреб населення, підприємств і домогосподарств.

Схожі ризики, якщо не вдасться досягти мирних угод, залишаться актуальними і в наступному році. Національний банк України очікує, що реальний ВВП країни зросте приблизно на такому ж рівні, як і в цьому році, а саме – близько 2%.

СКАНДАЛИ РОКУ: ЯК НА ЕКОНОМІКУ ТА ФІНАНСИ ВПЛИНУВ "МІНДІЧГЕЙТ"

Ще одна подія, про яку варто згадати, аналізуючи економічні та фінансові тенденції 2025-го, - так званий "Міндічгейт". Адже через цей скандал, що розгорівся восени після того, як стало відомо про масштабні зловживання в енергетиці, ми ризикували взагалі залишитися без фінансової підтримки від партнерів. Принаймні, була ймовірність зменшення обсягів допомоги - тим паче, після ще "свіжих" липневих подій довкола спроб "приручити" НАБУ і САП. Багато критиків на Заході намагалися скористатися скандалом, щоб дискредитувати Україну і домогтися обмеження її підтримки. На щастя, цього не сталося.

А влада зробила необхідні висновки. Зокрема, в країні стартувало масштабне перезавантаження наглядових рад державних підприємств - почали з енергетики (компанії "Центренерго", "Оператор ГТС", "Оператор ринку", "Енергетична компанія України", "Українські розподільні мережі", "Енергоатом") та оборонного сектору.

Завершення цього етапу є одним із пріоритетів на наступний рік. Це рік, який може стати ще більш викликовим для вітчизняної економіки та всіх українців, ніж поточний.