Сектор звертається з проханням скасувати збори на експорт озброєння, тоді як Верховна Рада відмовляється виділяти ці кошти на потреби армії: останні новини.
Зброярі прагнуть відмінити плату за отримання ліцензії.
Українська рада зброярів спільно з Лігою оборонних підприємств України, Українським кластером подвійних технологій (UADUT), Федерацією роботодавців України (ФРУ), NAUDI та Технологічними Силами України розробила об'єднані рекомендації щодо постанови Кабінету Міністрів №875.
Об'єднання вітають впровадження контрольованого експорту, вважаючи його значущим сигналом для промисловості та країн-партнерів, здатних закуповувати українські товари. На їхню думку, ефективно функціонуючий механізм відкриє можливості для залучення іноземних інвестицій та сприятиме інтеграції українських підприємств у світові ланцюги постачання.
Водночас галузь наводить п'ять ключових претензій до чинного порядку.
Основна інформація - розмір плати за ліцензію складає 20% від вартості готових виробів і технологій, а також 30% від вартості складових частин та комплектуючих. Відповідно до оцінок бізнес-асоціацій, для багатьох видів продукції, зокрема конвенційних озброєнь, цей рівень плати робить експорт економічно невигідним і знижує цінову конкурентоспроможність українських виробників.
Ринкові тенденції вказують на необхідність зменшити процентну ставку до нульового рівня.
Інша проблема полягає в авансовій оплаті без жодних гарантій повернення фінансів: існуюча система передбачає виведення коштів з обігу до того, як буде отримана оплата від іноземного клієнта. При цьому навіть наявність виданого дозволу не забезпечує виконання контракту — держзамовник може зупинити реалізацію угоди, посилаючись на свій "намір" придбати аналогічний товар.
Третя проблема полягає в тому, що термін "наміри" держави щодо придбання товарів сформульований неясно: в постанові не зазначено, який саме документ слід використовувати для його підтвердження, в які терміни необхідно оформити закупівлю, а також які наслідки настають у випадку, якщо закупівлю не буде здійснено.
Четверта - це критична сума контракту, що становить 15 млн грн, яка не включає в себе витрати на дослідницькі, тестові, демонстраційні та пілотні поставки, які часто є першим етапом співпраці з новими закордонними замовниками.
П'ята - відсутність прозорого механізму інформування виробників про те, чи належить їхня продукція до переліку критичних товарів, і про зміни до цього переліку.
З огляду на це, ринкова ситуація надає:
* анулювати плату за ліцензію або зменшити її до максимум 5% від вартості угоди;
* не брати її як аванс, а прив'язати до реального виконання угоди або отримання коштів від виробника;
* передбачити безумовне повернення сплаченої суми, якщо контракт не відбувся не з вини виробника;
* а також можливість поетапної сплати для тривалих контрактів.
Окремо галузь висловлює прохання щодо впровадження спеціального режиму для тестових та демонстраційних поставок, а також чітко окреслити критерії "намірів" держави та терміни їх оформлення. Крім того, для процесів розгляду заявок слід забезпечити дотримання встановленого 30-денного терміну та однозначне застосування принципу мовчазної згоди.
Об'єднання виробників акцентує увагу на доопрацюванні процедури, яка має стратегічне значення в рамках ініціативи Build with Ukraine. У світлі позики Європейського Союзу на підтримку України обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки (з них €60 мільярдів виділено на оборонні закупівлі), європейські партнери все активніше звертають увагу на вимоги щодо локалізації виробничих процесів.
Згідно з прес-релізом, міжнародні партнери повідомляють про більше ніж 200 ініціатив та запитів на співпрацю, які досі не отримали жодної відповіді чи рішення. Представники галузі висловили бажання приєднатися до робочих груп та експертних дискусій для вдосконалення порядку.
Парламент не погодився на виділення фінансування для військових.
Водночас Верховна Рада 15 вересня не підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачав зміни до Бюджетного кодексу.
З 1 серпня 2026 року кошти, отримані від зборів за експортні ліцензії, повинні надходити до спеціального фонду державного бюджету. З цих коштів 50% планується витратити на придбання, модернізацію та ремонт військової техніки, а інша половина буде спрямована на фінансування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.
Отже, обговорення стосовно збору за експортний дозвіл розвивається в двох ключових аспектах: представники галузі вважають його надмірним і економічно шкідливим для конкурентоздатності виробників, в той час як деякі депутати розглядають цей збір як можливе джерело фінансування для збройних сил. Проте, парламент поки що не підтримав цю ідею.
