Fire Point - найблискучіша афера епохи!

Fire Point - завершення ери злиднів для близьких друзів президента.

Безсумнівно, кульмінацією всього стануть записи НАБУ щодо Fire Point. Я переконаний, що вони є. Це стане справжнім шоком, корупційною бомбою, що кардинально змінить політичну ситуацію в Україні. Адже Fire Point пов'язаний з величезними коштами, найпростішими шляхами "отримання прибутку" та найвищими державними посадовцями, залученими до цієї справи.

Це найкрутіша афера століття.

Це, по суті, оповідь про сучасну Україну, де патріотизм і героїзм переплітаються з життям на межі, а також з відчаєм, розкішшю, великими фінансами і грандіозними схемами.

В історії Fire Point практично відсутні темні моменти; "історія успіху" українського "дива" розгорталася прозоро і відкрито, оскільки наші західні партнери, які фінансували цей успіх, не могли діяти непомітно. Досить просто ввести в Google запит "данська модель", щоб знайти більшість публічних даних щодо справи Fire Point.

Коли переглядаєш та слухаєш інтерв'ю Штілермана, не можеш не звернути увагу на те, як майстерно це кіно зрежисовано: спочатку лише текст, потім з'являється інтерв'ю з невидимою фігурою, і нарешті, головний герой виходить на сцену під овації публіки. "Ну що ж," – зітхає він, розводячи руки, – "хтось розкрив мої особисті дані в Інтернеті, і тепер немає сенсу ховатися. Тепер доводиться жити під пильним наглядом, а це дуже складно."

Кілька разів у кількох інтерв'ю, а в інтерв'ю Мосейчук, здається, двічі, пан Штілерман говорить про гроші українських платників податків, на які працює компанія. Це ключова неправда.

Компанія Fire Point працює на гроші наших західних партнерів, в першу чергу Данії, за так званою "датською моделлю", і в цьому криється секрет успіху компанії, яку вже називають "українським єдинорогом".

Секрет компанії Fire Point полягає не в оригінальності дронів, не в ствердженнях про те, що "наші дрони та ракети є найкращими", не в тому, що це "найзручніші дрони", і навіть не в їх "високій ефективності". Ключовим фактором успіху Fire Point є те, що протягом вже двох років вона володіє стабільним і майже безмежним фінансовим ресурсом та всебічною підтримкою з боку адміністрації.

Президент Зеленський, спільно з Єрмаком та Умеровим, активно відстоювали інтереси приватної компанії Fire Point, проводячи особисті зустрічі з ключовими представниками Данії та звертаючись до них з проханням про фінансування для Fire Point.

Останній раз це було 4 вересня 2025 року, коли Зеленський з Єрмаком приїхали до Данії, щоб "проштовхнути" будівництво заводу Fire Point в Данії на гроші датського уряду. Тепер в Данії датські журналісти копають цю тему.

Так звана "датська модель" передбачає, що українська влада надає датському або німецькому, та іншим західним урядам список оборонних проєктів, які слід профінансувати, і повідомляє суму грошей, яка для цього потрібна. Тому компанію Fire Point обирали не данці; її обрали наші перші особи і запропонували датському уряду.

Вони запропонували данцям фінансувати Fire Point ще тоді, коли про цю компанію майже ніхто не чув, а безпілотники FP-1 літали погано і недалеко. Міністр оборони Данії - великий друг України (це правда) отримав ще восени 2023 року орден "За заслуги I ступеня" від Зеленського. Ймовірно, це просто збіг, але саме тоді стартувала Fire Point.

У 2024 році компанія Fire Point заробила від данців вражаючі 320 мільйонів доларів, що становить приблизно одну третину всього фінансового обсягу ринку безпілотників. Це досить значний результат для молодого підприємства.

Цього року завдяки зусиллям Зеленського, Єрмака та Умерова вдалося залучити понад 1 мільярд євро від уряду Данії та 5 мільярдів євро від уряду Німеччини, згідно зі звітами Fire Point. Водночас ринкова частка компанії зросла до 70-90% за різними оцінками.

Ось як це можна перефразувати: Подумайте самі: з близько 3000 дронів типу deep strike, які українські виробники створюють щомісяця, приблизно 2500 припадає на FP-1 від компанії Fire Point. А можливо, й навіть більше.

Президент Зеленський нагородив чоловіка прем'єр-міністра Данії орденом "Ярослава Мудрого V ступеня". Звичайно, це теж збіг. Як збіг і те, що чоловік прем'єр-міністра Данії збирається знімати документальний фільм про Україну, що багатьма в Данії сприймається як корупція. Організація Transparency International Danmark вимагає, щоб його усунули від створення документального фільму про війну в Україні через конфлікт інтересів.

Мене одного насторожує така велика кількість кіношників, режисерів, продюсерів у нашому житті?...

У 2024 році я провів ретельний аналіз вартості безпілотників FP-1. Тоді держава закуповувала ці дрони за ціною від 55 до 58 тисяч доларів, використовуючи датську валюту. Водночас "червона ціна" на ці дрони, які на той момент були ще досить недосконалими та мали проблеми з польотом, була у два-три рази нижчою, залежно від методики оцінки та складових, що враховувалися у ціні.

Наприклад, бортова електроніка на FP-1 була гіршою і дешевшою, ніж на нашому безпілотнику "Спис", вартістю 6 тис доларів. У них навіть висотоміра не було, а приймач супутникової навігації - ставили стандартний, "з коробки" кіт-набору "Оранж куб". Фахівці зрозуміють, про що я.

Компанія Fire Point визнає, що у дронів FP-1 у 2024 році було "багато дитячих хвороб", але запевняє, що всі недоліки усунені, і в 2025 році це - "найкращий безпілотник deep strike в Україні". Таку ж заяву зробила і Марія Берлінська.

Цілком імовірно, що це дійсно так, і протягом півтора року безпілотник FP-1 значно вдосконалили. Проте, виникає питання: хто ухвалив рішення про його використання, коли він ще був недостатньо доопрацьований наприкінці 2023 року? Хто визначив, що FP-1 має бути в пріоритеті, а не вже перевірені рішення, такі як "Люті" або "Бобри"? Крім того, хто звертався до данців за фінансуванням саме цього проекту? І чому була віддана частка 30% ринку deep strike в 2024 році та щонайменше 80% в 2025 році компанії, яка раніше залишалася в тіні?

Хто ж це може бути?

Якщо оцінити витрати на створення планера (включаючи крила, фюзеляж та хвіст) та вартість бортової електроніки дрона FP-1 (я проводив ці розрахунки на Facebook), то можна зробити висновок, що в 2024 році компанія Fire Point реалізовувала дрони FP-1 за цінами, що були в 2-3 рази вищими за реальні. У результаті, додатково до дозволених 25% прибутку, компанія отримала щонайменше 120 мільйонів доларів.

Сьогодні банді Міндича ставлять в провину 100 мільйонів доларів у вигляді відкатів, а вже в 2024 році ця сума сягне 120 мільйонів! У 2025 році компанія Fire Point заробила щонайменше 1 мільярд євро, і якщо її амбіції залишилися на тому ж рівні, то "прибуток" склав приблизно 300-400 мільйонів євро. Не так уже й погано, чи не так?...

Можна придбати собі Помпео.

І справа не тільки в грошах, а в тому, що діючи під високим заступництвом, отримуючи за сприяння перших осіб держави сотні мільйонів доларів і навіть вже мільярди, компанія Fire Point зруйнувала ринок, вбила конкуренцію, пустила по світу інших розробників, через що Україна і її сили оборони залишилися, ймовірно, без інших, можливо кращих, конкурентних рішень.

Дозвольте ще раз роз'яснити, як це функціонує: ви — глава держави України, і під час війни у вас зосереджена вся влада. Ваші знайомі засновують підприємство, що спеціалізується на виготовленні дронів дальньої дії, яке можна назвати Fire Point, адже створити дрон дальньої дії — це досить просто.

Це ідеальний бізнес - ви домовляєтеся з партнерами, вони дають гроші, компанія виробляє дрони, Сили оборони, які виконують ваші накази, ці дрони запускають. Навіть якби не було накруток з ціною, це вже був би дуже прибутковий, стабільний бізнес.

Можна ще пропускати комплектуючі через якусь європейську фірму-прокладку, де вони чудодійним способом дорожчають після заміни упаковки, корпусу, лейби або просто документів, і тоді звичайний автопілот стає "потужним багатопроцесорним", а середня за параметрами CRPA-антена супутникової навігації (умовно стійка до РЕБ) - "найкращою в світі CRPA-антеною, а всі інші треба викинути на смітник!"

Взагалі, коли "головний конструктор" називає вироблений на його підприємстві дрон "найкращим у світі", антену CRPA - "найкращою в світі", а технічний директор називає ракету "Фламінго" - "у всьому кращою, ніж Томагавк", то такі заяви не мають ніякого відношення до техніки, тактики і здорового глузду. Вони з ряду заяв типу "моя дружина - найкрасивіша" або "мої діти - найрозумніші". Не посперечаєшся.

Однією з найбільш вразливих складових при масовому виробництві далекобійних дронів є двигун. Хоча корпус можна виготовляти швидко та у великих обсягах, а електронні компоненти для безпілотників сьогодні також доступні в масовому виробництві, з можливістю знайти аналогічні вироби у інших постачальників, ситуація з бензиновими або реактивними двигунами є значно складнішою.

Ніколи раніше, до початку нашої масштабної війни, світ не бачив такої кількості безпілотників з бензиновими моторами. Водночас, ентузіасти, які займаються збором моделей літаків, що нагадують сучасні дрони, ніколи не здійснювали таких великих закупівель двигунів, як це відбувається сьогодні через потреби війни. Однак розширити виробництво двигунів внутрішнього згоряння виявляється значно складніше, ніж збільшити випуск автопілотів або сервоприводів. Це пов'язано з тим, що різні безпілотники вимагають специфічних двигунів, які не можуть бути взаємозамінними.

Розширення виробництва дронів FP-1 також зіштовхнулося з труднощами у сфері двигунів. Іноземний постачальник не зміг надати необхідну кількість моторів, що становила тисячі одиниць щомісяця. Водночас вітчизняні виробники продовжують стикатися з "дитячими хворобами" у якості продукції, що призвело до швидкого зносу українських двигунів — їх ресурс складав лише 2-3 години. Це суттєво обмежує можливість досягнення дальності польоту понад 300 км, оскільки мотори починають стукати, заїдати і врешті-решт ламаються.

Але в компанії Fire Point не розгубилися і знайшли грандіозне маркетингове рішення проблеми малого ресурсу моторів - створили радіокеровану FPV-версію літака FP-1, яку назвали FP-2 на малу дальність - middle strike, малий польотний час і під малий ресурс мотора. Але це, звичайно, не зовсім про корупцію. Однак історія успіху без цього штриха буде неповною; тому що, очевидно, компанія Fire Point не збирається зупиняти свою експансію на ринку. Адже поки данці платять гроші, їх треба освоювати.

Внаслідок цього виникла безліч різноманітних фінансових ініціатив – ракета "фламінго", балістичні та зенітні ракети, протиракети, "європейський купол", "космічне сузір’я" та інші подібні псевдонаукові проекти.

Це типова фінансова піраміда, де завжди страждає довірливий західний партнер, в той час як українські учасники залишаються без необхідного озброєння та обладнання в умовах війни.

Давайте обговоримо продуктивність безпілотника FP-1. Наразі чимало людей стверджують, що він є "високоефективним", а представниця компанії навіть зазначила, що його ефективність перевищує 50%.

Але яким чином визначається ця ефективність? З чим її можна зіставити, з якими іншими високоякісними дронами для глибоких атак, якщо виробник є єдиним гравцем на ринку дронів дальнього радіусу дії?

Це підтверджується інформацією з нашого Генерального штабу, який демонструє слайди, що ілюструють, що переважна частина уражених об'єктів була досягнута саме за допомогою дронів FP-1. І не дивно, адже їх використано найбільше!

Звичною помилкою при аналізі ефективності дронів є оцінка на основі ваги їх бойових частин. Вважається, що чим важча бойова частина, тим вища ефективність дрона.

Однак, фпв-дрони цілком ефективні з бойовою частиною 0,5-1,0 кг. Для атак по ворожих літаках на аеродромах, по системах ППО, радарах, інших незахищених бронею об'єктах цілком достатньо ваги бойової частини в кілька кілограмів - все це бачили по кадрах операції "Павутина".

Для того, щоб підпалити нафтопереробний завод або нафтобазу, теж не потрібна бойова частина великої потужності - головне потрапити в уразливе місце.

Слід пам'ятати, що навіть стандартна авіаційна бомба вагою 100 кг на відстані 80 метрів вже майже безпечна. Тому головне - точно влучити в ціль. Інакше і ядерного заряду не вистачить.

Головний критерій ефективності для далекобійних дронів-камікадзе є здатність виконати бойове завдання, і зробити це за прийнятною ціною. Тобто - подолати ППО, долетіти до цілі в умовах впливу РЕБ, повної відсутності сигналів супутникової навігації, і точно влучити в ціль.

Перший тест на ефективність дронів FP-1 не увінчався успіхом: протягом останнього року вони неодноразово намагалися досягти Москви, де розташована найпотужніша система протиповітряної оборони Росії. На ці спроби було витрачено десятки мільйонів доларів, однак жоден із дронів FP-1, на відміну від наших "Списів", так і не зміг пролетіти над Москвою. Ми проводили ці випробування багато разів.

Секрет продуктивності дронів FP-1 полягає у їх чисельності. Компанія Fire Point стверджує, що виробляє близько 100 дронів щодня, що в результаті складає приблизно 3000 одиниць на місяць. Однак постає питання: скільки цілей на день вдається знищити цими дронами? Чи досягаємо ми 3000 знищених цілей на місяць на території Росії? Відповідь - ні. Чи вражаємо 1000 цілей щомісяця? Знову ж таки, ні. Навіть 100 цілей не знищуємо. Зазвичай це одна або дві цілі, а іноді не вдається вразити жодну. Отже, в середньому, лише одна ціль щодня в російському тилу вражається дронами FP-1, при цьому запускається 100 одиниць. Чи можна це вважати ефективним?

Скільки це буде в грошах?... Кажуть, що сьогодні дрони FP-1 подорожчали за рахунок CRPA-антени та іншого обладнання, і коштують близько 80 тис доларів за штуку. Тобто, за одну ніч, запускаючи 100 дронів, ми витрачаємо близько 8 млн доларів для ураження 1-ї цілі (в середньому), до якої долітають менше 10% дронів, а потрапляють в ціль взагалі одиниці.

Чи справді це ефективно - остаточно вирішувати глядачам єдиного телемарафону. Але одне зрозуміло: для виробників дронів це надзвичайно вигідно. Чим більше дронів виготовляється та запускається, тим вищі прибутки. Якщо взяти до уваги лише офіційно визнані 25% прибутку, то компанія щодня заробляє 2 мільйони доларів. Два мільйони доларів щоденно!

До речі, наш середній показник успішності "Списів" завжди коливався від 30% до 70%. Хоча траплялися й очевидно невдалі місії, ми аналізували помилки, удосконалювали характеристики, налаштування, встановлювали нове обладнання та розробляли програмне забезпечення...

Наприклад, 11 березня 2025 року був масований наліт на москву всіх (крім нас), летіли і FP-1 - всього близько 400 апаратів. Не долетів жоден. Операція коштувала близько 20 млн доларів.

Через три дні, 14 березня 2025 року, ми запустили 24 "Списа", з яких до москви долетіли 9. Операція коштувала 144 тис доларів. Неефективний підрозділ, кажете?

З погляду держави, на мою думку, безпілотники повинні стати більш продуктивними та якісними, можливо, навіть дорожчими. В результаті бойові операції можуть стати економічнішими, адже для використання меншої кількості, але більш ефективних дронів, знадобиться менше підготовленого персоналу і транспорту. Крім того, зменшиться ризик ураження груп запуску ворожими іскандерами та КАБами.

Але навіщо це виробнику - абсолютному монополісту на ринку дронів?... Монополія завжди, скрізь і всім нав'язує свої правила гри.

На елегантній прес-конференції компанії Fire Point, що відбулася в готелі "Інтерконтиненталь", обговорювали також ракету "Фламінго".

Нагадую, що старт компанії Fire Point розпочався з презентації ракети "Фламінго". Спершу її таємно продемонстрували в серпні цього року, а потім журналістів запросили на більш відкритий захід, що викликало великий резонанс та захоплення. Ірина Терех у кепці зробила гучну заяву, стверджуючи, що "Фламінго" перевершує Томагавки, оскільки останні вже стали застарілими. Саме тоді світ дізнався, що ракети "Фламінго" виробляються з темпом одна одиниця на добу. Пізніше президент Зеленський оголосив, що до жовтня буде виготовлено 200 таких ракет.

На прес-конференції, що відбулася в готелі "Інтерконтиненталь", було зазначено, що ця зброя наразі є "експериментальною". Але виникає питання: чи ставили журналісти запитання про те, фінансується експериментальна ракета "Фламінго" за кошти компанії Fire Point, чи ж це окремий проект, для якого президент України звернувся за фінансуванням до наших західних партнерів?

Якщо "експериментальна" - то за рахунок прибутку. Якщо 200 штук на місяць - це вже оборонне замовлення, і, ймовірно, за рахунок партнерів за так званою "датською моделлю". А якщо сьогодні - "експериментальна", а вчора - в серпні цього року - вже серійна, то щось не сходиться, і у партнерів неминуче виникнуть питання...

У серпні цього року, коли я дізнався про розробку крилатої ракети за 9 місяців після того, як її намалювали на серветці в київському ресторані, мене довго трясло від сміху.

Найбільший європейський міжнародний ракетний концерн MBDA (можете знайти інформацію в Google) спеціалізується на виробництві, зокрема, ракети Storm Shadow, яку вже тривалий час використовують українські оборонні сили. Концерн має понад 18 тисяч висококваліфікованих працівників, сучасні інженерні центри, а також потужності для дослідного та серійного виробництва, випробувальні майданчики і центри для модернізації техніки. Варто зазначити, що розробка ракети Storm Shadow тривала більше шести років.

Американська компанія General Dynamics Corporation, яка має річний дохід, що перевищує 40 мільярдів доларів, витратила 8 років на створення ракети "Томагавк". У свою чергу, розробка російської крилатої ракети "Калібр" тривала 12 років.

Наші менеджери з локацій, продюсери та фахівці з бетонних меблів створили ракету "Фламінго" всього за дев'ять місяців. Це справжній тріумф! Таке можливо лише в нашому безкінечному серіалі, в якому ми існуємо вже багато років, немов у фантастичній Матриці.

Звісно, можна створити модель ракети. Можна навіть здійснити її вражаючий запуск. Проте сучасна крилата ракета повинна бути здатною долати актуальні системи протиповітряної оборони. Це означає, що вона повинна мати низьку радіолокаційну помітність, літати на мінімальних висотах, використовуючи рельєф місцевості для маневрування, а також мати можливість виконувати польоти без GPS та інших супутникових навігаційних систем, точно вражаючи цілі.

Що ми спостерігаємо? Це демонстрація ефектних запусків, поширення "інформації" через інтернет-ресурси про нібито успішне використання ракети, а також пред'явлені російською стороною уламки ракети, знайдені в якомусь лісі. І не забуваймо, що президент згадував про ймовірні 6 успішних запусків ракет "Фламінго", але жодних підтверджень з боку супротивника немає, супутникових знімків не зафіксовано, а ніхто, здається, не чув і не бачив вибухів бойових частин, що важать тонну, на території Росії. Москву ракета, безсумнівно, не атакувала, хоч російські ракети постійно завдають ударів по Києву.

Проект "Фламінго" виглядає як масштабна військово-технічна афера. По-перше, створити сучасну бойову ракету за такий обмежений проміжок часу просто неможливо. Можна розробити лише її макет. По-друге, для цієї ракети, з огляду на її вагу та розміри, немає доступних двигунів на ринку. Стара радянська модель АІ-25, яка використовувалася на перших прототипах, залишилася в обмеженій кількості – можливо, не більше двохсот одиниць у світі. Нові двигуни аналогічної потужності коштують від 2,5 мільйона доларів. Компанія Fire Point стверджує, що вирішить цю проблему, побудувавши завод для виробництва реактивних двигунів. Однак для цього знадобиться не менше 1,5 мільярда доларів, 400 підрядників, 2000 висококваліфікованих спеціалістів і два роки, яких у Україні, на жаль, немає.

Я вже не кажу про надскладний програмно-електронний комплекс управління і наведення, якого у компанії Fire Point точно немає, який можуть розробити лічені компанії у світі, і який в Україну точно ніхто не продасть.

Тому 3000 ракет до кінця року не буде. Не буде і 300 ракет. І навіть 30-ти не буде. Хоча Штілерман пішов ще далі і вже оголосив, що до кінця року будуть балістичні ракети Fire Point.

Дійсно, чому б не робити ракети, якщо партнери платять гроші?... Деякі кажуть, що я заздрю, заглядаю в чужу кишеню... Це не заздрість. Це злість. Тому що ці гроші ми могли б витратити з більшою користю.

Чи потрібні нам всі ці далекобійні атаки за всі гроші світу?... 8-10 млн доларів на добу. Скільки у нас бригад?... 150, 200?... - Кожній можна було б додатково дати ті ж 10 млн доларів на дрони, автомобілі, генератори, облаштування оборонних споруд і житло для військовослужбовців.

І на deep strike б залишилося. Тому що - я впевнений - нам потрібен інший deep strike: розумний, тактично грамотний, стратегічно прорахований, а не просто тактика списання запущених дронів в ім'я заробітку виробника.

Коли все це лайно вилізе на поверхню, буде погано всім. Такого скандалу, на відміну від крадіжок на відкатах в енергетиці, партнери нам не пробачать.

На зображенні: "мати українських дронів", що має зв'язки з офісом президента; "дядько українських дронів", який раніше займався створенням фільмів за участю Володимира Зеленського; "тітка українських дронів", яка була членом комісії з підприємництва при президенті України ще до початку епохи Fire Point; "батько українських дронів", знайомий з Міндічем, Цукерманом і Фурсенком.

Всі свої.